Шліссельбу́рзькі деса́нти були здійснені радянською Ладозькою військовою флотилією (контр-адмірал ), відбувалися з 25 по 29 вересня 1941 року у часі Першої Синявінської операції з метою зняття блокади Ленінграду.
Шліссельбурзькі десанти | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Блокада Ленінграда | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
СРСР | Третій Рейх | ||||||
Командувачі | |||||||
СРСР Жуков Георгій Костянтинович Хорошхін Борис Володимирович | Третій Рейх Вільгельм Ріттер фон Лееб Ернст Буш | ||||||
Військові сили | |||||||
СРСР у всіх десантах загалом приблизно 600 десантників | Третій Рейх невідомо | ||||||
Втрати | |||||||
СРСР не менше 21 вбитого та 2 поранених, 175 вбитих та полонених потоплено 3 кораблі, кілька ушкоджених | Третій Рейх не менше 80 вбитими |
Передуючі події
У кінці серпня 1941 року дивізії нацистського 39-го танкового корпусу 16-ї армії групи армій «Північ» — командував генерал-фельдмаршал Вільгельм Ріттер фон Лееб з південно-східного напряму виходять до Ленінграда. 30 серпня частини 20-ї моторизованої піхотної дивізії підходять до Неви в околицях Івановського (нині в складі міста Отрадне) та одночасно до станції , цим самим порушивши сполучення Кіровською залізницею — останньою магістраллю, котра сполучала Ленінград з рештою СРСР. Захопивши Мгу, нацистські частини продовжують наступ, маючи за мету вийти на південний берег Ладозького озера, 8 вересня займають Шліссельбург, цим самим повністю заблокувавши Ленінград з суходолу.
Радянське військове керівництво починає терміново розробляти план операції по зняттю блокади з Ленінграду, в задум входило нанесення зустрічних ударів в найбільш вузькому місці — так званому «пляшковому горлі» — блокадного кільця південніше Ладоги. Згідно плану частини Невської оперативної групи Ленінградського фронту, що знаходилися на правому березі Неви, та 54-ї армії — від річки Волхов — мали здійснювати наступ з заходу та сходу назустріч, маючи головним напрямом та Синявіно. Сучастю загального задуму наступу було здійснення десанту силами та батальйону моряків Ладозької військової флотилії в напрямі Шліссельбурга задля зайняття міста та — в подальшому — злучення із частинами 54-ї армії південно-східніше Синявіна.
16 вересня командуючий Ленінградським фронтом генерал Георгій Жуков наказує штабу Ладозької воєнної флотилії розпочати підготовку до десантної операції. Десант формувався із розвідників-водолазів роти особливого призначення та курсантів морського прикордонного училища — 185 чоловік. Для десантування було приготовано 12 катерів та 10 надувних армійських човнів, командиром загону був капітан-лейтенант М. Н. Балтачі; час висадження було через шторм перенесено на 19 вересня.
Невдалі спроби висадження та десантування розвідувального загону
Невдалі спроби висадити десант здійснювалися двічі — в ніч на 21 вересня, та вдень 22-го. Перша спроба зірвалася через озерний шторм — рвалися буксирувальні троси човнів, й для повторного взяття на буксир пішла вся темна частина доби. Другого разу загін через навігаційну похибку почав висадження на 2,5 милі східніше планованого місця розгортання — в тилу 54-ї армії, при цьому через шторм 3 човни перевернулися, потонуло 2 бійці. По поверненні загону на капітан-лейтенант Балтачі відстороняється з посади та через кілька днів арештований; 24 жовтня військовий трибунал Ленінградського військово-морського гарнізону визнав його винним у зриві військової операції та засудив на 8 років ув'язнення.
Вдень 22 вересня командуючий фронтом Жуков в наказовому порядку вимагає здійснити висадження десанту будь-якою ціною у визначеному місці задля подальшого руху на Шліссельбург; найближчої ночі мала бути здійснена висадка в розвідувальний загін моряків, командувати висадженням було доручено капітану 2-го рангу , десантниками керував . Спроба висадження десанту уночі з 23 на 24 вересня теж закінчилася невдачею — в місці висадження виявилася кам'яна гряда, що не дала змоги катерам підійти до берега, глибина ж води в тій місцевості виключала спробу досягнення берега бійцями по дну.
Разом з тим, висадження розвідувального загону відбулося — 40 моряків під керунком начальника розвідувального відділу штабу Балтійського флоту підполковник Н. С. Фрумкін — на 2-х катерах підійшли до Шліссельбурга. Моряки десантувалися на затоплену мілину, після чого моряки пройшли близько 2 кілометрів водою Ладозького озера, їхній рух лишився непоміченим нацистами.
Здійснивши розосередження та маскування, розвідники здійснювали спостереження за силами противника, дізнавшись про систему німецької оборони того району — було виявлено 25 кулеметних, 6 мінометних та 4 артилерійських гнізд. Оскільки у розвідників була лише одна рація, яка вийшла з ладу при переході водою, подальше перебування загону у ворожому тилу втрачало сенс — дані необхідно було повідомити в штаб армії. Уночі 24 вересня розвідувальний загін пробився через лінію фронту до розміщення 54-ї армії — біля села Південні Липки, при цьому загинуло 4 моряки та 2 було поранено.
Десантування 25 вересня, подальші спроби десантів та підготовка до висадження 27 — 29 вересня
Уранці 25 вересня Жуков в нестямі від невдач при десантуваннях, наказує здійснити ще одну спробу вдень на східній околиці Шліссельбурга, в розміщення німецьких оборонних рубежів, причому здійснити це негайно, того ж дня. Десантний загін було сформовано з тих відділів, які були «під рукою» — 105 курсантів морського прикордонного училища, 44 бійці з караульного взводу штабу флотилії, 40 розвідників-водолазів. Для висадки десанту виділялися 5 патрульних катерів, 4 прогулянкові катери зразка «ЗІС», 2 баркаси, транспорт «Чапаєв», судно «Сатурн», кілька шлюпок. У вогневу підтримку десантних дій виділялися канонерські човни «Бурея» та «Олекма», 5 катерів «малий мисливець» та 1 артилерійський катер, з наземних сил — артилерійський дивізіон флотилії. У резерві на Осиновецькому рейді знаходилися канонерський човен «Нора» та сторожовий корабель «Конструктор». З огляду на алярмову швидкість операція підготовки як такої не мала, штаб флотилії лише встигнув зібрати кораблі та повантажити особовий склад десанту.
Катери виставляють димові завіси, під їх прикриттям десант на баркасах, катерах та шлюпках досягає прибережного мілководдя, звідти бійці до 1 кілометра брели по воді; висадження та прорив на берег відбувалися при сильному обстрілі артилерією противника. Десант зазнав величезних втрат, усі командири, що брели попереду, були вбиті, вижило близько половини десантованих. Після 16-ї години десантники, що вижили, під прикриттям вогню берегового артилерійського дивізіону та корабельних гармат, змогли досягти берега в зоні нацистської оборони та закріпитися. Проте в досить швидкому часі у небі над десантом з'явилися літаки Люфтваффе — близько 30 літаків, котрі розпочали штурмувати десант групами по 10 — 12 одиниць, після того починається німецька атака із використанням танків. Оскільки увесь берег був затягнутий імлою від артилерійських вибухів, група артилерійської підтримки не могла виконувати свою функцію — ні кораблі, ані берегова артилерія.
До настання темряви продовжувалися бої на узбережжі Шліссельбурзької губи, у ніч на 26 вересня десант був знищений нацистськими силами. Тієї ночі у водах Ладозького озера радянський катер підібрав 3-х бійців із складу десанту, ще 11 пробилися через фронтову смугу біля Бугри; решта 175 вояків були убиті чи полонені. Десант не виконав ніяких завдань — будучи малочисельним, він не міг допомогти фронтовим частинам при спробах їх наступу, висадження вдень не мало ефекту несподіваності. Зі складу десанту тільки один боєць був нагороджений орденом Червоного Прапора — політрук І. Д. Каширкін, ще 6 — медаллю «За відвагу».
Радянське військове керівництво не робить ніяких висновків із стрімкої загибелі десанту та вже 26 вересня штаб Ладозької флотилії починає підготовку до наступної десантної операції. Неповна рота зі складу 1-ї стрілецької дивізії НКВС — 95 бійців — мали висадитися на 2-х катерах та баркасі поблизу Шліссельбурзької пристані; вранці 27 вересня почалася іще одна практично непідготовлена висадка. При підході до пристані десант був виявлений німецькими силами та обстрілюється з артилерії та кулеметів; обидва катери потонули, загинуло 17 бійців, решту згодом з води забрали катери прикриття.
Увечері 27 вересня Жуков вкотре ставить завдання про висадження десанту — мало десантуватися 200 бійців стрілецького батальйону 1-ї дивізії НКВС з 4 гарматами й мінометами у фортецю Орешек, там знаходився радянський гарнізон, із завданням перевезти на шлюпках десантників через 120-метрову невську протоку та висадити безпосередньо в Шліссельбурзі. Підготовчий час до цієї операції становив взагалі декілька годин — вона мала відбутися вже тієї ж ночі; посадка на кораблі відбувалася на пристані, що відбувалася під ворожим обстрілом, кілька кораблів отримали ушкодження ще при завантаженні. Лиш один тральщик зумів в темряві непомітно дістатися до пристані й висадити десантників.
Уночі з 28 на 29 вересня решта 130 десантників та артилерія при них таки були висаджені, на зворотньому шляху транспорт «Щорс» сів на мілину північніше Орешка, екіпаж вдалося врятувати, сам транспорт вранці був виявлений німецькими силами та знищений вогнем артилерії.
Дане висадження не мало ніякого сенсу, так як 1 жовтня десантна операція скасовується, всі доправлені війська з Орешка перекидаються назад з фортеці на правий берег Неви під ворожим обстрілом із втратами.
Загалом десантниками було знищено близько 10 кулеметних гнізд та вбито не менше 80 німецьких вояків.
Післямова
В радянській історіографії Шліссельбурзькі десанти розглядалися як приклад героїзму радянських моряків, при цьому робився наголос на їх значенні в сенсі концентрування великих нацистських сил. Проте висновок є досить сумнівним, позаяк у німецьких документах спомини про перекидання сил на ліквідацію десантів відсутні.
Загибель Шліссельбурзьких десантів наочно показала безглуздість атаки з моря укріпленого берега без відповідної ретельної підготовки малими силами. Проте радянським військовим керівництвом цей урок не було засвоєно, і в подальшому відбувалися іще трагічні десанти на Балтійському морі — Петергофський та Стєльнинські десанти.
На березі Новоладозького канану встановлено якір-пам'ятник на вшанування пам'яті загинулих десантників.
Див. також
Примітки
- [. Архів оригіналу за 15 липня 2014. Процитовано 7 червня 2014. Десант без шансів на успіх (рос.)]
- [. Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 7 червня 2014. Якби маяки заговорили (рос.)]
- [. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 7 червня 2014. Десант на той світ (рос.)]
- . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 7 червня 2014.
- [. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 7 червня 2014. Шліссельбурзький плацдарм (рос.)]
Це незавершена стаття про Другу світову війну. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shlisselbu rzki desa nti buli zdijsneni radyanskoyu Ladozkoyu vijskovoyu flotiliyeyu kontr admiral vidbuvalisya z 25 po 29 veresnya 1941 roku u chasi Pershoyi Sinyavinskoyi operaciyi z metoyu znyattya blokadi Leningradu Shlisselburzki desanti Blokada Leningrada Data 25 29 veresnya 1941 Misce okolici Leningradu Rezultat bezgluzda zagibel desantiv Storoni SRSR Tretij Rejh Komanduvachi SRSR Zhukov Georgij Kostyantinovich Horoshhin Boris Volodimirovich Tretij Rejh Vilgelm Ritter fon Leeb Ernst Bush Vijskovi sili SRSR u vsih desantah zagalom priblizno 600 desantnikiv Tretij Rejh nevidomo Vtrati SRSR ne menshe 21 vbitogo ta 2 poranenih 175 vbitih ta polonenih potopleno 3 korabli kilka ushkodzhenih Tretij Rejh ne menshe 80 vbitimiPereduyuchi podiyiU kinci serpnya 1941 roku diviziyi nacistskogo 39 go tankovogo korpusu 16 yi armiyi grupi armij Pivnich komanduvav general feldmarshal Vilgelm Ritter fon Leeb z pivdenno shidnogo napryamu vihodyat do Leningrada 30 serpnya chastini 20 yi motorizovanoyi pihotnoyi diviziyi pidhodyat do Nevi v okolicyah Ivanovskogo nini v skladi mista Otradne ta odnochasno do stanciyi cim samim porushivshi spoluchennya Kirovskoyu zalizniceyu ostannoyu magistrallyu kotra spoluchala Leningrad z reshtoyu SRSR Zahopivshi Mgu nacistski chastini prodovzhuyut nastup mayuchi za metu vijti na pivdennij bereg Ladozkogo ozera 8 veresnya zajmayut Shlisselburg cim samim povnistyu zablokuvavshi Leningrad z suhodolu Radyanske vijskove kerivnictvo pochinaye terminovo rozroblyati plan operaciyi po znyattyu blokadi z Leningradu v zadum vhodilo nanesennya zustrichnih udariv v najbilsh vuzkomu misci tak zvanomu plyashkovomu gorli blokadnogo kilcya pivdennishe Ladogi Zgidno planu chastini Nevskoyi operativnoyi grupi Leningradskogo frontu sho znahodilisya na pravomu berezi Nevi ta 54 yi armiyi vid richki Volhov mali zdijsnyuvati nastup z zahodu ta shodu nazustrich mayuchi golovnim napryamom ta Sinyavino Suchastyu zagalnogo zadumu nastupu bulo zdijsnennya desantu silami ta bataljonu moryakiv Ladozkoyi vijskovoyi flotiliyi v napryami Shlisselburga zadlya zajnyattya mista ta v podalshomu zluchennya iz chastinami 54 yi armiyi pivdenno shidnishe Sinyavina 16 veresnya komanduyuchij Leningradskim frontom general Georgij Zhukov nakazuye shtabu Ladozkoyi voyennoyi flotiliyi rozpochati pidgotovku do desantnoyi operaciyi Desant formuvavsya iz rozvidnikiv vodolaziv roti osoblivogo priznachennya ta kursantiv morskogo prikordonnogo uchilisha 185 cholovik Dlya desantuvannya bulo prigotovano 12 kateriv ta 10 naduvnih armijskih chovniv komandirom zagonu buv kapitan lejtenant M N Baltachi chas visadzhennya bulo cherez shtorm pereneseno na 19 veresnya Nevdali sprobi visadzhennya ta desantuvannya rozviduvalnogo zagonuNevdali sprobi visaditi desant zdijsnyuvalisya dvichi v nich na 21 veresnya ta vden 22 go Persha sproba zirvalasya cherez ozernij shtorm rvalisya buksiruvalni trosi chovniv j dlya povtornogo vzyattya na buksir pishla vsya temna chastina dobi Drugogo razu zagin cherez navigacijnu pohibku pochav visadzhennya na 2 5 mili shidnishe planovanogo miscya rozgortannya v tilu 54 yi armiyi pri comu cherez shtorm 3 chovni perevernulisya potonulo 2 bijci Po povernenni zagonu na kapitan lejtenant Baltachi vidstoronyayetsya z posadi ta cherez kilka dniv areshtovanij 24 zhovtnya vijskovij tribunal Leningradskogo vijskovo morskogo garnizonu viznav jogo vinnim u zrivi vijskovoyi operaciyi ta zasudiv na 8 rokiv uv yaznennya Vden 22 veresnya komanduyuchij frontom Zhukov v nakazovomu poryadku vimagaye zdijsniti visadzhennya desantu bud yakoyu cinoyu u viznachenomu misci zadlya podalshogo ruhu na Shlisselburg najblizhchoyi nochi mala buti zdijsnena visadka v rozviduvalnij zagin moryakiv komanduvati visadzhennyam bulo dorucheno kapitanu 2 go rangu desantnikami keruvav Sproba visadzhennya desantu unochi z 23 na 24 veresnya tezh zakinchilasya nevdacheyu v misci visadzhennya viyavilasya kam yana gryada sho ne dala zmogi kateram pidijti do berega glibina zh vodi v tij miscevosti viklyuchala sprobu dosyagnennya berega bijcyami po dnu Razom z tim visadzhennya rozviduvalnogo zagonu vidbulosya 40 moryakiv pid kerunkom nachalnika rozviduvalnogo viddilu shtabu Baltijskogo flotu pidpolkovnik N S Frumkin na 2 h katerah pidijshli do Shlisselburga Moryaki desantuvalisya na zatoplenu milinu pislya chogo moryaki projshli blizko 2 kilometriv vodoyu Ladozkogo ozera yihnij ruh lishivsya nepomichenim nacistami Zdijsnivshi rozoseredzhennya ta maskuvannya rozvidniki zdijsnyuvali sposterezhennya za silami protivnika diznavshis pro sistemu nimeckoyi oboroni togo rajonu bulo viyavleno 25 kulemetnih 6 minometnih ta 4 artilerijskih gnizd Oskilki u rozvidnikiv bula lishe odna raciya yaka vijshla z ladu pri perehodi vodoyu podalshe perebuvannya zagonu u vorozhomu tilu vtrachalo sens dani neobhidno bulo povidomiti v shtab armiyi Unochi 24 veresnya rozviduvalnij zagin probivsya cherez liniyu frontu do rozmishennya 54 yi armiyi bilya sela Pivdenni Lipki pri comu zaginulo 4 moryaki ta 2 bulo poraneno Desantuvannya 25 veresnya podalshi sprobi desantiv ta pidgotovka do visadzhennya 27 29 veresnyaUranci 25 veresnya Zhukov v nestyami vid nevdach pri desantuvannyah nakazuye zdijsniti she odnu sprobu vden na shidnij okolici Shlisselburga v rozmishennya nimeckih oboronnih rubezhiv prichomu zdijsniti ce negajno togo zh dnya Desantnij zagin bulo sformovano z tih viddiliv yaki buli pid rukoyu 105 kursantiv morskogo prikordonnogo uchilisha 44 bijci z karaulnogo vzvodu shtabu flotiliyi 40 rozvidnikiv vodolaziv Dlya visadki desantu vidilyalisya 5 patrulnih kateriv 4 progulyankovi kateri zrazka ZIS 2 barkasi transport Chapayev sudno Saturn kilka shlyupok U vognevu pidtrimku desantnih dij vidilyalisya kanonerski chovni Bureya ta Olekma 5 kateriv malij mislivec ta 1 artilerijskij kater z nazemnih sil artilerijskij divizion flotiliyi U rezervi na Osinoveckomu rejdi znahodilisya kanonerskij choven Nora ta storozhovij korabel Konstruktor Z oglyadu na alyarmovu shvidkist operaciya pidgotovki yak takoyi ne mala shtab flotiliyi lishe vstignuv zibrati korabli ta povantazhiti osobovij sklad desantu Kateri vistavlyayut dimovi zavisi pid yih prikrittyam desant na barkasah katerah ta shlyupkah dosyagaye priberezhnogo milkovoddya zvidti bijci do 1 kilometra breli po vodi visadzhennya ta proriv na bereg vidbuvalisya pri silnomu obstrili artileriyeyu protivnika Desant zaznav velicheznih vtrat usi komandiri sho breli poperedu buli vbiti vizhilo blizko polovini desantovanih Pislya 16 yi godini desantniki sho vizhili pid prikrittyam vognyu beregovogo artilerijskogo divizionu ta korabelnih garmat zmogli dosyagti berega v zoni nacistskoyi oboroni ta zakripitisya Prote v dosit shvidkomu chasi u nebi nad desantom z yavilisya litaki Lyuftvaffe blizko 30 litakiv kotri rozpochali shturmuvati desant grupami po 10 12 odinic pislya togo pochinayetsya nimecka ataka iz vikoristannyam tankiv Oskilki uves bereg buv zatyagnutij imloyu vid artilerijskih vibuhiv grupa artilerijskoyi pidtrimki ne mogla vikonuvati svoyu funkciyu ni korabli ani beregova artileriya Do nastannya temryavi prodovzhuvalisya boyi na uzberezhzhi Shlisselburzkoyi gubi u nich na 26 veresnya desant buv znishenij nacistskimi silami Tiyeyi nochi u vodah Ladozkogo ozera radyanskij kater pidibrav 3 h bijciv iz skladu desantu she 11 probilisya cherez frontovu smugu bilya Bugri reshta 175 voyakiv buli ubiti chi poloneni Desant ne vikonav niyakih zavdan buduchi malochiselnim vin ne mig dopomogti frontovim chastinam pri sprobah yih nastupu visadzhennya vden ne malo efektu nespodivanosti Zi skladu desantu tilki odin boyec buv nagorodzhenij ordenom Chervonogo Prapora politruk I D Kashirkin she 6 medallyu Za vidvagu Radyanske vijskove kerivnictvo ne robit niyakih visnovkiv iz strimkoyi zagibeli desantu ta vzhe 26 veresnya shtab Ladozkoyi flotiliyi pochinaye pidgotovku do nastupnoyi desantnoyi operaciyi Nepovna rota zi skladu 1 yi strileckoyi diviziyi NKVS 95 bijciv mali visaditisya na 2 h katerah ta barkasi poblizu Shlisselburzkoyi pristani vranci 27 veresnya pochalasya ishe odna praktichno nepidgotovlena visadka Pri pidhodi do pristani desant buv viyavlenij nimeckimi silami ta obstrilyuyetsya z artileriyi ta kulemetiv obidva kateri potonuli zaginulo 17 bijciv reshtu zgodom z vodi zabrali kateri prikrittya Uvecheri 27 veresnya Zhukov vkotre stavit zavdannya pro visadzhennya desantu malo desantuvatisya 200 bijciv strileckogo bataljonu 1 yi diviziyi NKVS z 4 garmatami j minometami u fortecyu Oreshek tam znahodivsya radyanskij garnizon iz zavdannyam perevezti na shlyupkah desantnikiv cherez 120 metrovu nevsku protoku ta visaditi bezposeredno v Shlisselburzi Pidgotovchij chas do ciyeyi operaciyi stanoviv vzagali dekilka godin vona mala vidbutisya vzhe tiyeyi zh nochi posadka na korabli vidbuvalasya na pristani sho vidbuvalasya pid vorozhim obstrilom kilka korabliv otrimali ushkodzhennya she pri zavantazhenni Lish odin tralshik zumiv v temryavi nepomitno distatisya do pristani j visaditi desantnikiv Unochi z 28 na 29 veresnya reshta 130 desantnikiv ta artileriya pri nih taki buli visadzheni na zvorotnomu shlyahu transport Shors siv na milinu pivnichnishe Oreshka ekipazh vdalosya vryatuvati sam transport vranci buv viyavlenij nimeckimi silami ta znishenij vognem artileriyi Dane visadzhennya ne malo niyakogo sensu tak yak 1 zhovtnya desantna operaciya skasovuyetsya vsi dopravleni vijska z Oreshka perekidayutsya nazad z forteci na pravij bereg Nevi pid vorozhim obstrilom iz vtratami Zagalom desantnikami bulo znisheno blizko 10 kulemetnih gnizd ta vbito ne menshe 80 nimeckih voyakiv PislyamovaV radyanskij istoriografiyi Shlisselburzki desanti rozglyadalisya yak priklad geroyizmu radyanskih moryakiv pri comu robivsya nagolos na yih znachenni v sensi koncentruvannya velikih nacistskih sil Prote visnovok ye dosit sumnivnim pozayak u nimeckih dokumentah spomini pro perekidannya sil na likvidaciyu desantiv vidsutni Zagibel Shlisselburzkih desantiv naochno pokazala bezgluzdist ataki z morya ukriplenogo berega bez vidpovidnoyi retelnoyi pidgotovki malimi silami Prote radyanskim vijskovim kerivnictvom cej urok ne bulo zasvoyeno i v podalshomu vidbuvalisya ishe tragichni desanti na Baltijskomu mori Petergofskij ta Styelninski desanti Na berezi Novoladozkogo kananu vstanovleno yakir pam yatnik na vshanuvannya pam yati zaginulih desantnikiv Div takozhDruga Sinyavinska operaciyaPrimitki Arhiv originalu za 15 lipnya 2014 Procitovano 7 chervnya 2014 Desant bez shansiv na uspih ros Arhiv originalu za 21 lyutogo 2014 Procitovano 7 chervnya 2014 Yakbi mayaki zagovorili ros Arhiv originalu za 3 grudnya 2013 Procitovano 7 chervnya 2014 Desant na toj svit ros Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 7 chervnya 2014 Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 7 chervnya 2014 Shlisselburzkij placdarm ros Ce nezavershena stattya pro Drugu svitovu vijnu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi