Шервуд Леонід Володимирович (16 [28] квітня 1871, Москва — 23 серпня 1954, Ленінград) — радянський скульптор, заслужений діяч мистецтв РРФСР (1946). Був в числі перших скульпторів, які здійснювали ленінський план «монументальної пропаганди», починаючи з 1918. Представник імпресіоністського напрямку в радянській скульптурі раннього періоду («пам'ятник Радищеву», 1918), і соцреалізму (знаменита героїчна постать «Вартового», 1933). Автор офіціозних скульптурних портретів.
Навчався в Московському училищі живопису, скульптури та архітектури (1886—1891), де навчався живопису у В. Є. Маковського та скульптурі у С. І. Іванова, потім — у Вищому художньому училищі при Імператорській Академії мистецтв (1892—1898) в майстерні В. А. Беклемішева. Після закінчення Академії із золотою медаллю, отриманої за скульптурну групу «Хан і невільниця», продовжив як «пенсіонер» Академії навчання в Парижі (1899—1900), де відвідував академію Р. Жюліана, майстерні О. Родена і Е. А. Бурделя .
Захоплювався творчістю О. Родена і П. П. Трубецького, що визначило імпресіоністську спрямованість його власних робіт.
Примітки
- The Fine Art Archive — 2003.
Джерела
- Шервуд Леонід Володимирович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 967.
Посилання
- Шервуд Леонід Володимирович [ 18 грудня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shervud Leonid Volodimirovich 16 28 kvitnya 1871 Moskva 23 serpnya 1954 Leningrad radyanskij skulptor zasluzhenij diyach mistectv RRFSR 1946 Buv v chisli pershih skulptoriv yaki zdijsnyuvali leninskij plan monumentalnoyi propagandi pochinayuchi z 1918 Predstavnik impresionistskogo napryamku v radyanskij skulpturi rannogo periodu pam yatnik Radishevu 1918 i socrealizmu znamenita geroyichna postat Vartovogo 1933 Avtor oficioznih skulpturnih portretiv Shervud Leonid VolodimirovichNarodivsya16 28 kvitnya 1871 1 Moskva Rosijska imperiyaPomer28 serpnya 1954 1954 08 28 1 83 roki Leningrad RRFSR SRSRPohovannyaLiteratorski mostkiKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnistskulptor arhitektorAlma materMoskovske uchilishe zhivopisu skulpturi ta zodchestva 1891 i Vishe hudozhnye uchilishe pri Rosijskij imperatorskij akademiyi mistectv 1898 Vidomi uchnid d Kravchenko Yakiv Kirilovich Kostin Volodimir Makarovich Vodop yanova Klavdiya Pantelejmonivna Chubin Anton Yuhimovich Kipnis Miron Rafayilovich Golovich Pelageya Semenivna Muhin Viktor Ivanovich Ksondzova Lidiya Oleksandrivna Overchuk Anatolij Fedorovich Rudenko Shelkan Tetyana Vasilivna Byelyayeva Olena Grigorivna Gajchuk Razdorska Tayisiya Ivanivna David Mariya Oleksandrivna Pruglov Grigorij Timofijovich Shevchuk Domna Stepanivna i Fedchuk Klavdiya PetrivnaZakladSankt Peterburzkij derzhavnij akademichnij institut zhivopisu skulpturi ta arhitekturi imeni Illi RyepinaBatkod Mediafajli u Vikishovishi Navchavsya v Moskovskomu uchilishi zhivopisu skulpturi ta arhitekturi 1886 1891 de navchavsya zhivopisu u V Ye Makovskogo ta skulpturi u S I Ivanova potim u Vishomu hudozhnomu uchilishi pri Imperatorskij Akademiyi mistectv 1892 1898 v majsterni V A Beklemisheva Pislya zakinchennya Akademiyi iz zolotoyu medallyu otrimanoyi za skulpturnu grupu Han i nevilnicya prodovzhiv yak pensioner Akademiyi navchannya v Parizhi 1899 1900 de vidviduvav akademiyu R Zhyuliana majsterni O Rodena i E A Burdelya Zahoplyuvavsya tvorchistyu O Rodena i P P Trubeckogo sho viznachilo impresionistsku spryamovanist jogo vlasnih robit PrimitkiThe Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166DzherelaShervud Leonid Volodimirovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 967 PosilannyaShervud Leonid Volodimirovich 18 grudnya 2020 u Wayback Machine