Шебештьєн Тіноді | ||||
---|---|---|---|---|
угор. Tinódi Lantos Sebestyén | ||||
Палатин Томаш Надашді і Тіноді. Картина Шоми Орлаї Петрича. 1855 | ||||
Ім'я при народженні | угор. Tinódi Lantos srctzuczf | |||
Народився | 1510 d, d, Угорське королівство (1526–1867) | |||
Помер | 1556 Шарвар, Ваш, Угорщина | |||
Країна | Угорщина | |||
Діяльність | поет, автор пісень і лютнист | |||
| ||||
Шебештьєн Тіноді у Вікісховищі | ||||
Шебештьєн Тіноді (угор. Tinódi Lantos Sebestyén; 1510, Тінод — 1556, Шарвар) — поет, автор пісень і лютнист. Видатний представник угорської епічної поезії свого часу, один з останніх мандрівних бардів.
Біографія
Шебештьєн Тіноді був родом з купецької сім'ї та навчався грамоти у школі. Умів читати латиною і знав цифри. Ймовірно, він перебував на службі у Балінта Терека, знаменитого учасника Могачськой битви. Тіноді перебував при дворі Терека в Сігетварі до 1541. Захоплення Буди і розгром його пана підвели риску колишнє життям Тіноді. З цього моменту він почав писати політичні вірші. У них Тіноді наполягав на необхідності об'єднаної і рішучої боротьби проти турків. З розширенням територій, окупованих турками, Тіноді переселився до Кошиців, де обзавівся сім'єю. Звідти він виїжджав на політичні зібрання і поля битв. Свої враження він викладав у віршованій формі, акомпануючи собі на лютні. У віддалених місцях саме з його пісень народ отримував інформацію про події, що відбуваються.
У 1545 на народному сході в Трнаві Тіноді познайомився з палатином Томашем Надашдем і незабаром отримав у нього посаду хроніста з лютнею. У мирні роки з 1546 по 1551 один Тіноді займався обробкою старовинних угорських віршів. Події османського походу 1552 Тіноді знову докладно увічнив у своїх піснях. Він бував у захоплених містах і збирав інформацію до найдрібніших деталей.
Слава Тіноді докотилася і до двору імператора Фердинанда I, який за рекомендацією Надашді присвоїв йому 23 серпня 1553 дворянський титул і герб.
Творча спадщина Тіноді включає 1200 рядків, що за мірками угорської літератури XVI століття відносно мало. В цілому художня якість поезії Тіноді невисока. Прагнення до деталізації в описі подій вело до монотонності. І за життя Шебештьєна Тіноді його твори мали скоріше публіцистичне, ніж поетичне значення.
Тіноді є одним з героїв роману Гези Гардоні «Зірки Егера».
Примітки
Джерела
- История культуры стран Западной Европы в эпоху Возрождения: Учеб. для вузов / Л. М. Брагина, О. И. Вальяш, В. М. Володарский и др.; Под ред. Л. М. Брагиной. — М.: Высш. шк., 2001. — 479 с. — .
- Литературная энциклопедия. Венгерская литература[недоступне посилання з червня 2019][недоступне посилання]
- Всемирная история. Энциклопедия. Том 4. Культура Венгрии в XVI веке и первой половине XVII века [ 7 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Геза Гардони. «Звёзды Эгера» [ 17 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Adam Makkai. In Quest of the Miracle Stag: the Poetry of Hungary(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Primitki Shebeshtyen Tinodiugor Tinodi Lantos SebestyenPalatin Tomash Nadashdi i Tinodi Kartina Shomi Orlayi Petricha 1855Im ya pri narodzhenniugor Tinodi Lantos srctzuczfNarodivsya1510 1510 d d Ugorske korolivstvo 1526 1867 Pomer1556 1556 Sharvar Vash UgorshinaKrayina UgorshinaDiyalnistpoet avtor pisen i lyutnist Shebeshtyen Tinodi u Vikishovishi Shebeshtyen Tinodi ugor Tinodi Lantos Sebestyen 1510 Tinod 1556 Sharvar poet avtor pisen i lyutnist Vidatnij predstavnik ugorskoyi epichnoyi poeziyi svogo chasu odin z ostannih mandrivnih bardiv BiografiyaPam yatnik Tinodi Shebeshtyen Tinodi buv rodom z kupeckoyi sim yi ta navchavsya gramoti u shkoli Umiv chitati latinoyu i znav cifri Jmovirno vin perebuvav na sluzhbi u Balinta Tereka znamenitogo uchasnika Mogachskoj bitvi Tinodi perebuvav pri dvori Tereka v Sigetvari do 1541 Zahoplennya Budi i rozgrom jogo pana pidveli risku kolishnye zhittyam Tinodi Z cogo momentu vin pochav pisati politichni virshi U nih Tinodi napolyagav na neobhidnosti ob yednanoyi i rishuchoyi borotbi proti turkiv Z rozshirennyam teritorij okupovanih turkami Tinodi pereselivsya do Koshiciv de obzavivsya sim yeyu Zvidti vin viyizhdzhav na politichni zibrannya i polya bitv Svoyi vrazhennya vin vikladav u virshovanij formi akompanuyuchi sobi na lyutni U viddalenih miscyah same z jogo pisen narod otrimuvav informaciyu pro podiyi sho vidbuvayutsya U 1545 na narodnomu shodi v Trnavi Tinodi poznajomivsya z palatinom Tomashem Nadashdem i nezabarom otrimav u nogo posadu hronista z lyutneyu U mirni roki z 1546 po 1551 odin Tinodi zajmavsya obrobkoyu starovinnih ugorskih virshiv Podiyi osmanskogo pohodu 1552 Tinodi znovu dokladno uvichniv u svoyih pisnyah Vin buvav u zahoplenih mistah i zbirav informaciyu do najdribnishih detalej Slava Tinodi dokotilasya i do dvoru imperatora Ferdinanda I yakij za rekomendaciyeyu Nadashdi prisvoyiv jomu 23 serpnya 1553 dvoryanskij titul i gerb Tvorcha spadshina Tinodi vklyuchaye 1200 ryadkiv sho za mirkami ugorskoyi literaturi XVI stolittya vidnosno malo V cilomu hudozhnya yakist poeziyi Tinodi nevisoka Pragnennya do detalizaciyi v opisi podij velo do monotonnosti I za zhittya Shebeshtyena Tinodi jogo tvori mali skorishe publicistichne nizh poetichne znachennya Tinodi ye odnim z geroyiv romanu Gezi Gardoni Zirki Egera PrimitkiDzherelaIstoriya kultury stran Zapadnoj Evropy v epohu Vozrozhdeniya Ucheb dlya vuzov L M Bragina O I Valyash V M Volodarskij i dr Pod red L M Braginoj M Vyssh shk 2001 479 s ISBN 5 06 003216 7 Literaturnaya enciklopediya Vengerskaya literatura nedostupne posilannya z chervnya 2019 nedostupne posilannya Vsemirnaya istoriya Enciklopediya Tom 4 Kultura Vengrii v XVI veke i pervoj polovine XVII veka 7 veresnya 2016 u Wayback Machine Geza Gardoni Zvyozdy Egera 17 bereznya 2016 u Wayback Machine Adam Makkai In Quest of the Miracle Stag the Poetry of Hungary angl