Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Усі старі шахти які працювали у 80 х роках XIX століття 50 х роках ХХ століття на землях селян Гришиного зараз село Покр

Шахти села Гришине

Шахти села Гришине

Усі старі шахти, які працювали у 80-х роках XIX століття - 50-х роках ХХ століття на землях селян Гришиного (зараз - село Покровського району), між Сазоновою балкою і річкою Гришинка, зараз (2017 рік) не функціонують.

image
Розвідувальні свердловини інженера Глібова на північний захід від Гришиного

В казенному селі Гришине кам’яне вугілля знайшли на початку 80-х років XIX століття шляхом риття колодязю біля церкви. Оскільки в ті роки будувалася Катерининська залізниця, дехто Фєльштейн (за словами В.А.Домгера), сподіваючись отримати надприбутки від реалізації вугілля шляхом відвантаження його на залізницю, одразу ж засекретив усі відомості про знайдене вугілля. Можливо, мова йде про мешканця села В.Н.Файнштейна, який пов'язаний із розробкою вугілля на Лисій горі (територія поблизу сучасного смт Шевченко Покровського району, що не входила до земель села Гришине).

У 1887 році геологічну розвідку на землях села Гришине вів інженер Глібов, який знайшов два придатні для розробки пласти вугілля в долині річки Гришинка, на північний захід від села (район сучасних Василівки і Мирного Добропільського району). Наприкінці 80-х – на початку 90-х років розвідкою керував професор О.В.Гуров, який знайшов три вугільні пласти на північ від села Гришине (район сучасної Новоолександрівки Добропільського району). Орієнтовно, наприкінці 90-х років XIX століття на Гришинській землі в районі південніше Василівки було відкрито три кустарні шахти, які працювали недовго і були закриті. Їх послідовна розконсервація розпочалася з 1915 року.

У 20-х роках минулого століття в долині річки Гришинка, навпроти хутора Леніна (зараз село Мирне) була відкрита і шахта № 3 «Гришине», яка продержалася в робочому стані найдовше серед згаданих вище копанок. Після Другої Світової війни цій шахті присвоїли номер 49. Тут працювали жителі села Гришине і прилеглих сіл Добропільського району. Шахта підпорядковувалася «Курахіввугіллю», потім – шахті № 19 ім.Т.Г.Шевченка. Вугілля йшло на господарства Добропільського і Межівського районів. Гірничі роботи велися до 1959 року. Залишки відвалів породи шахти № 49 збереглися досі.

Існували дрібні вуглекопальні в районах так званих Гришинських хуторів. У балці Тернова, північніше нині закритої шахти ім.Т.Г.Шевченка, знаходилася Тернова копальня, про яку майже немає достовірних даних. Мабуть, за виключенням того, що у 1889-1890 господарчому році вона відвантажила по станції Гришине (Покровськ) всього 8 вагонів вугілля, по 600 пудів кожний. 

По дореволюційних документах 1910-1915 років є згадки про «копальню Золотарьова». Офіційно підприємство називалося Надєждо-Мар'їнська копальня однойменного товариства (Є.І.Пінчуга і І.А.Золотарьова). Знаходилася вона у Сазоновій балці між селом Надеждине (Сазонова, нині – Котлине) і хутором Мар'їнський. Станом на 1911 рік на двох шахтах цієї копальні працювали 13 осіб, станом на 1913 рік – 15 осіб. Видобувна здатність копальні в 1911 році оцінювалася в 2 млн. пудів, у 1912-1913 роках – лише в 0,5 млн. пудів на рік. Реальний вуглевидобуток за 1913 рік – 104 тис. пудів. У 1914 році шахти Надєждо-Мар'їнського товариства зупинилася. У 1915 році маркшейдер М.В.Пафомов робив перевірку і поповнення планів гірничих робіт на шахтах, в тому числі – Надєждо-Мар'їнського товариства. То ж, остання копальня в 1914 році не закрилася. Додатковим свідченням на користь цієї думки є те, що копальня Золотарьова фігурує у клопотаннях Ради З’їзду гірничопромисловців півдня Росії як така, що потребує рейкових під’їзних шляхів. У 1920 році даний рудник увійшов до складу Гришинського куща, але на цьому свідчення про його роботу обриваються, і подальша доля копальні невідома. В радянських джерелах згадується шахта Пенчука, - імовірно, мова йде про Надєждо-Мар’їнську копальню (Пінчуга). Вона знаходилася поруч із Шевченківським рудником і розробляла пласт f1 «Лисогорівський» потужністю 0,8 м на глибині 30 м.

На землях громади села Гришине в районі хутора Табурний (село Звірове) також працював великий рудник Західно-Донецького кам'яновугільного товариства, який потребує окремого розгляду.

Примітки

  1. Домгер В.А. (1902). Геологические исследования в Южной России в 1881-1884 гг. СПб.
  2. Хлопицкий В.И., Табурно И.П. (1900). Результаты разведок, произведенных на земле крестьян дер. Гришино гг. Хлопицким и Табурно. СПб.
  3. Гуров А.В. (1893). Гидрогеологическое исследование (изучение подземных и родниковых вод) Павлоградского и Бахмутского уездов Екатеринославской губернии в виду обводнения и орошения края, с приложением главы о полезных ископаемых (Отчет Екатеринославскому губернскому земству). Х.
  4. Булавіна Н.І. (2010). Історія шахти № 49 (дослідницька робота). Гришине.
  5. Шахта № 49 (3) "Гришине" - на супутниковій карті Google.
  6. Луковенко С.П. Гришино. «Угольная лихорадка» // Маяк, № 35 (14336), 29.08.2013.
  7. Ведомость № 7-й о количестве минерального топлива, отправленного с копей, расположенных по Курско-Харьковско-Азовской, Донецкой и Екатерининской железным дорогам за время с 1-го сентября 1889 года по 1-е сентября 1890 года // Труды XV Съезда горнопромышленников юга России, бывшего в г. Харькове с 1-го по 14-е ноября 1890 года. – I часть (отчёты, протоколы и доклады). Х. 1891.
  8. Отчёт начальника Горного управления Южной России за 1911 год. Екатеринослав. 1912.
  9. Отчёт начальника Горного управления Южной России за 1913 год. Екатеринослав. 1914.
  10. О трассе ветвей, долженствующих обслуживать Гришинские угольные месторождения // Горно-заводское дело, № 49.1913.
  11. Отчёт начальника горного управления Южной России за 1915 год. Екатеринослав. 1916.
  12. Гапеев А.А. (1927). Геологический очерк Западной окраины Донецкого бассейна. Л.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Usi stari shahti yaki pracyuvali u 80 h rokah XIX stolittya 50 h rokah HH stolittya na zemlyah selyan Grishinogo zaraz selo Pokrovskogo rajonu mizh Sazonovoyu balkoyu i richkoyu Grishinka zaraz 2017 rik ne funkcionuyut Rozviduvalni sverdlovini inzhenera Glibova na pivnichnij zahid vid Grishinogo V kazennomu seli Grishine kam yane vugillya znajshli na pochatku 80 h rokiv XIX stolittya shlyahom rittya kolodyazyu bilya cerkvi Oskilki v ti roki buduvalasya Katerininska zaliznicya dehto Fyelshtejn za slovami V A Domgera spodivayuchis otrimati nadpributki vid realizaciyi vugillya shlyahom vidvantazhennya jogo na zaliznicyu odrazu zh zasekretiv usi vidomosti pro znajdene vugillya Mozhlivo mova jde pro meshkancya sela V N Fajnshtejna yakij pov yazanij iz rozrobkoyu vugillya na Lisij gori teritoriya poblizu suchasnogo smt Shevchenko Pokrovskogo rajonu sho ne vhodila do zemel sela Grishine U 1887 roci geologichnu rozvidku na zemlyah sela Grishine viv inzhener Glibov yakij znajshov dva pridatni dlya rozrobki plasti vugillya v dolini richki Grishinka na pivnichnij zahid vid sela rajon suchasnih Vasilivki i Mirnogo Dobropilskogo rajonu Naprikinci 80 h na pochatku 90 h rokiv rozvidkoyu keruvav profesor O V Gurov yakij znajshov tri vugilni plasti na pivnich vid sela Grishine rajon suchasnoyi Novooleksandrivki Dobropilskogo rajonu Oriyentovno naprikinci 90 h rokiv XIX stolittya na Grishinskij zemli v rajoni pivdennishe Vasilivki bulo vidkrito tri kustarni shahti yaki pracyuvali nedovgo i buli zakriti Yih poslidovna rozkonservaciya rozpochalasya z 1915 roku U 20 h rokah minulogo stolittya v dolini richki Grishinka navproti hutora Lenina zaraz selo Mirne bula vidkrita i shahta 3 Grishine yaka proderzhalasya v robochomu stani najdovshe sered zgadanih vishe kopanok Pislya Drugoyi Svitovoyi vijni cij shahti prisvoyili nomer 49 Tut pracyuvali zhiteli sela Grishine i prileglih sil Dobropilskogo rajonu Shahta pidporyadkovuvalasya Kurahivvugillyu potim shahti 19 im T G Shevchenka Vugillya jshlo na gospodarstva Dobropilskogo i Mezhivskogo rajoniv Girnichi roboti velisya do 1959 roku Zalishki vidvaliv porodi shahti 49 zbereglisya dosi Isnuvali dribni vuglekopalni v rajonah tak zvanih Grishinskih hutoriv U balci Ternova pivnichnishe nini zakritoyi shahti im T G Shevchenka znahodilasya Ternova kopalnya pro yaku majzhe nemaye dostovirnih danih Mabut za viklyuchennyam togo sho u 1889 1890 gospodarchomu roci vona vidvantazhila po stanciyi Grishine Pokrovsk vsogo 8 vagoniv vugillya po 600 pudiv kozhnij Po dorevolyucijnih dokumentah 1910 1915 rokiv ye zgadki pro kopalnyu Zolotarova Oficijno pidpriyemstvo nazivalosya Nadyezhdo Mar yinska kopalnya odnojmennogo tovaristva Ye I Pinchuga i I A Zolotarova Znahodilasya vona u Sazonovij balci mizh selom Nadezhdine Sazonova nini Kotline i hutorom Mar yinskij Stanom na 1911 rik na dvoh shahtah ciyeyi kopalni pracyuvali 13 osib stanom na 1913 rik 15 osib Vidobuvna zdatnist kopalni v 1911 roci ocinyuvalasya v 2 mln pudiv u 1912 1913 rokah lishe v 0 5 mln pudiv na rik Realnij vuglevidobutok za 1913 rik 104 tis pudiv U 1914 roci shahti Nadyezhdo Mar yinskogo tovaristva zupinilasya U 1915 roci markshejder M V Pafomov robiv perevirku i popovnennya planiv girnichih robit na shahtah v tomu chisli Nadyezhdo Mar yinskogo tovaristva To zh ostannya kopalnya v 1914 roci ne zakrilasya Dodatkovim svidchennyam na korist ciyeyi dumki ye te sho kopalnya Zolotarova figuruye u klopotannyah Radi Z yizdu girnichopromislovciv pivdnya Rosiyi yak taka sho potrebuye rejkovih pid yiznih shlyahiv U 1920 roci danij rudnik uvijshov do skladu Grishinskogo kusha ale na comu svidchennya pro jogo robotu obrivayutsya i podalsha dolya kopalni nevidoma V radyanskih dzherelah zgaduyetsya shahta Penchuka imovirno mova jde pro Nadyezhdo Mar yinsku kopalnyu Pinchuga Vona znahodilasya poruch iz Shevchenkivskim rudnikom i rozroblyala plast f1 Lisogorivskij potuzhnistyu 0 8 m na glibini 30 m Na zemlyah gromadi sela Grishine v rajoni hutora Taburnij selo Zvirove takozh pracyuvav velikij rudnik Zahidno Doneckogo kam yanovugilnogo tovaristva yakij potrebuye okremogo rozglyadu PrimitkiDomger V A 1902 Geologicheskie issledovaniya v Yuzhnoj Rossii v 1881 1884 gg SPb Hlopickij V I Taburno I P 1900 Rezultaty razvedok proizvedennyh na zemle krestyan der Grishino gg Hlopickim i Taburno SPb Gurov A V 1893 Gidrogeologicheskoe issledovanie izuchenie podzemnyh i rodnikovyh vod Pavlogradskogo i Bahmutskogo uezdov Ekaterinoslavskoj gubernii v vidu obvodneniya i orosheniya kraya s prilozheniem glavy o poleznyh iskopaemyh Otchet Ekaterinoslavskomu gubernskomu zemstvu H Bulavina N I 2010 Istoriya shahti 49 doslidnicka robota Grishine Shahta 49 3 Grishine na suputnikovij karti Google Lukovenko S P Grishino Ugolnaya lihoradka Mayak 35 14336 29 08 2013 Vedomost 7 j o kolichestve mineralnogo topliva otpravlennogo s kopej raspolozhennyh po Kursko Harkovsko Azovskoj Doneckoj i Ekaterininskoj zheleznym dorogam za vremya s 1 go sentyabrya 1889 goda po 1 e sentyabrya 1890 goda Trudy XV Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii byvshego v g Harkove s 1 go po 14 e noyabrya 1890 goda I chast otchyoty protokoly i doklady H 1891 Otchyot nachalnika Gornogo upravleniya Yuzhnoj Rossii za 1911 god Ekaterinoslav 1912 Otchyot nachalnika Gornogo upravleniya Yuzhnoj Rossii za 1913 god Ekaterinoslav 1914 O trasse vetvej dolzhenstvuyushih obsluzhivat Grishinskie ugolnye mestorozhdeniya Gorno zavodskoe delo 49 1913 Otchyot nachalnika gornogo upravleniya Yuzhnoj Rossii za 1915 god Ekaterinoslav 1916 Gapeev A A 1927 Geologicheskij ocherk Zapadnoj okrainy Doneckogo bassejna L

Дата публікації:
Топ