Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до Вікіпедії. (січень 2020) |
Сергій Володимирович Шаховський | ||||
---|---|---|---|---|
Дійсний Статський Радник, губернатор, князь | ||||
Народився | 1852 | |||
Помер | 12 жовтня 1894 Таллін | |||
Поховання | Монастир Куремяе | |||
Країна | Російська імперія | |||
Діяльність | політик | |||
Alma mater | d | |||
Рід | d | |||
Батько | d | |||
Мати | Q106956935? | |||
У шлюбі з | d | |||
| ||||
Шаховський Сергій Володимирович у Вікісховищі | ||||
Сергій Володимирович Шаховський (1852, Москва — 12.10.1894, Таллін) — російський державний в Естонії та Україні, громадський діяч шовіністичного московитського напрямку. Дійсний статський радник, губернатор Чернігівської губернії (1883-1885) та Естляндської губернії, де здійснював активну політику московщення.
Біографія
Князь Сергій Володимирович Шаховський був не єдиним в сім'ї, його молодшим братом був князь , що став також чиновником.
16 серпня 1881 князь С. В. був призначений виконуючим обов'язки (і. д.) губернатора м. Чернігів. У зв'язку з відвідуванням Чернігівськой чоловічій гімназії про нього збереглася згадка: «27 травня 1881 Чернігівську гімназію відвідав і. д. Чернігівського губернатора князь Шаховський».
З 15 травня 1883 по 4 квітня 1885 року — губернатор м. Чернігів.
У 1885 році князь Сергій Володимирович Шаховський був призначений губернатором Естляндії. Особливу увагу приділяв духовному житті населення, при ньому почалося будівництво нових православних храмів.
Зі спогадів С. І. Уманець [2] :
"... Я познакомился съ бывшимъ эстляндскимъ губернаторомъ, княземъ Сергѣемъ Владиміровичемъ Шаховскимъ, въ апрѣлѣ 1893 года. ... Князь С. В. былъ высокаго роста, широкоплечій и довольно полный блондинъ съ умными и добрыми сѣрыми, съ синимъ отливомъ, глазами и красивой окладистой бородой, которую онъ разчесывалъ на двѣ половины, что чрезвычайно шло къ его благообразному лицу чисто славянскаго типа. Голосъ у князя былъ удивительно пріятный — это былъ басъ съ бархатными нотами и ласкавшими слухъ переливами. Внѣшность князя сразу располагала въ его пользу и, вы, съ первой же минуты знакомства съ этимъ симпатичнымъ человѣкомъ, чувствовали себя въ числѣ его друзей." |
Відпустка князь із дружиною княгинею Єлизаветою Дмитрівною Шаховською, до шлюбу Мілютіною (1844–1939) іноді проводив в Криму в Сімеїз в маєтку свого тестя графа .
... Въ 1887 году, по мысли князя С. В. Шаховскаго, въ м. Іевве, расположенномъ въ двадцати пяти верстахъ отъ Пюхтицы, учреждено было отделение православнаго прибалтійскаго братства Христа Спасителя и Покрова Божией Матери, подъ председательствомъ супруги князя С. В., — княгини Елизаветы Дмитріевны Шаховской. Ближайшею своею задачею вновь возникшее братство поставило, на первое время, призрение и воспитание местныхъ сиротъ, православнаго исповеданія, а также оказание медицинской помощи сельскому населению, безъ различія исповеданій, посредствомъ устройства пріютовъ и лечебницъ, по возможности, съ постоянными кроватями. |
*) Княгиня Є. Д. Шаховська зверталася до багатьох людей з проханнями, з листами … Відомо, зокрема, що в 1888 році княгиня Є. Д. Шаховська листувалася з питань улаштування православ'я в Естонії зі святим праведним Іоанном Кронштадтський, який прислав їй своє благословення і 200 рублів для Пюхтіцкого монастиря і на просвітницькі цілі. Ось що вона писала[3]:
«13 сентября 1888 года. Глубокочтимый отец Иоанн! Ваше имя и ваши дела слишком известны, чтобы мне нужно было в многих словах объяснять вам, зачем я, вам неизвестная, решилась обратиться к вам. Чуда прошу я у вас, не для себя или близкого мне другого человека, а для дела, которое очень люблю, но ежеминутно чувствую – насколько силы мои слабы и воля несовершенна в служении Ему…” |
(Далі княгиня описує проблеми, пов'язані з пристроєм храму на Пюхтіцьцій горі в цій місцевості.)
В архіві збереглася копія відповіді Єлизаветі Дмитрівні отця Іоанна від 26 вересня 1888 року:
“Ваше сиятельство, достоуважаемая княгиня Елизавета! Получил ваше письмо и с сердечным сочувствием прочитал его. Да наградит Вас Господь за ваше посильное содействие в утверждении Православия в крае, где Господь судил Вам жить и действовать на благо народу и во славу Божию…Вы просите у Бога чуда для успешного распространения Православия и для оказания помощи бедным эстам и латышам. Бог есть Бог чудес во все времена…Он сотворил и сотворит чудеса в Вашем братстве и утвердит Ваше дело до конца. Имею честь прислать на нужды общества 200 рублей. Сердечно Вам кланяюсь, княгиня. Ваш покорный слуга и богомолец – протоиерей Иоанн Сергиев”.
|
Турбота про болящих і стражденних була постійною турботою ігумені та попечителькою обителі княгині Єлизавети Шаховської. Ось що пише княгиня Шаховська юристу :
«Мы — русские, православные, должны пойти навстречу нашим эстонским братьям и дать им то, без чего на земле человеку жить нельзя: церковь, школу, уход за больными... и чего они, будучи бедны, сами себе дать не могут. ... Прежде всего, цифры, сообщаемые священниками приходов, указывают на следующие нужды: |
Свої останні роки вона провела в маленькому будиночку поблизу Пюхтіцького монастиря, де й померла в 1939 році. Похована в Пюхтіцькому монастирі.
"... Энергия въ работе безъ откладывания «въ долгий ящикъ» была отличительной, субъективной чертой князя, умевшаго при этомъ съ удивительной верностью сразу различать, что въ деле существенно важно и что неважно, за что надо приняться поскорее и что можетъ подождать. Эту-же энергию, скорость и готовность къ работе князь умелъ вселять и въ окружавшихъ его лицъ, которыхъ вдохновлялъ собственнымъ примеромъ, работая почти безъ передышки весь день. Вставая очень рано, князь занимался и принималъ просителей до завтрака, затемъ уезжалъ по деламъ или председательствовалъ въ очередныхъ заседанияхъ, где всегда являлся вполне хозяиномъ своего дела, такъ какъ постоянно въ совершенстве зналъ разсматриваемые вопросы и всю предыдущую по немъ переписку и умелъ вести прения такъ, что все нужное выступало наружу, не давая разыгрываться вредящему делу словоговорению. Передъ обедомъ (въ 6 — 7 часовъ) князь обыкновенно спалъ часъ или полтора, а после обеда опять занимался, читалъ, просматривалъ, велъ деловыя беседы, но уже никогда не подписывалъ бумагъ решающаго и серьезнаго значения. |
" ... Князь Шаховской очень цѣнилъ въ своихъ чиновникахъ любовь къ серьезнымъ литературнымъ, занятіямъ и всячески поощрялъ ихъ къ этому, что не очень часто, къ сожалѣнію, замѣчается вообще у начальствующихъ лицъ, проявляющихъ подчасъ непохвальную боязнь къ печатному слову."
|
" ... Князя С. В. я видалъ довольно часто. Я всегда заставалъ его въ бодромъ и добродушномъ настроеніи. Сь подчиненными онъ былъ ласковъ, доброжелателенъ и прость, никогда не принимая начальническаго тона; съ княземъ можно было говорить совершенно искренно и не соглашаться съ его мнѣніемъ. Зачастую онъ спорилъ со своими чиновниками оживленно и горячо и умѣлъ выслушивать мнѣнія, несогласныя съ его воззрѣніями, съ должнымъ вниманіемъ и объективностью. Противорѣчія его нимало не раздражали и не вносили никакихъ неровностей въ его отношенія къ людямъ. По натурѣ князь былъ вспыльчивъ, но, какъ и всѣ вспыльчивые люди, очень добръ и отходчивъ. Онъ горячился, дѣлая замѣчаніе или выговоръ (я разъ испыталъ на себѣ вспышку его гнѣва), но затѣмъ быстро смягчался и успокоивался. Чрезъ нѣсколько минутъ онъ уже шутилъ и весело смѣялся. Эти качества дѣлали его любимымъ среди подчиненныхъ, о которыхъ онъ постоянно заботился и которыхъ прекрасно зналъ, будучи очень доступнымъ. Кстати о составѣ его чиновниковъ. Они при князѣ С. В., и въ губернаторской канцеляріи и въ губернскомъ правленіи были почти всѣ сплошь съ университетскимъ образованіемъ, что не такъ-то часто встрѣчается въ провинціи, гдѣ зачастую даже среди совѣтниковъ губернскихъ правленій, можно встрѣтить людей, не осилившихъ и последняхъ классовъ гимназій... Этотъ избранный контингентъ чиповниковъ администраціи въ Ревелѣ, въ бытность Эстляндскимъ губернаторомъ князя С. В. Шаховскаго, объясняется, съ одной стороны, заботою самаго князя о привлеченіи къ себѣ интеллигентныхъ силъ, съ другой,— личностію князя, въ высшей степени симпатичной и обаятельно дѣйствовавшей на людей, ищущихъ настоящаго дѣла, а не отбыванія служебной лямки въ присутственное время. Служба въ Ровеле при князѣ С. В. была привлекательна, такъ какъ давала возможность сознательно работать на пользу живаго государственнаго дѣла, и вмѣстѣ лестной, такъ какъ приближала васъ къ выдающейся личности русскаго дѣятеля — патріота рюриковой крови на балтійскомъ поморьѣ''. |
Бібліографія
1. Сергій Геннадійович Ісаков. Російські громадські та культурні діячі в Естонії. Союз слов'янських освітніх і благодійних товариств в Естонії. Російський дослідницький центр. Biography & Autobiography — 1996.
2. С. И. Уманецъ. ВОСПОМИНАНІЯ О КНЯЗѢ С. В. ШАХОВСКОМЪ И БАЛТІЙСКІЕ ОЧЕРКИ. СЪ-ПЕТЕРБУРГЪ. 1899.
3. Иоанн Кронштадтский и Пюхтицкий монастырь. Неизвестная переписка о. Иоанна Кронштадтского с княгиней Е. Д. Шаховской. Свято-Иоановские Чтения. Протоиерей Владимир Сорокин, Профессор Санкт-Петербургской Духовной Академии, Настоятель Князь-Владимирского собора (г. Санкт-Петерубрг).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shahovskij Cyu stattyu potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin sichen 2020 Ukrcenter Primitki Sergij Volodimirovich ShahovskijDijsnij Statskij Radnik gubernator knyazNarodivsya1852 1852 Pomer12 zhovtnya 1894 1894 10 12 TallinPohovannyaMonastir KuremyaeKrayina Rosijska imperiyaDiyalnistpolitikAlma materdRiddBatkodMatiQ106956935 U shlyubi zd Shahovskij Sergij Volodimirovich u Vikishovishi Sergij Volodimirovich Shahovskij 1852 Moskva 12 10 1894 Tallin rosijskij derzhavnij v Estoniyi ta Ukrayini gromadskij diyach shovinistichnogo moskovitskogo napryamku Dijsnij statskij radnik gubernator Chernigivskoyi guberniyi 1883 1885 ta Estlyandskoyi guberniyi de zdijsnyuvav aktivnu politiku moskovshennya BiografiyaKnyaz Sergij Volodimirovich Shahovskij buv ne yedinim v sim yi jogo molodshim bratom buv knyaz sho stav takozh chinovnikom 16 serpnya 1881 knyaz S V buv priznachenij vikonuyuchim obov yazki i d gubernatora m Chernigiv U zv yazku z vidviduvannyam Chernigivskoj cholovichij gimnaziyi pro nogo zbereglasya zgadka 27 travnya 1881 Chernigivsku gimnaziyu vidvidav i d Chernigivskogo gubernatora knyaz Shahovskij Z 15 travnya 1883 po 4 kvitnya 1885 roku gubernator m Chernigiv U 1885 roci knyaz Sergij Volodimirovich Shahovskij buv priznachenij gubernatorom Estlyandiyi Osoblivu uvagu pridilyav duhovnomu zhitti naselennya pri nomu pochalosya budivnictvo novih pravoslavnih hramiv Zi spogadiv S I Umanec 2 Ya poznakomilsya s byvshim estlyandskim gubernatorom knyazem Sergѣem Vladimirovichem Shahovskim v aprѣlѣ 1893 goda Knyaz S V byl vysokago rosta shirokoplechij i dovolno polnyj blondin s umnymi i dobrymi sѣrymi s sinim otlivom glazami i krasivoj okladistoj borodoj kotoruyu on razchesyval na dvѣ poloviny chto chrezvychajno shlo k ego blagoobraznomu licu chisto slavyanskago tipa Golos u knyazya byl udivitelno priyatnyj eto byl bas s barhatnymi notami i laskavshimi sluh perelivami Vnѣshnost knyazya srazu raspolagala v ego polzu i vy s pervoj zhe minuty znakomstva s etim simpatichnym chelovѣkom chuvstvovali sebya v chislѣ ego druzej Vidpustka knyaz iz druzhinoyu knyagineyu Yelizavetoyu Dmitrivnoyu Shahovskoyu do shlyubu Milyutinoyu 1844 1939 inodi provodiv v Krimu v Simeyiz v mayetku svogo testya grafa V 1887 godu po mysli knyazya S V Shahovskago v m Ievve raspolozhennom v dvadcati pyati verstah ot Pyuhticy uchrezhdeno bylo otdelenie pravoslavnago pribaltijskago bratstva Hrista Spasitelya i Pokrova Bozhiej Materi pod predsedatelstvom suprugi knyazya S V knyagini Elizavety Dmitrievny Shahovskoj Blizhajsheyu svoeyu zadacheyu vnov voznikshee bratstvo postavilo na pervoe vremya prizrenie i vospitanie mestnyh sirot pravoslavnago ispovedaniya a takzhe okazanie medicinskoj pomoshi selskomu naseleniyu bez razlichiya ispovedanij posredstvom ustrojstva priyutov i lechebnic po vozmozhnosti s postoyannymi krovatyami V pervyj zhe god svoego sushestvovaniya bratstvo otkrylo v m Ievve shkolu a v 1888 g ustroilo tam lechebnicu s aptekoj priemnym pokoem i dvumya komnatami dlya pomesheniya ambulatornyh bolnyh Zatem v techenie 1889 i 1890 g v Ievve byli otkryty priyut dlya pravoslavnyh sirot i rukodelnaya dlya prihodyashih uchenic bez razlichiya veroispovedaniya a takzhe sformirovan cerkovnyj hor i polozheno nachalo shkole ikonopisi Glavnoyu svoeyu i svyashennoyu celyu uchrezhdennoe trudami knyazya i knyagini Shahovskih bratstvo polagalo ustrojstvo zhenskoj obiteli na Bogorodickoj gore v Pyuhtice kuda so vremenem mogli by byt pereneseny i vse vnov otkrytaya v Ievve blagotvoritelnyya uchrezhdeniya Blagodarya upornoj i neoslabnoj energii knyazya S V Shahovskago vsya Bogorodickaya gora byla izyata iz ruk inovercev i stala sobstvennostyu pravoslavnago duhovnago vedomstva Po vsepoddannejshem doklad ober prokurora Sv Sinoda K P Pobedonosceva 29 go aprelya 1891 g posledovalo Vysochajshee soizvolenie na predostavlenie Bogorodickoj gory v polnoe i isklyuchitelnoe vladenie pravoslavnoj cerkvi Etot vazhnyj shag v dele uprocheniya pravoslaviya v pyuhtickom krae nachavshem pod gnetom zloj sudby teryat svoj prezhnij pravoslavnyj oblik otkryl Ievvenskomu bratstvu vozmozhnost osushestvit svoe namerenie ustroit na Bogorodickoj gore zhenskij monastyr s blagotvoritelnymi pri nem uchrezhdeniyami Po hodatajstvu mestnago preosvyashennago Sv Sinodom razresheno bylo uchredit na Bogorodickoj gore Pyuhtickuyu Uspenskuyu zhenskuyu obshinu otkrytie kotoroj i sostoyalos 15 go avgusta 1891 goda K etomu dnyu zabotami knyagini E D Shahovskoj byl okonchen novyj derevyannyj dom na Bogorodickoj gore dlya pomesheniya sester V tot zhe znamenatelnyj dlya zhizni Pyuhtickago kraya den obshina byla oschastlivlena Monarshej milostyu pozhalovaniem v Boze pochivshim Gosudarem Imperatorom Aleksandrom III bogatyh svyashennicheskih oblachenij v pyuhtickuyu cerkov Dlya uprocheniya Pyuhtickoj zhenskoj obshiny Ievvenskoe bratstvo priobrelo dlya neya dva sosednih s Bogorodickoj goroj zemelnyh uchastka s polnym hozyajstvom i inventarem i pristupilo k ustrojstvu hrama Dlya etoj celi bratstvo reshilo vospolzovatsya nedostroennym zdaniem kirki vozvodimoj bylo v neskolkih sazhenyah ot upomyanutoj vyshe pravoslavnoj chasovni Eto zdanie i bylo obrasheno v sobornyj hram obshiny K avgustu 1885 g kirka byla podvedena uzhe pod kryshu a na 15 e chislo togo zhe mesyaca bylo naznacheno eya torzhestvennoe osvyashenie Obshina vse bolee i bolee rasshiryala svoyu deyatelnost V 1891 godu pri obshine otkryt priyut dlya detej bednyh roditelej a v sleduyushem godu nachalsya priem bolnyh v ustroennoj pri obshine lechebnice V vidu bystrago vozniknoveniya pri obshine pomyanutyh blagotvoritelnyh uchrezhdenij ona nesmotrya na kratkovremennoe svoe sushestvovanie srazu priobrela k sebe uvazhenie ne tolko sredi mestnyh pravoslavnyh no dazhe i inovercev Priliv bogomolcev na Bogorodickuyu ili Svyatuyu goru stal den oto dnya vozrastat i eto posluzhilo povodom k vozbuzhdenno Ievvenskim bratstvom s knyaginej E D Shahovskoj vo glave novago hodatajstva o preobrazovanii obshiny v monastyr chto i bylo uvazheno Sv Sinodom Pyuhtickaya Uspenskaya zhenskaya obshina po opredeleniyu Sv Sinoda ot 23 go oktyabrya 1893 g byla preobrazovana v 2 Knyaginya Ye D Shahovska zvertalasya do bagatoh lyudej z prohannyami z listami Vidomo zokrema sho v 1888 roci knyaginya Ye D Shahovska listuvalasya z pitan ulashtuvannya pravoslav ya v Estoniyi zi svyatim pravednim Ioannom Kronshtadtskij yakij prislav yij svoye blagoslovennya i 200 rubliv dlya Pyuhtickogo monastirya i na prosvitnicki cili Os sho vona pisala 3 13 sentyabrya 1888 goda Glubokochtimyj otec Ioann Vashe imya i vashi dela slishkom izvestny chtoby mne nuzhno bylo v mnogih slovah obyasnyat vam zachem ya vam neizvestnaya reshilas obratitsya k vam Chuda proshu ya u vas ne dlya sebya ili blizkogo mne drugogo cheloveka a dlya dela kotoroe ochen lyublyu no ezheminutno chuvstvuyu naskolko sily moi slaby i volya nesovershenna v sluzhenii Emu Dali knyaginya opisuye problemi pov yazani z pristroyem hramu na Pyuhticcij gori v cij miscevosti V arhivi zbereglasya kopiya vidpovidi Yelizaveti Dmitrivni otcya Ioanna vid 26 veresnya 1888 roku Vashe siyatelstvo dostouvazhaemaya knyaginya Elizaveta Poluchil vashe pismo i s serdechnym sochuvstviem prochital ego Da nagradit Vas Gospod za vashe posilnoe sodejstvie v utverzhdenii Pravoslaviya v krae gde Gospod sudil Vam zhit i dejstvovat na blago narodu i vo slavu Bozhiyu Vy prosite u Boga chuda dlya uspeshnogo rasprostraneniya Pravoslaviya i dlya okazaniya pomoshi bednym estam i latysham Bog est Bog chudes vo vse vremena On sotvoril i sotvorit chudesa v Vashem bratstve i utverdit Vashe delo do konca Imeyu chest prislat na nuzhdy obshestva 200 rublej Serdechno Vam klanyayus knyaginya Vash pokornyj sluga i bogomolec protoierej Ioann Sergiev Turbota pro bolyashih i strazhdennih bula postijnoyu turbotoyu igumeni ta popechitelkoyu obiteli knyagini Yelizaveti Shahovskoyi Os sho pishe knyaginya Shahovska yuristu My russkie pravoslavnye dolzhny pojti navstrechu nashim estonskim bratyam i dat im to bez chego na zemle cheloveku zhit nelzya cerkov shkolu uhod za bolnymi i chego oni buduchi bedny sami sebe dat ne mogut Prezhde vsego cifry soobshaemye svyashennikami prihodov ukazyvayut na sleduyushie nuzhdy 1 Nado prizret 88 starikov i nemoshnyh 2 Nado vezde lechit narod lishennyj v Estlyandii vrachebnoj pomoshi 3 Nado sozdat priyut dlya sirot 22 kruglyh 84 ne imeyushih odnogo iz roditelej i obrazcovuyu shkolu dlya estonskih pravoslavnyh devochek iz kotoryh mogli by poluchitsya shkolnye uchitelnicy Svoyi ostanni roki vona provela v malenkomu budinochku poblizu Pyuhtickogo monastirya de j pomerla v 1939 roci Pohovana v Pyuhtickomu monastiri Energiya v rabote bez otkladyvaniya v dolgij yashik byla otlichitelnoj subektivnoj chertoj knyazya umevshago pri etom s udivitelnoj vernostyu srazu razlichat chto v dele sushestvenno vazhno i chto nevazhno za chto nado prinyatsya poskoree i chto mozhet podozhdat Etu zhe energiyu skorost i gotovnost k rabote knyaz umel vselyat i v okruzhavshih ego lic kotoryh vdohnovlyal sobstvennym primerom rabotaya pochti bez peredyshki ves den Vstavaya ochen rano knyaz zanimalsya i prinimal prositelej do zavtraka zatem uezzhal po delam ili predsedatelstvoval v ocherednyh zasedaniyah gde vsegda yavlyalsya vpolne hozyainom svoego dela tak kak postoyanno v sovershenstve znal razsmatrivaemye voprosy i vsyu predydushuyu po nem perepisku i umel vesti preniya tak chto vse nuzhnoe vystupalo naruzhu ne davaya razygryvatsya vredyashemu delu slovogovoreniyu Pered obedom v 6 7 chasov knyaz obyknovenno spal chas ili poltora a posle obeda opyat zanimalsya chital prosmatrival vel delovyya besedy no uzhe nikogda ne podpisyval bumag reshayushago i sereznago znacheniya Ya eto delayu nepremenno utrom govoril on so svezhej golovoj i vpolne otdohnuvshi Zloby dnya inogda zatemnyayut mysl i napravlyayut resheniya ne na dolzhnyj put Utrom zhe do vsyakih vstrech vpechatlenij i razgovorov vse kak to yasnee proshe vidnee Podpisyvaya po utram v svoem rabochem kabinete bumagi po kancelyarii i gubernskomu pravleniyu knyaz vsegda znakomilsya so vsej perepiskoj po tomu ili inomu delu i poetomu nastolko horosho znal polozhenie kazhdago voprosa chto zachastuyu mog v etom otnoshenii posporit s lyubym iz svoih sovetnikov i deloproizvoditelej V bytnost moyu v Revele knyaz ne raz ukazyval svoim chinovnikam na oshibki v deloproizvodstve nezamchechennyya licami blizko stoyavshimi k delu no ne ukryvshiyasya ot zorkago nablyudeniya obrazcovago nachalnika gubernii Po vecheram knyaz lyubil inogda poigrat v karty u znakomyh ili v russkom obshestvennom sobranii Russkoe obshestvennoe sobranie v Revelѣ vyzvannoe k zhizni v 1888 godu lichnoj iniciativoj knyazya S V bylo emu vsegda ochen dorogo tak kak on lelѣyal mechtu o vozmozhnosti edineniya na pochvѣ russkago kluba blagomyslyashih nѣmeckih elementov kraya s russkim obshestvom putem postoyannago vzaimnago ih sblizheniya i oznakomleniya mѣstnyh intelligentnyh sil s proizvedeniyami russkago iskusstva russkoj muzyki i russkoj literatury Postrojkoj sobstvennago doma dlya russkago sobraniya knyaz hotѣl okonchatelno postavit ego na nogi i dat vozmozhnost prodolzhat svoe dalnѣjshee sushestvovanie bez pravitelstvennoj subsidii poluchaemoj sobraniem s 1891 g Proekt knyazya o vozvedenii dlya russkago kluba sobstvennago kamennago doma osushestvilsya no nachalniku gubernii ne suzhdeno bylo uvidѣt etogo doma sobstvennymi glazami osvyashenie zakladki zdaniya russkago sobraniya v Revelѣ sovershilos 10 iyunya 1894 goda a 12 oktyabrya togo zhe goda knyazya S V ne stalo Chto zhe kasaetsya mechty knyazya o vozmozhnosti sdѣlat russkij klub v Revelѣ centrom sblizheniya russkih kraya s mѣstnymi elementami to mechta eta tak vse vremya i ostavalas mechtoj i tolko Russkoe sobranie v Revelѣ v moe vremya vsegda pustovalo tak kak v samom mѣstnom russkom obshestvѣ ne bylo obshestvennosti Mozhno li bylo poetomu ozhidat kakogo libo nravstvennago vozdѣjstviya so storony russkago sobraniya na mѣstnoe nmecekoe kulturnoe obshestvo imѣvshee massu ferejnov i kruzhkov kogda sami zhe russkie pochti ne zaglyadyvali v svoe sobranie a esli i shli tuda to tolko dlya togo chtoby povintit ili poigrat na billiardѣ Eto s odnoj storony S drugoj okruzhavshiya pokojnago nachalnika gubernii lica ego tak skazat blizhajshie pomoshniki ne hotѣli ili vѣrnѣe ne umѣli dobitsya etogo edineniya chto bylo by v vysshej stepeni zhelatelno i krajne polezno dlya kraya Oni k sozhalѣniyu nedostatochno yasno soznavali razumnyya zadachi obrusѣniya i vidѣli sposoby osushestvleniya blagoj cѣli v slishkom rѣzkom natiskѣ i nenuzhnom davlenii Yavivshis v s luchshimi namѣreniyami polnymi mirolyubivyh zamyslov knyaz blagodarya vysheskazannomu pomimo voli priobrѣl reputaciyu fanatika neuzhivchivago neustupchivago idushago na prolom chego na samom dѣlѣ ne bylo vovse i chto emu bylo navyazano okruzhavshimi ego licami Knyaz Shahovskoj ochen cѣnil v svoih chinovnikah lyubov k sereznym literaturnym zanyatiyam i vsyacheski pooshryal ih k etomu chto ne ochen chasto k sozhalѣniyu zamѣchaetsya voobshe u nachalstvuyushih lic proyavlyayushih podchas nepohvalnuyu boyazn k pechatnomu slovu Knyazya S V ya vidal dovolno chasto Ya vsegda zastaval ego v bodrom i dobrodushnom nastroenii S podchinennymi on byl laskov dobrozhelatelen i prost nikogda ne prinimaya nachalnicheskago tona s knyazem mozhno bylo govorit sovershenno iskrenno i ne soglashatsya s ego mnѣniem Zachastuyu on sporil so svoimi chinovnikami ozhivlenno i goryacho i umѣl vyslushivat mnѣniya nesoglasnyya s ego vozzrѣniyami s dolzhnym vnimaniem i obektivnostyu Protivorѣchiya ego nimalo ne razdrazhali i ne vnosili nikakih nerovnostej v ego otnosheniya k lyudyam Po naturѣ knyaz byl vspylchiv no kak i vsѣ vspylchivye lyudi ochen dobr i othodchiv On goryachilsya dѣlaya zamѣchanie ili vygovor ya raz ispytal na sebѣ vspyshku ego gnѣva no zatѣm bystro smyagchalsya i uspokoivalsya Chrez nѣskolko minut on uzhe shutil i veselo smѣyalsya Eti kachestva dѣlali ego lyubimym sredi podchinennyh o kotoryh on postoyanno zabotilsya i kotoryh prekrasno znal buduchi ochen dostupnym Kstati o sostavѣ ego chinovnikov Oni pri knyazѣ S V i v gubernatorskoj kancelyarii i v gubernskom pravlenii byli pochti vsѣ splosh s universitetskim obrazovaniem chto ne tak to chasto vstrѣchaetsya v provincii gdѣ zachastuyu dazhe sredi sovѣtnikov gubernskih pravlenij mozhno vstrѣtit lyudej ne osilivshih i poslednyah klassov gimnazij Etot izbrannyj kontingent chipovnikov administracii v Revelѣ v bytnost Estlyandskim gubernatorom knyazya S V Shahovskago obyasnyaetsya s odnoj storony zabotoyu samago knyazya o privlechenii k sebѣ intelligentnyh sil s drugoj lichnostiyu knyazya v vysshej stepeni simpatichnoj i obayatelno dѣjstvovavshej na lyudej ishushih nastoyashago dѣla a ne otbyvaniya sluzhebnoj lyamki v prisutstvennoe vremya Sluzhba v Rovele pri knyazѣ S V byla privlekatelna tak kak davala vozmozhnost soznatelno rabotat na polzu zhivago gosudarstvennago dѣla i vmѣstѣ lestnoj tak kak priblizhala vas k vydayushejsya lichnosti russkago dѣyatelya patriota ryurikovoj krovi na baltijskom pomorѣ Poslѣ smerti knyazya kontingent mѣstnyh chinovnikov srazu izmѣnilsya pochti vsѣ prezhniya sluzhivshiya pri knyaz lica ego tovarishi spodvizhniki i vѣrnye slugi odin za drugim ushli iz Revelya ne zhelaya byt svidѣtelyami vocarivshagosya totchas po konchinѣ knyazya novago rezhima v Revelѣ tak malo shozhago s toj bodryashej i sogrѣvayushej atmosferoj v kotoroj prihodilos rabotat pri knyazѣ S V Shahovskom Bibliografiya1 Sergij Gennadijovich Isakov Rosijski gromadski ta kulturni diyachi v Estoniyi Soyuz slov yanskih osvitnih i blagodijnih tovaristv v Estoniyi Rosijskij doslidnickij centr Biography amp Autobiography 1996 2 S I Umanec VOSPOMINANIYa O KNYaZѢ S V ShAHOVSKOM I BALTIJSKIE OChERKI S PETERBURG 1899 3 Ioann Kronshtadtskij i Pyuhtickij monastyr Neizvestnaya perepiska o Ioanna Kronshtadtskogo s knyaginej E D Shahovskoj Svyato Ioanovskie Chteniya Protoierej Vladimir Sorokin Professor Sankt Peterburgskoj Duhovnoj Akademii Nastoyatel Knyaz Vladimirskogo sobora g Sankt Peterubrg