Шафранці

Шафранці (пол. Szafrańcowie) — польський шляхетький рід гербу Стариконь.

Походить прізвище, за Бартошем Папроцьким, від Жеґоти з Топорчиків, який, позбавлений родини та майна, коли приєднався до канцелярії краківського шамбеляна в 1100 році — узяв білого коня як герб, прізвище — Запшанець (пол. Zaprzaniec. У XIII столітті нове прізвище набуло форми Шафранец (Шафранєц, пол. Szafraniec і збереглося до 1608 року, коли останній представник роду чоловічої статі помер бездітним. Більш імовірно, що прізвище Шафранець походить від шафрану. Це жовто-помаранчева (червона) пряність, яка також використовувалася як барвник і була завезена до Польщі з Угорщини в середньовіччі. Відносно до людей вона позначала осіб з рудим волоссям — «шафран на голові». Першим дане прізвище почав використовувати Пйотр з Лучице (?1330—1398), що з'являється в джерелах послідовно з 1372 року..

Представники

• Ян з Лучиці
• Жеґота Шафранець з Лонкти (пом. між 1385 і 1391)
  • Миколай Шафранець
    • Миколай
  • Завіша (пом. перед 1415)
    • Завіша
• Пйотр з Лучице та Пєскової Скали (?1330—1398) — підстолій краківський, стольник надвірний.
  • Томаш з Лучице
  • Констанція
  • N
  • Станіслав з Млодзейовиців
  • Ян (1363—1433) — краківський єпископ, підканцлер і канцлер коронний, ректор Краківського університету.
  • Пйотр (?—1437) — краківський підстолій, підкоморій, староста, воєвода, воєвода сандомирський, староста ленчицький, хенцинський, сєрадзький.
    • Катажина
    • Ельжбета
    • Пйотр (пом. 1441/1442) — крайчий надвірний, підкоморій краківський, староста жарновецький і сєрадзький.
      • Кшиштоф
      • Малґожата
      • ^[pl] (пом. 1456 — підкоморій краківський, староста сєрадзький, лицар-розбійник (раубрітер).
        • Зофія
        • Кшиштоф (?1451—1484) — лицар-розбійник.
          • Гелена
        • Пйотр «старший»
        • Пйотр «молодший» (?—1508) — каштелян віслицький, мечник краківський, староста мальборський, сохачевський і радомський.
          • Зофія
          • Барбара
          • Урсула
          • Пйотр (пом. 1531/1532)
            • ^[pl] (пом. 1598) - каштелян бецький і сандомирський, воєвода сандомирський, войський краківський, староста волбромський, протектор кальвінізму в Малопольщі.
              • Аґнєшка
              • Софія
              • Анджей (пом. 1608) - посол на Сейми, войський краківський, діяч Реформації; останній представник роду по чоловічій лінії.
        • Ян
        • Констанція
        • Станіслав (?—1525) — староста новокорчинський, сандомирський, хенцинський і сяноцький, підкоморій надвірний, краківський бурграб, каштелян сондецький.
          • Геронім (бл. 1490 — між 1554 і 1556) — королівський секретар, староста тлумацький, хенциньський, вольбромський.
            • Катажина
            • Анна
            • Зузанна
            • ^[pl] — дружина Миколая Олешніцького, протектора Реформації у Малопольщі; довгий час вважалася першою польською поеткою.
            • Пйотр
            • Барбара
            • Станіслав
            • Анна
            • Констанція
            • Миколай
              • Катажина
              • Анна
              • Зузанна

Примітки

1. Hanna Widacka. Ród Szafrańców i magia. Muzeum Pałacu Króla Jana III w Wilanowie.
2. Jerzy Sperka, Szafrańcowie herbu Stary Koń: Z dziejów kariery i awansu w późnośredniowiecznej Polsce, Katowice, 2001, s. 38.

Див. також

• Шафранець