Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Володи́мир Анто́нович Шарафа́н (1908, м. Київ — 13 лютого 1945) — діяч українського підпілля Криму в роки ІІ світової війни, член Кримського обласного проводу ОУН.
| Шарафан Володимир Антонович | |
|---|---|
 | |
| Народження | 1908 |
| Смерть | 13 лютого 1945 |
Біографічні відомості
Народився у 1908 році (точна дата невідома) в Києві. За родинними переказами, по батьківській лінії був нащадком запорозьких козаків.
У 1921—1927 рр. був вихованцем дитячого будинку в Новому Стародубі (нині — Кіровоградської області).
У 1927—1930 рр. навчався в Кіровоградському педагогічному технікумі. Викладав у вечірньому робітничому університеті.
Рятуючись від Великого голоду, опинився в Криму, де у 1933—1938 рр. був студентом фізико-математичного факультету Сімферопольського педагогічного інституту (СПІ). По завершенні навчання працював викладачем фізики в СПІ та Сімферопольському консервному технікумі. Одружився з викладачкою СПІ Софією Шленкшо.
18 серпня 1941 року був мобілізований до 172-ї мотострілецької дивізії Червоної армії. Опинився у підрозділі, що поблизу Судака, не дочекавшись евакуації, знищив техніку і документи та попрямував до Севастополя. Через хворобу Володимир Шарафан не міг пересуватися. 5 листопада був полонений румунськими військовими, що прочісували ліс, та відправлений до табору для військовополонених у Карасубазарі (нині Білогірськ), звідки 10 листопада втік до села Петрівки Зуйського району, де жили і працювали вчителями батьки та тимчасово мешкала дружина з дітьми.
12 листопада 1941 року виїхав з родиною до Сімферополя. Наприкінці грудня отримав посаду обліковця безхазяйного майна в інвентаризаційному бюро при міській управі, де пропрацював до березня 1942 року.
30 квітня 1942 року влаштувався робітником на комерційний хлібозавод. До того часу познайомився з провідниками ОУН(м) Ярославом Савкою та Борисом Суховерським, що діяли в Сімферополі у березні-квітні для організації свого підпілля. Після спілкування з ними вирішив з ОУН(м) не співпрацювати. За даними слідства, був членом осередку ОУН(м) у лютому–травні 1942 року.
У травні (за іншими даними — в липні) 1942 року долучився до ОУН(р). Належав до групи Петра Микитенка. Працював під псевдонімами «Усач» і «Ша». Тримав конспіративну явочну квартиру.
Заснував у Сімферополі українську початкову школу (будинок № 40 на вулиці Тургенєвській), до якої були набрані 40 учнів. Згодом з ініціативи Шарафана на базі цієї школи було створено середню школу, директором якої став Іван Тихонович. У 1943 році німці зробили школу російською.
Був заступником голови Українського комітету, створеного українськими громадськими діячами Сімферополя у вересні 1942 року; в розпорядженні організації були торгівельно-промислові підприємства та відкрите раніше при міському управлінні Бюро допомоги українському населенню. В Українському комітеті Володимир Шарафан займався питаннями пропаганди, шкільної освіти та бібліотечної справи. За два місяці існування Український комітет був ліквідований німецьким командуванням «за невиконання наказу про виділення 400 чоловік для охорони залізниці», не проводячи практичної праці через відсутність приміщення. Надалі члени організації продовжили свою діяльність через Бюро допомоги українському населенню.
У 1943 році до Криму з Дніпра прибула підпільниця «Ольга» (Катерина Мешко-Логуш; інше псевдо — «Катя»), яку Центральний Провід ОУН відрядив для зв'язків із кримською групою. В середині 1943 року її на посаді очільниці Кримського обласного проводу ОУН змінив Леонід Ларжевський, який призначив референтів, у тому числі Володимира Шарафана — політичним референтом (за іншими даними — референтом пропаганди). Шарафан встановив контакти з кримськотатарським і совєтським підпіллям, у тому числі з організацією Михайла Сокола, членам якої передавав розвідувальні дані про дислокацію німецьких військ, складів зброї та пального, стратегічних об'єктів, а також списки прислужників гестапо.
У вересні 1943 року відбув на Січеславщину. Ймовірно, після цього був переведений на керівну роботу до Львова, однак не зміг зв'язатися з крайовим проводом і в жовтні повернувся до Сімферополя, де змінив Ларжевського на посаді окружного провідника ОУН.
У гестапо через зв'язки з підпіллям опинилися матір і вітчим Шарафана. Матір вдалося визволити завдяки фальшивій довідці про стан здоров'я (до ІІ світової війни вона проходила лікування у психіатричному диспансері). Вітчима ж, якому відрізали пальці на руках і ногах, було відправлено до таборів на території Німеччини, звідки він по війні повернувся на Київщину.
В середині квітня 1944 року Володимир Шарафан, що залишився на півострові після його чергової совєтської окупації, всупереч наказу Проводу ОУН про перехід на нелегальне становище був мобілізований до Червоної армії як солдат. У складі 844-го стрілецького полку 247-ї стрілецької дивізії 51-ї армії 4-го Українського фронту брав участь у звільненні Севастополя, боях за Сапун-Гору, Сахарну Головку та Малахів курган, де в бою 1 травня 1944 року був тяжко поранений і покинутий просто неба. Був доправлений до Сімферополя, де лікувався у домашніх умовах, після чого переправлений до підпільного військового госпіталю в Алушті, де 26 червня 1944 року був заарештований НКВД. Основним пунктом обвинувачення була добровільна здача зі зброєю в руках у полон у 1941 році. Під час слідства Шарафану інкримінували участь у кримському Українському комітеті та обласному проводі ОУН. На допитах Шарафан нікого не видав. Даючи свідчення, повідомляв, що його місією було за допомогою пропагандистської роботи, поширення газет, організації українських культурних заходів довести національні почуття кримських українців до рівня населення материкової України з метою подальшого приєднання Криму до України.
4 грудня 1944 року за статтею 58-1 («зрада батьківщині») засуджений до розстрілу з конфіскацією майна. Після багатомісячних допитів і знущань вирок було виконано 13 лютого 1945 року.
Реабілітований 18 грудня 1993 року військовою прокуратурою Одеського військового округу.
Родина
- батько — Шарафан Антон Павлович;
- матір — Шарафан / Марченко Раїса Григорівна;
- вітчим — Марченко Яків Степанович;
- дружина — Шарафан Софія Казимирівна (за документами — Іванівна; дівоче прізвище — Шленкшо);
- донька — Шарафан (у шлюбі Безкровна) Людмила Володимирівна.
- Мав ще двох дітей, імена та долі яких невідомі.
Вшанування пам'яті
Після відновлення незалежності України депутати Севастопольської міської ради надали дозвіл міському об'єднанню ВУТ «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка на спорудження пам'ятника Володимиру Шарафану на Малаховому кургані. Коштом громади було виготовлено і встановлено меморіальну дошку, яку згодом зірвали місцеві комуністи та прогресивні соціалісти. Пізніше на місці, де Володимир Шарафан отримав поранення, лежав закладний камінь під пам'ятник, на який просвітяни збирали кошти.
У 2009 році голова севастопольського об'єднання ВУТ «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка Володимир Проценко під псевдонімом «Володимир Чорномор» видав створену на матеріалі архівних документів повість «Повстанчий Крим», у якій чимало сторінок було присвячено життєпису Володимира Шарафана.
Див. також
Джерела
- Андрій Іванець. Він боровся в Криму за самостійну Україну // Кримська світлиця. 2003. № 4.
- Антонюк Я. Діяльність Кримського обласного проводу ОУН (Б) (листопад 1941 р. — жовтень 1943 р.). Дрогобицький краєзнавчий збірник. 2015. Спецвипуск 2. С. 199—212.
- Архів Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим. Спр. 022906.
- Тамара Соловей. Подвійна трагедія бандерівця Шарафана // Кримська світлиця. 2012. № 44.
- Реабілітовані історією. Автономна республіка Крим: Книга друга. Сімферополь: АнтиквА, 2006. С. 18–20.
 | Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volodi mir Anto novich Sharafa n 1908 m Kiyiv 13 lyutogo 1945 diyach ukrayinskogo pidpillya Krimu v roki II svitovoyi vijni chlen Krimskogo oblasnogo provodu OUN Sharafan Volodimir AntonovichNarodzhennya1908 1908 Smert13 lyutogo 1945 1945 02 13 Biografichni vidomostiNarodivsya u 1908 roci tochna data nevidoma v Kiyevi Za rodinnimi perekazami po batkivskij liniyi buv nashadkom zaporozkih kozakiv U 1921 1927 rr buv vihovancem dityachogo budinku v Novomu Starodubi nini Kirovogradskoyi oblasti U 1927 1930 rr navchavsya v Kirovogradskomu pedagogichnomu tehnikumi Vikladav u vechirnomu robitnichomu universiteti Ryatuyuchis vid Velikogo golodu opinivsya v Krimu de u 1933 1938 rr buv studentom fiziko matematichnogo fakultetu Simferopolskogo pedagogichnogo institutu SPI Po zavershenni navchannya pracyuvav vikladachem fiziki v SPI ta Simferopolskomu konservnomu tehnikumi Odruzhivsya z vikladachkoyu SPI Sofiyeyu Shlenksho 18 serpnya 1941 roku buv mobilizovanij do 172 yi motostrileckoyi diviziyi Chervonoyi armiyi Opinivsya u pidrozdili sho poblizu Sudaka ne dochekavshis evakuaciyi znishiv tehniku i dokumenti ta popryamuvav do Sevastopolya Cherez hvorobu Volodimir Sharafan ne mig peresuvatisya 5 listopada buv polonenij rumunskimi vijskovimi sho prochisuvali lis ta vidpravlenij do taboru dlya vijskovopolonenih u Karasubazari nini Bilogirsk zvidki 10 listopada vtik do sela Petrivki Zujskogo rajonu de zhili i pracyuvali vchitelyami batki ta timchasovo meshkala druzhina z ditmi 12 listopada 1941 roku viyihav z rodinoyu do Simferopolya Naprikinci grudnya otrimav posadu oblikovcya bezhazyajnogo majna v inventarizacijnomu byuro pri miskij upravi de propracyuvav do bereznya 1942 roku 30 kvitnya 1942 roku vlashtuvavsya robitnikom na komercijnij hlibozavod Do togo chasu poznajomivsya z providnikami OUN m Yaroslavom Savkoyu ta Borisom Suhoverskim sho diyali v Simferopoli u berezni kvitni dlya organizaciyi svogo pidpillya Pislya spilkuvannya z nimi virishiv z OUN m ne spivpracyuvati Za danimi slidstva buv chlenom oseredku OUN m u lyutomu travni 1942 roku U travni za inshimi danimi v lipni 1942 roku doluchivsya do OUN r Nalezhav do grupi Petra Mikitenka Pracyuvav pid psevdonimami Usach i Sha Trimav konspirativnu yavochnu kvartiru Zasnuvav u Simferopoli ukrayinsku pochatkovu shkolu budinok 40 na vulici Turgenyevskij do yakoyi buli nabrani 40 uchniv Zgodom z iniciativi Sharafana na bazi ciyeyi shkoli bulo stvoreno serednyu shkolu direktorom yakoyi stav Ivan Tihonovich U 1943 roci nimci zrobili shkolu rosijskoyu Buv zastupnikom golovi Ukrayinskogo komitetu stvorenogo ukrayinskimi gromadskimi diyachami Simferopolya u veresni 1942 roku v rozporyadzhenni organizaciyi buli torgivelno promislovi pidpriyemstva ta vidkrite ranishe pri miskomu upravlinni Byuro dopomogi ukrayinskomu naselennyu V Ukrayinskomu komiteti Volodimir Sharafan zajmavsya pitannyami propagandi shkilnoyi osviti ta bibliotechnoyi spravi Za dva misyaci isnuvannya Ukrayinskij komitet buv likvidovanij nimeckim komanduvannyam za nevikonannya nakazu pro vidilennya 400 cholovik dlya ohoroni zaliznici ne provodyachi praktichnoyi praci cherez vidsutnist primishennya Nadali chleni organizaciyi prodovzhili svoyu diyalnist cherez Byuro dopomogi ukrayinskomu naselennyu U 1943 roci do Krimu z Dnipra pribula pidpilnicya Olga Katerina Meshko Logush inshe psevdo Katya yaku Centralnij Provid OUN vidryadiv dlya zv yazkiv iz krimskoyu grupoyu V seredini 1943 roku yiyi na posadi ochilnici Krimskogo oblasnogo provodu OUN zminiv Leonid Larzhevskij yakij priznachiv referentiv u tomu chisli Volodimira Sharafana politichnim referentom za inshimi danimi referentom propagandi Sharafan vstanoviv kontakti z krimskotatarskim i sovyetskim pidpillyam u tomu chisli z organizaciyeyu Mihajla Sokola chlenam yakoyi peredavav rozviduvalni dani pro dislokaciyu nimeckih vijsk skladiv zbroyi ta palnogo strategichnih ob yektiv a takozh spiski prisluzhnikiv gestapo U veresni 1943 roku vidbuv na Sicheslavshinu Jmovirno pislya cogo buv perevedenij na kerivnu robotu do Lvova odnak ne zmig zv yazatisya z krajovim provodom i v zhovtni povernuvsya do Simferopolya de zminiv Larzhevskogo na posadi okruzhnogo providnika OUN U gestapo cherez zv yazki z pidpillyam opinilisya matir i vitchim Sharafana Matir vdalosya vizvoliti zavdyaki falshivij dovidci pro stan zdorov ya do II svitovoyi vijni vona prohodila likuvannya u psihiatrichnomu dispanseri Vitchima zh yakomu vidrizali palci na rukah i nogah bulo vidpravleno do taboriv na teritoriyi Nimechchini zvidki vin po vijni povernuvsya na Kiyivshinu V seredini kvitnya 1944 roku Volodimir Sharafan sho zalishivsya na pivostrovi pislya jogo chergovoyi sovyetskoyi okupaciyi vsuperech nakazu Provodu OUN pro perehid na nelegalne stanovishe buv mobilizovanij do Chervonoyi armiyi yak soldat U skladi 844 go strileckogo polku 247 yi strileckoyi diviziyi 51 yi armiyi 4 go Ukrayinskogo frontu brav uchast u zvilnenni Sevastopolya boyah za Sapun Goru Saharnu Golovku ta Malahiv kurgan de v boyu 1 travnya 1944 roku buv tyazhko poranenij i pokinutij prosto neba Buv dopravlenij do Simferopolya de likuvavsya u domashnih umovah pislya chogo perepravlenij do pidpilnogo vijskovogo gospitalyu v Alushti de 26 chervnya 1944 roku buv zaareshtovanij NKVD Osnovnim punktom obvinuvachennya bula dobrovilna zdacha zi zbroyeyu v rukah u polon u 1941 roci Pid chas slidstva Sharafanu inkriminuvali uchast u krimskomu Ukrayinskomu komiteti ta oblasnomu provodi OUN Na dopitah Sharafan nikogo ne vidav Dayuchi svidchennya povidomlyav sho jogo misiyeyu bulo za dopomogoyu propagandistskoyi roboti poshirennya gazet organizaciyi ukrayinskih kulturnih zahodiv dovesti nacionalni pochuttya krimskih ukrayinciv do rivnya naselennya materikovoyi Ukrayini z metoyu podalshogo priyednannya Krimu do Ukrayini 4 grudnya 1944 roku za statteyu 58 1 zrada batkivshini zasudzhenij do rozstrilu z konfiskaciyeyu majna Pislya bagatomisyachnih dopitiv i znushan virok bulo vikonano 13 lyutogo 1945 roku Reabilitovanij 18 grudnya 1993 roku vijskovoyu prokuraturoyu Odeskogo vijskovogo okrugu Rodinabatko Sharafan Anton Pavlovich matir Sharafan Marchenko Rayisa Grigorivna vitchim Marchenko Yakiv Stepanovich druzhina Sharafan Sofiya Kazimirivna za dokumentami Ivanivna divoche prizvishe Shlenksho donka Sharafan u shlyubi Bezkrovna Lyudmila Volodimirivna Mav she dvoh ditej imena ta doli yakih nevidomi Vshanuvannya pam yatiPislya vidnovlennya nezalezhnosti Ukrayini deputati Sevastopolskoyi miskoyi radi nadali dozvil miskomu ob yednannyu VUT Prosvita im T G Shevchenka na sporudzhennya pam yatnika Volodimiru Sharafanu na Malahovomu kurgani Koshtom gromadi bulo vigotovleno i vstanovleno memorialnu doshku yaku zgodom zirvali miscevi komunisti ta progresivni socialisti Piznishe na misci de Volodimir Sharafan otrimav poranennya lezhav zakladnij kamin pid pam yatnik na yakij prosvityani zbirali koshti U 2009 roci golova sevastopolskogo ob yednannya VUT Prosvita im T G Shevchenka Volodimir Procenko pid psevdonimom Volodimir Chornomor vidav stvorenu na materiali arhivnih dokumentiv povist Povstanchij Krim u yakij chimalo storinok bulo prisvyacheno zhittyepisu Volodimira Sharafana Div takozhDiyalnist OUN ta UPA v KrimuDzherelaAndrij Ivanec Vin borovsya v Krimu za samostijnu Ukrayinu Krimska svitlicya 2003 4 Antonyuk Ya Diyalnist Krimskogo oblasnogo provodu OUN B listopad 1941 r zhovten 1943 r Drogobickij krayeznavchij zbirnik 2015 Specvipusk 2 S 199 212 Arhiv Golovnogo upravlinnya Sluzhbi bezpeki Ukrayini v Avtonomnij Respublici Krim Spr 022906 Tamara Solovej Podvijna tragediya banderivcya Sharafana Krimska svitlicya 2012 44 Reabilitovani istoriyeyu Avtonomna respublika Krim Kniga druga Simferopol AntikvA 2006 S 18 20 Ce nezavershena stattya pro vijskovogo chi vijskovu Zbrojnih sil Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi