Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Шаповал Іван Максимович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився | 4 січня 1905 Гаражівка | |||
| Помер | 2003 | |||
| Громадянство | Україна | |||
| Діяльність | краєзнавець, письменник | |||
| Мова творів | українська | |||
| Нагороди |  | |||
| | ||||
Іва́н Макси́мович Шапова́л (4 січня 1905, Гаражівка — 2003) — український письменник, краєзнавець, учений у галузі металургії. Кандидат технічних наук. Член Національної спілки письменників України (від 1967 року).
Біографія
Народився 4 січня 1905 року у селі Гаражівка (нині входить до складу с. Софіївка Перша Близнюківського району Харківської області) в селянській родині. Трудове життя почав з 14 років. 1923 року вступив до комсомолу. До 1935 року перебував на комсомольській і культурно-освітній роботі.
У 1928—1933 роках навчався на робітничому факультеті та працював у Дніпропетровському історичному музеї. У 1934—1938 роках навчався в Дніпропетровському металургійному інституті. Після закінчення інституту працював інженером, майстром ливарного цеху на заводі імені Карла Лібкнехта та ДПРЗ.
Брав участь у Другій світовій війні, визволяв Кавказ і Україну від нацистських загарбників. Нагороджено орденом Червоної Зірки та медалями.
Після війни і до 1970 року Шаповал працював у Дніпропетровському металургійному інституті.
Був завідувачем промислового відділу міськкому партії, секретарем парткому металургійного інституту. Далі — доцент Дніпропетровського гірничого інституту (до 1970 року).
Літературна діяльність
В літературі дебютував у 1963 році книжкою «В пошуках скарбів», присвяченою життю та діяльності Д. І. Яворницького. Це була перша книжка в літературі, яка висвітлила образ невтомного вченого, дослідника запорозького козацтва. Книга витримала сім перевидань. Була перекладена російською і польською мовами. Відтоді історія рідного крає стає предметом письменницького зацікавлення І. Шаповала.
Його перу належить низка документальних повістей та нарисів про видатних вчених нашого краю Олександра Чекмарьова, Володимира Маковського, Зота Нєкрасова, Валентина Потураєва, Олександра Бельгарда та інш., повість, присвячена відомому кобзареві з підгороднього Олексі Ковалю «Взяв би я бандуру».
Творчість І. М. Шаповала є предметом наукового дослідження музею «Літературне Придніпров'я». Доробок письменника знайшов безпосереднє відображення в експозиціях виставок, як то «Новітня література Придніпров'я. 1956—1968», "Сторінками часопису «Бористен», «Сторінки літературної історії Придніпров'я» та інших, численних публікаціях з літературної історії Придніпров'я 1950-1990-х років.
Музей зберігає письменницький архів Шаповала І. М., переданий його сином О. І. Шаповалом. Це рукописи, публіцистичні виступи, численні фотоматеріали, які широко висвітлюють життя і діяльність І. М. Шаповала, документи. Опрацьовані матеріали з архіву, передані на збереження у фонди Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.Яворницького.
Основні публікації
У післявоєнні роки вийшло в світ кілька наукових праць Івана Шаповала:
- «Наука и техника на Днепропетровщине»,
- «Ученые Днепропетровщины на службе семилетки» (1960),
- «Продлить жизнь деталей машин»,
- Нариси про вчених «Стежками незвіданими» (1966).
Від 1950 року часто виступав у періодичній пресі зі статтями та нарисами. Опублікував у журналах понад 40 науково-технічних статей.
Автор книги про Дмитра Яворницького (1963).
Також видав книги:
- «Широкі крила» (1969),
- «Академік О. П. Чекмарьов» (1971),
- «Володимир Маковський» (1974),
- «Придніпровські джерела»,
- «Взяв би я бандуру»,
- «Козацький батько».
Лауреат премії імені Дмитра Яворницького.
Примітки
- Шаповал І. М. В пошуках скарбів [ 18 червня 2013 у Wayback Machine.] на сайті «УКРЛІТ.org»
Література
Читати біографію Івана шаповала на Uatvory [ 7 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Письменники Радянської України : біобібліографічний довідник / упоряд.: Олег Килимник, Олександр Петровський. — К. : Радянський письменник, 1970. — 540 с. — С. 482.
- Письменники Радянської України : бібліографічний довідник / упоряд.: О. В. Килимник, О. І. Петровський. — К. : Радянський письменник, 1976. — 416 с. — С. 383.
- Письменники Радянської України : біобібліографічний довідник / авт.-упоряд.: В. К. Коваль, В. П. Павловська. — К. : Радянський письменник, 1981. — 327 с. — С. 297.
- Письменники України: Довідник. — Дніпропетровськ, 1996. — С. 333.
- Писатели Днепропетровщины: Биобиблиографический указатель. — Днепропетровск, 1987. — С. 104—106.
- Моє Придніпров'я. Хроніка пам'ятних дат і подій області на 1995 рік: Бібліографічний покажчик. — Дніпропетровськ, 1994. — С. 25—27.
- В журналі «Перець» №1 за 1985р розміщено дружній шарж А.Арутюнянца , присвячений 80-річчю митця.
- . www.perets.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 21 квітня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shapoval Primitki Shapoval Ivan MaksimovichNarodivsya4 sichnya 1905 1905 01 04 GarazhivkaPomer2003 2003 GromadyanstvoUkrayinaDiyalnistkrayeznavec pismennikMova tvorivukrayinskaNagorodi Iva n Maksi movich Shapova l 4 sichnya 1905 19050104 Garazhivka 2003 ukrayinskij pismennik krayeznavec uchenij u galuzi metalurgiyi Kandidat tehnichnih nauk Chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini vid 1967 roku BiografiyaNarodivsya 4 sichnya 1905 roku u seli Garazhivka nini vhodit do skladu s Sofiyivka Persha Bliznyukivskogo rajonu Harkivskoyi oblasti v selyanskij rodini Trudove zhittya pochav z 14 rokiv 1923 roku vstupiv do komsomolu Do 1935 roku perebuvav na komsomolskij i kulturno osvitnij roboti U 1928 1933 rokah navchavsya na robitnichomu fakulteti ta pracyuvav u Dnipropetrovskomu istorichnomu muzeyi U 1934 1938 rokah navchavsya v Dnipropetrovskomu metalurgijnomu instituti Pislya zakinchennya institutu pracyuvav inzhenerom majstrom livarnogo cehu na zavodi imeni Karla Libknehta ta DPRZ Brav uchast u Drugij svitovij vijni vizvolyav Kavkaz i Ukrayinu vid nacistskih zagarbnikiv Nagorodzheno ordenom Chervonoyi Zirki ta medalyami Pislya vijni i do 1970 roku Shapoval pracyuvav u Dnipropetrovskomu metalurgijnomu instituti Buv zaviduvachem promislovogo viddilu miskkomu partiyi sekretarem partkomu metalurgijnogo institutu Dali docent Dnipropetrovskogo girnichogo institutu do 1970 roku Literaturna diyalnistV literaturi debyutuvav u 1963 roci knizhkoyu V poshukah skarbiv prisvyachenoyu zhittyu ta diyalnosti D I Yavornickogo Ce bula persha knizhka v literaturi yaka visvitlila obraz nevtomnogo vchenogo doslidnika zaporozkogo kozactva Kniga vitrimala sim perevidan Bula perekladena rosijskoyu i polskoyu movami Vidtodi istoriya ridnogo kraye staye predmetom pismennickogo zacikavlennya I Shapovala Jogo peru nalezhit nizka dokumentalnih povistej ta narisiv pro vidatnih vchenih nashogo krayu Oleksandra Chekmarova Volodimira Makovskogo Zota Nyekrasova Valentina Poturayeva Oleksandra Belgarda ta insh povist prisvyachena vidomomu kobzarevi z pidgorodnogo Oleksi Kovalyu Vzyav bi ya banduru Tvorchist I M Shapovala ye predmetom naukovogo doslidzhennya muzeyu Literaturne Pridniprov ya Dorobok pismennika znajshov bezposerednye vidobrazhennya v ekspoziciyah vistavok yak to Novitnya literatura Pridniprov ya 1956 1968 Storinkami chasopisu Boristen Storinki literaturnoyi istoriyi Pridniprov ya ta inshih chislennih publikaciyah z literaturnoyi istoriyi Pridniprov ya 1950 1990 h rokiv Muzej zberigaye pismennickij arhiv Shapovala I M peredanij jogo sinom O I Shapovalom Ce rukopisi publicistichni vistupi chislenni fotomateriali yaki shiroko visvitlyuyut zhittya i diyalnist I M Shapovala dokumenti Opracovani materiali z arhivu peredani na zberezhennya u fondi Dnipropetrovskogo nacionalnogo istorichnogo muzeyu im D Yavornickogo Osnovni publikaciyiU pislyavoyenni roki vijshlo v svit kilka naukovih prac Ivana Shapovala Nauka i tehnika na Dnepropetrovshine Uchenye Dnepropetrovshiny na sluzhbe semiletki 1960 Prodlit zhizn detalej mashin Narisi pro vchenih Stezhkami nezvidanimi 1966 Vid 1950 roku chasto vistupav u periodichnij presi zi stattyami ta narisami Opublikuvav u zhurnalah ponad 40 naukovo tehnichnih statej Avtor knigi pro Dmitra Yavornickogo 1963 Takozh vidav knigi Shiroki krila 1969 Akademik O P Chekmarov 1971 Volodimir Makovskij 1974 Pridniprovski dzherela Vzyav bi ya banduru Kozackij batko Laureat premiyi imeni Dmitra Yavornickogo PrimitkiShapoval I M V poshukah skarbiv 18 chervnya 2013 u Wayback Machine na sajti UKRLIT org LiteraturaChitati biografiyu Ivana shapovala na Uatvory 7 listopada 2014 u Wayback Machine Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Pismenniki Radyanskoyi Ukrayini biobibliografichnij dovidnik uporyad Oleg Kilimnik Oleksandr Petrovskij K Radyanskij pismennik 1970 540 s S 482 Pismenniki Radyanskoyi Ukrayini bibliografichnij dovidnik uporyad O V Kilimnik O I Petrovskij K Radyanskij pismennik 1976 416 s S 383 Pismenniki Radyanskoyi Ukrayini biobibliografichnij dovidnik avt uporyad V K Koval V P Pavlovska K Radyanskij pismennik 1981 327 s S 297 Pismenniki Ukrayini Dovidnik Dnipropetrovsk 1996 S 333 Pisateli Dnepropetrovshiny Biobibliograficheskij ukazatel Dnepropetrovsk 1987 S 104 106 Moye Pridniprov ya Hronika pam yatnih dat i podij oblasti na 1995 rik Bibliografichnij pokazhchik Dnipropetrovsk 1994 S 25 27 V zhurnali Perec 1 za 1985r rozmisheno druzhnij sharzh A Arutyunyanca prisvyachenij 80 richchyu mitcya www perets org ua ukr Arhiv originalu za 21 kvitnya 2021 Procitovano 21 kvitnya 2021