Шавлія гайоваБіологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukaryota Царство Рослини Plantae Судинні Tracheophyta Покритонасінн

Шавлія гайова

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Рослини (Plantae)
—	Судинні (Tracheophyta)
—	Покритонасінні (Angiosperms)
—	Евдикоти (Eudicots)
—	Айстериди (Asterids)
Порядок:	Губоцвіті (Lamiales)
Родина:	Глухокропивові (Lamiaceae)
Підродина:	Nepetoideae
Триба:	Mentheae
Рід:	Шавлія (Salvia)
Вид:	Шавлія гайова

Біноміальна назва

Salvia nemorosa
L., 1762

Посилання

Вікісховище:	Salvia nemorosa
Віківиди:	Salvia nemorosa
IPNI:	456774-1
ITIS:	32727
NCBI:	49215

Шавлія гайова, шавлія дібровна (Salvia nemorosa) — вид рослин з родини глухокропивові (Lamiaceae), поширений у Європі крім півночі, у західній і середній Азії, західному Сибіру.

Опис

Багаторічна рослина 30–80 см заввишки. Залозисті волоски повністю відсутні. Віночок 8–14 мм довжиною, синьо-фіолетовий, рідше рожевий або білий.

Поширення

Поширений у Європі крім півночі, у західній і середній Азії, західному Сибіру.

В Україні вид зростає у степах, на степових схилах, суходільних луках і лісових узліссях, біля доріг — на всій території.

Використання

Медоносна рослина.

Примітки

Salvia nemorosa // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 308. (рос.)(укр.)
. Архів оригіналу за 20 січня 2020. Процитовано 08.01.2020. (англ.)
. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 08.01.2020. (англ.)
. Архів оригіналу за 22 липня 2020. Процитовано 08.01.2020. (англ.)

Це незавершена стаття про глухокропивові.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Salvia nemorosa // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .

[ОВРУ-2] Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 308. (рос.)(укр.)

[3] . Архів оригіналу за 20 січня 2020. Процитовано 08.01.2020. (англ.)

[4] . Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 08.01.2020. (англ.)

[5] . Архів оригіналу за 22 липня 2020. Процитовано 08.01.2020. (англ.)