Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ч ч че літера кирилиці У мовах що її використовують позначає глухий заясенний африкат t ʃ глухий ясенно твердопіднебінни

Ч

Ч

Ч, ч («че») — літера кирилиці. У мовах, що її використовують, позначає глухий заясенний африкат [t͡ʃ], глухий ясенно-твердопіднебінний африкат [t͡ɕ] або глухий ретрофлексний африкат [ʈ͡ʂ]. Наявна в усіх кириличних абетках.

Літера Ч
image
Кирилиця
А Б В Г Ґ Д Ѓ
Ђ Е Ѐ Є Ё Ж З
З́ Ѕ И Ѝ І Ї Й
Ј К Л Љ М Н Њ
О П Р С С́ Т Ћ
Ќ У Ў Ф Х Ц Ч
Џ Ш Щ Ъ Ы Ь Э
Ю Я
Неслов'янські літери
А̄ Ӑ Ӓ
Ә Ӛ
Ӕ Ғ Ӷ
Ԃ Ꚃ Ԫ
Ӗ Е̄ Ӂ Җ
Ꚅ Ӝ Ԅ Ҙ Ӟ
Ӡ Ԇ Ӣ Ҋ Ӥ Қ
Ӄ Ҡ Ҟ Ҝ Ԛ Ӆ
Ԯ Ӎ Ӊ
Ң Ӈ Ҥ О̆
О̄ Ӧ Ө Ӫ Ҩ
Ԥ Ҧ Ҏ Ԗ Ҫ Ԍ
Ҭ Ӯ
Ӱ Ӳ Ү Ұ
Ҳ Һ Ꚕ
Ҵ Ꚏ Ҷ Ӵ Ӌ Ҹ
Ꚗ Ҽ Ҿ Ӹ
Ҍ Ӭ
Я̄
Ԙ Ԝ Ӏ  
Застарілі літери
Ꙁ Ꙇ Ҁ Ѻ Ѹ Ѡ
Ѿ Ѣ ІЯ Ѥ Юси Ѧ
Ѫ Ѩ Ѭ Ѯ Ѱ Ѳ Ѵ
Ѷ Ꙟ Ꙡ Ꙥ Ꙩ
Ꙭ ꙮ Ꚛ
Літери кирилиці

Історія

Ч належить до нових літер кирилиці. Ймовірно зразком для створення цієї літери стала грецька літера Υ (іпсилон). Також можливо, що ч походить від гебрейської літери צ / ץ (цаді).

Франциск Скорина для літери ч використовував грецьку літеру , Ϟ ϟ «коппа» у варіанті написання Ҁ, ҁ.

Числове значення ч в кирилиці — 90 (з XIV століття), в глаголиці — 1000.

В абетці української мови

У сучасній українській мові — 28-а літера абетки, позначає глухий заясенний африкат (глухий передньоязиковий шумний). Може бути твердим (час, сич) і м'яким (чіп, ніччю).

Звуки

Мови

image
Літери кирилиці включно з «Ч» в «Букварі» Івана Федорова (1574)
Докладніше: Абетки на основі кирилиці
Мова МФА № в абетці
білоруська /ʈ͡ʂ/ 26
болгарська /t͡ʃ/ 24
казахська /t͡ɕ/ 24
киргизька /t͡ʃ/ 28
кримськотатарська /t͡ʃ/ 25
македонська /t͡ʃ/ 29
монгольська /t͡ʃ/ 27
російська /t͡ɕ/ 25
сербська /t͡ʃ/-/ʈ͡ʂ/ 28
таджицька /t͡ʃ/ 29
українська /ʈ͡ʂ/ 28
чорногорська /t͡ʃ/-/ʈ͡ʂ/ 30

Російська

В сучасній російській мові ч ([ч'е]/[t͡ɕe]) — 25-а літера абетки. Вона позначає глухий ясенно-твердопіднебінний африкат /t͡ɕ/, м'який шиплячий приголосний. У діалектах та індивідуальній вимові також зустрічаються тверді [t͡ʃ] і [ʈ͡ʂ].

  1. Сполучення жч, здч, зч, сч, шч, стч вимовляються як довгий звук /ɕː/ [ш̅’] (подібно «щ»).
    Наприклад: счастье [ˈɕːæsʲtʲjə], извозчик, мужчина.
  2. Сполучення чн інколи вимовляється як шн ([шн] / [ʂn])
    Наприклад: конечно, нарочно.
  3. Сполучення чт інколи вимовляється як шт ([шт] / [ʂt])
    Наприклад: чтобы, ничто.
  4. Сполучення тч і подвоєне чч вимовляється як ттч ([ттч] / [tːɕ])
    Наприклад: отчество, ничто.

Українська

У давньоруській мові ч позначав шиплячий приголосний, глухий ясенно-твердопіднебінний африкат /t͡ɕ/. Через цю особливість в тогочасній орфографії спеціальне вказування його палатальної вимови не було обов'язковим. Тому поряд з ѥ, ѧ, ю після ч писали також є, а, у. Наприклад, чѧдо—чадо [t͡ɕadɔ], чюдити—чудити [t͡ɕudɪtɪ]. У пізньому середньовіччі й новому часі в староукраїнській мові відбулася часткова депалаталізація шиплячих, внаслідок чого ч перетворився на /t͡ʃ/.

В сучасній українській мові ч ([че]/[t͡ʃe])— 28-а літера абетки. Вона позначає глухий заясенний африкат /t͡ʃ/, шиплячий приголосний. В індивідуальній вимові та діалектах також зустрічається м'який шиплячий /t͡ɕ/ (галицько-буковинська група говорів, степовий говір, слобожанський говір). Має акустичною парою дзвінкий дж [d͡ʒ].

  1. Сполучення дч ([д] + [ч] / [d] + [t͡ʃ]) вимовляється як джч ([д͡жч] / [d͡ʒt͡ʃ])
    Наприклад: відчинити [vʲid͡ʒt͡ʃɪnˈɪ̞tɪ].
  2. Сполучення зч ([з] + [ч] / [z] + [t͡ʃ]) вимовляється як жч ([жч] / [ʒt͡ʃ]) у середині слова, а на початку слова — як шч ([шч] / [ʃt͡ʃ]).
    Наприклад: безчесний [beʒt͡ʃtˈesnɪj], зчистити [ʃt͡ʃˈɪstɪ̞tɪ].
  3. Сполучення стч ([с] + [т] + [ч] / [s] + [t] + [t͡ʃ]) вимовляється як шч ([шч] / [ʃt͡ʃ]).
    Наприклад: невістчин [nevʲˈiʃt͡ʃɪ̞n].
  4. Сполучення тч ([т] + [ч] / [t] + [t͡ʃ]) вимовляється як довге ч ([ч:] / [t͡ʃː]).
    Наприклад: вітчизна [vit͡ʃːɪzna], квітчати [kvit͡ʃːˈatɪ].
  5. Сполучення чн ([ч] + [н] / [t͡ʃ] + [n]) вимовляється як шн ([шн] / [ʃn]) у деяких народно-побутових словах.
    Наприклад: сонячний [sˈonʲaʃnɪj], молочний [mɔlˈoʃnnɪj].
  6. Сполучення чс ([ч] + [с'] / [t͡ʃ] + [sʲ]) вимовляється як м'яке цс ([ц'с'] / [t͡sʲsʲ]).
    Наприклад: не морочся [ne morˈot͡sʲsʲa].
  7. Сполучення чц ([ч] + [ц'] / [t͡ʃ] + [t͡sʲ]) вимовляється як довге м'яке ц ([ц':] / [t͡sʲː]).
    Наприклад: дочка [dɔt͡ʃkˈa] — дочці [dɔt͡sʲːˈi], хусточка [хˈustɔt͡ʃkˈa] —ху́сточці [хˈustɔt͡sʲːˈi].
  1. ч напівпом'якшується ([t͡ʃʲ]) в позиції перед і, під час подвоєння, перед я, ю в словах іноземного походження і деяких питомо українських словах
    Наприклад: очі [ˈot͡ʃʲ], обличчя [oblˈɪt͡ʃʲːa], ніччю [nˈit͡ʃʲːu], Чілібі [t͡ʃʲilibˈi], Чюрльоніс [t͡ʃʲurlʲːˈonis].
  1. ч чергується з к ([k], глухий м'якопіднебінний проривний).
    Наприклад: рік — річний — річниця; рука — ручний.

Латинка

Відповідники в латинській абетці.

Таблиця кодів

Кодування Регістр Десятковий
код 		16-ковий
код 		Вісімковий
код 		Двійковий код
Юнікод Велика 1063 0427 002047 00000100 00100111
Мала 1095 0447 002107 00000100 01000111
ISO 8859-5 Велика 199 C7 307 11000111
Мала 231 E7 347 11100111
KOI 8 Велика 254 FE 376 11111110
Мала 222 DE 336 11011110
Windows 1251 Велика 215 D7 327 11010111
Мала 247 F7 367 11110111

Примітки

  1. Булич С. К. Ч // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  2. Campbell & King (2012:854-5). Переважно у словах іноземного походження, зокрема, російського (Campbell & King (2012:854)).
  3. У латинській кримськотатарській абетці позначається як ç.
  4. Campbell & King (2012:1130)
  5. Press & Pugh (1999:19), Press & Pugh (1999:23)
  6. Жовтобрюх, Русанівський & Скляренко (1979:311)
  7. Жовтобрюх, Русанівський & Скляренко (1979:311-3)
  8. Press & Pugh (1999:26)
  9. Жовтобрюх (1965:149)
  10. Жовтобрюх (1965:149)
  11. Press & Pugh (1999:38)
  12. Press & Pugh (1999:36, 38)
  13. Press & Pugh (1999:21)
  14. Press & Pugh (1999:27-8)
  15. Press & Pugh (1999:29)
  16. Жовтобрюх (1965:126-7)
  17. Жовтобрюх (1965:144-5)
  18. Press & Pugh (1999:32-3)
  19. Press & Pugh (1999:20)
  20. Jassem (2003:103, 105)
  21. Hamann (2004:65)

Література

  • Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  • Півторак Г. П. Ч // Українська мова. Енциклопедія. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2000.
  • Жовтобрюх М. А., Кулик Б.М. Курс сучасної української мови. Частина І. — Киïв : Радянська школа, 1965. — 424 с.
  • Жовтобрюх М. А., Русанівський В.М., Скляренко В.Г. Історія української мови. Фонетика. — Киïв : Наукова думка, 1979. — 367 с.
  • Press, Ian; Pugh, Stefan. Ukrainian: A Comprehensive Grammar (Routledge Comprehensive Grammars). — London, New York : Routledge, 1999. — 332 с. — .
  • Jassem, Wiktor. Polish // Journal of the International Phonetic Association. — № 33 (1). — 2003. — С. 103–107.
  • Hamann, Silke (2004), (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 34 (1): 53—67, doi:10.1017/S0025100304001604, архів оригіналу (PDF) за 14 квітня 2015, процитовано 10 березня 2016
  • Campbell, George L., King, Gareth. Compendium of the World's Languages. — 3rd edition. — London, New York : Routledge, 2012. — 1984 с. — .

Джерела


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ch ch che litera kirilici U movah sho yiyi vikoristovuyut poznachaye gluhij zayasennij afrikat t ʃ gluhij yasenno tverdopidnebinnij afrikat t ɕ abo gluhij retrofleksnij afrikat ʈ ʂ Nayavna v usih kirilichnih abetkah Litera Ch Kirilicya A B V G G D Ѓ Ђ E Ѐ Ye Yo Zh Z Z Ѕ I Ѝ I Yi J Ј K L Љ M N Њ O P R S S T Ћ Ќ U Ў F H C Ch Џ Sh Sh Y E Yu Ya Neslov yanski literi A Ӑ Ӓ Ә Ӛ Ӕ Ғ Ӷ Ԃ Ꚃ Ԫ Ӗ E Ӂ Җ Ꚅ Ӝ Ԅ Ҙ Ӟ Ӡ Ԇ Ӣ Ҋ Ӥ Қ Ӄ Ҡ Ҟ Ҝ Ԛ Ӆ Ԯ Ӎ Ӊ Ң Ӈ Ҥ O O Ӧ Ө Ӫ Ҩ Ԥ Ҧ Ҏ Ԗ Ҫ Ԍ Ҭ Ӯ Ӱ Ӳ Ү Ұ Ҳ Һ Ꚕ Ҵ Ꚏ Ҷ Ӵ Ӌ Ҹ Ꚗ Ҽ Ҿ Ӹ Ҍ Ӭ Ya Ԙ Ԝ Ӏ Zastarili literi Ꙁ Ꙇ Ҁ Ѻ Ѹ Ѡ Ѿ Ѣ IYa Ѥ Yusi Ѧ Ѫ Ѩ Ѭ Ѯ Ѱ Ѳ Ѵ Ѷ Ꙟ Ꙡ Ꙥ Ꙩ Ꙭ ꙮ Ꚛ Literi kiriliciIstoriyaCh nalezhit do novih liter kirilici Jmovirno zrazkom dlya stvorennya ciyeyi literi stala grecka litera Y ipsilon Takozh mozhlivo sho ch pohodit vid gebrejskoyi literi צ ץ cadi Francisk Skorina dlya literi ch vikoristovuvav grecku literu Ϟ ϟ koppa u varianti napisannya Ҁ ҁ staroslovyanska chrv 27 a litera abetki cerkovnoslov yanska chѣrv 26 a litera abetki Chislove znachennya ch v kirilici 90 z XIV stolittya v glagolici 1000 V abetci ukrayinskoyi moviU suchasnij ukrayinskij movi 28 a litera abetki poznachaye gluhij zayasennij afrikat gluhij perednoyazikovij shumnij Mozhe buti tverdim chas sich i m yakim chip nichchyu Zvuki t ʃ ch gluhij pidnebinno yasennij zayasennij afrikat ʈ ɕ m yakij ch gluhij yasenno tverdopidnebinnij afrikat ʈ ʂ tverdij ch gluhij retrofleksnij afrikatMoviLiteri kirilici vklyuchno z Ch v Bukvari Ivana Fedorova 1574 Dokladnishe Abetki na osnovi kirilici Mova MFA v abetci biloruska ʈ ʂ 26 bolgarska t ʃ 24 kazahska t ɕ 24 kirgizka t ʃ 28 krimskotatarska t ʃ 25 makedonska t ʃ 29 mongolska t ʃ 27 rosijska t ɕ 25 serbska t ʃ ʈ ʂ 28 tadzhicka t ʃ 29 ukrayinska ʈ ʂ 28 chornogorska t ʃ ʈ ʂ 30 Rosijska V suchasnij rosijskij movi ch ch e t ɕe 25 a litera abetki Vona poznachaye gluhij yasenno tverdopidnebinnij afrikat t ɕ m yakij shiplyachij prigolosnij U dialektah ta individualnij vimovi takozh zustrichayutsya tverdi t ʃ i ʈ ʂ Asimilyaciya Spoluchennya zhch zdch zch sch shch stch vimovlyayutsya yak dovgij zvuk ɕː sh podibno sh Napriklad schaste ˈɕːaesʲtʲje izvozchik muzhchina Spoluchennya chn inkoli vimovlyayetsya yak shn shn ʂn Napriklad konechno narochno Spoluchennya cht inkoli vimovlyayetsya yak sht sht ʂt Napriklad chtoby nichto Spoluchennya tch i podvoyene chch vimovlyayetsya yak ttch ttch tːɕ Napriklad otchestvo nichto Ukrayinska U davnoruskij movi ch poznachav shiplyachij prigolosnij gluhij yasenno tverdopidnebinnij afrikat t ɕ Cherez cyu osoblivist v togochasnij orfografiyi specialne vkazuvannya jogo palatalnoyi vimovi ne bulo obov yazkovim Tomu poryad z ѥ ѧ yu pislya ch pisali takozh ye a u Napriklad chѧdo chado t ɕadɔ chyuditi chuditi t ɕudɪtɪ U piznomu serednovichchi j novomu chasi v staroukrayinskij movi vidbulasya chastkova depalatalizaciya shiplyachih vnaslidok chogo ch peretvorivsya na t ʃ V suchasnij ukrayinskij movi ch che t ʃe 28 a litera abetki Vona poznachaye gluhij zayasennij afrikat t ʃ shiplyachij prigolosnij V individualnij vimovi ta dialektah takozh zustrichayetsya m yakij shiplyachij t ɕ galicko bukovinska grupa govoriv stepovij govir slobozhanskij govir Maye akustichnoyu paroyu dzvinkij dzh d ʒ Asimilyaciya Spoluchennya dch d ch d t ʃ vimovlyayetsya yak dzhch d zhch d ʒt ʃ Napriklad vidchiniti vʲid ʒt ʃɪnˈɪ tɪ Spoluchennya zch z ch z t ʃ vimovlyayetsya yak zhch zhch ʒt ʃ u seredini slova a na pochatku slova yak shch shch ʃt ʃ Napriklad bezchesnij beʒt ʃtˈesnɪj zchistiti ʃt ʃˈɪstɪ tɪ Spoluchennya stch s t ch s t t ʃ vimovlyayetsya yak shch shch ʃt ʃ Napriklad nevistchin nevʲˈiʃt ʃɪ n Spoluchennya tch t ch t t ʃ vimovlyayetsya yak dovge ch ch t ʃː Napriklad vitchizna vit ʃːɪzna kvitchati kvit ʃːˈatɪ Spoluchennya chn ch n t ʃ n vimovlyayetsya yak shn shn ʃn u deyakih narodno pobutovih slovah Napriklad sonyachnij sˈonʲaʃnɪj molochnij mɔlˈoʃnnɪj Spoluchennya chs ch s t ʃ sʲ vimovlyayetsya yak m yake cs c s t sʲsʲ Napriklad ne morochsya ne morˈot sʲsʲa Spoluchennya chc ch c t ʃ t sʲ vimovlyayetsya yak dovge m yake c c t sʲː Napriklad dochka dɔt ʃkˈa dochci dɔt sʲːˈi hustochka hˈustɔt ʃkˈa hu stochci hˈustɔt sʲːˈi Palatalizaciya ch napivpom yakshuyetsya t ʃʲ v poziciyi pered i pid chas podvoyennya pered ya yu v slovah inozemnogo pohodzhennya i deyakih pitomo ukrayinskih slovah Napriklad ochi ˈot ʃʲ oblichchya oblˈɪt ʃʲːa nichchyu nˈit ʃʲːu Chilibi t ʃʲilibˈi Chyurlonis t ʃʲurlʲːˈonis Cherguvannya ch cherguyetsya z k k gluhij m yakopidnebinnij prorivnij Napriklad rik richnij richnicya ruka ruchnij LatinkaVidpovidniki v latinskij abetci c latinska s z gachekom cheska a takozh vepska karelska latiska litovska pivnichnosaamska mova slovacka slovenska horvatska movi Znak dlya oficijnoyi transkripciyi ch v biloruskij makedonskij pannonsko rusinskij serbskij chernogorskij movah c latinska s z sedillyu tyurkski movi turecka krimskotatarska albanska mova ch t ʃ anglijska mova Znak dlya oficijnoyi transkripciyi ch v bolgarskij rosijskij ukrayinskij chuvashskij movah tsch t ʃ nimecka mova cz ʈ ʂ c t ɕ polska mova Tablicya kodivKoduvannya Registr Desyatkovij kod 16 kovij kod Visimkovij kod Dvijkovij kod Yunikod Velika 1063 0427 002047 00000100 00100111 Mala 1095 0447 002107 00000100 01000111 ISO 8859 5 Velika 199 C7 307 11000111 Mala 231 E7 347 11100111 KOI 8 Velika 254 FE 376 11111110 Mala 222 DE 336 11011110 Windows 1251 Velika 215 D7 327 11010111 Mala 247 F7 367 11110111PrimitkiBulich S K Ch Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Campbell amp King 2012 854 5 Perevazhno u slovah inozemnogo pohodzhennya zokrema rosijskogo Campbell amp King 2012 854 U latinskij krimskotatarskij abetci poznachayetsya yak c Campbell amp King 2012 1130 Press amp Pugh 1999 19 Press amp Pugh 1999 23 Zhovtobryuh Rusanivskij amp Sklyarenko 1979 311 Zhovtobryuh Rusanivskij amp Sklyarenko 1979 311 3 Press amp Pugh 1999 26 Zhovtobryuh 1965 149 Zhovtobryuh 1965 149 Press amp Pugh 1999 38 Press amp Pugh 1999 36 38 Press amp Pugh 1999 21 Press amp Pugh 1999 27 8 Press amp Pugh 1999 29 Zhovtobryuh 1965 126 7 Zhovtobryuh 1965 144 5 Press amp Pugh 1999 32 3 Press amp Pugh 1999 20 Jassem 2003 103 105 Hamann 2004 65 LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Pivtorak G P Ch Ukrayinska mova Enciklopediya K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2000 Zhovtobryuh M A Kulik B M Kurs suchasnoyi ukrayinskoyi movi Chastina I Kiiv Radyanska shkola 1965 424 s Zhovtobryuh M A Rusanivskij V M Sklyarenko V G Istoriya ukrayinskoyi movi Fonetika Kiiv Naukova dumka 1979 367 s Press Ian Pugh Stefan Ukrainian A Comprehensive Grammar Routledge Comprehensive Grammars London New York Routledge 1999 332 s ISBN 978 0415150309 Jassem Wiktor Polish Journal of the International Phonetic Association 33 1 2003 S 103 107 Hamann Silke 2004 PDF Journal of the International Phonetic Association 34 1 53 67 doi 10 1017 S0025100304001604 arhiv originalu PDF za 14 kvitnya 2015 procitovano 10 bereznya 2016 Campbell George L King Gareth Compendium of the World s Languages 3rd edition London New York Routledge 2012 1984 s ISBN 978 0415499699 DzherelaCh Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980

Дата публікації:
Топ