Чінголо рудохвостий Широкобровий чінголо Коста Рика Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація До

Чінголо рудохвостий

Широкобровий чінголо (Коста-Рика)

Біологічна класифікація

Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Інфратип:	Хребетні (Vertebrata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Passerellidae
Рід:	Чінголо (Peucaea)
Вид:	Чінголо рудохвостий

Біноміальна назва

Peucaea ruficauda
(Bonaparte, 1853)

Ареал виду

Підвиди

P. r. acuminata (Salvin & Godman, 1886)
P. r. lawrencii (Salvin & Godman, 1886)
P. r. connectens (Griscom, 1930)
P. r. ruficauda (Bonaparte, 1853)

Синоніми

Aimophila ruficauda

Посилання

Вікісховище:	Peucaea ruficauda
Віківиди:	Peucaea ruficauda
ITIS:	997727
МСОП:	22721224
NCBI:	2704510

Чі́нголо рудохвостий (Peucaea ruficauda) — вид горобцеподібних птахів родини Passerellidae. Мешкає в Мексиці та Центральній Америці.

Опис

Довжина птаха становить 15,5-18 см, вага 35 г. Південніші підвиди мають більші розміри. голова чорна, на тім'ї та над очима широкі білі смуги. Потилиця сірувата, верхня частина тіла блідо коричнева, на спині чорні смужки, гузка і хвіст мають охристий відтінок. Плечі рудуваті. Горло і нижня частина тіла білі, боки охристі, груди сірі.

Підвиди

Виділяють чотири підвиди:

P. r. acuminata (Salvin & Godman, 1886) — західна Мексика;
P. r. lawrencii (Salvin & Godman, 1886) — південна Мексика;
P. r. connectens (Griscom, 1930) — східна Гватемала;
P. r. ruficauda (Bonaparte, 1853) — південно-східна Гватемала, Сальвадор, Гондурас, Нікарагуа, північно-західна Коста-Рика.

Поширення і екологія

Широкоброві чінголо поширені від південно-західного тихоокеанського узбережжя Мексики до тихоокеанського узбережжя на півночі Коста-Рики. Живуть в чагарниках, на узліссях і галявинах тропічних і субтропічних лісів, онак уникають густих лісів. На півночі свого ареалу вони мешкають на висоті до 1800 м над рівнем моря, на півдні — на висоті до 800 м над рівнем моря.

Поведінка

Широкоброві чінголо харчуються насінням трав, іноді споживають комах і павуків. Харчуються на землі, шукають здобич в парах або в невеликих зграйках до 7 птахів.

Гніздо чашоподібне, глибоке, розміщуються в колючому чагарнику на висоті до 1,2 м над землею. В кладці 2-4 яйця блідо-блакитного кольору. Інкубація триває 12-14 днів. Висиджує лише самиця, однак доглядає за пташентами вся зграйка.

Примітки

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 9 липня 2021.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Peucaea ruficauda у базі Avibase.
Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2020). . IOC World Bird List Version 10.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 10 серпня 2019. Процитовано 31 May 2020.

Джерела

Peterson, Roger Tory, y Edward L. Chalif. 2008. Aves de México. Guía de campo. Editorial Diana, México.
Howell, Steve N.G., y Sophie Webb. 1995. A Guide to the Birds of Mexico and Northern Central America. Oxford University Press. pp. 676–677. .
Byers, C., U. Olsson, y J. Curson. 1995. Buntings and Sparrows. Pica Press .
Stiles, F. Gary, y Alexander Frank Skutch. 1989. A guide to the birds of Costa Rica. Comistock, Ithaca.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 9 липня 2021.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[3] Peucaea ruficauda у базі Avibase.

[ioc-4] Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2020). . IOC World Bird List Version 10.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 10 серпня 2019. Процитовано 31 May 2020.