Миха́йло Едише́рович Чіауре́лі (груз. მიხეილ ჭიაურელი; 25 січня (6 лютого) 1894, Тифліс — 31 жовтня 1974, Тбілісі) — радянський кінорежисер, сценарист, актор, продюсер грузинського походження. Народний артист СРСР з 1948 року. Депутат Верховної ради СРСР 1—3-го скликань.
Михайло Чіаурелі | |
---|---|
მიხეილ ჭიაურელი | |
Ім'я при народженні | ოთარ იოსელიანი |
Дата народження | 25 січня (6 лютого) 1894 |
Місце народження | Тифліс |
Дата смерті | 31 жовтня 1974 (80 років) |
Місце смерті | Тбілісі, Грузинська РСР |
Поховання | Дідубійський пантеон і Мтацмінда |
Громадянство | СРСР |
Alma mater | Тбіліська академія мистецтв (1912) |
Професія | Режисер, сценарист, актор, продюсер |
Кар'єра | 1921–1974 |
Заклад | Всеросійський державний інститут кінематографії |
Нагороди | |
IMDb | ID 0157102 |
Біографія
Михайло Чіаурелі народився 6 лютого 1894 року у Тифлісі. Батько походив із селян села Сагареджо, а мати була селянкою із Дігомі.
У 1909 році закінчив Тифліське ремісниче училище. Деякий час працював слюсарем. Брав участь у любительському робітничому театральному гуртку при Народному домі в Тифлісі. З 1915 році працював у театрі. У 1916 році закінчив школу живопису і скульптури. У 1921 році брав участь в організації театру Революційної Сатири при Грузинському відділенні РОСТу. З 1922 по 1924 рік жив у Німеччині, де навчався в скульптурних майстернях, після чого, з 1924 по 1926 роки, працював скульптором у Тифлісі. З 1926 по 1928 роки був актором і режисером «Червоного театру» при Пролеткульті. Також у період з 1926 по 1941 роки Чіаурелі був режисером і художнім керівником організованого ним . З 1928 року — режисер тресту «Держкінопрому Грузії».
Член ВКП(б) з 1940 року.
З 1946 по 1955 рік був режисером «Мосфільму». З 1955 до 1957 року — режисер Свердловської кіностудії. Викладав у кіноакторській школі при Тбіліській кіностудії. У 1950–1960 роках викладав у ВГІКу, професор (з 1951 року)
Чоловік легендарної драматичної актриси Веріко Анджапарідзе, батько актриси Софіко Чіаурелі, дядько кінорежисера Георгія Данелії.
За спогадами Довженка, М. Чіаурелі критикував його у сталінські часи:
- Ты вождю пожалел десять метров пленочки. Ты ни одного эпизода ему не сделал. Пожалел! Не хотел изобразить вождя! Гордость тебя заела, вот и пожинай теперь… ты-ы! Как надо работать в кино? И что твой талант? Тьфу, — вот что твой талант… Ничего он не значит, если ты не умеешь работать… Ты работай, как я: думай, что хочешь, а когда делаешь фильм, разбрасывай по нему то, что любят: тут серпочек, тут молоточек, там звздочка…, а також робив підступи проти Довженка як під час діяльності Берії, так і після арешту останнього.
Фільмографія
Режисер
- Баку (1926 рік)
- Перший корнет Стрешньов (1928 рік)
- Саба (1929 рік)
- В останню годину (1929 рік)
- Тут падають камені (1931 рік)
- Останній маскарад (1934 рік)
- Даріко (1936 рік)
- Арсен (1937 рік)
- Велика заграва (1938 рік)
- Георгій Саакадзе (1942 рік)
- Клятва (1946 рік)
- Падіння Берліна (1949 рік)
- Незабутній 1919 рік (1952 рік)
- Велике прощання (1953 рік), документальний фільм
- Подвиг народу (1956 рік), документальний фільм
- Отарова вдова (1958 рік)
- Історія однієї дівчинки (1960 рік)
- Генерали і маргаритки (1963 рік)
- Інші нині часи (1965 рік)
- Співець світанку (1967 рік), мультфільм
- Як миші кота ховали (1969 рік), мультфільм
- Півень-хірург (1970 рік), мультфільм
- Блоха і мурашка (1971 рік), мультфільм
- Глечик олії (1972 рік), мультфільм
- Винахідливий заєць (1973 рік), мультфільм
- Будинок (1974 рік), мультфільм
Сценарист
- Тут падають камені (1931 рік)
- Останній маскарад (1934 рік)
- Арсен (1937 рік)
- Велика заграва (1938 рік)
- (1938 рік), мультфільм
- Клятва (1946 рік)
- Падіння Берліна (1949 рік)
- Незабутній 1919 рік (1952 рік)
- Генерали і маргаритки (1963 рік)
- Інші нині часи (1965 рік)
- Як миші кота ховали (1969 рік), мультфільм
- Півень-хірург (1970 рік), мультфільм
- Блоха і мурашка (1971 рік), мультфільм
- Глечик олії (1972 рік), мультфільм
- Винахідливий заєць (1973 рік), мультфільм
Актор
- Вбивство Генерала Грязнова (1921 рік)
- Фортеця Сурам (1922 рік)
- Зниклі скарби (1924 рік)
- Ціною тисяч (1925 рік)
- Натела (1926 рік)
- Ханума (1926 рік)
Продюсер
- Весілля (1944 рік)
- Малахов курган (1944 рік)
- Клятва (1946 рік)
- Кето і Коте (1948 рік)
- Весняні гості (1949 рік), мультфільм
Нагороди та відзнаки
- два ордени Леніна (11.01.1935, 1950)
- Орден Трудового Червоного Прапора (1.02.1939)
- Орден Червоної Зірки (1944)
- гранд-офіцер ордену Білого лева (Чехословаччина, 1950)
- медаль «За оборону Москви»
- медаль «За оборону Кавказу»
- медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Заслужений діяч мистецтв Грузинської РСР (1941)
- Народний артист Грузинської РСР (1943)
- Народний артист СРСР (1948)
- Кришталевий глобус 1950 року за фільм «Падіння Берліна»
- Кришталевий глобус 1952 року за фільм «Незабутній 1919 рік»
Сталінська премія І ступеня
- Лауреат в області літератури і мистецтва 1941 року
- Лауреат в області літератури і мистецтва 1943 року
- Лауреат в області літератури і мистецтва 1946 року
- Лауреат в області літератури і мистецтва 1947 року
- Лауреат в області літератури і мистецтва 1950 року за фільм «Падіння Берліна»
- Номінація на «Золотого Лева» (1958 рік) за фільм «Отарова вдова»
Примітки
- Довженко без гриму: листи, спогади, архівні знахідки. Упорядники Віра Агеєва, Сергій Тримбач. К., «Комора», 2014, с. 220—221 —
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z imenem Mihajlo Chiaureli Miha jlo Edishe rovich Chiaure li gruz მიხეილ ჭიაურელი 25 sichnya 6 lyutogo 1894 18940206 Tiflis 31 zhovtnya 1974 Tbilisi radyanskij kinorezhiser scenarist aktor prodyuser gruzinskogo pohodzhennya Narodnij artist SRSR z 1948 roku Deputat Verhovnoyi radi SRSR 1 3 go sklikan Mihajlo Chiaureliმიხეილ ჭიაურელიIm ya pri narodzhenni ოთარ იოსელიანიData narodzhennya 25 sichnya 6 lyutogo 1894 1894 02 06 Misce narodzhennya TiflisData smerti 31 zhovtnya 1974 1974 10 31 80 rokiv Misce smerti Tbilisi Gruzinska RSRPohovannya Didubijskij panteon i MtacmindaGromadyanstvo SRSRAlma mater Tbiliska akademiya mistectv 1912 Profesiya Rezhiser scenarist aktor prodyuserKar yera 1921 1974Zaklad Vserosijskij derzhavnij institut kinematografiyiNagorodi narodnij artist Gruzinskoyi RSR 1943 d 1941 IMDb ID 0157102BiografiyaMihajlo Chiaureli narodivsya 6 lyutogo 1894 roku u Tiflisi Batko pohodiv iz selyan sela Sagaredzho a mati bula selyankoyu iz Digomi U 1909 roci zakinchiv Tifliske remisniche uchilishe Deyakij chas pracyuvav slyusarem Brav uchast u lyubitelskomu robitnichomu teatralnomu gurtku pri Narodnomu domi v Tiflisi Z 1915 roci pracyuvav u teatri U 1916 roci zakinchiv shkolu zhivopisu i skulpturi U 1921 roci brav uchast v organizaciyi teatru Revolyucijnoyi Satiri pri Gruzinskomu viddilenni ROSTu Z 1922 po 1924 rik zhiv u Nimechchini de navchavsya v skulpturnih majsternyah pislya chogo z 1924 po 1926 roki pracyuvav skulptorom u Tiflisi Z 1926 po 1928 roki buv aktorom i rezhiserom Chervonogo teatru pri Proletkulti Takozh u period z 1926 po 1941 roki Chiaureli buv rezhiserom i hudozhnim kerivnikom organizovanogo nim Z 1928 roku rezhiser trestu Derzhkinopromu Gruziyi Chlen VKP b z 1940 roku Z 1946 po 1955 rik buv rezhiserom Mosfilmu Z 1955 do 1957 roku rezhiser Sverdlovskoyi kinostudiyi Vikladav u kinoaktorskij shkoli pri Tbiliskij kinostudiyi U 1950 1960 rokah vikladav u VGIKu profesor z 1951 roku Cholovik legendarnoyi dramatichnoyi aktrisi Veriko Andzhaparidze batko aktrisi Sofiko Chiaureli dyadko kinorezhisera Georgiya Daneliyi Za spogadami Dovzhenka M Chiaureli kritikuvav jogo u stalinski chasi Ty vozhdyu pozhalel desyat metrov plenochki Ty ni odnogo epizoda emu ne sdelal Pozhalel Ne hotel izobrazit vozhdya Gordost tebya zaela vot i pozhinaj teper ty y Kak nado rabotat v kino I chto tvoj talant Tfu vot chto tvoj talant Nichego on ne znachit esli ty ne umeesh rabotat Ty rabotaj kak ya dumaj chto hochesh a kogda delaesh film razbrasyvaj po nemu to chto lyubyat tut serpochek tut molotochek tam zvzdochka a takozh robiv pidstupi proti Dovzhenka yak pid chas diyalnosti Beriyi tak i pislya areshtu ostannogo FilmografiyaRezhiser Baku 1926 rik Pershij kornet Streshnov 1928 rik Saba 1929 rik V ostannyu godinu 1929 rik Tut padayut kameni 1931 rik Ostannij maskarad 1934 rik Dariko 1936 rik Arsen 1937 rik Velika zagrava 1938 rik Georgij Saakadze 1942 rik Klyatva 1946 rik Padinnya Berlina 1949 rik Nezabutnij 1919 rik 1952 rik Velike proshannya 1953 rik dokumentalnij film Podvig narodu 1956 rik dokumentalnij film Otarova vdova 1958 rik Istoriya odniyeyi divchinki 1960 rik Generali i margaritki 1963 rik Inshi nini chasi 1965 rik Spivec svitanku 1967 rik multfilm Yak mishi kota hovali 1969 rik multfilm Piven hirurg 1970 rik multfilm Bloha i murashka 1971 rik multfilm Glechik oliyi 1972 rik multfilm Vinahidlivij zayec 1973 rik multfilm Budinok 1974 rik multfilmScenarist Tut padayut kameni 1931 rik Ostannij maskarad 1934 rik Arsen 1937 rik Velika zagrava 1938 rik 1938 rik multfilm Klyatva 1946 rik Padinnya Berlina 1949 rik Nezabutnij 1919 rik 1952 rik Generali i margaritki 1963 rik Inshi nini chasi 1965 rik Yak mishi kota hovali 1969 rik multfilm Piven hirurg 1970 rik multfilm Bloha i murashka 1971 rik multfilm Glechik oliyi 1972 rik multfilm Vinahidlivij zayec 1973 rik multfilmAktor Vbivstvo Generala Gryaznova 1921 rik Fortecya Suram 1922 rik Znikli skarbi 1924 rik Cinoyu tisyach 1925 rik Natela 1926 rik Hanuma 1926 rik Prodyuser Vesillya 1944 rik Malahov kurgan 1944 rik Klyatva 1946 rik Keto i Kote 1948 rik Vesnyani gosti 1949 rik multfilmNagorodi ta vidznakidva ordeni Lenina 11 01 1935 1950 Orden Trudovogo Chervonogo Prapora 1 02 1939 Orden Chervonoyi Zirki 1944 grand oficer ordenu Bilogo leva Chehoslovachchina 1950 medal Za oboronu Moskvi medal Za oboronu Kavkazu medal Za doblesnu pracyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Zasluzhenij diyach mistectv Gruzinskoyi RSR 1941 Narodnij artist Gruzinskoyi RSR 1943 Narodnij artist SRSR 1948 Kinofestival u Karlovih Varah Krishtalevij globus 1950 roku za film Padinnya Berlina Krishtalevij globus 1952 roku za film Nezabutnij 1919 rik Stalinska premiya I stupenya Laureat v oblasti literaturi i mistectva 1941 roku Laureat v oblasti literaturi i mistectva 1943 roku Laureat v oblasti literaturi i mistectva 1946 roku Laureat v oblasti literaturi i mistectva 1947 roku Laureat v oblasti literaturi i mistectva 1950 roku za film Padinnya Berlina Venecijskij kinofestival Nominaciya na Zolotogo Leva 1958 rik za film Otarova vdova PrimitkiDovzhenko bez grimu listi spogadi arhivni znahidki Uporyadniki Vira Ageyeva Sergij Trimbach K Komora 2014 s 220 221 ISBN 978 966 97346 8 6Posilannya