Пері́од Чуньцю́ (【春秋時代】 Chūn-Qiū Shídài, «період весен і осеней») — період в історії Китаю з 722 по 476 роки до н. е. Час занепаду правлячої династії Східна Чжоу та розвалу Китаю на самостійні удільні держави. Названий за іменем тогочасної хроніки «Весни і осені (Чунцю)».
Історія
Відомий занепадом династії Чжоу. В цей час стають фактично незалежними місцеві володарі, які отримали титул гунів (на кшталт герцогів). Їх спочатку було близько 148 (наприкінці періоду вона склала 25). При цьому ними визнається номінальна влада вана (володаря, імператора) з династії Чжоу.
Період Чунцю поділяють на наступні етапи:
- місцевих культур — 771 рік до н. е. — 643 рік до н. е.
- посягань — 643 рік до н. е.— 546 рік до н. е.
- реформ — 546 рік до н. е. — 476 рік до н. е.
Визнання верховної влади Чжоу призводило до стримування протистояння між місцевими володарями. Вже у період місцевих культур з'являються гегемони (ба), які отримували від вана військову владу над рештою держав. При цьому гегемони не намагалися приєднати землі сусідів до своїх, забезпечували колективний захист від північних та південних ворогів («варварів»). Гегемонами були володарі наступних князівств: 1-м — з держави Ці, 2-м — Ґоу Цзянь з держави Юе та з держави Цзінь 晉, 3-м — Чжуан-ґун з держави Чу, 4-м — Му-ґун з держави Цінь, 5-м — Сян-ґун з держави Сун.
Другий період характеризується остаточним занепадом впливу та влади династії Чжоу. Приблизно у період з 643 до 606 року до н. е. Сім найвпливовіших володарів прийняли найвищий титул ван 王, завдяки чому зрівнялися з володарями Чжоу.
Останній період характеризується послабленням колишніх гегемонів та початком аристократичних родів всередині царств. Найбільший вплив спричинила боротьба всередині царства Цзінь, в результаті чого з нього у 453 році до н. е. виокремилися царства Хань, Вей та Чжао. У 476 році до н. е. держава Чу розпочала війну проти своїх сусідів з метою захопити їх землі. З цього часу починається період Воюючих Царств.
Джерела
- Hsu, Cho-yun (1990), «The Spring and Autumn Period», in Loewe, Michael; Shaughnessy, Edward L., The Cambridge history of ancient China: from the origins of civilization to 221 B.C., Cambridge University Press, pp. 545—586
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Peri od Chuncyu 春秋時代 Chun Qiu Shidai period vesen i osenej period v istoriyi Kitayu z 722 po 476 roki do n e Chas zanepadu pravlyachoyi dinastiyi Shidna Chzhou ta rozvalu Kitayu na samostijni udilni derzhavi Nazvanij za imenem togochasnoyi hroniki Vesni i oseni Chuncyu Derzhavi u Kitayi za chasiv Chuncyu Kitaj naprikinci ChuncyuIstoriyaVidomij zanepadom dinastiyi Chzhou V cej chas stayut faktichno nezalezhnimi miscevi volodari yaki otrimali titul guniv na kshtalt gercogiv Yih spochatku bulo blizko 148 naprikinci periodu vona sklala 25 Pri comu nimi viznayetsya nominalna vlada vana volodarya imperatora z dinastiyi Chzhou Period Chuncyu podilyayut na nastupni etapi miscevih kultur 771 rik do n e 643 rik do n e posyagan 643 rik do n e 546 rik do n e reform 546 rik do n e 476 rik do n e Viznannya verhovnoyi vladi Chzhou prizvodilo do strimuvannya protistoyannya mizh miscevimi volodaryami Vzhe u period miscevih kultur z yavlyayutsya gegemoni ba yaki otrimuvali vid vana vijskovu vladu nad reshtoyu derzhav Pri comu gegemoni ne namagalisya priyednati zemli susidiv do svoyih zabezpechuvali kolektivnij zahist vid pivnichnih ta pivdennih vorogiv varvariv Gegemonami buli volodari nastupnih knyazivstv 1 m z derzhavi Ci 2 m Gou Czyan z derzhavi Yue ta z derzhavi Czin 晉 3 m Chzhuan gun z derzhavi Chu 4 m Mu gun z derzhavi Cin 5 m Syan gun z derzhavi Sun Drugij period harakterizuyetsya ostatochnim zanepadom vplivu ta vladi dinastiyi Chzhou Priblizno u period z 643 do 606 roku do n e Sim najvplivovishih volodariv prijnyali najvishij titul van 王 zavdyaki chomu zrivnyalisya z volodaryami Chzhou Ostannij period harakterizuyetsya poslablennyam kolishnih gegemoniv ta pochatkom aristokratichnih rodiv vseredini carstv Najbilshij vpliv sprichinila borotba vseredini carstva Czin v rezultati chogo z nogo u 453 roci do n e viokremilisya carstva Han Vej ta Chzhao U 476 roci do n e derzhava Chu rozpochala vijnu proti svoyih susidiv z metoyu zahopiti yih zemli Z cogo chasu pochinayetsya period Voyuyuchih Carstv DzherelaHsu Cho yun 1990 The Spring and Autumn Period in Loewe Michael Shaughnessy Edward L The Cambridge history of ancient China from the origins of civilization to 221 B C Cambridge University Press pp 545 586