Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чуваський національний рух (чув. Чăваш наци юхăмĕ) — рух чуваського народу за національну емансипацію та рівноправність.
Історія
Мобілізація чуваського етносу
Стихійні елементи Чуваської національного руху проявлялися, починаючи з 16 століття, в різноманітних формах соціальних виступів. Ухилення від податків і повинностей, місцеві збройні акції локального значення, подача чолобітних владі, відхід в слабоконтрольовані державою регіони, участь в масштабних антиурядовий. виступах, завзяте опір масової християнізації (Томеев О., Селянське повстання під проводом С. Т. Разіна, Селянське повстання під проводом О. В. Пугачова, Комісія підполковника А. В. Свєчина, Повстання чуваських і марійських селян у 1842) були свідченням протестного потенціалу етносу.
Реформи Олександра II і пов'язані з ними соціально-економічні, політичні та духовні перетворення відкрили нову епоху в історії народів Поволжя. Істотним фактором націонал. мобілізації чуваської етносу стала лібералізація суспільно-політичного життя, пов'язана з розширенням цивільних прав та правового поля, а також освітнього простору. Велику роль у розвитку шкільної справи, культури серед чуваш. населення зіграли Н. І. Ільмінський, Н. І. Золотницький, І. Я. Яковлєв, І. М. Ульянов, Симбірська чуваська школа. Соціально-економічні зрушення і зміни 2-й половині 19 століття відбилися і суспільної свідомості (див. Просвітництво), підготували ідейну основу для виникнення організованого Чуваської народного руху, формулювання його гасел, політичним. інтересів і вимог.
На рубежі 19-20 ст. відбулася консолідація чувашів в етнонацію. Її базові ознаки: чуваська мова, що виросла до рівня єдиного літератур. мови, професіонал. культура, поява націонал. інтелігенція. Мовна і культур. спільність чуваської нації підкріплювалася компактним проживанням основної маси народу на загальній території. До кін. 19 ст. відбулося остаточне. формування і стабілізація конфігурації этнич. території чувашів (7 суміжних повітів Казан. і Симбир. губерній), де проживало 78 % чувашів. На базі етноконсолідаційних процесів і зростання самосвідомості у чувашів на поч. 20 в. виразно позначилися зачатки організованого Ч. н. д. в 1-му десятилітті 20 ст. націонал. рух чувашів перейшов від 1-ї фази, що характеризувалася появою національнї просвітників, патріотично налаштованих діячів освіти і культури, до-рие займалися вивченням мови, історії та культури народу, до 2-ї фази — національно-патріотичної агітації з метою поширення самосвідомості на всі верстви етносу. 3-я фаза Ч. н. д. завершилася оформленням масового руху з відкритими політичним. гаслами і мережею національних організацій, утворених з метою етнічної емансипації, що сталося в 1917.
Суспільно-політична консолідація народу
У народів Поволжя національний рух було прискорено першою російською революцією 1905-07, в якій взаємопереплелися соціально-політичні, економічні та національні протиріччя і конфлікти. Ідеї національного піднесення насамперед несла молода Чуваська інтелігенція, представлена вчителями, священиками та юристами. Багато з них були вихованцями Симбірської чуваської вчительської школи, але вже не могли задовольнитися цілями і завданнями, які в свій час І ставив. Я. Яковлєв. Переважна більшість представників Чуваської інтелігенції поділяла ідеї партії есерів, що мала з усіх революційних рухів у Поволжі найбільш сильний вплив на Чуваське населення. В її середовищі формувалися ідеологія і лідери чуваського національного руху. Чуваські есери висували національно-культурну вимогу автономії.
Газета «Хипар»
Видання газети «Хипар» (з січня 1906) сприяло згуртуванню авангардних сил нації, осмисленню шляхів соціального і культурного відродження народу.
«Хипар» стояла біля витоків національної публіцистики, що свідчило про суттєве зрушення в чуваській суспільній думці, діапазон якої розширився від просвітницьких до соціально-політичних, державно-правових поглядів. Газета зіграла свою роль у виборах до Державної Думи. Парламентарії з Чувашії (Я. А. Абрамов, Н. П. Ефремов, Д. А. Кушников, К. В. Лаврский, И. И. Соколов, З. М. Таланцев, А. Ф. Фёдоров) незалежно від партійної приналежності виступали у своїй депутатській діяльності за розвиток освіти, захист національного рівноправності.
Народження національної ідеології
У роки революції 1905-07 розгорнувся рух чуваш. селян, в к-ром разом з аграрним питанням висувалися суспільно-політич. і націонал. вимоги — громадян. рівноправність і свободи, рівноправність мов, навчання в школі рідною мовою, виборність суддів місць. населенням, використання чуваш. мови в судочинстві, формування місць. управління з урахуванням націонал. складу населення і т. д. В 1905-07 вийшли на арену чуваш. громадський. життя нові сили в особі молоді та політич. радикалів, що доповнили концепт націонал. об'єднання на основі всесторон. освіти і культури акцентами на зростанні політич. самосвідомості, класової боротьби за соціал. звільнення чуваш. народ. Якісний. зміни відбулися і в чуваш. суспільно-політич. думки, к-раю на базі Просвітництва і ліберальних ідей мала загальну тенденцію до формування націонал. ідеології, не йшла далі вимоги культурно-націонал. автономія. Ідея ж про територіальну автономію висловлювалася лише нек-рими діячами чуваш. культура (И. Н. Юркин, Г. А. Кореньков).
Чуваське національне товариство
Розгорнулося після Лютневої революції 1917 Ч. н. р. спочатку йшло в рамках полиэтнич. територіал. органів народів Волзько-Камського регіону, що виробили спільну для себе форму організації — суспільство (потім Союз дрібних народностей Поволжя) і з'їзди дрібних народностей Поволжя. Перші націонал. чуваш. об'єднання стали виникати навесні 1917: 27 березня створено Ufa чуваш. націонал. товариство під головуванням Г. І. Коміссарова, до літа сформувалася мережа чуваш. націонал. організацій, що включала не тільки губернські, але і повітові і сільські.
Національний підйом по-своєму заломився в церковному житті. Ряд священнослужителів стали активними діячами Ч. н. р. (П. П. Шленкін, Д. Ф. Філімонов, Т. А. Земляницький, Г. Т. Тихонов, А. С. Іванов, К. П. Прокоп'єв та ін.). В якості основних вимог ними висувалися: призначення в чуваські парафії чуваських священнослужителів, впровадження в церковне богослужіння рідної мови, установа посади чуваської архієрея.
Відроджена 1 травня 1917 р. газета «Хыпар» стала рупором суспільно-політичних і національних прагнень етносу, закликала до єднання всіх чувашів.
Відмітна риса послефевральскій періоду — радикальна демократизація існуючих і виникнення нових політичних інститутів, які в національному регіоні неминуче наповнювалися етнічним змістом. Вперше в історії головами Цивільськ, Чебоксарській і Ядринском земських управ були обрані чуваші. З'явилися альтернативні форми масової участі чуваської населення в суспільно-політичному житті — поради депутатів, селянські з'їзди і союзи, солдатські організації і т. д. Найбільш яскраво національна специфіка проявилася в діяльності повітових селянських з'їздів, на яких ставилися і обговорювалися питання про національне самовизначення народів і адміністративно-територіальний устрій Росії. Національно орієнтованими були об'єднання військовослужбовців-чувашів (Чуваські військові комітети і земляцтва), в їх середовищі зароджувалася нова генерація політичних лідерів (А. Д. Краснов, Д. П. Петров, Г. Т. Титов та ін.). Різноманіття форм Ч.н.д. після лютого 1917 відображали і ін. громадські об'єднання, наприклад, такі, як вчительські союзи, Союз чуваської учнівської молоді тощо Вони не ставили перед собою програмних національно-політичних цілей, але формували соціальний простір для розвитку громадської та громадянської ініціативи чуваського суспільства.
Лютий 1917 різко стимулював багатопартійність, висунувши на перший план ліберальні і соціалістичні партії, які в своїх програмах неминуче повинні були чітко артикулювати бачення і способи вирішення національних проблем. Політичні партії, за винятком чорносотенців, що діяли в Чуваському краї, висували вимогу автономії в рамках Російської держави, перетвореного в демократичне чи федеративний. Лідери есерів як програмних цілей партії влітку 1917 висували гасла демократичної республіки з перспективою перетворення на федеративну державу при настанні відповідних соціально-політичних умов, національно-культурної автономії для чувашів, пропорційно-національного представництва у виборних органах влади.
Загальночуваський національний з'їзд
Стратегія національного підйому і ідеологічна платформа ЧНР прийняті на общечувашском національному форумі в червні 1917 століття в Симбірську (див. З'їзд общечувашскій національний), котра обрала центральну чувашскую організацію — Чуваське національне суспільство (ЧНС).
Загальночуваський робітничо-селянський з'їзд
Повалення Тимчасового уряду і перехід влади в руки коаліції з більшовиків і лівих есерів у жовтні 1917 створили нову конфігурацію політичним. сил в країні. Рада. уряд проголосив в своїх декретах де-юре право народів Росії на вільне самовизначення аж до утворення самостоятельно держава. Багато в чому під впливом цієї обставини в кін. 1917 національні лідерами татар і башкир був висунутий план област. автономії середовищ. Поволжя і Приуралля (Волзько-Уральський штат, Урало-Волзький штат, Середньоволзький і Південно-Уральський штат, Волзько-Камський штат, Волзько-Уральська Радянська республіка або Татаро-Башкирська Радянська Республіка). У дискусіях про її створення основними вимогами чуваш. представників були забезпечення рівноправності і суверенності всіх входять до неї народів і надання національно-культур. автономії; створюваний штат розглядався як невіддільна частина Росії, а по внутріш. адміністратив. устрою — як « регіональна (обласна) Федеративна Республіка національностей». Окончател. позиція в спорах про Татаро-Башкирської Радянської республіки виражена на Общечувашском робітничо-селянському з'їзді (червень 1918), к-рий виступив проти включення в неї чуваш. населення.
З 2-ї половини 1918 року лідери ЧНР стали схилятися до ідеї національно-територіальної автономії — створення чуваської адміністративно-територіальної одиниці. Документально зафіксований проект освіти Чуваської трудової комуни. Ідея організації окремої національно-територіальної одиниці для чувашів отримала реальне втілення в створенні Чуваської автономної області з подальшим її перетворенням в Чуваську АРСР. ЧНД все більше замикалося на проблемах національного розвитку лише тієї частини чуваш. народу, к-раю населяла його автономію.
У 1920-х рр. серйозна увага підтримці і розвитку Чуваської Діаспори ще приділялася. Постановка і обговорення питань національного розвитку характеризувалася тим, що мався на увазі, як правило, весь народ в цілому, а не тільки населення автономії. Про це свідчили і назви численних в той період всечувашських, загальночувашскіх, всеросійських чуваських конференцій, з'їздів, зборів. Була мережа національних навчальних закладів — в Башкирії, Татарії, Симбірській, Самарській та ін. губерніях. У Самарі й Казані випускалися суваські газети. Для чуваських мешканців усіх районів СРСР в Москві випускалася чуваською мовою газета «Стортслекенсен Сассі». У Башкирії, Симбірській губернії, Татар. АРСР, Саратовській губернії, Казахстані та Сибіру були утворені чуваські національні адміністративно-територіальні одиниці. У 1920-х рр. діяла мережа чуваських представництв при центральних партійних і радянських органах і установах.
Відмова від НЕПу, формування суспільства тоталітарного типу супроводжувалися згортанням демократичних процесів у сфері національних відносин: яка превалює тут з початку 1930-х рр. стала тенденція до уніфікації. Національне стало тлумачитися як націоналістичне і протиставлятися інтернаціональному. Була ліквідована мережа чуваських представництв в Москві, призупинено видання центральної газети чуваською мовою «Комунар». Під прапором боротьби з «націоналізмом» був відданий забуттю досвід врахування інтересів всіх етнотериторіальних груп чувашів, з офіційних документів зникла згадка про чувашів, які компактно проживали поза межами республіки; згорнуті процеси коренізації і реалізації чуваської мови політика. У середині 1960-х рр. була проголошена теорія стирання національних відмінностей, злиття націй в один «радянський народ».
Ситуація в сфері національних відносин радикально стала змінюватися в роки перебудови. З кінця 1980-х років знову відродилося ЧНД. Однією з його організаційних форм став координаційний центр підтримки творчої молоді (КЦТМ)при Чуваському обкомі ВЛКСМ, рішення про створення якого було прийнято в квітні 1987. До складу КЦТМ входили молоді літератори, художники, актори, вчені-гуманітарії, студентська молодь. Заходи КЦТМ викликали гострі дискусії про перспективи поетичного слова, традиції художньо-поетичного авангарду початку 20 століття, статус рідної мови і майбутнього національної культури, про право нації на вільний політичний, економічний і культурний розвиток.
Навесні 1988 група наукових співробітників ЧНИИ ЯЛИЭ і ЧДУ виступила з ініціативою створення Товариства І. Я. Яковлєва, були розроблені програма і статут товариства як народного суспільно-політичного руху. Серед цілей і завдань проголошувалися моральне і національне відродження суспільства, об'єднання національно-культурних устремлінь усіх чувашів незалежно від місця їх проживання, суверенність Чуваської АРСР у сфері економіки, політики та культури, збереження і розвиток народних традицій, надання чуваському мові статусу державної, вивчення та популяризація спадщини В. Я. Яковлєва та ін. У республіканських ЗМІ пройшла дискусія, 30 листопада 1988 відбулося широке збори з обговоренням програмних цілей і завдань Суспільства І. Я. Яковлєва.
Ініціатива зустріла протидію з боку Чуваської обкому КПРС, і намічений на квітень 1989 установчий з'їзд був заборонений.
В якості альтернативи в грудні 1989 проведено установчий з'їзд чуваського суспільно-культурного центру (ЧОКЦ), головою якого був обраний М. М. Юхма. У лютому-березні Рада Міністрів Чуваської АРСР затвердила статут і платформу ЧОКЦ. У березні 1991 р. пройшов установчий з'їзд партії Чуваської національного відродження (Чăваш аталану партийĕ, ПАП), в програмі якої стояло завдання досягнення економічного і політичного суверенітету Чувашії. 9 жовтня 1992 відбувся установчий з'їзд Чуваського Національного конгресу (ЧНК), лейтмотивом якого була реалізація державного суверенітету в повному обсязі. Головою ЧНК був обраний .
З кінця 1980-х років виникали національно-культурні об'єднання (НКО) чувашів в різних регіонах Росії, насамперед у Урало-Поволжя (Республіки Башкортостан і Татарстан, Ульяновської і Самарської областях), де поза території Чувашії щодо компактно проживає найбільша маса чуваського населення. Різні форми НКО створювалися в Москві і Санкт-Петербурзі, в країнах СНД (Казахстан, Молдова, Україна) і Балтії (Латвія, Естонія). Після прийняття Закону Російської Федерації «Про національно-культурну автономію» (1996) почали формуватися чуваські національно-культурні автономії (НКА). До 2011 в Россойской Федерації налічується 85 чуваських НКО, в тому числі 25 НКА. У 2001 затверджена Федеральна національно-культурна автономія чувашів Росії в якості екстериторіального суспільно-державного утворення.
Більшість чуваських НКО і НКА займаються культурно-просвітницькою діяльністю — створенням фольклорних колективів, проведенням традиційних чуваських свят, виданням місцевих республіканських і обласних газет, книг краєзнавчого та історико-етнокультурного змісту, виступають з ініціативами щодо підтримки національного шкільної освіти (вивчення рідної мови і літератури), організації чуваських радіо — і телевізійних програм на місцевому рівні.
Див. також
Література
- С. В. Щербаков, «Чувашское национальное движение 1917—1921 годах. Взлёты и падения.»
Примітка
- . Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 11 жовтня 2019.
Посилання
- Что сближало чувашей и евреев в 1917 году? И мог ли Ульяновск стать столицей Большой Чувашии? [ 11 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
- Сергей Щербаков: Становление автономии чувашского народа в 1917—1921 годах: периодизация и новые подходы
- Сергей Щербаков: Характер чувашского национального движения и его участники в 1917 году [ 24 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Сергей Щербаков: Зовнішні фактори, що впливали на форму і методи національного руху чуваського народу в 1917 році [ 22 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Сергей Щербаков: Позиции чувашского национального движения на региональном и общегосударственном уровне в начале 1918 года
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chuvaskij nacionalnij ruh chuv Chăvash naci yuhămĕ ruh chuvaskogo narodu za nacionalnu emansipaciyu ta rivnopravnist IstoriyaMobilizaciya chuvaskogo etnosu Stihijni elementi Chuvaskoyi nacionalnogo ruhu proyavlyalisya pochinayuchi z 16 stolittya v riznomanitnih formah socialnih vistupiv Uhilennya vid podatkiv i povinnostej miscevi zbrojni akciyi lokalnogo znachennya podacha cholobitnih vladi vidhid v slabokontrolovani derzhavoyu regioni uchast v masshtabnih antiuryadovij vistupah zavzyate opir masovoyi hristiyanizaciyi Tomeev O Selyanske povstannya pid provodom S T Razina Selyanske povstannya pid provodom O V Pugachova Komisiya pidpolkovnika A V Svyechina Povstannya chuvaskih i marijskih selyan u 1842 buli svidchennyam protestnogo potencialu etnosu Reformi Oleksandra II i pov yazani z nimi socialno ekonomichni politichni ta duhovni peretvorennya vidkrili novu epohu v istoriyi narodiv Povolzhya Istotnim faktorom nacional mobilizaciyi chuvaskoyi etnosu stala liberalizaciya suspilno politichnogo zhittya pov yazana z rozshirennyam civilnih prav ta pravovogo polya a takozh osvitnogo prostoru Veliku rol u rozvitku shkilnoyi spravi kulturi sered chuvash naselennya zigrali N I Ilminskij N I Zolotnickij I Ya Yakovlyev I M Ulyanov Simbirska chuvaska shkola Socialno ekonomichni zrushennya i zmini 2 j polovini 19 stolittya vidbilisya i suspilnoyi svidomosti div Prosvitnictvo pidgotuvali idejnu osnovu dlya viniknennya organizovanogo Chuvaskoyi narodnogo ruhu formulyuvannya jogo gasel politichnim interesiv i vimog Na rubezhi 19 20 st vidbulasya konsolidaciya chuvashiv v etnonaciyu Yiyi bazovi oznaki chuvaska mova sho virosla do rivnya yedinogo literatur movi profesional kultura poyava nacional inteligenciya Movna i kultur spilnist chuvaskoyi naciyi pidkriplyuvalasya kompaktnim prozhivannyam osnovnoyi masi narodu na zagalnij teritoriyi Do kin 19 st vidbulosya ostatochne formuvannya i stabilizaciya konfiguraciyi etnich teritoriyi chuvashiv 7 sumizhnih povitiv Kazan i Simbir gubernij de prozhivalo 78 chuvashiv Na bazi etnokonsolidacijnih procesiv i zrostannya samosvidomosti u chuvashiv na poch 20 v virazno poznachilisya zachatki organizovanogo Ch n d v 1 mu desyatilitti 20 st nacional ruh chuvashiv perejshov vid 1 yi fazi sho harakterizuvalasya poyavoyu nacionalnyi prosvitnikiv patriotichno nalashtovanih diyachiv osviti i kulturi do rie zajmalisya vivchennyam movi istoriyi ta kulturi narodu do 2 yi fazi nacionalno patriotichnoyi agitaciyi z metoyu poshirennya samosvidomosti na vsi verstvi etnosu 3 ya faza Ch n d zavershilasya oformlennyam masovogo ruhu z vidkritimi politichnim gaslami i merezheyu nacionalnih organizacij utvorenih z metoyu etnichnoyi emansipaciyi sho stalosya v 1917 Suspilno politichna konsolidaciya narodu Deputati Derzhavnoyi dumi II sklikannya vid Kazanskoyi guberniyi Stoyati sidyachi U narodiv Povolzhya nacionalnij ruh bulo priskoreno pershoyu rosijskoyu revolyuciyeyu 1905 07 v yakij vzayemopereplelisya socialno politichni ekonomichni ta nacionalni protirichchya i konflikti Ideyi nacionalnogo pidnesennya nasampered nesla moloda Chuvaska inteligenciya predstavlena vchitelyami svyashenikami ta yuristami Bagato z nih buli vihovancyami Simbirskoyi chuvaskoyi vchitelskoyi shkoli ale vzhe ne mogli zadovolnitisya cilyami i zavdannyami yaki v svij chas I staviv Ya Yakovlyev Perevazhna bilshist predstavnikiv Chuvaskoyi inteligenciyi podilyala ideyi partiyi eseriv sho mala z usih revolyucijnih ruhiv u Povolzhi najbilsh silnij vpliv na Chuvaske naselennya V yiyi seredovishi formuvalisya ideologiya i lideri chuvaskogo nacionalnogo ruhu Chuvaski eseri visuvali nacionalno kulturnu vimogu avtonomiyi Gazeta Hipar Vidannya gazeti Hipar z sichnya 1906 spriyalo zgurtuvannyu avangardnih sil naciyi osmislennyu shlyahiv socialnogo i kulturnogo vidrodzhennya narodu Hipar stoyala bilya vitokiv nacionalnoyi publicistiki sho svidchilo pro suttyeve zrushennya v chuvaskij suspilnij dumci diapazon yakoyi rozshirivsya vid prosvitnickih do socialno politichnih derzhavno pravovih poglyadiv Gazeta zigrala svoyu rol u viborah do Derzhavnoyi Dumi Parlamentariyi z Chuvashiyi Ya A Ab ramov N P Efremov D A Kushnikov K V Lavrskij I I Sokolov Z M Talancev A F Fyodorov nezalezhno vid partijnoyi prinalezhnosti vistupali u svoyij deputatskij diyalnosti za rozvitok osviti zahist nacionalnogo rivnopravnosti Narodzhennya nacionalnoyi ideologiyi U roki revolyuciyi 1905 07 rozgornuvsya ruh chuvash selyan v k rom razom z agrarnim pitannyam visuvalisya suspilno politich i nacional vimogi gromadyan rivnopravnist i svobodi rivnopravnist mov navchannya v shkoli ridnoyu movoyu vibornist suddiv misc naselennyam vikoristannya chuvash movi v sudochinstvi formuvannya misc upravlinnya z urahuvannyam nacional skladu naselennya i t d V 1905 07 vijshli na arenu chuvash gromadskij zhittya novi sili v osobi molodi ta politich radikaliv sho dopovnili koncept nacional ob yednannya na osnovi vsestoron osviti i kulturi akcentami na zrostanni politich samosvidomosti klasovoyi borotbi za social zvilnennya chuvash narod Yakisnij zmini vidbulisya i v chuvash suspilno politich dumki k rayu na bazi Prosvitnictva i liberalnih idej mala zagalnu tendenciyu do formuvannya nacional ideologiyi ne jshla dali vimogi kulturno nacional avtonomiya Ideya zh pro teritorialnu avtonomiyu vislovlyuvalasya lishe nek rimi diyachami chuvash kultura I N Yurkin G A Korenkov Chuvaske nacionalne tovaristvo Rozgornulosya pislya Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 Ch n r spochatku jshlo v ramkah polietnich teritorial organiv narodiv Volzko Kamskogo regionu sho virobili spilnu dlya sebe formu organizaciyi suspilstvo potim Soyuz dribnih narodnostej Povolzhya i z yizdi dribnih narodnostej Povolzhya Pershi nacional chuvash ob yednannya stali vinikati navesni 1917 27 bereznya stvoreno Ufa chuvash nacional tovaristvo pid golovuvannyam G I Komissarova do lita sformuvalasya merezha chuvash nacional organizacij sho vklyuchala ne tilki gubernski ale i povitovi i silski Nacionalnij pidjom po svoyemu zalomivsya v cerkovnomu zhitti Ryad svyashennosluzhiteliv stali aktivnimi diyachami Ch n r P P Shlenkin D F Filimonov T A Zemlyanickij G T Tihonov A S Ivanov K P Prokop yev ta in V yakosti osnovnih vimog nimi visuvalisya priznachennya v chuvaski parafiyi chuvaskih svyashennosluzhiteliv vprovadzhennya v cerkovne bogosluzhinnya ridnoyi movi ustanova posadi chuvaskoyi arhiyereya Vidrodzhena 1 travnya 1917 r gazeta Hypar stala ruporom suspilno politichnih i nacionalnih pragnen etnosu zaklikala do yednannya vsih chuvashiv Vidmitna risa poslefevralskij periodu radikalna demokratizaciya isnuyuchih i viniknennya novih politichnih institutiv yaki v nacionalnomu regioni neminuche napovnyuvalisya etnichnim zmistom Vpershe v istoriyi golovami Civilsk Cheboksarskij i Yadrinskom zemskih uprav buli obrani chuvashi Z yavilisya alternativni formi masovoyi uchasti chuvaskoyi naselennya v suspilno politichnomu zhitti poradi deputativ selyanski z yizdi i soyuzi soldatski organizaciyi i t d Najbilsh yaskravo nacionalna specifika proyavilasya v diyalnosti povitovih selyanskih z yizdiv na yakih stavilisya i obgovoryuvalisya pitannya pro nacionalne samoviznachennya narodiv i administrativno teritorialnij ustrij Rosiyi Nacionalno oriyentovanimi buli ob yednannya vijskovosluzhbovciv chuvashiv Chuvaski vijskovi komiteti i zemlyactva v yih seredovishi zarodzhuvalasya nova generaciya politichnih lideriv A D Krasnov D P Petrov G T Titov ta in Riznomanittya form Ch n d pislya lyutogo 1917 vidobrazhali i in gromadski ob yednannya napriklad taki yak vchitelski soyuzi Soyuz chuvaskoyi uchnivskoyi molodi tosho Voni ne stavili pered soboyu programnih nacionalno politichnih cilej ale formuvali socialnij prostir dlya rozvitku gromadskoyi ta gromadyanskoyi iniciativi chuvaskogo suspilstva Lyutij 1917 rizko stimulyuvav bagatopartijnist visunuvshi na pershij plan liberalni i socialistichni partiyi yaki v svoyih programah neminuche povinni buli chitko artikulyuvati bachennya i sposobi virishennya nacionalnih problem Politichni partiyi za vinyatkom chornosotenciv sho diyali v Chuvaskomu krayi visuvali vimogu avtonomiyi v ramkah Rosijskoyi derzhavi peretvorenogo v demokratichne chi federativnij Lideri eseriv yak programnih cilej partiyi vlitku 1917 visuvali gasla demokratichnoyi respubliki z perspektivoyu peretvorennya na federativnu derzhavu pri nastanni vidpovidnih socialno politichnih umov nacionalno kulturnoyi avtonomiyi dlya chuvashiv proporcijno nacionalnogo predstavnictva u vibornih organah vladi Zagalnochuvaskij nacionalnij z yizd Strategiya nacionalnogo pidjomu i ideologichna platforma ChNR prijnyati na obshechuvashskom nacionalnomu forumi v chervni 1917 stolittya v Simbirsku div Z yizd obshechuvashskij nacionalnij kotra obrala centralnu chuvashskuyu organizaciyu Chuvaske nacionalne suspilstvo ChNS Zagalnochuvaskij robitnicho selyanskij z yizd Povalennya Timchasovogo uryadu i perehid vladi v ruki koaliciyi z bilshovikiv i livih eseriv u zhovtni 1917 stvorili novu konfiguraciyu politichnim sil v krayini Rada uryad progolosiv v svoyih dekretah de yure pravo narodiv Rosiyi na vilne samoviznachennya azh do utvorennya samostoyatelno derzhava Bagato v chomu pid vplivom ciyeyi obstavini v kin 1917 nacionalni liderami tatar i bashkir buv visunutij plan oblast avtonomiyi seredovish Povolzhya i Priurallya Volzko Uralskij shtat Uralo Volzkij shtat Serednovolzkij i Pivdenno Uralskij shtat Volzko Kamskij shtat Volzko Uralska Radyanska respublika abo Tataro Bashkirska Radyanska Respublika U diskusiyah pro yiyi stvorennya osnovnimi vimogami chuvash predstavnikiv buli zabezpechennya rivnopravnosti i suverennosti vsih vhodyat do neyi narodiv i nadannya nacionalno kultur avtonomiyi stvoryuvanij shtat rozglyadavsya yak neviddilna chastina Rosiyi a po vnutrish administrativ ustroyu yak regionalna oblasna Federativna Respublika nacionalnostej Okonchatel poziciya v sporah pro Tataro Bashkirskoyi Radyanskoyi respubliki virazhena na Obshechuvashskom robitnicho selyanskomu z yizdi cherven 1918 k rij vistupiv proti vklyuchennya v neyi chuvash naselennya Chuvasku AO Chuvasku ARSR Z 2 yi polovini 1918 roku lideri ChNR stali shilyatisya do ideyi nacionalno teritorialnoyi avtonomiyi stvorennya chuvaskoyi administrativno teritorialnoyi odinici Dokumentalno zafiksovanij proekt osviti Chuvaskoyi trudovoyi komuni Ideya organizaciyi okremoyi nacionalno teritorialnoyi odinici dlya chuvashiv otrimala realne vtilennya v stvorenni Chuvaskoyi avtonomnoyi oblasti z podalshim yiyi peretvorennyam v Chuvasku ARSR ChND vse bilshe zamikalosya na problemah nacionalnogo rozvitku lishe tiyeyi chastini chuvash narodu k rayu naselyala jogo avtonomiyu U 1920 h rr serjozna uvaga pidtrimci i rozvitku Chuvaskoyi Diaspori she pridilyalasya Postanovka i obgovorennya pitan nacionalnogo rozvitku harakterizuvalasya tim sho mavsya na uvazi yak pravilo ves narod v cilomu a ne tilki naselennya avtonomiyi Pro ce svidchili i nazvi chislennih v toj period vsechuvashskih zagalnochuvashskih vserosijskih chuvaskih konferencij z yizdiv zboriv Bula merezha nacionalnih navchalnih zakladiv v Bashkiriyi Tatariyi Simbirskij Samarskij ta in guberniyah U Samari j Kazani vipuskalisya suvaski gazeti Dlya chuvaskih meshkanciv usih rajoniv SRSR v Moskvi vipuskalasya chuvaskoyu movoyu gazeta Stortslekensen Sassi U Bashkiriyi Simbirskij guberniyi Tatar ARSR Saratovskij guberniyi Kazahstani ta Sibiru buli utvoreni chuvaski nacionalni administrativno teritorialni odinici U 1920 h rr diyala merezha chuvaskih predstavnictv pri centralnih partijnih i radyanskih organah i ustanovah Vidmova vid NEPu formuvannya suspilstva totalitarnogo tipu suprovodzhuvalisya zgortannyam demokratichnih procesiv u sferi nacionalnih vidnosin yaka prevalyuye tut z pochatku 1930 h rr stala tendenciya do unifikaciyi Nacionalne stalo tlumachitisya yak nacionalistichne i protistavlyatisya internacionalnomu Bula likvidovana merezha chuvaskih predstavnictv v Moskvi prizupineno vidannya centralnoyi gazeti chuvaskoyu movoyu Komunar Pid praporom borotbi z nacionalizmom buv viddanij zabuttyu dosvid vrahuvannya interesiv vsih etnoteritorialnih grup chuvashiv z oficijnih dokumentiv znikla zgadka pro chuvashiv yaki kompaktno prozhivali poza mezhami respubliki zgornuti procesi korenizaciyi i realizaciyi chuvaskoyi movi politika U seredini 1960 h rr bula progoloshena teoriya stirannya nacionalnih vidminnostej zlittya nacij v odin radyanskij narod Perebudova Situaciya v sferi nacionalnih vidnosin radikalno stala zminyuvatisya v roki perebudovi Z kincya 1980 h rokiv znovu vidrodilosya ChND Odniyeyu z jogo organizacijnih form stav koordinacijnij centr pidtrimki tvorchoyi molodi KCTM pri Chuvaskomu obkomi VLKSM rishennya pro stvorennya yakogo bulo prijnyato v kvitni 1987 Do skladu KCTM vhodili molodi literatori hudozhniki aktori vcheni gumanitariyi studentska molod Zahodi KCTM viklikali gostri diskusiyi pro perspektivi poetichnogo slova tradiciyi hudozhno poetichnogo avangardu pochatku 20 stolittya status ridnoyi movi i majbutnogo nacionalnoyi kulturi pro pravo naciyi na vilnij politichnij ekonomichnij i kulturnij rozvitok Navesni 1988 grupa naukovih spivrobitnikiv ChNII YaLIE i ChDU vistupila z iniciativoyu stvorennya Tovaristva I Ya Yakovlyeva buli rozrobleni programa i statut tovaristva yak narodnogo suspilno politichnogo ruhu Sered cilej i zavdan progoloshuvalisya moralne i nacionalne vidrodzhennya suspilstva ob yednannya nacionalno kulturnih ustremlin usih chuvashiv nezalezhno vid miscya yih prozhivannya suverennist Chuvaskoyi ARSR u sferi ekonomiki politiki ta kulturi zberezhennya i rozvitok narodnih tradicij nadannya chuvaskomu movi statusu derzhavnoyi vivchennya ta populyarizaciya spadshini V Ya Yakovlyeva ta in U respublikanskih ZMI projshla diskusiya 30 listopada 1988 vidbulosya shiroke zbori z obgovorennyam programnih cilej i zavdan Suspilstva I Ya Yakovlyeva Iniciativa zustrila protidiyu z boku Chuvaskoyi obkomu KPRS i namichenij na kviten 1989 ustanovchij z yizd buv zaboronenij V yakosti alternativi v grudni 1989 provedeno ustanovchij z yizd chuvaskogo suspilno kulturnogo centru ChOKC golovoyu yakogo buv obranij M M Yuhma U lyutomu berezni Rada Ministriv Chuvaskoyi ARSR zatverdila statut i platformu ChOKC U berezni 1991 r projshov ustanovchij z yizd partiyi Chuvaskoyi nacionalnogo vidrodzhennya Chăvash atalanu partijĕ PAP v programi yakoyi stoyalo zavdannya dosyagnennya ekonomichnogo i politichnogo suverenitetu Chuvashiyi 9 zhovtnya 1992 vidbuvsya ustanovchij z yizd Chuvaskogo Nacionalnogo kongresu ChNK lejtmotivom yakogo bula realizaciya derzhavnogo suverenitetu v povnomu obsyazi Golovoyu ChNK buv obranij Z kincya 1980 h rokiv vinikali nacionalno kulturni ob yednannya NKO chuvashiv v riznih regionah Rosiyi nasampered u Uralo Povolzhya Respubliki Bashkortostan i Tatarstan Ulyanovskoyi i Samarskoyi oblastyah de poza teritoriyi Chuvashiyi shodo kompaktno prozhivaye najbilsha masa chuvaskogo naselennya Rizni formi NKO stvoryuvalisya v Moskvi i Sankt Peterburzi v krayinah SND Kazahstan Moldova Ukrayina i Baltiyi Latviya Estoniya Pislya prijnyattya Zakonu Rosijskoyi Federaciyi Pro nacionalno kulturnu avtonomiyu 1996 pochali formuvatisya chuvaski nacionalno kulturni avtonomiyi NKA Do 2011 v Rossojskoj Federaciyi nalichuyetsya 85 chuvaskih NKO v tomu chisli 25 NKA U 2001 zatverdzhena Federalna nacionalno kulturna avtonomiya chuvashiv Rosiyi v yakosti eksteritorialnogo suspilno derzhavnogo utvorennya Bilshist chuvaskih NKO i NKA zajmayutsya kulturno prosvitnickoyu diyalnistyu stvorennyam folklornih kolektiviv provedennyam tradicijnih chuvaskih svyat vidannyam miscevih respublikanskih i oblasnih gazet knig krayeznavchogo ta istoriko etnokulturnogo zmistu vistupayut z iniciativami shodo pidtrimki nacionalnogo shkilnoyi osviti vivchennya ridnoyi movi i literaturi organizaciyi chuvaskih radio i televizijnih program na miscevomu rivni Div takozhNacionalizm Rusifikaciya Rosijskij imperializmLiteraturaS V Sherbakov Chuvashskoe nacionalnoe dvizhenie 1917 1921 godah Vzlyoty i padeniya Primitka Arhiv originalu za 29 chervnya 2020 Procitovano 11 zhovtnya 2019 PosilannyaChto sblizhalo chuvashej i evreev v 1917 godu I mog li Ulyanovsk stat stolicej Bolshoj Chuvashii 11 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Sergej Sherbakov Stanovlenie avtonomii chuvashskogo naroda v 1917 1921 godah periodizaciya i novye podhody Sergej Sherbakov Harakter chuvashskogo nacionalnogo dvizheniya i ego uchastniki v 1917 godu 24 sichnya 2021 u Wayback Machine Sergej Sherbakov Zovnishni faktori sho vplivali na formu i metodi nacionalnogo ruhu chuvaskogo narodu v 1917 roci 22 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Sergej Sherbakov Pozicii chuvashskogo nacionalnogo dvizheniya na regionalnom i obshegosudarstvennom urovne v nachale 1918 goda