Чуваський академічний драматичний театр імені К. Іванова (чув. Чăваш патшалăх К. В. Иванов ячĕллĕ академи драма театрĕ) — найстаріший театр чуваського народу, вогнище культури Чувашії.
Чуваський академічний драматичний театр імені К. Іванова Чăваш патшалăх К. В. Иванов ячĕллĕ академи драма театрĕ | ||||
---|---|---|---|---|
Чуваський державний театр опери та балету | ||||
56°08′42″ пн. ш. 47°15′02″ сх. д. / 56.14510000002777446° пн. ш. 47.25060000002777372° сх. д.Координати: 56°08′42″ пн. ш. 47°15′02″ сх. д. / 56.14510000002777446° пн. ш. 47.25060000002777372° сх. д. | ||||
Країна | Росія: Чуваська Республіка | |||
Місто | ||||
Адреса | Червона площа | |||
Архітектор | А. Максимов | |||
Тип | театр | |||
Статус | академічний драматичний театр | |||
Статус спадщини | d | |||
Відкрито | 1918 | |||
Репертуар | Чуваська, російська і зарубіжна класична і сучасна драматургія | |||
Керівництво | Художній керівник - | |||
teatr.culture21.ru | ||||
Нагороди | ||||
Ідентифікатори і посилання | ||||
EUTA theatre ID | 3155 | |||
| ||||
Чуваський державний академічний драматичний театр імені К. В. Іванова у Вікісховищі |
Художній керівник — народний артист СРСР .
Історія
Театр був заснований 1918 року в Казані . На початку колектив іменувався «Чуваська драма», потім - «Чуваський радянський пересувний театр». Відкрився спектаклем «Не так живи, як хочеться» О.Островського. У 1920 році переїхав в Чебоксари. Репертуар театру складали п'єси чуваських драматургів і переклади російської класики, вистави гралися чуваською мовою.
В 1927-1939 рр. як головний режисер театр очолив П. Н. Осипов. Самобутнє мистецтво артистів театру з року в рік зростало і міцніло в найкращих виставах за п'єсами чуваських драматургів Ф. Павлова, І. Максимова-Кошкинського, Н. Айзмана, М. Трубіної, Л. Агакова, А. Есхеля, А. Колгана, Я. Ухсая, В. Алагер, Л. Родіонова, В. Ухлі, Н. Терентьєва, та ін.
У 1933 році театру присвоєно звання академічного, у 1959 - ім'я поета К. Іванова. У 1947 році в колектив влилися випускники Чуваської студії ГІТІСу (курс М. М. Тарханова). У наступні роки театр поповнюється випускниками театральних ВНЗ країни: в 1961 році - випускниками ГІТІСу (керівник - народний артист СРСР В. А. Орлов), в 1972 році - Ленінградського інституту театру, музики і кінематографії (керівник - заслужений діяч мистецтв ЧР А. І. Кацман), в 1983 році (керівник - заслужений діяч мистецтв ЧР В. К. Смирнов) і в 1993 та 2002 роках - (керівник - заслужений діяч мистецтв ЧР В. П. Селезньов) Московського театрального училища імені М. С. Щепкіна (ВНЗ).
Театр сьогодні
Наразі театр ставить п'єси зарубіжних драматургів: Д.Маротта, і Б.Рандоне, Ж.Ануя; російських - О. Островського, О. Пушкіна, М. Рощина, В. Розова, С. Прокоп'євої та Токмаковой, А. Ларева; чуваських - Сидорова, Угаріна, Чебанова, Медведєва.
Будівля театру: будівництво, реконструкції
Будівля театру була споруджена 1961 року (Архітектор - А. Максимов), реконструйовано в 2001-2002 роках. Будівля Чуваського державного академічного драматичного театру є пам'яткою архітектури за Постановою Ради Міністрів Чуваської Республіки № 372 від 29.10.1993 р.
Участь у фестивалях, призи
- «Образ сільського трудівника в драматургії і на сцені» (назва фестивалю), Ярославль: «Тітонька Праски дочку заміж видає» Чебанова, режисер В. Яковлев, номінація «Найкраща жіноча роль»-Н.Яковлева за роль тітоньки Праски, 1990;
- «Найкращі вистави Росії», м. Орел: «Ожина вздовж тину» по Б.Чіндикову, 1990;
- «Федерація-92», Чебоксари: «Ожина вздовж тину», 1991;
- «Туганлик», Уфа: «Ожина вздовж тину», Гран-прі, 1991;
- «Прощання з Матьорою» В. Распутіна; найкраща режисура - Яковлев, «Жіноча роль другого плану» - Н.Григор'єва за виконання ролі Настасії, 1996),
- «Науруза», Казань: "Плач дівчини на зорі" Сидорова, диплом за «Культурну постановку спектаклю» - Яковлев, 1998; «Світло далекого щастя» А.Тарасова, «Найкраща роль другого плану» - С. Андрєєва за роль Зайчика , «Приз за акторську удачу» - Г. Большаков за роль Міккуля, 2002,
- «Російська класика. Пушкін. Тургенєв. », М. Орел: « Моцарт і Сальєрі », 1999.
- Учасник Міжнародного театрального фестивалю в Ярославлі (жовтень 2002).
- Республіканський конкурс театрального мистецтва «Чĕнтĕрлĕ чаршау» («Візерунчаста завіса»), 2005.
- Міжнародний театральний фестиваль тюркських народів «Науруза», 2005.
- Республіканський конкурс театрального мистецтва «Чĕнтĕрлĕ чаршав» («Візерунчаста завіса»), 2006.
Артисти театру
- Яковлєва Ніна Михайлівна
- Кирилова Надія Мефодіївна
- Андрєєв Аркадій Олексійович
- Яковлев Валерій Миколайович
- Вер'ялова Ірина Василівна
- Демидов Олександр Оскарович
- Димитрієв Арсентій Валеріанович
- Григор'єва Ніна Іллівна
- Зубкова Надія Олексіївна
Література
Посилання
- Офіційний сайт театру [ 25 квітня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Юрий Яковлев: Театр Валерия Яковлева опередил театр Виктора Петрова [ 15 березня 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chuvaskij akademichnij dramatichnij teatr imeni K Ivanova chuv Chăvash patshalăh K V Ivanov yachĕllĕ akademi drama teatrĕ najstarishij teatr chuvaskogo narodu vognishe kulturi Chuvashiyi Chuvaskij akademichnij dramatichnij teatr imeni K Ivanova Chăvash patshalăh K V Ivanov yachĕllĕ akademi drama teatrĕ Chuvaskij derzhavnij teatr operi ta baletuChuvaskij derzhavnij teatr operi ta baletu56 08 42 pn sh 47 15 02 sh d 56 14510000002777446 pn sh 47 25060000002777372 sh d 56 14510000002777446 47 25060000002777372 Koordinati 56 08 42 pn sh 47 15 02 sh d 56 14510000002777446 pn sh 47 25060000002777372 sh d 56 14510000002777446 47 25060000002777372 Krayina Rosiya Chuvaska RespublikaMisto CheboksariAdresa Chervona ploshaArhitektor A MaksimovTip teatrStatus akademichnij dramatichnij teatrStatus spadshini dVidkrito 1918Repertuar Chuvaska rosijska i zarubizhna klasichna i suchasna dramaturgiyaKerivnictvo Hudozhnij kerivnik teatr culture21 ruNagorodiIdentifikatori i posilannyaEUTA theatre ID 3155 Chuvaskij derzhavnij akademichnij dramatichnij teatr imeni K V Ivanova u Vikishovishi Hudozhnij kerivnik narodnij artist SRSR IstoriyaTeatr buv zasnovanij 1918 roku v Kazani Na pochatku kolektiv imenuvavsya Chuvaska drama potim Chuvaskij radyanskij peresuvnij teatr Vidkrivsya spektaklem Ne tak zhivi yak hochetsya O Ostrovskogo U 1920 roci pereyihav v Cheboksari Repertuar teatru skladali p yesi chuvaskih dramaturgiv i perekladi rosijskoyi klasiki vistavi gralisya chuvaskoyu movoyu V 1927 1939 rr yak golovnij rezhiser teatr ocholiv P N Osipov Samobutnye mistectvo artistiv teatru z roku v rik zrostalo i micnilo v najkrashih vistavah za p yesami chuvaskih dramaturgiv F Pavlova I Maksimova Koshkinskogo N Ajzmana M Trubinoyi L Agakova A Eshelya A Kolgana Ya Uhsaya V Alager L Rodionova V Uhli N Terentyeva ta in U 1933 roci teatru prisvoyeno zvannya akademichnogo u 1959 im ya poeta K Ivanova U 1947 roci v kolektiv vlilisya vipuskniki Chuvaskoyi studiyi GITISu kurs M M Tarhanova U nastupni roki teatr popovnyuyetsya vipusknikami teatralnih VNZ krayini v 1961 roci vipusknikami GITISu kerivnik narodnij artist SRSR V A Orlov v 1972 roci Leningradskogo institutu teatru muziki i kinematografiyi kerivnik zasluzhenij diyach mistectv ChR A I Kacman v 1983 roci kerivnik zasluzhenij diyach mistectv ChR V K Smirnov i v 1993 ta 2002 rokah kerivnik zasluzhenij diyach mistectv ChR V P Seleznov Moskovskogo teatralnogo uchilisha imeni M S Shepkina VNZ Teatr sogodniNarazi teatr stavit p yesi zarubizhnih dramaturgiv D Marotta i B Randone Zh Anuya rosijskih O Ostrovskogo O Pushkina M Roshina V Rozova S Prokop yevoyi ta Tokmakovoj A Lareva chuvaskih Sidorova Ugarina Chebanova Medvedyeva Budivlya teatru budivnictvo rekonstrukciyiBudivlya teatru bula sporudzhena 1961 roku Arhitektor A Maksimov rekonstrujovano v 2001 2002 rokah Budivlya Chuvaskogo derzhavnogo akademichnogo dramatichnogo teatru ye pam yatkoyu arhitekturi za Postanovoyu Radi Ministriv Chuvaskoyi Respubliki 372 vid 29 10 1993 r Uchast u festivalyah prizi Obraz silskogo trudivnika v dramaturgiyi i na sceni nazva festivalyu Yaroslavl Titonka Praski dochku zamizh vidaye Chebanova rezhiser V Yakovlev nominaciya Najkrasha zhinocha rol N Yakovleva za rol titonki Praski 1990 Najkrashi vistavi Rosiyi m Orel Ozhina vzdovzh tinu po B Chindikovu 1990 Federaciya 92 Cheboksari Ozhina vzdovzh tinu 1991 Tuganlik Ufa Ozhina vzdovzh tinu Gran pri 1991 Proshannya z Matoroyu V Rasputina najkrasha rezhisura Yakovlev Zhinocha rol drugogo planu N Grigor yeva za vikonannya roli Nastasiyi 1996 Nauruza Kazan Plach divchini na zori Sidorova diplom za Kulturnu postanovku spektaklyu Yakovlev 1998 Svitlo dalekogo shastya A Tarasova Najkrasha rol drugogo planu S Andryeyeva za rol Zajchika Priz za aktorsku udachu G Bolshakov za rol Mikkulya 2002 Rosijska klasika Pushkin Turgenyev M Orel Mocart i Salyeri 1999 Uchasnik Mizhnarodnogo teatralnogo festivalyu v Yaroslavli zhovten 2002 Respublikanskij konkurs teatralnogo mistectva Chĕntĕrlĕ charshau Vizerunchasta zavisa 2005 Mizhnarodnij teatralnij festival tyurkskih narodiv Nauruza 2005 Respublikanskij konkurs teatralnogo mistectva Chĕntĕrlĕ charshav Vizerunchasta zavisa 2006 Artisti teatruYakovlyeva Nina Mihajlivna Kirilova Nadiya Mefodiyivna Andryeyev Arkadij Oleksijovich Yakovlev Valerij Mikolajovich Ver yalova Irina Vasilivna Demidov Oleksandr Oskarovich Dimitriyev Arsentij Valerianovich Grigor yeva Nina Illivna Zubkova Nadiya OleksiyivnaLiteraturaPosilannyaOficijnij sajt teatru 25 kvitnya 2012 u Wayback Machine ros Yurij Yakovlev Teatr Valeriya Yakovleva operedil teatr Viktora Petrova 15 bereznya 2022 u Wayback Machine