Чорний дельфін істор назв Илецкій острогъ крѣпостца Илецкая Защита офіційно Федеральної державна установа Виправна колон

«Чорний дельфін» (істор.назв. Илецкій острогъ, крѣпостца Илецкая Защита, офіційно. Федеральної державна установа «Виправна колонія № 6 Управління служби виконання покарань по Оренбурзькій області»; до 2007 року — ЮК-25/6) — виправна колонія особливого режиму для довічно ув'язнених в місті Соль-Ілецьк поряд з озером Развал (Оренбурзька область). Ця колония є найбільшою серед подібного типу в Росії (на 1600 чоловік). На поточний час в колонії утримується 863 чоловік. Кількість персоналу— є у розмірі 900 чоловік.

Виправна колонія №6 («Чорний дельфін»)

Географічні координати	51°09′20″ пн. ш. 54°59′35″ сх. д. / 51.15556° пн. ш. 54.99306° сх. д. / 51.15556; 54.99306
Статус	Працює
Клас захисту	Особливий
Максимальна місткість	1 600
Дата відкриття	1773 рік
Керуюча організація	ФСВП по Оренбурзькій області
Директор	полковник внутрішньої служби Коробов Юрій Петрович
Країна	Росія
Регіон	Соль-Ілецьк, Оренбурзька область

Назви

Назви об'єкта у хронологічному порядку:

Ілецький острог
Сіль-Ілецька в'язниця УНКВС № 2 для утримання особ що знаходяться під слідством
Установа ЮК-25/6
Федеральна державна установа «Виправна колонія № 6 Управління Федеральної служби виконання покарань по Оренбурзькій області»

Історія колонії

Перші в'язниці для довічно ув'язненних в Оренбурзькій області з'явились ще в катеринський період правління:

Історія «Чорного дельфіна» бере свій початок з часу правління Катеринини ІІ. Після придущення Повстання Пугачова в 1773 році у цих краях виникла гостра потреба у будівництві острога для засланних розбійників. У минулий час, функції об'єкту ніколи не змінювалось. Міцні мури в оренбурзьких степах однаково вірно служили усім Російським Імператорам. Була тут і пересилання, та острог, і чахоточна «спеціалізація», але в'язниця завжди залишалась в'язницею.

У царський період, Ілецький острог використовувався як каторга у формі праці ув'язненних для розробки місцевих соляних копалень ( ) і як в'язниця для етапування ув'язнених. У 1774 році острог був розбитий пугачовським загоном під командуванням , каторжани та козаки поповнили ряди повстанського війська Пугачова та сформувавши козачий полк під командуванням . Надалі це місце було відновлено царською владою, а , в'язниця та особлива поліція підпорядковувалися безпосередньо правлінню соляних промислів. До 1849 року видобуванням солі займалися , в 1849 вони були перекваліфіковані в «гірничозаводських робітників».

1847 році етапом з Орської фортеці через Ілецький острог до Уральська був привезений великий поет та художник Тарас Шевченко. Він же відвідав Ілецьк у листопаді 1849 року, повертаючись до Оренбурга з Аральської експедиції .

1942 році в Соль-Ілецькій в'язниці УНКВС № 2 для утримання особ, що знаходяться під слідством, померла відома німецька актриса Карола Неєр .

Пізніше тут знаходилась спеціалізована лікарня для засуджених.

В'язниця набула статусу колонії для довічно засуджених на початку 2000-х років.

Опис

В'язниця отримала свою культову але неофіційну назву за спорудженим у її дворі руками самих її ув'язнених фонтану зі скульптурою, що зображує чорного дельфіна .

У колонії містяться як довічно ув'язнені, та й ув'язнені із загальним режимом утримання.

У колонії підтримується сувора ізоляція від зовнішніх соціальних контактів між ув'язненими. У камері перебувають по дві-чотири особи, однак є ув'язнені, що містяться в одиночних камерах (як наприклад, людожер ). Щоб уникнути конфліктів, співкамерники підбираються після роботи з психологом.

Ув'язнені знаходяться під постійним відеоспостереженням, сплять при увімкненому світлі. При виході з камери під конвоєм за ув'язненим йдуть кінолог із собакою. Підйом о 6 ранку, після чого наступні 16 годин лежати і сидіти на ліжках категорично забороняється. Характерна риса в'зниці "Чорний дельфін" - при переміщення в інший корпус ув'язненим зав'язують очі пов'язкою для подальшої дезорієнтації, щоб вони ніяк не змогли запам'ятати план колонії. Мінімальна кількість конвоїрів, які супроводжують ув'язненого, — три особи та кінолог із собакою. Кожні 15 хвилин камерами проходять чергові. Розмір камери становить 4,5 м2 , особливостю також є те що, ув'язнені відокремлені від дверей та вікон масивними сталевими ґратами; таким чином, камера є кліткою в клітці. З заґратованого вікна видно лише вузьку смужку неба. Також присутні щоденні півторагодинні прогулянки (при хорошій поведінці їх можуть збільшити до двох годин) ув'язнених переводять у спеціальному повністю закритому боксі.

Орієнтовний розпорядок дня в «Чорному дельфіні»

6:00 - підйом, заправка ліжок, умивання, прибирання камери.
6:30 - сніданок, увімкнення радіо.
7:15 - увімкнення електророзеток. В'язні можуть користуватися електробритвами. Можна закип'ятити воду, випити чаю, якщо є заварка або просто окріп.
8:00 – початок ранкової перевірки, вимкнення радіо.
9:00 – огляд ув'язнених медиком.
10:00 — ранкова прогулянка у спеціальній камері завдовжки кілька метрів. Параллельно хворих відводять у санчастину.
11:00-13:00 - робота.
13:00 – обід.
13:40 - прибирання камер.
14:00-17:00 - знову включається радіо.
18:00 – вечеря (40 хвилин).
20:00 – вечірня перевірка.
20:30 — до послуг ув'язнених повторно увімкненні розетки та радіо.
22:00 - відбій.

У масовій культурі

Документальний фільм «Подорож до зразкової в'язниці» із циклу «Засуджені довічно».
Колонія з'являється в серіалі Гра. Реванш ». За сюжетом, єдиний друг Смоліна — злочинець Віталій Круглов («Круглий») після арешту відбував довічний термін у «Чорному дельфіні». Бєлов і Смолін допомогли йому втекти з колонії, але згодом його все ж таки вбили.
Музичний виконавець Гіо Піка присвятив цій колонії пісню «Фонтанчик із дельфіном».
Книга «Живцем у пеклі» написана в'язнем, що відбуває довічний термін в «Чорному дельфіні».
Група Anacondaz згадує цю колонію у пісні «Все добре».

Примітки

. Официальный сайт УФСИН России по Оренбургской области. Архів оригіналу за 2 грудня 2019. Процитовано 25 грудня 2019.
Богоутдінова Н. Чёрный дельфин // Вестник Отрадного. — 2005. — 19 мая.
Семеновъ П. Географическо-статистическій словарь Россійской Имперіи. — СПб.: По поруч. Императорскаго русскаго географическаго общества, 1865. — Т. 2 — С. 320.
Хинкулов Л. Ф. Тарас Шевченко. — М.: Молодая гвардия, 1960. — С. 211.
Вера Васильева. Между двух диктатур // Радио «Свобода», 18 декабря 2017.
. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 18 липня 2022.
Взгляд изнутри. Самая страшная тюрьма России [ 2012-09-22 у Wayback Machine.] // National Geographic
Рэп Джонни. Живьём в Аду. samlib.ru. Процитовано 1 квітня 2019.

Література

Град обречённых: честный репортаж о семи колониях для пожизненно осуждённых. — М. : , 2021. — 426 с. — 1500 прим. — .

Посилання

Територія монстрів - "Чорний Дельфін". lenta.ru
Микола Северин. Виправна колонія № 6 «Чорний дельфін» (м. Соль-Ілецьк), Оренбурзька область // Тюремний портал Росії, 11 березня 2013 року.
Андрій Скробіт. Місто вбивць // Незалежна газета, 02.04.2002.

[1] . Официальный сайт УФСИН России по Оренбургской области. Архів оригіналу за 2 грудня 2019. Процитовано 25 грудня 2019.

[2] Богоутдінова Н. Чёрный дельфин // Вестник Отрадного. — 2005. — 19 мая.

[Семенов-3] Семеновъ П. Географическо-статистическій словарь Россійской Имперіи. — СПб.: По поруч. Императорскаго русскаго географическаго общества, 1865. — Т. 2 — С. 320.

[4] Хинкулов Л. Ф. Тарас Шевченко. — М.: Молодая гвардия, 1960. — С. 211.

[5] Вера Васильева. Между двух диктатур // Радио «Свобода», 18 декабря 2017.

[6] . Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 18 липня 2022.

[autogenerated1-7] Взгляд изнутри. Самая страшная тюрьма России [ 2012-09-22 у Wayback Machine.] // National Geographic

[8] Рэп Джонни. Живьём в Аду. samlib.ru. Процитовано 1 квітня 2019.