Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Микола Андрійович Чинакал (1888-1979) — радянський вчений в галузі гірничої справи. Член-кореспондент АН СРСР. Герой Соціалістичної Праці. Лауреат Ленінської премії та Сталінської премії третього ступеня.
| Чинакал Микола Андрійович | |
|---|---|
| Народився | 7 (19) листопада 1888[1] d |
| Помер | 25 грудня 1979[1](91 рік) Новосибірськ, РРФСР, СРСР |
| Поховання | d |
| Країна |  СРСР |
| Діяльність | науковець, викладач університету |
| Alma mater | Катеринославський гірничий інститут (1912) |
| Галузь | гірничі науки і гірнича справа |
| Заклад | Томський політехнічний університет Інститут гірничої справи Сибірського відділення РАН Кузбассуголь |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор технічних наук (1941) |
| Членство | Академія наук СРСР |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |            |
Біографія
Народився 7 (19 листопада) 1888 року в селі в Криму.
У 1912 році закінчив Катеринославське гірниче училище (нині Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»).
До 1921 року працював на шахтах Донбасу. Запровадив на рудниках восьмигодинний робочий день, за що позбувся своєї посади. Був делегатом на Другому з'їзді гірників в Москві. Брав участь в розробці технічного плану відновлення, реконструкції та оновлення шахт Донбасу.
З 1923 року Чинакал працює в тресті «Донвугілля» і протягом п'яти років займається втіленням цієї програми в життя. У ці роки від нього надходить маса цікавих технічних пропозицій — двотонні ширококолійні вагонетки, 200-вольтна напруга для всього підземного обладнання та ін. В 1924—1925 роках відправляється у відрядження в складі делегації, очолюваної , для вивчення досвіду роботи гірничих підприємств США, Англії та Німеччини. В результаті роботи Чинакала завідувачем відділу механізації в «Донвугіллі» ступінь механізації на шахтах зросла більш ніж в шістнадцять разів.
У 1928 році репресований у «Шахтинській справі» і засланий в Сибір. Вирок за статтями 58-7, 58-11 КК СРСР: 6 років позбавлення волі, 3 роки позбавлення прав, конфіскація третини майна. Працював в Ленінську-Кузнецькому (Кузбас) на шахті «Ємельянівська». У 1930 році вступив на посаду заступника головного інженера проектно-будівельного бюро (ПП ГПТУ, Новосибірськ). Пізніше його направили на постійну роботу в «Кузбассуголь». На новому місці пройшов шлях від інженера до заступника начальника проектного відділу. За його участю і під керівництвом були переглянуті проекти дванадцяти старих шахт, здані в експлуатацію десять нових. Був ініціатором проекту Зав'ялівського рудника Гортоптреста в Новосибірську.
У 1935 році в Кузбасі запропонував конструкцію так званого , а також щитову систему для розробки потужних вугільних пластів. У 1940—1944 роках Чинакал завідує кафедрою шахтного будівництва в Томському індустріальному інституті, йому присвоюють ступінь доктора технічних наук і звання професора без захисту дисертації.
У 1944—1973 роках директор Інституту гірничої справи СВ АН CPCP (до 1957 — Гірничо-геологічний інститут Західно-Сибірської філії Академії Наук CPCP). Основні праці присвячені створенню та вдосконаленню системи розробки потужних пластів вугілля з пересувним кріпленням.
З 1958 року — член-кореспондент АН СРСР; йому належить особисто і в співавторстві понад 200 робіт і 27 авторських свідоцтв.
Помер 25 грудня 1979 року. Похований в Новосибірську на Заєльцовському цвинтарі.
У 2010 році Інституту гірничої справи СВ РАН присвоюється ім'я директора-організатора інституту М. А. Чинакала.
Нагороди та звання
- Герой Соціалістичної Праці (1967)
- Заслужений діяч науки і техніки РРФСР (1959)
- Ленінська премія (1966) — за розробку наукових основ, створення і впровадження у виробництво комплексу високопродуктивних механізмів для буріння свердловин в підземних умовах
- Сталінська премія третього ступеня (1943) — за розробку та освоєння методу щитової розробки потужних крутопохилих пластів вугілля
- Орден Леніна (1948; 1960);
- Два ордена Трудового Червоного Прапора (1942, 1960);
- Знак «Шахтарська слава» трьох ступенів
- Медалі
Вибрані праці
- Чинакал Н.Л. Выемка угля при помощи щита // Известия Томского политехнического института [Известия ТПИ]. — 1946. — Т. 62, вип. 2 (7 липня). — С. 9—25.
Примітки
- Историческая энциклопедия Сибири / под ред. В. А. Ламин — Новосибирск: 2009. —
- Зворыгин Л. В., Курленя М. В.. Чинакал Николай Андреевич. Горное дело — жизнь и судьба. — Новосибирск : СО РАН, 2001. — 184 с. — .
- Чинакал Николай Андреевич: (К 120-летию со дня рождения) // Физико-технические проблемы разработки полезных ископаемых. — 2009. — № 1 (7 липня). — С. 3—5.
- Зворыгин Л. В. //. Инженер, горняк, педагог, ученый: (К 110-летию со дня рождения Николая Андреевича Чинакала) // "Наука в Сибири". — 1998. — № 43—44 (2179—2180) (7 липня).
- . Архів оригіналу за 11 листопада 2018. Процитовано 27 травня 2021.
Література
- Зворыгин Л. В. Инженер, горняк, педагог, ученый: (К 110-летию со дня рождения Николая Андреевича Чинакала) // Наука в Сибири. № 43-44. 27 ноября 1998.
- Чинакал, Николай Андреевич // Томск от А до Я: Краткая энциклопедия города. / Под ред. д-ра ист. наук Н. М. Дмитриенко. — 1-е изд. — Томск: Изд-во НТЛ, 2004. — С. 414. — 440 с. — 3000 экз. — ISBN 5-89503-211-7.
- Чинакал Николай Андреевич // (Большая советская энциклопедия) : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Москва : Советская энциклопедия, 1969—1978.
Посилання
- Чинакал Николай Андреевич
- Біографія у довіднику СВ РАН
- І нформація на сайті ІС АРАН.
- Чинакал Николай Андреевич. Сайт Інституту гірничої справи ім. М. О. Чинакала СВ РАН
- Патриарх академической горной науки в Сибири, Николай Андреевич Чинакал
- Чинакал Николай Андреевич. Сайт Новосибірського краєзнавчого порталу
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mikola Andrijovich Chinakal 1888 1979 radyanskij vchenij v galuzi girnichoyi spravi Chlen korespondent AN SRSR Geroj Socialistichnoyi Praci Laureat Leninskoyi premiyi ta Stalinskoyi premiyi tretogo stupenya Chinakal Mikola AndrijovichNarodivsya7 19 listopada 1888 1 dPomer25 grudnya 1979 1979 12 25 1 91 rik Novosibirsk RRFSR SRSRPohovannyadKrayina SRSRDiyalnistnaukovec vikladach universitetuAlma materKaterinoslavskij girnichij institut 1912 Galuzgirnichi nauki i girnicha spravaZakladTomskij politehnichnij universitet Institut girnichoyi spravi Sibirskogo viddilennya RAN KuzbassugolVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor tehnichnih nauk 1941 ChlenstvoAkademiya nauk SRSRPartiyaKPRSNagorodiBiografiyaNarodivsya 7 19 listopada 1888 roku v seli v Krimu U 1912 roci zakinchiv Katerinoslavske girniche uchilishe nini Nacionalnij tehnichnij universitet Dniprovska politehnika Do 1921 roku pracyuvav na shahtah Donbasu Zaprovadiv na rudnikah vosmigodinnij robochij den za sho pozbuvsya svoyeyi posadi Buv delegatom na Drugomu z yizdi girnikiv v Moskvi Brav uchast v rozrobci tehnichnogo planu vidnovlennya rekonstrukciyi ta onovlennya shaht Donbasu Z 1923 roku Chinakal pracyuye v tresti Donvugillya i protyagom p yati rokiv zajmayetsya vtilennyam ciyeyi programi v zhittya U ci roki vid nogo nadhodit masa cikavih tehnichnih propozicij dvotonni shirokokolijni vagonetki 200 voltna napruga dlya vsogo pidzemnogo obladnannya ta in V 1924 1925 rokah vidpravlyayetsya u vidryadzhennya v skladi delegaciyi ocholyuvanoyi dlya vivchennya dosvidu roboti girnichih pidpriyemstv SShA Angliyi ta Nimechchini V rezultati roboti Chinakala zaviduvachem viddilu mehanizaciyi v Donvugilli stupin mehanizaciyi na shahtah zrosla bilsh nizh v shistnadcyat raziv U 1928 roci represovanij u Shahtinskij spravi i zaslanij v Sibir Virok za stattyami 58 7 58 11 KK SRSR 6 rokiv pozbavlennya voli 3 roki pozbavlennya prav konfiskaciya tretini majna Pracyuvav v Leninsku Kuzneckomu Kuzbas na shahti Yemelyanivska U 1930 roci vstupiv na posadu zastupnika golovnogo inzhenera proektno budivelnogo byuro PP GPTU Novosibirsk Piznishe jogo napravili na postijnu robotu v Kuzbassugol Na novomu misci projshov shlyah vid inzhenera do zastupnika nachalnika proektnogo viddilu Za jogo uchastyu i pid kerivnictvom buli pereglyanuti proekti dvanadcyati starih shaht zdani v ekspluataciyu desyat novih Buv iniciatorom proektu Zav yalivskogo rudnika Gortoptresta v Novosibirsku U 1935 roci v Kuzbasi zaproponuvav konstrukciyu tak zvanogo a takozh shitovu sistemu dlya rozrobki potuzhnih vugilnih plastiv U 1940 1944 rokah Chinakal zaviduye kafedroyu shahtnogo budivnictva v Tomskomu industrialnomu instituti jomu prisvoyuyut stupin doktora tehnichnih nauk i zvannya profesora bez zahistu disertaciyi U 1944 1973 rokah direktor Institutu girnichoyi spravi SV AN CPCP do 1957 Girnicho geologichnij institut Zahidno Sibirskoyi filiyi Akademiyi Nauk CPCP Osnovni praci prisvyacheni stvorennyu ta vdoskonalennyu sistemi rozrobki potuzhnih plastiv vugillya z peresuvnim kriplennyam Z 1958 roku chlen korespondent AN SRSR jomu nalezhit osobisto i v spivavtorstvi ponad 200 robit i 27 avtorskih svidoctv Pomer 25 grudnya 1979 roku Pohovanij v Novosibirsku na Zayelcovskomu cvintari U 2010 roci Institutu girnichoyi spravi SV RAN prisvoyuyetsya im ya direktora organizatora institutu M A Chinakala Nagorodi ta zvannyaGeroj Socialistichnoyi Praci 1967 Zasluzhenij diyach nauki i tehniki RRFSR 1959 Leninska premiya 1966 za rozrobku naukovih osnov stvorennya i vprovadzhennya u virobnictvo kompleksu visokoproduktivnih mehanizmiv dlya burinnya sverdlovin v pidzemnih umovah Stalinska premiya tretogo stupenya 1943 za rozrobku ta osvoyennya metodu shitovoyi rozrobki potuzhnih krutopohilih plastiv vugillya Orden Lenina 1948 1960 Dva ordena Trudovogo Chervonogo Prapora 1942 1960 Znak Shahtarska slava troh stupeniv MedaliVibrani praciChinakal N L Vyemka uglya pri pomoshi shita Izvestiya Tomskogo politehnicheskogo instituta Izvestiya TPI 1946 T 62 vip 2 7 lipnya S 9 25 PrimitkiIstoricheskaya enciklopediya Sibiri pod red V A Lamin Novosibirsk 2009 ISBN 5 8402 0230 4 d Track Q4253570d Track Q883d Track Q113559915 Zvorygin L V Kurlenya M V Chinakal Nikolaj Andreevich Gornoe delo zhizn i sudba Novosibirsk SO RAN 2001 184 s ISBN 5 7692 0397 8 Chinakal Nikolaj Andreevich K 120 letiyu so dnya rozhdeniya Fiziko tehnicheskie problemy razrabotki poleznyh iskopaemyh 2009 1 7 lipnya S 3 5 Zvorygin L V Inzhener gornyak pedagog uchenyj K 110 letiyu so dnya rozhdeniya Nikolaya Andreevicha Chinakala Nauka v Sibiri 1998 43 44 2179 2180 7 lipnya Arhiv originalu za 11 listopada 2018 Procitovano 27 travnya 2021 LiteraturaZvorygin L V Inzhener gornyak pedagog uchenyj K 110 letiyu so dnya rozhdeniya Nikolaya Andreevicha Chinakala Nauka v Sibiri 43 44 27 noyabrya 1998 Chinakal Nikolaj Andreevich Tomsk ot A do Ya Kratkaya enciklopediya goroda Pod red d ra ist nauk N M Dmitrienko 1 e izd Tomsk Izd vo NTL 2004 S 414 440 s 3000 ekz ISBN 5 89503 211 7 Chinakal Nikolaj Andreevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 PosilannyaChinakal Nikolaj Andreevich Biografiya u dovidniku SV RAN I nformaciya na sajti IS ARAN Chinakal Nikolaj Andreevich Sajt Institutu girnichoyi spravi im M O Chinakala SV RAN Patriarh akademicheskoj gornoj nauki v Sibiri Nikolaj Andreevich Chinakal Chinakal Nikolaj Andreevich Sajt Novosibirskogo krayeznavchogo portalu