У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чиж Станіслав Олександрович Чиж 23 жовтня 1935 Кривий Ріг 22 травня 20

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чиж.

Станіслав Олександрович Чиж (23 жовтня 1935, Кривий Ріг — 22 травня 2008, Севастополь) — український скульптор, Заслужений художник УРСР (1978), Народний художник України (2003), лауреат премії автономної республіки Крим у галузі образотворчого мистецтва (1999), лауреат комсомольської премії імені М. Бірюкова (1971), член правління Кримської організації Національної спілки художників України, почесний громадянин Севастополя (2007).

Чиж Станіслав Олександрович

Народився	23 жовтня 1935(1935-10-23) Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Українська СРР, СРСР
Помер	22 травня 2008(2008-05-22) (72 роки) Севастополь, Україна
Поховання	Кладовище Комунарів
Країна	СРСР Україна
Діяльність	скульптор
Alma mater	Ленінградське вище художньо-промислове училище імені В. Мухіної Одеське художнє училище
Вчителі	Кіпніс Мирон Рафаїлович
Членство	Національна спілка художників України
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився 23 жовтня 1935 року в Кривому Розі в шахтарській родині. Після закінчення середньої школи в 1952–1954 роках продовжував освіту у Ленінградському вищому художньо-промисловому училищі імені В. Мухіної, в 1954–1956 роках в Одеському художньому училищі імені К. Констанді. Студентом брав участь у республіканському конкурсі на найкращий твір мистецтва, присвячений М. Островському (1956, бюст письменника — 2-а премія).

Після захисту диплому в 1956–1959 роках проходив строкову військову службу на Чорноморському флоті в Севастополі. Під час військової служби взяв участь у конкурсі на проект пам'ятника морякам, які загинули в трюмах флагмана Чорноморського флоту лінкора «Новоросійська», проте в силу обставин робота була закінчена лише через понад 30 років; брав участь у конкурсі проектів пам'ятника комсомольцям для Севастополя (1958, став переможцем); у виготовленні рельєфів для будівлі діорами «Штурм Сапун-гори 7 травня 1944 року» (1958).

Після служби жив і працював у Севастополі. Був учасником виставок з 1959 року, член Спілки художників СРСР з 1962 року. Працював у різних видах скульптури — монументальної, станкової, меморіальної, в різних матеріалах — шамоті, металі, камені, дереві, бетоні, кераміці.

Помер 22 травня 2008 року. Похований у Севастополі на кладовищі Комунарів.

Творчість

Протягом багатьох років кінця 20 — початку 21 століття вулиці, площі і сквери не тільки Севастополя прикрасили пам'ятники, погруддя, меморіальні дошки і обеліски, створені працею С. О. Чижа. Серед них:

пам'ятники:
- «Мужності, стійкості, вірності комсомольській» (1963, вулиця Леніна);
- «Борцям підпілля» (1963);
- одному із засновників Севастопольської біологічної станції О. О. Ковалевському (1971);
- обеліск місту-герою Севастополю (1977);
- «Комісар» (1977);
- «Підводникам-чорноморцям» (1983);
- адміралу Ф. Ф. Ушакову (1983, площа Ушакова);
- Пам'ятник Катерині II (2008)
портрети:
- Ф. А. Рубо (1975);
- адмірала Ф. С. Октябрського (1975);
- Б. А. Борисова (1975);
пам'ятний знак радянським ученим, що виробляли роботи по розмагнічування кораблів Чорноморського флоту в 1941—1942 роках (1976);

меморіальні дошки і анотаційні позначення вулиць:
- адміралу І. С. Юмашеву (1980);
- генералу І. Є. Петрову (1982);
- Дмитру Ульянову (1982);
- контр-адміралу О. І. Зубкову;
- композитору ;
- поетесі Анні Ахматовій і тому інше.
фасад будівлі панорами «Оборона Севастополя 1854—1855 років» в 1970-ті роки був доповнений «поясом» з бюстів героїв легендарної епопеї, з яких С. Чиж увічнив матросів Петра Кішку та Гната Шевченка, генерала С. Хрульова і штабс-капітана .

Цілий комплекс робіт С. Чижа склався на кладовищі Комунарів: пам'ятники загиблим морякам навчального судна «Прут» і лінкора «Новоросійськ», борцям севастопольського підпілля. Тут же — пам'ятники-погруддя командувачам Чорноморським флотом адміралам П. Октябрському і С. Чурсіну, віце-адміралу І. Руднєву, контр-адміралу , професору В. Водяницькому, Герою Соціалістичної Праці М. Музиці, ректору Севастопольського національного технічного університету , письменникові Г. Черкашину і меру міста Б. Кучеру. Також роботи скульптора є і на , зокрема надгробний пам'ятник Івану Петровичу Ступицькому — секретарю Севастопольського міському ЛКСМУ, першому секретарю Кримського обкому комсомолу.

Є роботи севастопольського скульптора в ближньому і далекому зарубіжжі: у Владивостоці — пам'ятник Герою Радянського Союзу адміралу флоту Радянського Союзу М. Г. Кузнєцову, в Новоросійську — пам'ятник-бюст двічі Герою Радянського Союзу адміралу флоту С. Г. Горшкову. На Новодівичому кладовищі Москви і в туніській Бізерті втілилася в граніт пам'ять про командуючого російською ескадрою контр-адмірала . У болгарській Варні встановлено пам'ятник підводникам човна .

Роботи Станіслава Чижа знаходяться в Музеї героїчної оборони і звільнення Севастополя, Севастопольському художньому музеї імені М. П. Крошицького, музеї Чорноморського флоту Російської Федерації, в музеях міст Переяслава, Кременчука, Дніпра, Корсунь-Шевченківського, в Херсонському художньому музеї, Київському музеї Радянської армії.

Пам'ять

На будинку по , 22, де з 1967 по 2008 рік жив скульптор 23 жовтня 2009 року, до дня народження Станіслава Чижа, встановлено меморіальну дошку (скульптор Олександ Кудрін).

Примітки

Пам'ятники Севастополя [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
М. Іванова. «Севастопольська Правда» [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.](рос.)

Посилання

sevastopol.su [ 4 червня 2011 у Wayback Machine.](рос.)

Література

Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 632. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]

[1] Пам'ятники Севастополя [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)

[2] М. Іванова. «Севастопольська Правда» [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.](рос.)