Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чжао Пучу (*赵朴初, 5 листопада 1907 — 21 травня 2000) — китайський релігійний, державний та громадський діяч часів Китайської республіки та КНР.
| Чжао Пучу | |
|---|---|
| Народився | 5 листопада 1907 повіт Тайху, Аньхой |
| Помер | 21 травня 2000 Пекін |
| Громадянство | КНР |
| Національність | китаєць |
| Діяльність | релігійний діяч |
| Знання мов | китайська[1] |
| Посада | Голова Буддистської асоціації Китаю |
| Термін | 1980—2000 роки |
| Попередник | |
| Наступник | |
| Партія | d |
| Конфесія | буддизм |
| Батько | Чжао Еньтун |
| Мати | Чень Хуей |
| |
Життєпис
Походив з родини вчених-чиновників. Народився у повіту Тайху провінції Аньхой. Здобув освіту в університеті Сучжо, який закінчив у 1926 році. Наприкінці 1920-х років перебрався до Шанхаю, включившись в діяльність Китайського буддійського союзу (КБС). Чжао Пучу виконував обов'язки секретаря спочатку міського відділення КБС, потім відділення КБС провінцій Цзянсу і Чжецзян, а після 1938 року — секретаря КБС, керівництво якого знаходилося в центрі у Шанхаї. Діяльність в союзі Чжао поєднував з кар'єрою. На початку 1930-х років стає головним керівником компанії Хуадун.
Незабаром обирається заступником керівника «Товариства чистої карми», однієї з впливових груп буддистів-мирян. У період китайсько-японської війни Чжао Пучу брав участь у патріотичному русі, надавав реальну допомогу китайським біженцям і бездомним підліткам.
Після 1945 року в умовах громадянської війни між Гоміньданом та Комуністичною партією Китаю все більш орієнтується на ідеї буддистів-реформаторів нового напряму, що знаходилися під впливом марксизму, натхненником і теоретиком яких став монах Цзюйцзань.
У жовтні 1949 року Чжао Пучу разом з Цзюйцзанєм брали участь у пленарній сесії Китайської народної політичної узгоджувальної ради. У 1950 році 1950 брав участь у дискусії з питань реформи буддизму. Зокрема обговорювався проєкт розробленого Цзюйцзанем документа, названого «Пропозиції з реформи буддизму». Чжао Пучу, висловивши думку буддистів-мирян, висловився за більш обачний підхід до цієї проблеми, запропонувавши вважати документ чорновим варіантом, який необхідно детально обговорити в буддійських колах.
У 1953 році бере участь в Установчій конференції Буддистської асоціації Китаю (відбувалася в Пекіні), що проводилася з ініціативи Компартії. Чжа Пучу стає Генеральним секретарем організації, фактично другою особою після Голови — ченця Юаньіна. У 1954 році стає делегатом Всекитайських зборів народних представників. Головні зусилля Чжао зосередив на розбудові асоціації та захист буддистів від тиску влади.
Під час культурної революції буддійські храми та монастирі були не тільки закриті, але й розграбовані, діяльність БАК була припинена, а Чжао Пучу зазнав репресій. У вересні 1979 року розпочав дії на відродження асоціації. У грудні 1980 року в Пекіні була скликана 4-я Всекитайська конференція БАК. У ній взяло участь 250 делегатів від провінцій, міст і автономних районів, представників різних національностей, які сповідують ханський, тибетський, палійський напрямки буддизму. Конференція обрала нові керівні органи і як Голову вперше в історії буддійських об'єднань XX ст. мирянина Чжао Пучу.
Чжао Пучу разом з ченцем Мін'яном і ще шістьма соратниками очолили роботу з відновлення буддійських храмів і монастирів. З 1981 року БАК почала видавати журнал «Фа інь» («Голос дхарми»), на сторінках якого знайшли відображення питання віровчення та історії сангхи, сучасні зміни, що відбувалися в ній. Його головним редактором став повернувся із заслання Цзюйцзань, після смерті якого, 1984 року цю посаду протягом 16 років обіймав Чжао Пучу.
Він приділяв багато уваги діяльності Китайського інституту буддизму. Упродовж десятиліть поєднував обов'язки Голови БАК і його ректора з державною діяльністю, бувши заступником голови Китайської народної політичної узгоджувальної ради. У 1985 році отримав Премію миру Нівано (Японія).
Наприкінці 1990-х років виступив з критикою руху Фалуньгуна та його лідера Лі Хунчжі. У 1992 році очолив делегацію релігійних організацій Китаю до Японії. Помер у 2000 році у Пекіні.
Джерела
- Welch H. Buddhism under Mao. Cambridge, Mass. 1972.
- top Buddhist leader Zhao Puchu dies at 92
- The Roots of a Long, Intimate Friendship — Meetings with Mr. Zhao Puchu[недоступне посилання з серпня 2019]
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Chzhao Chzhao Puchu 赵朴初 5 listopada 1907 21 travnya 2000 kitajskij religijnij derzhavnij ta gromadskij diyach chasiv Kitajskoyi respubliki ta KNR Chzhao PuchuNarodivsya5 listopada 1907 19071105 povit Tajhu AnhojPomer21 travnya 2000 PekinGromadyanstvoKNRNacionalnistkitayecDiyalnistreligijnij diyachZnannya movkitajska 1 PosadaGolova Buddistskoyi asociaciyi KitayuTermin1980 2000 rokiPoperednikNastupnikPartiyadKonfesiyabuddizmBatkoChzhao EntunMatiChen Huej Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z rodini vchenih chinovnikiv Narodivsya u povitu Tajhu provinciyi Anhoj Zdobuv osvitu v universiteti Suchzho yakij zakinchiv u 1926 roci Naprikinci 1920 h rokiv perebravsya do Shanhayu vklyuchivshis v diyalnist Kitajskogo buddijskogo soyuzu KBS Chzhao Puchu vikonuvav obov yazki sekretarya spochatku miskogo viddilennya KBS potim viddilennya KBS provincij Czyansu i Chzheczyan a pislya 1938 roku sekretarya KBS kerivnictvo yakogo znahodilosya v centri u Shanhayi Diyalnist v soyuzi Chzhao poyednuvav z kar yeroyu Na pochatku 1930 h rokiv staye golovnim kerivnikom kompaniyi Huadun Nezabarom obirayetsya zastupnikom kerivnika Tovaristva chistoyi karmi odniyeyi z vplivovih grup buddistiv miryan U period kitajsko yaponskoyi vijni Chzhao Puchu brav uchast u patriotichnomu rusi nadavav realnu dopomogu kitajskim bizhencyam i bezdomnim pidlitkam Pislya 1945 roku v umovah gromadyanskoyi vijni mizh Gomindanom ta Komunistichnoyu partiyeyu Kitayu vse bilsh oriyentuyetsya na ideyi buddistiv reformatoriv novogo napryamu sho znahodilisya pid vplivom marksizmu nathnennikom i teoretikom yakih stav monah Czyujczan U zhovtni 1949 roku Chzhao Puchu razom z Czyujczanyem brali uchast u plenarnij sesiyi Kitajskoyi narodnoyi politichnoyi uzgodzhuvalnoyi radi U 1950 roci 1950 brav uchast u diskusiyi z pitan reformi buddizmu Zokrema obgovoryuvavsya proyekt rozroblenogo Czyujczanem dokumenta nazvanogo Propoziciyi z reformi buddizmu Chzhao Puchu vislovivshi dumku buddistiv miryan vislovivsya za bilsh obachnij pidhid do ciyeyi problemi zaproponuvavshi vvazhati dokument chornovim variantom yakij neobhidno detalno obgovoriti v buddijskih kolah U 1953 roci bere uchast v Ustanovchij konferenciyi Buddistskoyi asociaciyi Kitayu vidbuvalasya v Pekini sho provodilasya z iniciativi Kompartiyi Chzha Puchu staye Generalnim sekretarem organizaciyi faktichno drugoyu osoboyu pislya Golovi chencya Yuanina U 1954 roci staye delegatom Vsekitajskih zboriv narodnih predstavnikiv Golovni zusillya Chzhao zoserediv na rozbudovi asociaciyi ta zahist buddistiv vid tisku vladi Pid chas kulturnoyi revolyuciyi buddijski hrami ta monastiri buli ne tilki zakriti ale j rozgrabovani diyalnist BAK bula pripinena a Chzhao Puchu zaznav represij U veresni 1979 roku rozpochav diyi na vidrodzhennya asociaciyi U grudni 1980 roku v Pekini bula sklikana 4 ya Vsekitajska konferenciya BAK U nij vzyalo uchast 250 delegativ vid provincij mist i avtonomnih rajoniv predstavnikiv riznih nacionalnostej yaki spoviduyut hanskij tibetskij palijskij napryamki buddizmu Konferenciya obrala novi kerivni organi i yak Golovu vpershe v istoriyi buddijskih ob yednan XX st miryanina Chzhao Puchu Chzhao Puchu razom z chencem Min yanom i she shistma soratnikami ocholili robotu z vidnovlennya buddijskih hramiv i monastiriv Z 1981 roku BAK pochala vidavati zhurnal Fa in Golos dharmi na storinkah yakogo znajshli vidobrazhennya pitannya virovchennya ta istoriyi sanghi suchasni zmini sho vidbuvalisya v nij Jogo golovnim redaktorom stav povernuvsya iz zaslannya Czyujczan pislya smerti yakogo 1984 roku cyu posadu protyagom 16 rokiv obijmav Chzhao Puchu Vin pridilyav bagato uvagi diyalnosti Kitajskogo institutu buddizmu Uprodovzh desyatilit poyednuvav obov yazki Golovi BAK i jogo rektora z derzhavnoyu diyalnistyu buvshi zastupnikom golovi Kitajskoyi narodnoyi politichnoyi uzgodzhuvalnoyi radi U 1985 roci otrimav Premiyu miru Nivano Yaponiya Naprikinci 1990 h rokiv vistupiv z kritikoyu ruhu Falunguna ta jogo lidera Li Hunchzhi U 1992 roci ocholiv delegaciyu religijnih organizacij Kitayu do Yaponiyi Pomer u 2000 roci u Pekini DzherelaWelch H Buddhism under Mao Cambridge Mass 1972 top Buddhist leader Zhao Puchu dies at 92 The Roots of a Long Intimate Friendship Meetings with Mr Zhao Puchu nedostupne posilannya z serpnya 2019 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563