Черепін Валентин Тихонович

|Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Мати=

Валентин Тихонович Черепін
Народився	9 липня 1930(1930-07-09) Черкаси
Помер	20 листопада 2020(2020-11-20) (90 років) Київ
Країна	Україна
Національність	українець
Діяльність	педагог
Alma mater	Київський політехнічний інститут
Галузь	матеріалознавство
Заклад	Київський академічний університет
Посада	радник при дирекції, головний науковий співробітник
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук
Членство	НАН України
Партія	КПРС
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Черепін.

Валентин Тихонович Черепін (9 липня 1930, Черкаси - 20 листопада 2020, Київ) — український фізик, фахівець у галузі фізичного металознавства та фізики поверхонь, доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, член Нью-Йоркської академії наук, голова Українського вакуумного товариства.

Біографія

Народився 9 липня 1930 року у місті Черкасах. У 1953 році закінчив Київський політехнічний інститут, де і залишився працювати. Член КПРС з 1960 року. З 1964 року працював в Інституті металофізики АН УРСР (у 1973–1985 роках — заступник директора по науковій роботі). З 1992 року — директор Київського відділення Московського фізико-технічного інституту, а згодом Фізико-технічного навчально-наукового центру НАН України (ФТННЦ). З 2017 — радник при дирекції ФТННЦ, а з 2018 — радник при дирекції Київського академічного університету.

Наукова діяльність

Праці стосуються, зокрема, фазових перетворень у металах і сплавах, фізичних методів дослідження металів, фізики поверхні матеріалів. Здійснювані ним фундаментальні дослідження процесів взаємодії прискорених іонних пучків з поверхнею моно- та полікристалічних металів, сплавів, аморфних металевих систем і надпровідних металооксидних сполук сприяли створенню практичних основ іонної діагностики фізико-хімічного стану поверхні матеріалів і модифікації їх корозійних властивостей іонними пучками, до розробки високочутливих методів елементного та фазового пошарового аналізу тонких шарів з високою роздільною здатністю за глибиною. Значне місце в його науковій діяльності займає створення нових приладів для аналізу матеріалів.

Відзнаки

Лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки, премії НТО Машпрому СРСР імені Д. К. Чернова та премії НТО Приладопрому СРСР імені С. І. Вавилова. Нагороджений орденом «Знак Пошани».

Примітки

1. з 21 вересня 1979 року
2. з 1 квітня 1982 року
3. за 1980 рік; за розробку, створення та впровадження комплексу нових методів і приладів для фізико-хімічного аналізу матеріалів

Джерела

• Некролог на сайті НАН України, 24.11.2020

Посилання

1. . Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 23 листопада 2020.
2. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 1 травня 2013.
3. Національна академія наук України. Процитовано 1 травня 2013.
4. . Архів оригіналу за 15 липня 2013. Процитовано 1 травня 2013.
5. . Архів оригіналу за 20 листопада 2016. Процитовано 1 травня 2013.

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.