Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Червоноголові цвяхи» (англ. Red Nails) — повість американського письменника Роберта Говарда, з циклу про Конана з Кіммерії, події якого відбуваються в вигаданій автором Хайборійській ері.
| Червоні цвяхи | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. Red Nails | ||||
 | ||||
| Жанр | фентезі | |||
| Форма | повість | |||
| Автор | Роберт Говард | |||
| Мова | англійська | |||
| Написано | 1936 | |||
| Опубліковано | 1936 | |||
| Країна |  США | |||
| Видавництво | журнал «Weird Tales» | |||
| Переклад | Червоноголові цвяхи | |||
| Попередній твір | Час Дракона і d | |||
| Наступний твір | d | |||
| | ||||
 Цей твір у Вікісховищі | ||||
Оповідання було вперше опубліковане в липні 1936 року в журналі Weird Tales , 28 випуск.
Основою сюжету є пригоди Конана та його супутниці в загубленому місті, вироджені мешканці якого ведуть війну поміж собою, що веде до їх взаємного самознищення. Внаслідок похмурої теми занепаду і гибелі оповідання вважається класикою циклу про Конана і розглядається як послідовниками Говарда як один з його кращих творів.
Сюжет
Валерія з «Червоного Братерства», відома піратка і войовниця, пробиралася скрізь джунглі. Позаяк густі зарослі не давали їй можливість побачити напрям руху, вона вирішує забратися на скалу і роздивитися звідтіля оточуючу місцину. На скалі Валерія знаходить людський кістяк, без видимих причин смерті. Імовірно людина тут загибла своєю смертю. З вершини скелі піратка бачить у віддаленні на півдні споруди і шпилі міста, якого за логікою не могло бути у цій місцині. Позаяк тут можливо було зустріти хижі чорного населення, чи видовбані у скалах селища загадкової брунатної раси. Валерія дезертирувала з табору Заралло, що розташовувався у містечку Сукмет і захищав південні кордони Стігії від нападу з боку Дарфара. Невдовзі її наздоганяє Конан, який також дезертирував з цього табору. Поки герої розмовляють, щось нападає на їх коней. Як виявляється коней піратів пожирає гігантський ящір. Ховаючись від ящера вони забираються на скалу на якій раніше споглядала Валерія, стає зрозумілим чого загибла людина, кістяк якої лежав на вершині скали. Конан та Валерія ще раз розглянули місто вдалечині, до нього не йшли дороги і навколо нього не було видно оброблюваних полів. Конан робить спис і змащує його пурпуровими плодами які він назвав «яблуко Деркети». Попадання спису змощеного цією отрутою до рота, викликало у ящера дику лють. Після того, як у безсилій люті ящір спробував добратися до людей, він скривається у джунглях. Зумівши відвернути увагу тварини, парочка поспішає на південь до міста. На підході до міста їх знову наздоганяє ящір, Конан відкидає зі шляху ящера Валерію, та намагається мечем вбити рептилію. Меч входить до лоба ящера, але Конана відкидає у сторону, ящір продовжує нестися уперед, поки не врізається головою у дерево, яке падає на нього, тварина помирає. Конан та Валерія, опасаючись що можуть набігти інші такі дракони, швидко продовжують подорож до загадкового міста.
Підійшовши до воріт міста, вони вирішують переночувати біля міських стін, а вже зрання спробувати потрапити до міста. Чергувати першим визвався Конан, Валерія же засинає. Коли Валерія просинається, вона обурена тим, що Конан не розбудив її коли була її черга, на, що кіммерієць говорить, що пірати не звикли до кіннотних вправ і їй треба було відпочити, а він як колишній козак, звик до сідла. Герої потрапляють до міста, яке виявляється одним цілим величезним палацом. Конан і Валерія починають обстежувати знелюднене місто, маючи надію знайти скарби.
Підчас цього Конан і Валерія рятують від неминучої смерті місцевого мешканця Техотля від його супротивників. Техотль наляканий можливістю того, що навколо ще багато супротивників, веде їх до свого клану. Коли вони приходять Техотль представляє їх Ольмеку, своєму князю, та принцесі Таскелі. Від Ольмека вони дізнаються, що це місто має назву Ксухотль і є однією великою будівлею, в якому йде запекла війна між двома кланами одного племені Тлациплан. Також герої дізнаються історію цього народу і міста в якому вони опинилися.
За пів сотні років до подій оповідання, плем'я перекочувало сюди з озера Зуад, після невдалої спроби заколоту проти стігійського короля. В лісах багато з них стали жертвою драконів. В той час місто вже існувало і було населено іншим народом (навіть вироджені мешканці міста не знали коли саме побудовано місто), які дивлячись на новоприбулих зачинилися у місті та почали осипати тлацитланців стрілами. Уночі до них прийшов місцевий раб Толькемек, який був з того же роду, що й тлацитланці. Він колись разом зі своїм загоном заблукав у лісі та був атакований ящерами. Виживши лише один, він підійшов до міських стін і був впущений до міста, але обернений на раба. Толькемек склав з тлацитланцями угоду, згідно якої він впустить до міста прибульців, а вони натомість віддадуть йому тих місцевих жителів які залишаться живі. Толькемек відкрив ворота і хвиля прибульців хлинула у місто, в місті було лише декілька сотень людей, жалюгідні залишки, колись великого народу. Толькемек розповідав, що цей народ багато часу до цього прийшли сюди зі Старої Косали, коли пращури тих, що населяють Косалу нині, вторглися й вигнали місцеве населення. Ці вигнанці довгий час йшли на захід, поки не знайшли цю рівнину оточену лісами, у той час тут мешкали чорні народи. Колишні вигнанці, полонять чорне населення і починають будувати місто. У східних горах вони добували яшму, мармур, лазурит, срібло, золото та мідь. Винищили стада слонів заради іклів. Коли будівництво було закінчено, всіх рабів перебили. Їх чарівники зміцнили безпеку міста за допомогою своєї жахливої магії, вони воскресили драконів, що стародавні часи населяли ці місця і чиї кістки можна знайти у джунглях. Вони одягли ці кістки плоттю і вдихнули в них життя, і чудовиська знову пішли по землі, як за часів, коли світ був ще молодий. Але закляття магів тримало їх у лісі, не пускаючи на рівнину. Багато століть народ Ксухотля жив, оброблюючи навколишні поля, поки їх мудреці не вигадали рослини яким же був не потрібен ґрунт, а все необхідне вони брали з повітря. Після цього засохли зрошувальні канали, були занедбані поля, народ почав розкладатися. Коли тлацитланці прийшли з джунглів до долини усі великі чаклуни вже померли, а їх закляття забуті. Мешканці міста не мали змоги протиставити прибульцям не магії, не меча. Всі вони були перебиті, окрім сотні полонених які за згодою відійшли до Толькемека. Багато днів та ночей лунали їхні крики. Деякий час плем'я Тлацитлан жило в мирі і спокої під керівництвом двох братів — Текультлі і Ксоталанка спільно з Толькемеком. Він на той час одружився з дівчиною з прибулих. Але через п'ять років після завоювання міста Ксоталанк взяв за дружину жінку, яку бажали Текультлі і старий Толькемек. Текультлі викрадає її у брата, а Толькемек допомагає йому, бажаючи дошкулити Ксоталанку. Відбувся суд, який вирішив, що жінка сама повинна вирішити з ким буде вона і вона вирішила залишитися з Текультлі. Розгніваний Ксоталанк спробував відбити її силою і охоронці обох братів схопилися в Великій залі. Після цбого єдине плем'я, поділилося на три частини, які почали ворогувати одне проти одного. Люди Текультлі взяли приступом украплення Толькемека, піддали його жахливим тортурам, а потім залишили його помирати в катакомбах. Ольмек говорить, що два табори ведуть непримириму війну і зараз, хоча її початок був п'ятдесят років тому, і вже не залишилося свідків її початку, окрім Таскели. За словаки Ольмека, війна буде тривати поки не загине останній чоловік та жінка і визнає, що вони вимираючий народ, як і попередні мешканці Ксухотля. Після цього Ольмек робить пропозицію, допомогти йому знищити ксоталанців за щедру винагороду.
Вночі служниця Таскели, намагається запаморочити Валерію ароматом чорного лотоса. Валерія піддає її жорстокої катуванню, але служниця обманює її і біжить в катакомби, де стає жертвою невідомого чудовиська. Ксоталанці ж у цей час атакують і за допомоги «флейти божевілля» прориваються до Текультлі, відбувається битва, клан Текультлі за допомоги Конана і Валерії перемагає.
Конан робить вилазку в Ксотоланк в пошуках уцілілих ксолатанців, де на нього (за наказом Ольмека) здійснюють замах два його супутники. Ольмек тим часом захоплює Валерію, але сам стає жертвою чаклунства Таскели. Конан, повертаючись до Текультлі знаходить Ольмека, який знаходиться у пристрої тортур і звільняє його, повіривши обіцянкам допомогти врятувати Валерію і вбити Таскелу. З'ясовується, що Таскела живе на світі багато сотень років, колись коли вона була молодою, вона була коханкою стігійського жерця який навчив її секрету безсмертя. Саме через неї плем'я повстало проти короля Стігії, бо він забажав її. Однак незабаром, захищаючись від віроломного князя, Конан вбиває його.
Таскела готується принести Валерію в жертву, щоб викрасти її життєву силу. Конан попадеться в капкан і не може втрутитися у події. У цей момент на уцілілих обрушується Толькемек і за допомогою магічного зброї винищує залишок племені. Таскела звільняє Конана, той вбиває Толькемека. Таскела захоплює зброю старого, але отримує ніж в спину від Валерії. Конан і Валерія вирушає до узбережжя, щоб почати морський розбій.
Створюючи всесвіт Хайборійської ери (світ Конана) Роберт Говард неодноразово використовував назви реально існувавших племен, народів, а також назв місцин де відбуваються події.
При розмові з Валерією, Конан говорить, що раніше був козаком (англ. kozak).
 |
Оригінальний текст (англ.) "I was a kozak before I was a pirate," he answered. "They live in the saddle. I snatch naps like a panther watching beside the trail for a deer to come by. My ears keep watch while my eyes sleep." |  |
У цьому оповіданні тема козацтва у Хайборійській ері майже не розкривається, але це є відсилкою до подій оповідання «Залізний демон» 1934 року.
Примітки
- Patrice Louinet. Hyborian Genesis: Part 3, pages 383, 384 and 385, The Conquering Sword of Conan; 2005, Del Rey.
Посилання
- Синопсис, персонажі, місця подій і історія публікацій [ 7 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
- Conan the Barbarian at AmratheLion.com [ 3 вересня 2006 у Wayback Machine.]
- Conan.com: The official website [ 18 липня 2005 у Wayback Machine.]
- Текст повісті [ 11 вересня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Збірка творів «Конан Варвар» [ 11 вересня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
Література
- Mark Finn. Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard. — MonkeyBrain Books, 2006. — 400 с. — .
- Говард Роберт. Конан, варвар із Кімерії. — Харків: Школа, 2005. — 464 с. (збірка новел, серія «Бібліотека пригод»).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chervonogolovi cvyahi angl Red Nails povist amerikanskogo pismennika Roberta Govarda z ciklu pro Konana z Kimmeriyi podiyi yakogo vidbuvayutsya v vigadanij avtorom Hajborijskij eri Chervoni cvyahiangl Red NailsObkladinka zhurnalu Weird Tales ZhanrfenteziFormapovistAvtorRobert GovardMovaanglijskaNapisano1936Opublikovano1936Krayina SShAVidavnictvozhurnal Weird Tales PerekladChervonogolovi cvyahiPoperednij tvirChas Drakona i dNastupnij tvird Cej tvir u Vikishovishi Opovidannya bulo vpershe opublikovane v lipni 1936 roku v zhurnali Weird Tales 28 vipusk Osnovoyu syuzhetu ye prigodi Konana ta jogo suputnici v zagublenomu misti virodzheni meshkanci yakogo vedut vijnu pomizh soboyu sho vede do yih vzayemnogo samoznishennya Vnaslidok pohmuroyi temi zanepadu i gibeli opovidannya vvazhayetsya klasikoyu ciklu pro Konana i rozglyadayetsya yak poslidovnikami Govarda yak odin z jogo krashih tvoriv SyuzhetIlyustraciya do opovidannya Toltemek atakuye zhezlom U primishenni Konan Valeriya Taskela na zemli pomerlij Valeriya z Chervonogo Braterstva vidoma piratka i vojovnicya probiralasya skriz dzhungli Pozayak gusti zarosli ne davali yij mozhlivist pobachiti napryam ruhu vona virishuye zabratisya na skalu i rozdivitisya zvidtilya otochuyuchu miscinu Na skali Valeriya znahodit lyudskij kistyak bez vidimih prichin smerti Imovirno lyudina tut zagibla svoyeyu smertyu Z vershini skeli piratka bachit u viddalenni na pivdni sporudi i shpili mista yakogo za logikoyu ne moglo buti u cij miscini Pozayak tut mozhlivo bulo zustriti hizhi chornogo naselennya chi vidovbani u skalah selisha zagadkovoyi brunatnoyi rasi Valeriya dezertiruvala z taboru Zarallo sho roztashovuvavsya u mistechku Sukmet i zahishav pivdenni kordoni Stigiyi vid napadu z boku Darfara Nevdovzi yiyi nazdoganyaye Konan yakij takozh dezertiruvav z cogo taboru Poki geroyi rozmovlyayut shos napadaye na yih konej Yak viyavlyayetsya konej pirativ pozhiraye gigantskij yashir Hovayuchis vid yashera voni zabirayutsya na skalu na yakij ranishe spoglyadala Valeriya staye zrozumilim chogo zagibla lyudina kistyak yakoyi lezhav na vershini skali Konan ta Valeriya she raz rozglyanuli misto vdalechini do nogo ne jshli dorogi i navkolo nogo ne bulo vidno obroblyuvanih poliv Konan robit spis i zmashuye jogo purpurovimi plodami yaki vin nazvav yabluko Derketi Popadannya spisu zmoshenogo ciyeyu otrutoyu do rota viklikalo u yashera diku lyut Pislya togo yak u bezsilij lyuti yashir sprobuvav dobratisya do lyudej vin skrivayetsya u dzhunglyah Zumivshi vidvernuti uvagu tvarini parochka pospishaye na pivden do mista Na pidhodi do mista yih znovu nazdoganyaye yashir Konan vidkidaye zi shlyahu yashera Valeriyu ta namagayetsya mechem vbiti reptiliyu Mech vhodit do loba yashera ale Konana vidkidaye u storonu yashir prodovzhuye nestisya upered poki ne vrizayetsya golovoyu u derevo yake padaye na nogo tvarina pomiraye Konan ta Valeriya opasayuchis sho mozhut nabigti inshi taki drakoni shvidko prodovzhuyut podorozh do zagadkovogo mista Pidijshovshi do vorit mista voni virishuyut perenochuvati bilya miskih stin a vzhe zrannya sprobuvati potrapiti do mista Cherguvati pershim vizvavsya Konan Valeriya zhe zasinaye Koli Valeriya prosinayetsya vona oburena tim sho Konan ne rozbudiv yiyi koli bula yiyi cherga na sho kimmeriyec govorit sho pirati ne zvikli do kinnotnih vprav i yij treba bulo vidpochiti a vin yak kolishnij kozak zvik do sidla Geroyi potraplyayut do mista yake viyavlyayetsya odnim cilim velicheznim palacom Konan i Valeriya pochinayut obstezhuvati znelyudnene misto mayuchi nadiyu znajti skarbi Pidchas cogo Konan i Valeriya ryatuyut vid neminuchoyi smerti miscevogo meshkancya Tehotlya vid jogo suprotivnikiv Tehotl nalyakanij mozhlivistyu togo sho navkolo she bagato suprotivnikiv vede yih do svogo klanu Koli voni prihodyat Tehotl predstavlyaye yih Olmeku svoyemu knyazyu ta princesi Taskeli Vid Olmeka voni diznayutsya sho ce misto maye nazvu Ksuhotl i ye odniyeyu velikoyu budivleyu v yakomu jde zapekla vijna mizh dvoma klanami odnogo plemeni Tlaciplan Takozh geroyi diznayutsya istoriyu cogo narodu i mista v yakomu voni opinilisya Za piv sotni rokiv do podij opovidannya plem ya perekochuvalo syudi z ozera Zuad pislya nevdaloyi sprobi zakolotu proti stigijskogo korolya V lisah bagato z nih stali zhertvoyu drakoniv V toj chas misto vzhe isnuvalo i bulo naseleno inshim narodom navit virodzheni meshkanci mista ne znali koli same pobudovano misto yaki divlyachis na novopribulih zachinilisya u misti ta pochali osipati tlacitlanciv strilami Unochi do nih prijshov miscevij rab Tolkemek yakij buv z togo zhe rodu sho j tlacitlanci Vin kolis razom zi svoyim zagonom zablukav u lisi ta buv atakovanij yasherami Vizhivshi lishe odin vin pidijshov do miskih stin i buv vpushenij do mista ale obernenij na raba Tolkemek sklav z tlacitlancyami ugodu zgidno yakoyi vin vpustit do mista pribulciv a voni natomist viddadut jomu tih miscevih zhiteliv yaki zalishatsya zhivi Tolkemek vidkriv vorota i hvilya pribulciv hlinula u misto v misti bulo lishe dekilka soten lyudej zhalyugidni zalishki kolis velikogo narodu Tolkemek rozpovidav sho cej narod bagato chasu do cogo prijshli syudi zi Staroyi Kosali koli prashuri tih sho naselyayut Kosalu nini vtorglisya j vignali misceve naselennya Ci vignanci dovgij chas jshli na zahid poki ne znajshli cyu rivninu otochenu lisami u toj chas tut meshkali chorni narodi Kolishni vignanci polonyat chorne naselennya i pochinayut buduvati misto U shidnih gorah voni dobuvali yashmu marmur lazurit sriblo zoloto ta mid Vinishili stada sloniv zaradi ikliv Koli budivnictvo bulo zakincheno vsih rabiv perebili Yih charivniki zmicnili bezpeku mista za dopomogoyu svoyeyi zhahlivoyi magiyi voni voskresili drakoniv sho starodavni chasi naselyali ci miscya i chiyi kistki mozhna znajti u dzhunglyah Voni odyagli ci kistki plottyu i vdihnuli v nih zhittya i chudoviska znovu pishli po zemli yak za chasiv koli svit buv she molodij Ale zaklyattya magiv trimalo yih u lisi ne puskayuchi na rivninu Bagato stolit narod Ksuhotlya zhiv obroblyuyuchi navkolishni polya poki yih mudreci ne vigadali roslini yakim zhe buv ne potriben grunt a vse neobhidne voni brali z povitrya Pislya cogo zasohli zroshuvalni kanali buli zanedbani polya narod pochav rozkladatisya Koli tlacitlanci prijshli z dzhungliv do dolini usi veliki chakluni vzhe pomerli a yih zaklyattya zabuti Meshkanci mista ne mali zmogi protistaviti pribulcyam ne magiyi ne mecha Vsi voni buli perebiti okrim sotni polonenih yaki za zgodoyu vidijshli do Tolkemeka Bagato dniv ta nochej lunali yihni kriki Deyakij chas plem ya Tlacitlan zhilo v miri i spokoyi pid kerivnictvom dvoh brativ Tekultli i Ksotalanka spilno z Tolkemekom Vin na toj chas odruzhivsya z divchinoyu z pribulih Ale cherez p yat rokiv pislya zavoyuvannya mista Ksotalank vzyav za druzhinu zhinku yaku bazhali Tekultli i starij Tolkemek Tekultli vikradaye yiyi u brata a Tolkemek dopomagaye jomu bazhayuchi doshkuliti Ksotalanku Vidbuvsya sud yakij virishiv sho zhinka sama povinna virishiti z kim bude vona i vona virishila zalishitisya z Tekultli Rozgnivanij Ksotalank sprobuvav vidbiti yiyi siloyu i ohoronci oboh brativ shopilisya v Velikij zali Pislya cbogo yedine plem ya podililosya na tri chastini yaki pochali voroguvati odne proti odnogo Lyudi Tekultli vzyali pristupom ukraplennya Tolkemeka piddali jogo zhahlivim torturam a potim zalishili jogo pomirati v katakombah Olmek govorit sho dva tabori vedut neprimirimu vijnu i zaraz hocha yiyi pochatok buv p yatdesyat rokiv tomu i vzhe ne zalishilosya svidkiv yiyi pochatku okrim Taskeli Za slovaki Olmeka vijna bude trivati poki ne zagine ostannij cholovik ta zhinka i viznaye sho voni vimirayuchij narod yak i poperedni meshkanci Ksuhotlya Pislya cogo Olmek robit propoziciyu dopomogti jomu znishiti ksotalanciv za shedru vinagorodu Vnochi sluzhnicya Taskeli namagayetsya zapamorochiti Valeriyu aromatom chornogo lotosa Valeriya piddaye yiyi zhorstokoyi katuvannyu ale sluzhnicya obmanyuye yiyi i bizhit v katakombi de staye zhertvoyu nevidomogo chudoviska Ksotalanci zh u cej chas atakuyut i za dopomogi flejti bozhevillya prorivayutsya do Tekultli vidbuvayetsya bitva klan Tekultli za dopomogi Konana i Valeriyi peremagaye Konan robit vilazku v Ksotolank v poshukah ucililih ksolatanciv de na nogo za nakazom Olmeka zdijsnyuyut zamah dva jogo suputniki Olmek tim chasom zahoplyuye Valeriyu ale sam staye zhertvoyu chaklunstva Taskeli Konan povertayuchis do Tekultli znahodit Olmeka yakij znahoditsya u pristroyi tortur i zvilnyaye jogo povirivshi obicyankam dopomogti vryatuvati Valeriyu i vbiti Taskelu Z yasovuyetsya sho Taskela zhive na sviti bagato soten rokiv kolis koli vona bula molodoyu vona bula kohankoyu stigijskogo zhercya yakij navchiv yiyi sekretu bezsmertya Same cherez neyi plem ya povstalo proti korolya Stigiyi bo vin zabazhav yiyi Odnak nezabarom zahishayuchis vid virolomnogo knyazya Konan vbivaye jogo Taskela gotuyetsya prinesti Valeriyu v zhertvu shob vikrasti yiyi zhittyevu silu Konan popadetsya v kapkan i ne mozhe vtrutitisya u podiyi U cej moment na ucililih obrushuyetsya Tolkemek i za dopomogoyu magichnogo zbroyi vinishuye zalishok plemeni Taskela zvilnyaye Konana toj vbivaye Tolkemeka Taskela zahoplyuye zbroyu starogo ale otrimuye nizh v spinu vid Valeriyi Konan i Valeriya virushaye do uzberezhzhya shob pochati morskij rozbij Kozaki Hajborijskoyi eriMapa svitu Hajborijskoyi eri Na mapi prisutni misto de vidbuvayutsya podiyi Ksuhotl a takozh zemli kozakiv na pivdni na zahodi vid morya Vilajet Stvoryuyuchi vsesvit Hajborijskoyi eri svit Konana Robert Govard neodnorazovo vikoristovuvav nazvi realno isnuvavshih plemen narodiv a takozh nazv miscin de vidbuvayutsya podiyi Pri rozmovi z Valeriyeyu Konan govorit sho ranishe buv kozakom angl kozak Persh nizh stati piratom ya buv kozakom vidpoviv vin A voni vse zhittya provodyat u sidli Odnak i ya perehopiv kilka hvilinok snu znayesh yak pantera sho pidsterigaye sarnu na lisovij stezhci Originalnij tekst angl I was a kozak before I was a pirate he answered They live in the saddle I snatch naps like a panther watching beside the trail for a deer to come by My ears keep watch while my eyes sleep U comu opovidanni tema kozactva u Hajborijskij eri majzhe ne rozkrivayetsya ale ce ye vidsilkoyu do podij opovidannya Zaliznij demon 1934 roku PrimitkiPatrice Louinet Hyborian Genesis Part 3 pages 383 384 and 385 The Conquering Sword of Conan 2005 Del Rey PosilannyaSinopsis personazhi miscya podij i istoriya publikacij 7 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Conan the Barbarian at AmratheLion com 3 veresnya 2006 u Wayback Machine Conan com The official website 18 lipnya 2005 u Wayback Machine Tekst povisti 11 veresnya 2018 u Wayback Machine ros Zbirka tvoriv Konan Varvar 11 veresnya 2018 u Wayback Machine angl LiteraturaMark Finn Blood and Thunder The Life and Art of Robert E Howard MonkeyBrain Books 2006 400 s ISBN 9781932265217 Govard Robert Konan varvar iz Kimeriyi Harkiv Shkola 2005 464 s zbirka novel seriya Biblioteka prigod