Червона книга Республіки Болгарія болг Червена книга на Република България офіційний державний документ який містить ано

Червона книга Республіки Болгарія (болг. Червена книга на Република България) — офіційний державний документ, який містить анотований перелік рідкісних і тих що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу в межах території Болгарії, її континентального шельфу та морської економічної зони, а також узагальнені відомості про поширення, сучасний стан цих видів, причини скорочення чисельності, та заходи щодо їх збереження та відтворення.

Занесені в Червону книгу Республіки Болгарія види тварин і рослин підлягають особливій охороні на всій території країни.

Історія

Ідея видання національної Червоної книги належить болгарському зоологу Ніколаю Боєву. Перше видання книги було підготовлено і опубліковано Болгарською академією наук у двох томах і вийшло у 1984 (тому 1. Рослини) і 1985 (том 2. Тварини) році. Наступні видання через входження Болгарії в Євросоюз складалися з урахуванням застосування загальноєвропейської системи охорони біологічного різноманіття «Натура 2000».

У 2011 році побачило світ друге видання Червоної книги під загальною редакцією академіка Васила Големанского. Всього в неї включені: 287 видів і підвидів тварин, 659 видів рослин, 149 видів грибів. Вперше у неї був включений також список безхребетних (51 вид, з яких 39 знаходяться на межі знищення). Також був випущений третій том, який містить відомості про 166 вразливих мікробіоценозах і місцях проживання.

У 2015 році було оголошено про випуск третього видання, у якому було переглянуто ряд консерваційних статусів деяких видів.

Природоохоронні категорії

EX — мабуть, зниклі види.
CR — Види, що перебувають у критичному стані (що знаходяться на межі повного зникнення).
EN — Вимираючі види.
VU — Вразливі види (скорочуються в чисельності, природно рідкісні).
DD — Види, невизначені за статусом.

Примітки

. charvenatakniga.alle.bg. Архів оригіналу за 22 листопада 2018. Процитовано 15 червня 2019.
. srebarnalake.com. Архів оригіналу за 22 вересня 2018. Процитовано 9 квітня 2022.
. ec.europa.eu. Архів оригіналу за 20 травня 2017. Процитовано 20 травня 2017.
. dnesplus.bg. Архів оригіналу за 11 жовтня 2015. Процитовано 20 травня 2017.

Література

[1] . charvenatakniga.alle.bg. Архів оригіналу за 22 листопада 2018. Процитовано 15 червня 2019.

[2] . srebarnalake.com. Архів оригіналу за 22 вересня 2018. Процитовано 9 квітня 2022.

[3] . ec.europa.eu. Архів оригіналу за 20 травня 2017. Процитовано 20 травня 2017.

[4] . dnesplus.bg. Архів оригіналу за 11 жовтня 2015. Процитовано 20 травня 2017.