Час відпочинку час протягом якого працівники вільні від обов язку працювати і вправі використовувати його на свій розсуд

Час відпочинку — час, протягом якого працівники вільні від обов'язку працювати і вправі використовувати його на свій розсуд. Офіційно визначений в главі V «Час відпочинку» Кодекс законів про працю України. Законодавець до нього відносить:

перерва для відпочинку і харчування (ст. 66);
вихідні дні (ст. 67, 68);
святкові і неробочі дні (ст. 73);
щорічні відпустки (ст. 74, 75, 76);
творча відпустка (ст. 77);
відпустка для підготовки та участі в змаганнях (ст 77-1).

Робота у вихідний день заборонена, за винятком встановленими Законом, але за обов'язковим письмовим наказом керівника підприємства (ст. 71).

Див. також

Література

Популярна юридична енциклопедія / Кол. авт.: В. К. Гіжевський, В. В. Гловченко… В. С. Ковальський (кер) та ін.— К.: Юрінком Інтер, 2002. — 528 с.

Посилання

Перерва для відпочинку і харчування [ 17 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — .
Час відпочинку [ 20 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — .