Цілинний (Слов'янськ)

Цілинний — історичний район на півночі міста Слов'янськ. Тут відбулося розселення козаків у XVIII столітті після ліквідації фортеці Тор. Знаходиться між Слов'янським курортом зі сходу та Північним із заходу.

Цілинний Слов'янськ
Цілинний Мазанка на вулиці Січових Стрільців (19 ст)
Загальна інформація
Водойма	струмок Калантаївка
Головні вулиці	Вулиця Ізюмська, Цілинна
Транспорт
Автобус	№19, 19А, 22

Історія

Фортеця Тор

У фортеці Тор, яка розміщувалася на території сучасного заказника «Приозерний», було троє воріт: у сторону фортеці Маяки, міста Ізюм та Таганрогу. Дороги, які виходили з цих воріт називалися, відповідно: Маяківська, Ізюмська та Таганрозька.

Початок заселення

Від західних Ізюмських воріт утворилася Ізюмська вулиця. Після ліквідації фортеці Тор у 1773 році тут оселилися козаки, які стали селянами. Цей район у народі почали називати Бузинова Фортеця, через близькість до колишньої фортеці Тор.

До 1776 року паралельно вулиці Ізюмській (або ще називали Ізюмський шлях) виникли вулиці Бузинівська, Левадна (назва пов'язана з левадами біля солоних озер, де випасали худобу), в'їзд Кустарний. Поруч було Боровське пасовище.

Неподалік існовало окреме козацьке поселення Ізюмський Кут.

Часи купецтва

Мазанка на вулиці Ізюмській

Ці території були заболочені, мали неприємний запах сірководню, тобто були не дуже комфортними для життя. Тому містечко почало забудовуватися на південь, а не на північ. Так почалася забудова сучасного центру міста (Старого Міста). На Бузиновій Фортеці ж жили селяни та люди, що вирощували худобу, бо поруч були великі луки та пасовища. Забудова була типова: у стилі Слобожанських мазанок з очерету, які були обмазані глиною. Проте на південь, більш в ареалі Старого Міста були цегляні будинки. У XIX столітті поруч виникло ще кілька вулиць: Гусаківська (назва походить від однойменного яру) та Святогірська (згодом перейменована на Красногірська). Вже на Красногірській вулиці

оселилися більш засожні містяни, вулиця стала брукованою, а будинки були з червоної цегли.

До кінця ХІХ століття виникло не так багато вулиць та провулків, але вдалося забудуватися навколо солоних озер та до Ізюмського Кута, тому він став частиною Слов'янська.

Радянське планування

Після встановлення більшовитської влади в місті відбулося перейменування основних вулиць: Староізюмська стала Комнезаможа, на честь комітету незаможніх селян, Красногірська — Чапаєва, Іванівська — 8 березня, Левадна — Червоного Козацтва.

Великі селянські земельні угіддя було поділено, а на їхньому місці утворено нові вулиці. Через це сучасна забудова виглядає хаотично та щільно.

У 1938-1939 роках розпочалася забудова поселення на північ. Планування вже стало рівним, вулиці стали паралельні, але земельні ділянки невеликі.

У 1956 році була побудована школа № 16.

У 1950-1970-х було утворено дуже багато нових вулиць та провулківна північ, а саме: вулиця Цілинна, Гірська, Гастелло, Ватутіна, Маяцька, Самбірська. Остання вулиця з півночі — Липецька.

Центральною вулицею стала Цілинна. Сучасна назва району не історична, а пов'язана з вулицею, яка була утворена наприкінці 1950-х років та названа на честь освоєння цілинних земель. Колишня ж назва Бузинова Фортеця забута та не використовується зараз.

Сучасність

19 лютого 2016 року рішенням міського голови Слов'янська було перейменовано декілька вулиць. 20 травня 2016 року наказом керівника Донецької обласної військово-цивільної адміністрації цей список було продовжено.

Адміністративно район належить Північному мікрорайону міста Слов'янськ від 2016 року.

Географія

Струмок Калантаївка

На межі Цілинного та Північного розташована балка Соболівка, посеред балки протікає однойменний потічок, що згодом впадає в струмок Колонтаївка.

Поряд вулиці Геологічної знаходиться озеро Сліпне та дачне селище «Здоров'я».

Джерела

1. . Слов'янська ЗОШ №16 (укр.). Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 19 червня 2022.
2. Офіційний вебсайт (портал) Слов’янської міської ВЦА, Слов’янської міської ради. www.slavrada.gov.ua. Процитовано 4 грудня 2022.