Цува́но (яп. 津和野町, つわのちょう, МФА: [t͡suwano t͡ɕoː]) — містечко в Японії, в повіті Каноасі префектури Сімане. Розташоване в південно-західній частині префектури, на березі річки . Отримало статус містечка 1889 року. Площа становить 307,09 км². Станом на 1 серпня 2011 року населення складало 8254 осіб, густота населення — 26,9 осіб/км². Основою економіки є сільське господарство, текстильна промисловість. Традиційні ремесла — виробництво японського паперу. В населеному пункті розташовані синтоїстське святилище Тайкодані-Інарі, замок Цувано, буддистський монастир Йомей, .
Цувано | |
---|---|
Країна | Японія |
Регіон | Тюґоку, Темногір'я |
Префектура | Сімане |
Повіт | Каноасі |
Код | 32501-5 |
Площа | 307,09 км² |
Населення | 8254 осіб (Станом на 1 серпня 2011) |
Густота | 26,9 осіб/км² |
Сторінка | Офіційна сторінка |
Карти: Інститут географії Японії • Google • Bing • Geohack • Yahoo • Navitime • Itsumo-Navi • Mapple | |
• |
Географія
Цувано розташоване на заході острова Хонсю, на південному заході префектури Сімане, на кордоні з префектурою Ямаґуті. 90 % площі займають гори, покриті густим лісом. Центральна частина містечка розташована в западині, якою протікає річка , південна притока річки . Найвищою точкою є гора , вулкан висотою 908 м.
Історія
Цувано виникло як середньовічне призамкове поселення провінції Ідзумо. Наприкінці 13 століття місцевим володарем став самурайський рід , що був направлений сюди зі Східної Японії. 1295 року голови роду збудували замок-резиденцію на лівому березі річки Цувано, на горі (367 м). Початково замок називався Санбонмацу, але згодом був перейменований на Цувано. У підніжжя замку виникло ремісничо-купецьке поселення, що дало початок містечку.
1600 року, після битви при Секіґахарі, замок і містечко Цувано стали володінням самурайського роду Сакадзакі. Проте через конфлікт із родиною сьоґунів Токуґава його голова покінчив життя самогубством, а його землі були конфісковані. 1617 року новим господарем Цувано став рід . Він заклав основи автономного уділу Цувано, який проіснував до середини 19 століття. Після ліквідації уділу та історичного поділу на провінції містечко стало складовою префектури Сімане.
1889 року Цувано отримало статус містечка. 1955 року воно поглинуло сусідні села , та частину села . 2005 року Цувано об'єдналося з містечком . Будинок містечкової адміністрації розташовано в Нітіхарі.
Населення
Станом на 2005 рік населення Цувано становило 9515 осіб. Більша частина мешканців проживає в центральній частині, на березі річки Цувано.
Економіка
Основою економіки Цувано є сільське господарство, текстильна промисловість, целюлозно-паперова промисловість, туризм. В містечку вирощують ліс для деревообробки, японський хрін васабі та їстівні гриби сіїтаке.
Традиційними ремеслами є виготовлення японського паперу на основі , а також виробництво японських сідел. Тривалий час, починаючи з 13 століття, економіку Цувано підтримувала мідна копальня . Протягом 17 — 19 століття вона перебувала під прямим контролем сьоґунату Токуґава.
Транспорт
Від початку 20 століття Цувано сполучається з сусідніми населеними пунктами залізниці JR. Через містечко проходять державні автошляхи № 9 і № 187.
Туризм
В центральній частині Цувано розвинена туристична інфраструктура. Завдяки великій кількості історично-культурних пам'яток, що збереглися, містечко називають «малим Кіото». Вздовж річки Цувано розташований старий квартал з самурайськими садибами раннього нового часу та приватний сад роду . Тут стоять будинки корифея японської літератури Морі Оґая та просвітителя . В буддистському монастирі Йомей розміщені усипальниця голів роду Камей та могила полководця Сакадзакі Наоморі. Місцеве синтоїстське святилище Тайкодані-Інарі є одним з п'яти найбільших святилищ Інарі в країні.
На перевалі розташована католицька . Вона збудована в пам'ять про японських християн-мучеників, що були переселені сюди з Наґасакі в 1870 році за наказом уряду й страчені під тортурами.
З 1991 року в Цувано працює , а з 2001 року — музей Анно Міцумаси. На території колишньої Нітіхари розташована та астрономічний архів. Серед інших культурних надбань містечка — старовинний танок чаплі, що виконується при , місцеві танці й .
Уродженці
- Морі Оґай — письменник.
- — освітянин.
Примітки
- Інститут географії Японії. 2010.10.1
- Номото К. Цувано // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
Джерела та література
- (яп.) Цувано // Великий словник японських топонімів Кадокава. Префектура Сімане (32). — Токіо: Кадокава Шьотен, 1979.
Цувано // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Цувано
- (яп.) Офіційна сторінка Цувано
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cuva no yap 津和野町 つわのちょう MFA t suwano t ɕoː mistechko v Yaponiyi v poviti Kanoasi prefekturi Simane Roztashovane v pivdenno zahidnij chastini prefekturi na berezi richki Otrimalo status mistechka 1889 roku Plosha stanovit 307 09 km Stanom na 1 serpnya 2011 roku naselennya skladalo 8254 osib gustota naselennya 26 9 osib km Osnovoyu ekonomiki ye silske gospodarstvo tekstilna promislovist Tradicijni remesla virobnictvo yaponskogo paperu V naselenomu punkti roztashovani sintoyistske svyatilishe Tajkodani Inari zamok Cuvano buddistskij monastir Jomej Cuvano34 32 37 pn sh 131 50 18 sh d 34 54361 pn sh 131 83833 sh d 34 54361 131 83833KrayinaYaponiyaRegionTyugoku Temnogir yaPrefekturaSimanePovitKanoasiKod32501 5Plosha307 09 km Naselennya8254 osib Stanom na 1 serpnya 2011 Gustota26 9 osib km StorinkaOficijna storinkaKarti Institut geografiyi Yaponiyi Google Bing Geohack Yahoo Navitime Itsumo Navi Mapplepor proyekt Krayevidi mista CuvanoGeografiyaCuvano roztashovane na zahodi ostrova Honsyu na pivdennomu zahodi prefekturi Simane na kordoni z prefekturoyu Yamaguti 90 ploshi zajmayut gori pokriti gustim lisom Centralna chastina mistechka roztashovana v zapadini yakoyu protikaye richka pivdenna pritoka richki Najvishoyu tochkoyu ye gora vulkan visotoyu 908 m IstoriyaRuyini zamku Cuvano Cuvano viniklo yak serednovichne prizamkove poselennya provinciyi Idzumo Naprikinci 13 stolittya miscevim volodarem stav samurajskij rid sho buv napravlenij syudi zi Shidnoyi Yaponiyi 1295 roku golovi rodu zbuduvali zamok rezidenciyu na livomu berezi richki Cuvano na gori 367 m Pochatkovo zamok nazivavsya Sanbonmacu ale zgodom buv perejmenovanij na Cuvano U pidnizhzhya zamku viniklo remisnicho kupecke poselennya sho dalo pochatok mistechku 1600 roku pislya bitvi pri Sekigahari zamok i mistechko Cuvano stali volodinnyam samurajskogo rodu Sakadzaki Prote cherez konflikt iz rodinoyu soguniv Tokugava jogo golova pokinchiv zhittya samogubstvom a jogo zemli buli konfiskovani 1617 roku novim gospodarem Cuvano stav rid Vin zaklav osnovi avtonomnogo udilu Cuvano yakij proisnuvav do seredini 19 stolittya Pislya likvidaciyi udilu ta istorichnogo podilu na provinciyi mistechko stalo skladovoyu prefekturi Simane 1889 roku Cuvano otrimalo status mistechka 1955 roku vono poglinulo susidni sela ta chastinu sela 2005 roku Cuvano ob yednalosya z mistechkom Budinok mistechkovoyi administraciyi roztashovano v Nitihari NaselennyaStanom na 2005 rik naselennya Cuvano stanovilo 9515 osib Bilsha chastina meshkanciv prozhivaye v centralnij chastini na berezi richki Cuvano EkonomikaOsnovoyu ekonomiki Cuvano ye silske gospodarstvo tekstilna promislovist celyulozno paperova promislovist turizm V mistechku viroshuyut lis dlya derevoobrobki yaponskij hrin vasabi ta yistivni gribi siyitake Tradicijnimi remeslami ye vigotovlennya yaponskogo paperu na osnovi a takozh virobnictvo yaponskih sidel Trivalij chas pochinayuchi z 13 stolittya ekonomiku Cuvano pidtrimuvala midna kopalnya Protyagom 17 19 stolittya vona perebuvala pid pryamim kontrolem sogunatu Tokugava TransportVid pochatku 20 stolittya Cuvano spoluchayetsya z susidnimi naselenimi punktami zaliznici JR Cherez mistechko prohodyat derzhavni avtoshlyahi 9 i 187 TurizmSvyatilishe Tajkodani Inari V centralnij chastini Cuvano rozvinena turistichna infrastruktura Zavdyaki velikij kilkosti istorichno kulturnih pam yatok sho zbereglisya mistechko nazivayut malim Kioto Vzdovzh richki Cuvano roztashovanij starij kvartal z samurajskimi sadibami rannogo novogo chasu ta privatnij sad rodu Tut stoyat budinki korifeya yaponskoyi literaturi Mori Ogaya ta prosvititelya V buddistskomu monastiri Jomej rozmisheni usipalnicya goliv rodu Kamej ta mogila polkovodcya Sakadzaki Naomori Misceve sintoyistske svyatilishe Tajkodani Inari ye odnim z p yati najbilshih svyatilish Inari v krayini Na perevali roztashovana katolicka Vona zbudovana v pam yat pro yaponskih hristiyan muchenikiv sho buli pereseleni syudi z Nagasaki v 1870 roci za nakazom uryadu j stracheni pid torturami Z 1991 roku v Cuvano pracyuye a z 2001 roku muzej Anno Micumasi Na teritoriyi kolishnoyi Nitihari roztashovana ta astronomichnij arhiv Sered inshih kulturnih nadban mistechka starovinnij tanok chapli sho vikonuyetsya pri miscevi tanci j UrodzhenciMori Ogaj pismennik osvityanin PrimitkiInstitut geografiyi Yaponiyi 2010 10 1 Nomoto K Cuvano Enciklopediya Nipponika v 26 t 2 e vidannya Tokio Sogakkan 1994 1997 Dzherela ta literatura yap Cuvano Velikij slovnik yaponskih toponimiv Kadokava Prefektura Simane 32 Tokio Kadokava Shoten 1979 Cuvano 日本大百科全書 Enciklopediya Nipponika 第2版 東京 小学館 1994 1997 全26冊 yap PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Cuvano yap Oficijna storinka Cuvano