Цува но яп 津和野町つわのちょう МФА t suwano t ɕoː містечко в Японії в повіті Каноасі префектури Сімане Розташоване в південно за

Цува́но (яп. 津和野町, つわのちょう, МФА: [t͡suwano t͡ɕoː]) — містечко в Японії, в повіті Каноасі префектури Сімане. Розташоване в південно-західній частині префектури, на березі річки . Отримало статус містечка 1889 року. Площа становить 307,09 км². Станом на 1 серпня 2011 року населення складало 8254 осіб, густота населення — 26,9 осіб/км². Основою економіки є сільське господарство, текстильна промисловість. Традиційні ремесла — виробництво японського паперу. В населеному пункті розташовані синтоїстське святилище Тайкодані-Інарі, замок Цувано, буддистський монастир Йомей, .

Цувано

34°32′37″ пн. ш. 131°50′18″ сх. д. / 34.54361° пн. ш. 131.83833° сх. д. / 34.54361; 131.83833
Країна	Японія
Регіон	Тюґоку, Темногір'я
Префектура	Сімане
Повіт	Каноасі
Код	32501-5
Площа	307,09 км²
Населення	8254 осіб (Станом на 1 серпня 2011)
Густота	26,9 осіб/км²
Сторінка	Офіційна сторінка
Карти: Інститут географії Японії • Google • Bing • Geohack • Yahoo • Navitime • Itsumo-Navi • Mapple
•

Географія

Цувано розташоване на заході острова Хонсю, на південному заході префектури Сімане, на кордоні з префектурою Ямаґуті. 90 % площі займають гори, покриті густим лісом. Центральна частина містечка розташована в западині, якою протікає річка , південна притока річки . Найвищою точкою є гора , вулкан висотою 908 м.

Історія

Цувано виникло як середньовічне призамкове поселення провінції Ідзумо. Наприкінці 13 століття місцевим володарем став самурайський рід , що був направлений сюди зі Східної Японії. 1295 року голови роду збудували замок-резиденцію на лівому березі річки Цувано, на горі (367 м). Початково замок називався Санбонмацу, але згодом був перейменований на Цувано. У підніжжя замку виникло ремісничо-купецьке поселення, що дало початок містечку.

1600 року, після битви при Секіґахарі, замок і містечко Цувано стали володінням самурайського роду Сакадзакі. Проте через конфлікт із родиною сьоґунів Токуґава його голова покінчив життя самогубством, а його землі були конфісковані. 1617 року новим господарем Цувано став рід . Він заклав основи автономного уділу Цувано, який проіснував до середини 19 століття. Після ліквідації уділу та історичного поділу на провінції містечко стало складовою префектури Сімане.

1889 року Цувано отримало статус містечка. 1955 року воно поглинуло сусідні села , та частину села . 2005 року Цувано об'єдналося з містечком . Будинок містечкової адміністрації розташовано в Нітіхарі.

Населення

Станом на 2005 рік населення Цувано становило 9515 осіб. Більша частина мешканців проживає в центральній частині, на березі річки Цувано.

Економіка

Основою економіки Цувано є сільське господарство, текстильна промисловість, целюлозно-паперова промисловість, туризм. В містечку вирощують ліс для деревообробки, японський хрін васабі та їстівні гриби сіїтаке.

Традиційними ремеслами є виготовлення японського паперу на основі , а також виробництво японських сідел. Тривалий час, починаючи з 13 століття, економіку Цувано підтримувала мідна копальня . Протягом 17 — 19 століття вона перебувала під прямим контролем сьоґунату Токуґава.

Транспорт

Від початку 20 століття Цувано сполучається з сусідніми населеними пунктами залізниці JR. Через містечко проходять державні автошляхи № 9 і № 187.

Туризм

В центральній частині Цувано розвинена туристична інфраструктура. Завдяки великій кількості історично-культурних пам'яток, що збереглися, містечко називають «малим Кіото». Вздовж річки Цувано розташований старий квартал з самурайськими садибами раннього нового часу та приватний сад роду . Тут стоять будинки корифея японської літератури Морі Оґая та просвітителя . В буддистському монастирі Йомей розміщені усипальниця голів роду Камей та могила полководця Сакадзакі Наоморі. Місцеве синтоїстське святилище Тайкодані-Інарі є одним з п'яти найбільших святилищ Інарі в країні.

На перевалі розташована католицька . Вона збудована в пам'ять про японських християн-мучеників, що були переселені сюди з Наґасакі в 1870 році за наказом уряду й страчені під тортурами.

З 1991 року в Цувано працює , а з 2001 року — музей Анно Міцумаси. На території колишньої Нітіхари розташована та астрономічний архів. Серед інших культурних надбань містечка — старовинний танок чаплі, що виконується при , місцеві танці й .

Уродженці

Морі Оґай — письменник.
— освітянин.

Примітки

Інститут географії Японії. 2010.10.1
Номото К. Цувано // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.

Джерела та література

(яп.) Цувано // Великий словник японських топонімів Кадокава. Префектура Сімане (32). — Токіо: Кадокава Шьотен, 1979.

Цувано // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Цувано

(яп.) Офіційна сторінка Цувано

[ІГЯ-1] Інститут географії Японії. 2010.10.1

[НП-2] Номото К. Цувано // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.

Цува но яп 津和野町 つわのちょう МФА t suwano t ɕoː містечко в Японії в повіті Каноасі префектури Сімане Розташоване в південно за