Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Церква Святої Трійці (Пустовійтівка) — діючий православний храм Київського патріархату, розташований за адресою: с. Пустовійтівка, Роменського району Сумської області. Пам'ятка архітектури 1773 року, відтворена на початку 21 століття.
Історія
У 1773 році кошовий Петро Іванович Калнишевський збудував власним коштом на батьківщині церкву Святої Трійці. Це підтверджують старовинні документи:
“В духовну протопопію Роменську управу доповідь. Війська запорозького низового пан кошовий отаман Петро Іванович Калниш, у селі відомства протопопії роменської Пустовійтівці, в якому він, пан кошовий, народився, від свого кошту власного знову дерев’яну в ім’я пресвятої Трійці церкву на місті вольному збудували...”
Цій церкві подарував козацький отаман Євангеліє в розкішному окладі, яке виготував київський майстер Іван Равич. Свого часу витвір коштував 600 карбованців золотом. Православна церква визнала Калниша святим за прижиттєві справи і за внесок у розвиток церковного будівництва. Церква, збудована Калнишевським у Пустовійтівці, є «видатним пам'ятником українського відродження». Спочатку куполи були покриті гонтою, а вся церква пошальована. Але в 1818 р. куполи і вся церква покриті знову чорним залізом, пофарбовані зеленою фарбою, всередині побілена, добудовані до церкви притвори, пономарня і ризниця. У 1887 році церкву ремонтували; при цьому лутки старих дверей з різьбленим написом викинули. Тоді збудували нову дзвіницю, сполучили її притвором із бабинцем. До 1929 році стан споруди був бездоганний, та за кілька років її зруйнували в числі сотень інших храмів.
Відбудова
На початку XXI століття церкву відбудували. У 2006 році на Покрову храм освятили. Будівельники, які виграли тендер на відбудову церкви, зводили її старовинним способом, без єдиного цвяха. Церква виконана у «козацькому стилі», вона виразна і самобутня. Вирізняються риси «барочного» стилю: ярусне розташування бань із перехватом, чіткі геометричні форми. У церкві небагато ікон, козакам властива стриманість. Образи уквітчані вишитими рушниками.
Архітектурний опис
З різних точок силует будівлі сприймається по-іншому. Вона триверха, тризрубна. План її складається з трохи видовжених в напрямку схід — захід шестикутників — з бабинця й вівтаря та центрального восьмигранника, витягнутого по осі південь — північ. При зведенні слідували детальному опису доктора мистецтвознавства професора С.Таранушенка у 1929 році:
"Церкву будував один із кращих майстрів того часу. Про це свідчать обробка деревини (дуб), складання зрубів, рубка замків. Стан збереження її бездоганний. Будівля висока, одна з найбільш імпозантних і величавих на Лівобережжі. Могутні форми її не позбавлені граційності, але не м’якої, розманіженої, а мужньої».
Зруб стін центральної дільниці вивищується над зрубами вівтаря і бабинця. Верх центральної частини також масивніший і вищий за бокові верхи. Обшивка корпусів зрубів вертикальна. Приблизно на половині висоти зрубів вівтаря й бабинця будівлю підперізує пояс, пофарбований зеленим кольором. Він об'єднує зруби і підкреслює горизонталь. Над поясом прорізані вікна на одному рівні і однієї величини у всіх зрубах. У крайніх зрубах вікон по троє, а в центральному — в кожній зовнішній грані. Вінчає зруби чітко прорисований карниз, що складається з чвертьвалків та поличок з сухариками. Восьмерики усіх верхів є стриманішими у пропорціях. У них горизонтальні розміри переважають вертикальні. Восьмерики прорізані вікнами по сторонах світу, але у вівтарі на захід, а в бабинці на схід вікон немає. Грушеподібної форми главки завершуються кованими визолоченими хрестами. Всередині храму оббивка горизонтальна.
Див. також
Джерела
- Курилов І. О. Роменська старина. Історичні, статистичні і побутові записки про місто Ромни і його жителів від початку міста до нашого часу. — Ромни, 1897.
- Справочная клировая книга по Полтавской епархии на 1912 год. –Полтава. –1912.
- Кам'яна симфонія. Дослідження архітектури Роменщини. –ТОВ "Торговий дім «Папірус», Суми-2011. — 132 с. Автор-упорядник Ольга Лобода
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cerkva Svyatoyi Trijci Cerkva Svyatoyi Trijci Pustovijtivka diyuchij pravoslavnij hram Kiyivskogo patriarhatu roztashovanij za adresoyu s Pustovijtivka Romenskogo rajonu Sumskoyi oblasti Pam yatka arhitekturi 1773 roku vidtvorena na pochatku 21 stolittya Cerkva Svyatoyi Trijci u s Pustovijtivka Romenskogo rajonu Sumskoyi oblasti Cerkva Sv Trijci s PustovijtivkaIstoriyaU 1773 roci koshovij Petro Ivanovich Kalnishevskij zbuduvav vlasnim koshtom na batkivshini cerkvu Svyatoyi Trijci Ce pidtverdzhuyut starovinni dokumenti Cerkva sv Trijci u Pustovijtivci 1920 i V duhovnu protopopiyu Romensku upravu dopovid Vijska zaporozkogo nizovogo pan koshovij otaman Petro Ivanovich Kalnish u seli vidomstva protopopiyi romenskoyi Pustovijtivci v yakomu vin pan koshovij narodivsya vid svogo koshtu vlasnogo znovu derev yanu v im ya presvyatoyi Trijci cerkvu na misti volnomu zbuduvali Ikonostas cerkvi sv Trijci u Pustovijtivci 1920 i Cij cerkvi podaruvav kozackij otaman Yevangeliye v rozkishnomu okladi yake vigotuvav kiyivskij majster Ivan Ravich Svogo chasu vitvir koshtuvav 600 karbovanciv zolotom Pravoslavna cerkva viznala Kalnisha svyatim za prizhittyevi spravi i za vnesok u rozvitok cerkovnogo budivnictva Cerkva zbudovana Kalnishevskim u Pustovijtivci ye vidatnim pam yatnikom ukrayinskogo vidrodzhennya Spochatku kupoli buli pokriti gontoyu a vsya cerkva poshalovana Ale v 1818 r kupoli i vsya cerkva pokriti znovu chornim zalizom pofarbovani zelenoyu farboyu vseredini pobilena dobudovani do cerkvi pritvori ponomarnya i riznicya U 1887 roci cerkvu remontuvali pri comu lutki starih dverej z rizblenim napisom vikinuli Todi zbuduvali novu dzvinicyu spoluchili yiyi pritvorom iz babincem Do 1929 roci stan sporudi buv bezdogannij ta za kilka rokiv yiyi zrujnuvali v chisli soten inshih hramiv VidbudovaNa pochatku XXI stolittya cerkvu vidbuduvali U 2006 roci na Pokrovu hram osvyatili Budivelniki yaki vigrali tender na vidbudovu cerkvi zvodili yiyi starovinnim sposobom bez yedinogo cvyaha Cerkva vikonana u kozackomu stili vona virazna i samobutnya Viriznyayutsya risi barochnogo stilyu yarusne roztashuvannya ban iz perehvatom chitki geometrichni formi U cerkvi nebagato ikon kozakam vlastiva strimanist Obrazi ukvitchani vishitimi rushnikami Arhitekturnij opisZ riznih tochok siluet budivli sprijmayetsya po inshomu Vona triverha trizrubna Plan yiyi skladayetsya z trohi vidovzhenih v napryamku shid zahid shestikutnikiv z babincya j vivtarya ta centralnogo vosmigrannika vityagnutogo po osi pivden pivnich Pri zvedenni sliduvali detalnomu opisu doktora mistectvoznavstva profesora S Taranushenka u 1929 roci Cerkvu buduvav odin iz krashih majstriv togo chasu Pro ce svidchat obrobka derevini dub skladannya zrubiv rubka zamkiv Stan zberezhennya yiyi bezdogannij Budivlya visoka odna z najbilsh impozantnih i velichavih na Livoberezhzhi Mogutni formi yiyi ne pozbavleni gracijnosti ale ne m yakoyi rozmanizhenoyi a muzhnoyi Zrub stin centralnoyi dilnici vivishuyetsya nad zrubami vivtarya i babincya Verh centralnoyi chastini takozh masivnishij i vishij za bokovi verhi Obshivka korpusiv zrubiv vertikalna Priblizno na polovini visoti zrubiv vivtarya j babincya budivlyu pidperizuye poyas pofarbovanij zelenim kolorom Vin ob yednuye zrubi i pidkreslyuye gorizontal Nad poyasom prorizani vikna na odnomu rivni i odniyeyi velichini u vsih zrubah U krajnih zrubah vikon po troye a v centralnomu v kozhnij zovnishnij grani Vinchaye zrubi chitko prorisovanij karniz sho skladayetsya z chvertvalkiv ta polichok z suharikami Vosmeriki usih verhiv ye strimanishimi u proporciyah U nih gorizontalni rozmiri perevazhayut vertikalni Vosmeriki prorizani viknami po storonah svitu ale u vivtari na zahid a v babinci na shid vikon nemaye Grushepodibnoyi formi glavki zavershuyutsya kovanimi vizolochenimi hrestami Vseredini hramu obbivka gorizontalna Div takozhKalnishevskij Petro IvanovichDzherelaKurilov I O Romenska starina Istorichni statistichni i pobutovi zapiski pro misto Romni i jogo zhiteliv vid pochatku mista do nashogo chasu Romni 1897 Spravochnaya klirovaya kniga po Poltavskoj eparhii na 1912 god Poltava 1912 Kam yana simfoniya Doslidzhennya arhitekturi Romenshini TOV Torgovij dim Papirus Sumi 2011 132 s Avtor uporyadnik Olga Loboda