Перша згадка про село Містки (сьогодні: Львівський (Пустомитівський) район, Львівська область) датується 1515 р. Відомо, що церква в честь св. Миколая в селі була збудована 1682 року. Вона була дерев'яною і з трьома верхами, як зазначається в акті генеральної візитації парафії 25.3.1764 року . Через те, що «стара» церква була давньою і руйнувалася, в 1890 р. парафія отримала відповідну грамоту для закладення каменю на нову церкву. В 1891 р. збудовано нова мурована церква (УГКЦ), а також побудовано нову дзвіницю з 4 дзвонами (один з них за дивних обставин зник, на інших 3-х є деякі позначки: малий дзвін, як на ньому ж зазначено був виготовлений 1715, середній — 1711, великий був перелитий у 1791 р). Вважається, що ці дзвони є з часів місцевої церкви Св. Миколая. За спогадами місцевої мешканки близько 1944—1945 рр. місцевий паламар п. Мирослав Цибульський разом з ініціативними людьми села через небезпеку, що церковні дзвони може забрати радянська влада, закопав у землю на території гіпсового кар'єру, який розташований навпроти церкви і лише згодом повернули їх на місце. В жовтні 1892 р. «нову» церкву освятили і назвали в честь свята Покрови Пресвятої Богородиці. Як згадано у статті в газеті «Діло», коли переходили в «нову» церкву в с. Містки, то «старій» церкві було близько 300 років.
Церква Покрови Пресвятої Богородиці | |
---|---|
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (с. Містки) | |
Тип споруди | християнський храм |
Розташування | Україна, Містки |
Перша згадка | 1682 р. |
Відбудовано | 1891 р. |
Юрисдикція | Українська Греко-Католицька Церква |
Адреса | с. Містки, Львівська область |
Найціннішою і найстарішою річчю у церкві Покрови Пресвятої Богородиці є старе Євангеліє, написане церковнослов'янською мовою і датується 1690 р. Воно використовується на деяких богослужіннях і дотепер .
О. Петро Кордуба (1870—1944)
Найвидатнішим отцем на цій парафії був о. Петро Кордуба (1870—1944), який був парохом з 1908 по 1941 рр.
Доля парафії після Львівського псевдособору 1946 року
Після заслання о. Петра Кордуби парафію очолив його син о. Емануїл Кордуба, який до того був сотрудником. Проте він 1943 року став військовим капеланом в дивізії «Галичина» і уже ніколи не повернувся назад на парафію. Опісля парохом став о. Іван Дорик, один з перших в деканаті, який на деканальних соборчиках погодився підтримати «Ініціативну групу» та прийняти православ'я. Однак згодом, ще до початку Львівського псевдособору, відмовився від свого рішення. Є спогади, що він співпрацював і з НКВД, і з місцевими повстанцями. В кінці 1945 р. о. Івана Дорика було вбито. За однією із теорій його вбили НКВДисти, за іншою — місцеві повстанці (через загрозу доносу на них), ще за іншою — наклав на себе руки. Тому в період псевдособору церква не діяла, а парафіяни на богослужіння ходили в сусідні села. Після пседособору сюди було призначено о. Івана Піньковського, який до самого «собору» був греко-католиком, проти під тиском прийняв православ'я.
Щодо діяльности священників Катакомбної Церкви в селі Містки, то сюди ніколи такі не приїжджали та не служили ні літургій, ні інших треб для вірних. Лише окремі люди їздили до Львова у визначені місця, аби помолитися літургію підпільно разом з іншими вірними Катакомбної Церкви, але таких була мала кількість. Деякі вірні РКЦ їздили на молитву до костьолів, решта ж залишалися вірними своєму храму, а тому належали до Православної Церкви. Одна із місцевих мешканок вважає, що більшість односельчан не намагалися шукати священників Катакомбної Церкви, оскільки село було дуже згуртованим навколо роботи о. Івана Піньковського, який справді був духовним авторитетом для парафіян: йому довіряли, любили, поважали, вважали вельми освіченим (знав багато мов) і всі, по можливості, відвідували храм та забезпечували собі духовні потреби. Вона пригадує, що зранку о. Іван завжди служив літургію, а після допомагав людям у їх різній діяльности (на колгоспних полях, в школі та ін.), оскільки жив на плебанії. Районна газета «Голос народу» за 1 жовтня 2011 р., яка подає статтю п. Галини Пазуха про її маму п. Ольгу, що була місцевою вчителькою, пригадує спомин п. Ольги про о. Івана Піньковського: «Панотець був чоловіком компанійським, часто, під час перерв приходив до учителів побалакати, та й вони (вчителі) до нього заходили. Зрештою, у його домі знаходилися класи».
Як пригадує вона далі, радянська влада часто закривала навколишні храми, проте о. Іван Піньковський разом із парафіянами прикладав усіх зусиль, аби місцева церква не була закрита. В цей час дуже часто грабували навколишні церкви, тому люди влаштовували чергування. Це дуже згуртовувало місцевих мешканців. Вони завжди вирізнялися високим рівнем культури. Зі спогадів місцевої вчительки історії, дяк або місцевий священник часто ходили разом з молоддю в дім культури, де проводилися щотижневі суботні танці або ж спільний перегляд фільмів, в такий спосіб, молоді люди, як вона наголошує завжди були під наглядом «моралі», в особі поважних людей.
Отець Іван Піньковський часто святив паски по хатах, щоб не провокувати місцеву радянську владу. За спогадами місцевого мешканця вчителі забороняли дітям ходити до церкви, особливо на свята. А тому намагалися в цей період придумати найважчу фізичну роботу, слідкували чи діти на Різдво ходять колядувати чи беруть участь у вертепах. Проте в церкві і надалі дотримувалися попередніх давніх традицій.
Одна із таких давніх традицій (за спогадати місцевої мешканки це «споконвічна» традиція) — це те, що місцеві хлопці в часі Страсної П'ятниці і Суботи, а також недільної Воскресної ночі (до початку Воскресної Утренні) переодягаються в давньоримський військовий одяг (шенель, гельма, спис) та проводять по черзі чергування біля спорудженого Гробу Господнього. Що цікавого, на стихирі «Воскресіння твоє, Христе спасе» переодягнені воїни, впавши, видають себе мертвими.
Після смерті о. Івана Пінковського (з великим почетом був похований на території церковного подвір'я) на парафію на короткий період прибув о. Іван Каранець, пізніше о. Біляковський, о. Роман Телішевський (прибув на парафію після ув'язнення через те, що не перейшов до Православної Церкви після Львівського псевдособору), о. Ростислав Зінько (був тут близько до 1980 р.). Опісля в 1982 р. на парафію прибув о. Юрій Шмід і очолював її аж до літа 1990 р., після ж парафія повернула до відновленої УГКЦ.
Відновлення і вихід УГКЦ з підпілля
Коли постало питання повернення в лоно до відновленої УГКЦ чи залишатися в православній Церкві, майже усі парафіяни без жодного конфлікту погодилися на перехід до УГКЦ. За спогадами місцевої мешканки церковне братство ходило до кожного двору, аби записати, хто хоче повернутися назад до УГКЦ. Фактично всі парафіяни одноголосно підтримали таку ініціативу, лише деякі — відмовилися. Із цією ж пропозицією також підійшли до місцевого пароха о. Юрія, аби він разом з ними перейшов до УГКЦ. Проте отець взяв паузу для роздумів, і через особисті причини та переконання о. Юрій Шмідт відмовився від цієї пропозиції.
Сучасний розвиток парафії
Після відмови попереднього пароха о. Юрія Шмідта на перехід до відновленої УГКЦ, парафія перейшла під управління УГКЦ, і сюди було послано о. Михайла Якимця (служив менше року; монах старшого віку, скоріш за все вийшов з підпілля), згодом о. Іван Микитин (служив близько 3-х років; до Львівського псевдособору був священиком УГКЦ, після ж перестав священнодіяти та був провідником в поїздах і, лише з відновленням Церкви, повернувся в її лоно), о. Володимир Піговський (служив приблизно рік; був священником Катакомбної Церкви). Влітку 1994 р. на парафію прибув о. Василь Пукас (служив близько 11-ти років). З 2005 р. і до тепер парафію Покрови Пресвятої Богородиці в с. Містки (Пустомитівський деканат) очолює о. Іван Патроник з с. Зимна Вода.
Примітки
- Лаба, Василь (2012). Літопис парафії Містки. Львів. с. 17—18.
- Лаба, Василь (2012). Літопис парафії Містки. Львів. с. 19—20.
- Лаба, Василь (2012). Літопис парафії Містки. Львів. с. 47—51.
- Лаба, Василь (2012). Літопис парафії Містки. Львів. с. 70—73.
- Пазух, Галина. На всі літа. Голос народу.
- Лаба, Василь (2012). Літопис парафії Містки. Львів. с. 73—80.
- Лаба, Василь (2012). Літопис парафії Містки. Львів. с. 81—83.
Джерела
- Пазуха Г. На всі літа // Голос народу (01.10.2011) 5.
- Лаба В. Літопис парафії Містки. Львів 2012.
- Лабінська-Снігур К. Вірні до кінця. Мученики й ісповідники віри ХХ століття. Львів 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Persha zgadka pro selo Mistki sogodni Lvivskij Pustomitivskij rajon Lvivska oblast datuyetsya 1515 r Vidomo sho cerkva v chest sv Mikolaya v seli bula zbudovana 1682 roku Vona bula derev yanoyu i z troma verhami yak zaznachayetsya v akti generalnoyi vizitaciyi parafiyi 25 3 1764 roku Cherez te sho stara cerkva bula davnoyu i rujnuvalasya v 1890 r parafiya otrimala vidpovidnu gramotu dlya zakladennya kamenyu na novu cerkvu V 1891 r zbudovano nova murovana cerkva UGKC a takozh pobudovano novu dzvinicyu z 4 dzvonami odin z nih za divnih obstavin znik na inshih 3 h ye deyaki poznachki malij dzvin yak na nomu zh zaznacheno buv vigotovlenij 1715 serednij 1711 velikij buv perelitij u 1791 r Vvazhayetsya sho ci dzvoni ye z chasiv miscevoyi cerkvi Sv Mikolaya Za spogadami miscevoyi meshkanki blizko 1944 1945 rr miscevij palamar p Miroslav Cibulskij razom z iniciativnimi lyudmi sela cherez nebezpeku sho cerkovni dzvoni mozhe zabrati radyanska vlada zakopav u zemlyu na teritoriyi gipsovogo kar yeru yakij roztashovanij navproti cerkvi i lishe zgodom povernuli yih na misce V zhovtni 1892 r novu cerkvu osvyatili i nazvali v chest svyata Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Yak zgadano u statti v gazeti Dilo koli perehodili v novu cerkvu v s Mistki to starij cerkvi bulo blizko 300 rokiv Cerkva Pokrovi Presvyatoyi BogorodiciCerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici s Mistki Tip sporudihristiyanskij hramRoztashuvannyaUkrayina MistkiPersha zgadka1682 r Vidbudovano1891 r YurisdikciyaUkrayinska Greko Katolicka CerkvaAdresas Mistki Lvivska oblast Najcinnishoyu i najstarishoyu richchyu u cerkvi Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici ye stare Yevangeliye napisane cerkovnoslov yanskoyu movoyu i datuyetsya 1690 r Vono vikoristovuyetsya na deyakih bogosluzhinnyah i doteper O Petro Korduba 1870 1944 Najvidatnishim otcem na cij parafiyi buv o Petro Korduba 1870 1944 yakij buv parohom z 1908 po 1941 rr Dolya parafiyi pislya Lvivskogo psevdosoboru 1946 rokuLicova storona Yevangeliya yaka nalezhit parafiyi Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici s Mistki 1690 r Titulna storinka Yevangeliya Pislya zaslannya o Petra Kordubi parafiyu ocholiv jogo sin o Emanuyil Korduba yakij do togo buv sotrudnikom Prote vin 1943 roku stav vijskovim kapelanom v diviziyi Galichina i uzhe nikoli ne povernuvsya nazad na parafiyu Opislya parohom stav o Ivan Dorik odin z pershih v dekanati yakij na dekanalnih soborchikah pogodivsya pidtrimati Iniciativnu grupu ta prijnyati pravoslav ya Odnak zgodom she do pochatku Lvivskogo psevdosoboru vidmovivsya vid svogo rishennya Ye spogadi sho vin spivpracyuvav i z NKVD i z miscevimi povstancyami V kinci 1945 r o Ivana Dorika bulo vbito Za odniyeyu iz teorij jogo vbili NKVDisti za inshoyu miscevi povstanci cherez zagrozu donosu na nih she za inshoyu naklav na sebe ruki Tomu v period psevdosoboru cerkva ne diyala a parafiyani na bogosluzhinnya hodili v susidni sela Pislya psedosoboru syudi bulo priznacheno o Ivana Pinkovskogo yakij do samogo soboru buv greko katolikom proti pid tiskom prijnyav pravoslav ya Shodo diyalnosti svyashennikiv Katakombnoyi Cerkvi v seli Mistki to syudi nikoli taki ne priyizhdzhali ta ne sluzhili ni liturgij ni inshih treb dlya virnih Lishe okremi lyudi yizdili do Lvova u viznacheni miscya abi pomolitisya liturgiyu pidpilno razom z inshimi virnimi Katakombnoyi Cerkvi ale takih bula mala kilkist Deyaki virni RKC yizdili na molitvu do kostoliv reshta zh zalishalisya virnimi svoyemu hramu a tomu nalezhali do Pravoslavnoyi Cerkvi Odna iz miscevih meshkanok vvazhaye sho bilshist odnoselchan ne namagalisya shukati svyashennikiv Katakombnoyi Cerkvi oskilki selo bulo duzhe zgurtovanim navkolo roboti o Ivana Pinkovskogo yakij spravdi buv duhovnim avtoritetom dlya parafiyan jomu doviryali lyubili povazhali vvazhali velmi osvichenim znav bagato mov i vsi po mozhlivosti vidviduvali hram ta zabezpechuvali sobi duhovni potrebi Vona prigaduye sho zranku o Ivan zavzhdi sluzhiv liturgiyu a pislya dopomagav lyudyam u yih riznij diyalnosti na kolgospnih polyah v shkoli ta in oskilki zhiv na plebaniyi Rajonna gazeta Golos narodu za 1 zhovtnya 2011 r yaka podaye stattyu p Galini Pazuha pro yiyi mamu p Olgu sho bula miscevoyu vchitelkoyu prigaduye spomin p Olgi pro o Ivana Pinkovskogo Panotec buv cholovikom kompanijskim chasto pid chas pererv prihodiv do uchiteliv pobalakati ta j voni vchiteli do nogo zahodili Zreshtoyu u jogo domi znahodilisya klasi Yak prigaduye vona dali radyanska vlada chasto zakrivala navkolishni hrami prote o Ivan Pinkovskij razom iz parafiyanami prikladav usih zusil abi misceva cerkva ne bula zakrita V cej chas duzhe chasto grabuvali navkolishni cerkvi tomu lyudi vlashtovuvali cherguvannya Ce duzhe zgurtovuvalo miscevih meshkanciv Voni zavzhdi viriznyalisya visokim rivnem kulturi Zi spogadiv miscevoyi vchitelki istoriyi dyak abo miscevij svyashennik chasto hodili razom z moloddyu v dim kulturi de provodilisya shotizhnevi subotni tanci abo zh spilnij pereglyad filmiv v takij sposib molodi lyudi yak vona nagoloshuye zavzhdi buli pid naglyadom morali v osobi povazhnih lyudej Mogila o Ivana Pinkovskogo i jogo druzhini na teritoriyi cerkvi Otec Ivan Pinkovskij chasto svyativ paski po hatah shob ne provokuvati miscevu radyansku vladu Za spogadami miscevogo meshkancya vchiteli zaboronyali dityam hoditi do cerkvi osoblivo na svyata A tomu namagalisya v cej period pridumati najvazhchu fizichnu robotu slidkuvali chi diti na Rizdvo hodyat kolyaduvati chi berut uchast u vertepah Prote v cerkvi i nadali dotrimuvalisya poperednih davnih tradicij Odna iz takih davnih tradicij za spogadati miscevoyi meshkanki ce spokonvichna tradiciya ce te sho miscevi hlopci v chasi Strasnoyi P yatnici i Suboti a takozh nedilnoyi Voskresnoyi nochi do pochatku Voskresnoyi Utrenni pereodyagayutsya v davnorimskij vijskovij odyag shenel gelma spis ta provodyat po cherzi cherguvannya bilya sporudzhenogo Grobu Gospodnogo Sho cikavogo na stihiri Voskresinnya tvoye Hriste spase pereodyagneni voyini vpavshi vidayut sebe mertvimi Pislya smerti o Ivana Pinkovskogo z velikim pochetom buv pohovanij na teritoriyi cerkovnogo podvir ya na parafiyu na korotkij period pribuv o Ivan Karanec piznishe o Bilyakovskij o Roman Telishevskij pribuv na parafiyu pislya uv yaznennya cherez te sho ne perejshov do Pravoslavnoyi Cerkvi pislya Lvivskogo psevdosoboru o Rostislav Zinko buv tut blizko do 1980 r Opislya v 1982 r na parafiyu pribuv o Yurij Shmid i ocholyuvav yiyi azh do lita 1990 r pislya zh parafiya povernula do vidnovlenoyi UGKC Vidnovlennya i vihid UGKC z pidpillyaMiscevi hlopci pereodyagneni v rimskij vijskovij odyag yaki cherguyut bilya sporudzhenogo Grobu Gospodnogo z viglyadom na ikonostas cerkvi 30 04 2021 Koli postalo pitannya povernennya v lono do vidnovlenoyi UGKC chi zalishatisya v pravoslavnij Cerkvi majzhe usi parafiyani bez zhodnogo konfliktu pogodilisya na perehid do UGKC Za spogadami miscevoyi meshkanki cerkovne bratstvo hodilo do kozhnogo dvoru abi zapisati hto hoche povernutisya nazad do UGKC Faktichno vsi parafiyani odnogolosno pidtrimali taku iniciativu lishe deyaki vidmovilisya Iz ciyeyu zh propoziciyeyu takozh pidijshli do miscevogo paroha o Yuriya abi vin razom z nimi perejshov do UGKC Prote otec vzyav pauzu dlya rozdumiv i cherez osobisti prichini ta perekonannya o Yurij Shmidt vidmovivsya vid ciyeyi propoziciyi Suchasnij rozvitok parafiyiPislya vidmovi poperednogo paroha o Yuriya Shmidta na perehid do vidnovlenoyi UGKC parafiya perejshla pid upravlinnya UGKC i syudi bulo poslano o Mihajla Yakimcya sluzhiv menshe roku monah starshogo viku skorish za vse vijshov z pidpillya zgodom o Ivan Mikitin sluzhiv blizko 3 h rokiv do Lvivskogo psevdosoboru buv svyashenikom UGKC pislya zh perestav svyashennodiyati ta buv providnikom v poyizdah i lishe z vidnovlennyam Cerkvi povernuvsya v yiyi lono o Volodimir Pigovskij sluzhiv priblizno rik buv svyashennikom Katakombnoyi Cerkvi Vlitku 1994 r na parafiyu pribuv o Vasil Pukas sluzhiv blizko 11 ti rokiv Z 2005 r i do teper parafiyu Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici v s Mistki Pustomitivskij dekanat ocholyuye o Ivan Patronik z s Zimna Voda PrimitkiLaba Vasil 2012 Litopis parafiyi Mistki Lviv s 17 18 Laba Vasil 2012 Litopis parafiyi Mistki Lviv s 19 20 Laba Vasil 2012 Litopis parafiyi Mistki Lviv s 47 51 Laba Vasil 2012 Litopis parafiyi Mistki Lviv s 70 73 Pazuh Galina Na vsi lita Golos narodu Laba Vasil 2012 Litopis parafiyi Mistki Lviv s 73 80 Laba Vasil 2012 Litopis parafiyi Mistki Lviv s 81 83 DzherelaPazuha G Na vsi lita Golos narodu 01 10 2011 5 Laba V Litopis parafiyi Mistki Lviv 2012 Labinska Snigur K Virni do kincya Mucheniki j ispovidniki viri HH stolittya Lviv 2016