Церква Різдва Пресвятої Богородиці у Горайці відноситься до найдавніших церков на теренах сучасної Польщі. Окрім неї у давньому українському етнографічному регіоні збереглось ще 3 церкви XVI ст. — св. Параскеви у Радружі, Святого Духа у Потеличах, св. Миколая у Волі-Висоцькій.
Історія
До ремонту 1995 вважали, що церква походить з середини XVIII ст., але відкрита поліхромія дозволила віднести її збережені частини до XVI ст. Церкву, імовірно, збудували 1586 року як філіальну парафії в Жукові. Церква вперше документально згадана у привілеї Сигізмунда III Ваза від 18 листопада 1618 р. Церква тридільної конструкції мала купол понад навою, понад бабинцем дзвіницю та давню стіну (перегородку) іконостасу, яку до середини XVII ст. покрили поліхромією. Храм належав УГКЦ. Наприкінці XVII ст. встановили іконостас, який закрив старі розписи на перегородці. Церква зазнала значної перебудови 1816, коли новозбудовану вівтарну частину покрили восьмибічним шатровим дахом замість квадратного. 1835 збудували новий бабинець з восьмибічним шатровим дахом замість дзвіниці. Старі розписи покрили новою поліхромією (1867—1868).
У 1900—1911 роках наву розширили, прорізавши з двох сторін проходи до двох бічних нав-прибудов.
28 липня 1943 року у Жукові був вбитий парох Жукова і Горайця о. Мирон Колтунюк.
З 1947 після остаточного виселення українського населення церква стала філіальною каплицею РКЦ парафії з Цішанова і стала відкритою з 1985 р. Під час ремонту 1991—2001 років розібрали бічні прибудови до нави, відновивши стіни нави.
Дзвіницю на церковному дворі з межі XVIII—XIX ст. розібрали в середині 1970-х років при розширенні дороги. Замість неї 1994 перевезли дзвіницю (1863) з Майдану Сєнявського. Було встановлено новий паркан навколо прицерковного цвинтаря. Частина ікон переважно з XVIII ст., літургічного начиння з церкви перебуває у музеї-замку Ланьцута. Іконостас, ікони реставрували у Центрі української культури в Кракові і у травні 2011 встановили у храмі.
Церква внесена до туристичних пам'яток Шляху дерев'яної архітектури Підкарпатського воєводства (маршрут 6).
Джерела
- Блажейовський Дмитро Історичний шематизм Перемиської Епархії з включенням Апостольської Адміністратури Лемківщини (1828—1939). — Львів, 1995,
Посилання
- — Дрогобич: Видавнича фірма «Відродження», 1997.- 359 с.,
- Земля на українському обрії. Гміна Чесанів Гораєць (Gorajec). Автор: Юрій ГАВРИЛЮК [ 27 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Врятовані церкви Любачівщини [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Cerkiew Narodzenia Najświętszej Marii Panny w Gorajcu. YouTube [ 29 березня 2016 у Wayback Machine.]
Примітки
- . Архів оригіналу за 13 вересня 2014. Процитовано 13 вересня 2014.
- Архів оригіналу за 29 вересня 2014. Процитовано 13 вересня 2014.
- . Архів оригіналу за 11 листопада 2014. Процитовано 13 вересня 2014.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici u Gorajci vidnositsya do najdavnishih cerkov na terenah suchasnoyi Polshi Okrim neyi u davnomu ukrayinskomu etnografichnomu regioni zbereglos she 3 cerkvi XVI st sv Paraskevi u Radruzhi Svyatogo Duha u Potelichah sv Mikolaya u Voli Visockij Kaplicya Narodzhennya Presvyatoyi Divi Mariyi RKC davnya cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici UGKCIstoriyaCerkva i dzvinicya pislya restavraciyi Do remontu 1995 vvazhali sho cerkva pohodit z seredini XVIII st ale vidkrita polihromiya dozvolila vidnesti yiyi zberezheni chastini do XVI st Cerkvu imovirno zbuduvali 1586 roku yak filialnu parafiyi v Zhukovi Cerkva vpershe dokumentalno zgadana u privileyi Sigizmunda III Vaza vid 18 listopada 1618 r Cerkva tridilnoyi konstrukciyi mala kupol ponad navoyu ponad babincem dzvinicyu ta davnyu stinu peregorodku ikonostasu yaku do seredini XVII st pokrili polihromiyeyu Hram nalezhav UGKC Naprikinci XVII st vstanovili ikonostas yakij zakriv stari rozpisi na peregorodci Cerkva zaznala znachnoyi perebudovi 1816 koli novozbudovanu vivtarnu chastinu pokrili vosmibichnim shatrovim dahom zamist kvadratnogo 1835 zbuduvali novij babinec z vosmibichnim shatrovim dahom zamist dzvinici Stari rozpisi pokrili novoyu polihromiyeyu 1867 1868 U 1900 1911 rokah navu rozshirili prorizavshi z dvoh storin prohodi do dvoh bichnih nav pribudov 28 lipnya 1943 roku u Zhukovi buv vbitij paroh Zhukova i Gorajcya o Miron Koltunyuk Z 1947 pislya ostatochnogo viselennya ukrayinskogo naselennya cerkva stala filialnoyu kapliceyu RKC parafiyi z Cishanova i stala vidkritoyu z 1985 r Pid chas remontu 1991 2001 rokiv rozibrali bichni pribudovi do navi vidnovivshi stini navi Dzvinicyu na cerkovnomu dvori z mezhi XVIII XIX st rozibrali v seredini 1970 h rokiv pri rozshirenni dorogi Zamist neyi 1994 perevezli dzvinicyu 1863 z Majdanu Syenyavskogo Bulo vstanovleno novij parkan navkolo pricerkovnogo cvintarya Chastina ikon perevazhno z XVIII st liturgichnogo nachinnya z cerkvi perebuvaye u muzeyi zamku Lancuta Ikonostas ikoni restavruvali u Centri ukrayinskoyi kulturi v Krakovi i u travni 2011 vstanovili u hrami Cerkva vnesena do turistichnih pam yatok Shlyahu derev yanoyi arhitekturi Pidkarpatskogo voyevodstva marshrut 6 DzherelaBlazhejovskij Dmitro Istorichnij shematizm Peremiskoyi Eparhiyi z vklyuchennyam Apostolskoyi Administraturi Lemkivshini 1828 1939 Lviv 1995 ISBN 5 7745 0672 XPosilannya Drogobich Vidavnicha firma Vidrodzhennya 1997 359 s ISBN 966 538 009 5 Zemlya na ukrayinskomu obriyi Gmina Chesaniv Gorayec Gorajec Avtor Yurij GAVRILYuK 27 listopada 2016 u Wayback Machine Vryatovani cerkvi Lyubachivshini 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Cerkiew Narodzenia Najswietszej Marii Panny w Gorajcu YouTube 29 bereznya 2016 u Wayback Machine Primitki Arhiv originalu za 13 veresnya 2014 Procitovano 13 veresnya 2014 Arhiv originalu za 29 veresnya 2014 Procitovano 13 veresnya 2014 Arhiv originalu za 11 listopada 2014 Procitovano 13 veresnya 2014 Div takozhRiznya v Gorajci