Центральний Європейський нафтогазоносний басейн — басейн, що розташований на території Великої Британії (східна прибережна частина), Бельгії, Нідерландів, Німеччини, Данії, Швеції (південне закінчення о.Готланд), Польщі, на шельфах Північного (сектори Великої Британії, Нідерландів, Німеччини, Данії та Норвегії) та Балтійського (сектори Німеччини, Польщі, Росії, країн Прибалтики та Швеції) морів. Площа 1028 тис. км², у тому числі 533 тис. км² в акваторії.
Центральний Європейський нафтогазоносний басейн |
Історія
Пошуковорозвідувальні роботи в басейні ведуться з кінця 19 в. на території Німеччини, перше нафтове родовище (Нінхаген) відкрито в 1870, розробляється з 1871, газове (Бентхайм) у 1938, розробляється з 1938.
Геологія
Басейн приурочений до величезної складнопобудованої області прогину, яка охоплює частини трьох великих геоструктурних елементів: Східно-Європейської, Середньоєвропейської та Західно-Європейської платформ. У структурі басейна виділяють три великих елемента — Північноморську та Балтійську синеклізи і Люблінсько-Львівську западину. Осадовий чохол складають породи від протерозойських до четвертинних. Максимальна його товщина 12-14 км (Північноморська синекліза). Регіонально нафтоносні теригенні та карбонатні відклади середнього кембрію, девону, карбону, пермі, юри, крейди та палеоцену. Колектори гранулярні та тріщинні. Поклади представлені всіма відомими типами як у пластових, так і в масивних резервуарах. Глибина залягання продуктивних горизонтів від 200 до 4000 м. Густина нафт від 800 до 987 кг/м³, вміст S найчастіше становить понад 0,5 % (рідше до 9,6 %). Гази надзвичайно різноманітні за складом і з високими концентраціями невуглеводневих сполук: N2 до 95 %, Н2S до 12 %, Не до 0,8 %.
Найбільші нафтові родовища. Нафтовидобуток
Найбільші нафтові родовища — Статфорд (початкові промислові запаси 317 млн т), Фортис (240 млн т), Екофіск (230 млн т), Брент (215 млн т); газові — Гронінген (1870 млрд м³), Тролль (1287 млрд м³), Леман (330 млрд м³), Фрігг (225 млрд м³). У межах басейну діє багато нафтопереробних заводів, найбільші з яких знаходяться в Антверпені (потужність 15,5 млн т), Роттердамі (21,8 млн т). По території басейну проходять траси найбільших в Європі газопроводів: Північно-Західний (від Вільгельмсхафена до Статфорда), Трансєвропейський (Гронінген — Мортара), газорозподільча мережа від родовища Гронінген. Найбільші нафтопроводи Екофіск — Тиспорт, Брент — Саллом-Во, Роттердам — Франкфурт-на-Майні. Основні центри видобування — Екофіск, Слохтерен та ін.
Література
- Бойко В. С., Бойко Р. В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу. Тт. 1-2, 2004—2006 рр. 560 + 800 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Centralnij Yevropejskij naftogazonosnij basejn basejn sho roztashovanij na teritoriyi Velikoyi Britaniyi shidna priberezhna chastina Belgiyi Niderlandiv Nimechchini Daniyi Shveciyi pivdenne zakinchennya o Gotland Polshi na shelfah Pivnichnogo sektori Velikoyi Britaniyi Niderlandiv Nimechchini Daniyi ta Norvegiyi ta Baltijskogo sektori Nimechchini Polshi Rosiyi krayin Pribaltiki ta Shveciyi moriv Plosha 1028 tis km u tomu chisli 533 tis km v akvatoriyi Centralnij Yevropejskij naftogazonosnij basejnIstoriyaPoshukovorozviduvalni roboti v basejni vedutsya z kincya 19 v na teritoriyi Nimechchini pershe naftove rodovishe Ninhagen vidkrito v 1870 rozroblyayetsya z 1871 gazove Benthajm u 1938 rozroblyayetsya z 1938 GeologiyaBasejn priurochenij do velicheznoyi skladnopobudovanoyi oblasti proginu yaka ohoplyuye chastini troh velikih geostrukturnih elementiv Shidno Yevropejskoyi Serednoyevropejskoyi ta Zahidno Yevropejskoyi platform U strukturi basejna vidilyayut tri velikih elementa Pivnichnomorsku ta Baltijsku sineklizi i Lyublinsko Lvivsku zapadinu Osadovij chohol skladayut porodi vid proterozojskih do chetvertinnih Maksimalna jogo tovshina 12 14 km Pivnichnomorska sinekliza Regionalno naftonosni terigenni ta karbonatni vidkladi serednogo kembriyu devonu karbonu permi yuri krejdi ta paleocenu Kolektori granulyarni ta trishinni Pokladi predstavleni vsima vidomimi tipami yak u plastovih tak i v masivnih rezervuarah Glibina zalyagannya produktivnih gorizontiv vid 200 do 4000 m Gustina naft vid 800 do 987 kg m vmist S najchastishe stanovit ponad 0 5 ridshe do 9 6 Gazi nadzvichajno riznomanitni za skladom i z visokimi koncentraciyami nevuglevodnevih spoluk N2 do 95 N2S do 12 Ne do 0 8 Najbilshi naftovi rodovisha NaftovidobutokNajbilshi naftovi rodovisha Statford pochatkovi promislovi zapasi 317 mln t Fortis 240 mln t Ekofisk 230 mln t Brent 215 mln t gazovi Groningen 1870 mlrd m Troll 1287 mlrd m Leman 330 mlrd m Frigg 225 mlrd m U mezhah basejnu diye bagato naftopererobnih zavodiv najbilshi z yakih znahodyatsya v Antverpeni potuzhnist 15 5 mln t Rotterdami 21 8 mln t Po teritoriyi basejnu prohodyat trasi najbilshih v Yevropi gazoprovodiv Pivnichno Zahidnij vid Vilgelmshafena do Statforda Transyevropejskij Groningen Mortara gazorozpodilcha merezha vid rodovisha Groningen Najbilshi naftoprovodi Ekofisk Tisport Brent Sallom Vo Rotterdam Frankfurt na Majni Osnovni centri vidobuvannya Ekofisk Slohteren ta in LiteraturaBojko V S Bojko R V Tlumachno terminologichnij slovnik dovidnik z nafti i gazu Tt 1 2 2004 2006 rr 560 800 s