Центральна Азія — Китай — потужна трубопровідна система для постачання центральноазійського (передусім туркменського) газу до Китаю.
Після набуття незалежності Туркменістан намагався знайти нові маршрути експорту свого газу, який становить основне багатство країни. Створена в радянські часи газотранспортна система була орієнтована на російський напрямок, що ставило Туркменістан в залежність від монополіста, який волів скуповувати газ на кордоні без допуску туркменів до безпосередніх угод з кінцевими споживачами. Іран закуповував невеликі обсяги блакитного палива і до того ж сам володів одними з найбільших запасів газу в світі. Анонсований в середині 1990-их газопровід через Афганістан та Пакистан до Індії стабільно перебував у передпроектній стадії через військово-політичну нестабільність на маршруті та невизначеність з належним фінансуванням. В цих умовах найбільш перспективним видавався східний напрямок, де у ролі платоспроможного покупця із достатнім інвестиційним ресурсом виступив Китай. Як наслідок, наприкінці 2000-их — в першій половині 2010-х спорудили систему подачі блакитного палива до китайського кордону, що складалась із трьох ниток, відомих як лінії A, В та C. Всі вони прямували за одним маршрутом довжиною 1830 км із району газопереробного заводу «Алтин-Асир» (ліцензійна ділянка Багтиярлик) через Узбекистан та південні райони Казахстану до китайського Хоргосу.
Будівництво лінії А розпочалось у 2008 році, а її введення в експлуатацію припало на грудень наступного року, при цьому практично одночасно велось спорудження другої нитки. Регулярні поставки по лініях А та В стартували у 2010 році і станом на кінець 2011 року їх загальна пропускна здатність досягла проектних 30 млрд.м3. В районі Хоргосу вони передають ресурс до газопроводу Захід – Схід II, що був введений в дію спеціально під проект закупівлі центральноазійського газу.
В 2012-му розпочали будівництво лінії С, завершення якої припало на 2014 рік. Вона має дещо більший діаметр ніж дві попередні — 1220 мм проти 1067 мм, при цьому її потужність майже дорівнює сукупному показнику двох перших ліній і складає 25 млрд.м3. У Хоргосі ресурс лінії С передається до газогону , що був повністю завершений у 2016 році.
Ресурсною базою для перших двох ліній визначили туркменські родовища правобережжя Амудар'ї (концесійна територія Багтиярлик), облаштування яких повинна була забезпечити китайська сторона (13 млрд.м3 на рік), а також вже введені до того в розробку родовища лівобережжя (17 млрд.м3), для подачі продукції яких проклали трубопровід Малай — Багтиярлик. У лінію С згідно міждержавних угод допущені експортні обсяги транзитних країн — 10 млрд.м3 для Узбекистану та 5 млрд.м3 для Казахстану.
На своєму шляху трубопровід Центральна Азія — Китай має перемички з газопроводами Південного Казахстану (Бейнеу — Шимкент, Газлі — Шимкент, БГР — ТБА), що дозволяє як приймати призначений для експорту газ, так і забезпечувати за необхідності стабільність місцевої газотранспортної системи. Також з системи можлива пряма передача ресурсу до газопроводу Алмати — Талдикорган.
Планується, що подальший розвиток інфраструктури для транспортування центральноазійського газу в Китай (лінія D), відбуватиметься за іншим маршрутом, через Таджикистан і Киргизію замість Казахстану.
Примітки
- Природный газ и трубопровод. www.cnpc.com.cn. Архів оригіналу за 8 березня 2017. Процитовано 7 березня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Centralna Aziya Kitaj potuzhna truboprovidna sistema dlya postachannya centralnoazijskogo peredusim turkmenskogo gazu do Kitayu Bagtiyarlik KS Gazli KSShema zahidnoyi dilyanki gazoprovodu KS 1 KS 2 KS 3 KS 4 KS 5 KS 6 KS 7 KS 8 KS HorgosShema shidnoyi dilyanki gazoprovodu Pislya nabuttya nezalezhnosti Turkmenistan namagavsya znajti novi marshruti eksportu svogo gazu yakij stanovit osnovne bagatstvo krayini Stvorena v radyanski chasi gazotransportna sistema bula oriyentovana na rosijskij napryamok sho stavilo Turkmenistan v zalezhnist vid monopolista yakij voliv skupovuvati gaz na kordoni bez dopusku turkmeniv do bezposerednih ugod z kincevimi spozhivachami Iran zakupovuvav neveliki obsyagi blakitnogo paliva i do togo zh sam volodiv odnimi z najbilshih zapasiv gazu v sviti Anonsovanij v seredini 1990 ih gazoprovid cherez Afganistan ta Pakistan do Indiyi stabilno perebuvav u peredproektnij stadiyi cherez vijskovo politichnu nestabilnist na marshruti ta neviznachenist z nalezhnim finansuvannyam V cih umovah najbilsh perspektivnim vidavavsya shidnij napryamok de u roli platospromozhnogo pokupcya iz dostatnim investicijnim resursom vistupiv Kitaj Yak naslidok naprikinci 2000 ih v pershij polovini 2010 h sporudili sistemu podachi blakitnogo paliva do kitajskogo kordonu sho skladalas iz troh nitok vidomih yak liniyi A V ta C Vsi voni pryamuvali za odnim marshrutom dovzhinoyu 1830 km iz rajonu gazopererobnogo zavodu Altin Asir licenzijna dilyanka Bagtiyarlik cherez Uzbekistan ta pivdenni rajoni Kazahstanu do kitajskogo Horgosu Budivnictvo liniyi A rozpochalos u 2008 roci a yiyi vvedennya v ekspluataciyu pripalo na gruden nastupnogo roku pri comu praktichno odnochasno velos sporudzhennya drugoyi nitki Regulyarni postavki po liniyah A ta V startuvali u 2010 roci i stanom na kinec 2011 roku yih zagalna propuskna zdatnist dosyagla proektnih 30 mlrd m3 V rajoni Horgosu voni peredayut resurs do gazoprovodu Zahid Shid II sho buv vvedenij v diyu specialno pid proekt zakupivli centralnoazijskogo gazu V 2012 mu rozpochali budivnictvo liniyi S zavershennya yakoyi pripalo na 2014 rik Vona maye desho bilshij diametr nizh dvi poperedni 1220 mm proti 1067 mm pri comu yiyi potuzhnist majzhe dorivnyuye sukupnomu pokazniku dvoh pershih linij i skladaye 25 mlrd m3 U Horgosi resurs liniyi S peredayetsya do gazogonu sho buv povnistyu zavershenij u 2016 roci Resursnoyu bazoyu dlya pershih dvoh linij viznachili turkmenski rodovisha pravoberezhzhya Amudar yi koncesijna teritoriya Bagtiyarlik oblashtuvannya yakih povinna bula zabezpechiti kitajska storona 13 mlrd m3 na rik a takozh vzhe vvedeni do togo v rozrobku rodovisha livoberezhzhya 17 mlrd m3 dlya podachi produkciyi yakih proklali truboprovid Malaj Bagtiyarlik U liniyu S zgidno mizhderzhavnih ugod dopusheni eksportni obsyagi tranzitnih krayin 10 mlrd m3 dlya Uzbekistanu ta 5 mlrd m3 dlya Kazahstanu Na svoyemu shlyahu truboprovid Centralna Aziya Kitaj maye peremichki z gazoprovodami Pivdennogo Kazahstanu Bejneu Shimkent Gazli Shimkent BGR TBA sho dozvolyaye yak prijmati priznachenij dlya eksportu gaz tak i zabezpechuvati za neobhidnosti stabilnist miscevoyi gazotransportnoyi sistemi Takozh z sistemi mozhliva pryama peredacha resursu do gazoprovodu Almati Taldikorgan Planuyetsya sho podalshij rozvitok infrastrukturi dlya transportuvannya centralnoazijskogo gazu v Kitaj liniya D vidbuvatimetsya za inshim marshrutom cherez Tadzhikistan i Kirgiziyu zamist Kazahstanu PrimitkiPrirodnyj gaz i truboprovod www cnpc com cn Arhiv originalu za 8 bereznya 2017 Procitovano 7 bereznya 2017