Селище Гуфайзен, Гуфайзензідлунг (нім. Hufeisensiedlung — селище «Підкова») — житловий масив, побудований на півдні берлінського округу Нойкельн у 1925—1933 роках за проєктом архітекторів Бруно Таута і Мартіна Вагнера. Це один з перших проєктів соціального житла та частина великого житлового масиву Бриц/Фріц-Рейтер-Штадт, другу частину якого забудували архітектори Пауль Енгельман і Еміль Фанмайер.
Гуфайзензідлунг | |
Дата створення / заснування | 1925 |
---|---|
Країна | Німеччина[1] |
Адміністративна одиниця | d |
Місце розташування | d |
Архітектор | Бруно Таут і d |
Дата офіційного відкриття | 1931 |
Статус спадщини | пам'ятка культури[d], частина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО[d] і d[2] |
Офіційний сайт | |
Гуфайзензідлунг у Вікісховищі |
Координати: 52°26′51″ пн. ш. 13°26′54″ сх. д. / 52.44750000002777313° пн. ш. 13.44860000002777944° сх. д.
Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №1239-0031239 (англ.) |
Після Першої світової війни в період безробіття населення Берліна стало різко збільшуватися. Житла в місті катастрофічно не вистачало. На початку 1920-х років дефіцит житла в місті становив понад 100 000 квартир, приватне будівництво не могло його задовольнити.
У 1921-1928 роках з'явилися численні некомерційні житлові товариства, які пропонували ліквідувати брак житла за допомогою соціальних реформ. Відповідно до цих ідей в місті повинно було з'явитися дешеве і високоякісне житло з гарними транспортними можливостями. Втілити ці ідеї можна було тільки шляхом будівництва великих житлових селищ. Житлове селище Хуфайзен став першим прикладом реалізації соціального житла в Берліні та складним завданням для його архітекторів.
Згідно з новим будівельним статутом 1925 року у Великому Берліні з'явилося 17 великих житлових селищ, які попри високу щільність житлової забудови надавали необхідний рівень житлових умов.
Селище Хуфайзен, відповідальним архітектором якого був призначений Бруно Таут, планувалося побудувати на території колишнього дворянського маєтку Бриц на півдні берлінського округу Нойкельн. Разом з радником з містобудування архітектором Мартіном Вагнером Таут підготував містобудівну концепцію селища Хуфайзен. Обидва були прихильниками ідеї «нового будівництва» і мріяли перенести промислові методи праці на архітектуру. Стандартні квартири та будівлі та велике виробництво повинні були виявити переваги нових ідей. Мартін Вагнер використовував будівництво селища для «досліджень економічного будівництва».
Таут привніс в проєкт свій досвід роботи над містом-садом Фалькенберг: попри високу щільність забудови велике значення було приділено зеленим насадженням і вільному простору. Головна будівля розташована навколо невеликого водоймища, а стрічкова забудова залишає численні вільні простори за подобою дворів. Оскільки забудова адаптована до місцевості й виконана у формі великої підкови, селище справляє гарне враження.
Будівництво велося з 1925 по 1933 роки в сім черг, в результаті з'явилося селище в стилі «нового будівництва» на 1072 квартири. Планувань квартир всього чотири. 472 квартири знаходяться в розташованих рядами одноквартирних будинках, 600 квартир знаходяться в чотириповерхових багатоквартирних корпусах. За винятком центральної «підкови» всі споруди виконані стрічковою забудовою, у кожного дома є власний садок.
Функціональності й тим самим архітектурної простоти Тауту вдалося досягти небагатьма, але ефективними засобами, до яких можна віднести віконні плетіння з горбильками, облицювання плиткою по кутах будівель, чергування гладкого і фактурного тинькування. Але найбільш характерним є колірне чергування фасадів в житловому селищі. Сторона, що виходить на Фріц-Рейтер-Алеї (нім. Fritz-Reuter-AlleeFritz-Reuter-Allee), була пофарбована в «берлінський червоний», колір бичачої крові. Її структурують сходові прольоти. Входи в «підкову» виділялися насиченим синім кольором. Таке колірне рішення в ті часи усіляко критикували, але нині сприймається як фірмовий знак селища.
Селище Хуфайзен став орієнтиром для житлової архітектури 1920-30-х років і сьогодні попри порівняно невеликі розміри квартир (від 49 м²) користується великою любов'ю мешканців. У 1990-ті роки проводилися реставраційні роботи, селище отримало також захист держави як історичний пам'ятник. У липні 2008 року разом з іншими п'ятьма житловими комплексами берлінського модернізму селище Хуфайзен був внесений у Список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Примітки
- archINFORM — 1994.
- Berlin cultural heritage database / за ред. Senate Department for Urban Development and the Environment
Література
- Christina Haberlik: 50 Klassiker. Architektur des 20. Jahrhunderts. Hildesheim: Gerstenberg Verlag, 2001.
- Norbert Huse (Hg.): Vier Berliner Siedlungen der Weimarer Republik, Argon-Verlag, Berlin, 1987,
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хуфайзензідлунг
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Selishe Gufajzen Gufajzenzidlung nim Hufeisensiedlung selishe Pidkova zhitlovij masiv pobudovanij na pivdni berlinskogo okrugu Nojkeln u 1925 1933 rokah za proyektom arhitektoriv Bruno Tauta i Martina Vagnera Ce odin z pershih proyektiv socialnogo zhitla ta chastina velikogo zhitlovogo masivu Bric Fric Rejter Shtadt drugu chastinu yakogo zabuduvali arhitektori Paul Engelman i Emil Fanmajer GufajzenzidlungData stvorennya zasnuvannya1925Krayina Nimechchina 1 Administrativna odinicyadMisce roztashuvannyadArhitektorBruno Taut i dData oficijnogo vidkrittya1931Status spadshinipam yatka kulturi d chastina ob yekta Svitovoyi spadshini YuNESKO d i d 2 Oficijnij sajt Gufajzenzidlung u Vikishovishi Koordinati 52 26 51 pn sh 13 26 54 sh d 52 44750000002777313 pn sh 13 44860000002777944 sh d 52 44750000002777313 13 44860000002777944Svitova spadshina YuNESKO ob yekt 1239 0031239 angl Pislya Pershoyi svitovoyi vijni v period bezrobittya naselennya Berlina stalo rizko zbilshuvatisya Zhitla v misti katastrofichno ne vistachalo Na pochatku 1920 h rokiv deficit zhitla v misti stanoviv ponad 100 000 kvartir privatne budivnictvo ne moglo jogo zadovolniti U 1921 1928 rokah z yavilisya chislenni nekomercijni zhitlovi tovaristva yaki proponuvali likviduvati brak zhitla za dopomogoyu socialnih reform Vidpovidno do cih idej v misti povinno bulo z yavitisya desheve i visokoyakisne zhitlo z garnimi transportnimi mozhlivostyami Vtiliti ci ideyi mozhna bulo tilki shlyahom budivnictva velikih zhitlovih selish Zhitlove selishe Hufajzen stav pershim prikladom realizaciyi socialnogo zhitla v Berlini ta skladnim zavdannyam dlya jogo arhitektoriv Zgidno z novim budivelnim statutom 1925 roku u Velikomu Berlini z yavilosya 17 velikih zhitlovih selish yaki popri visoku shilnist zhitlovoyi zabudovi nadavali neobhidnij riven zhitlovih umov Chervona storona selisha Hufajzen Selishe Hufajzen vidpovidalnim arhitektorom yakogo buv priznachenij Bruno Taut planuvalosya pobuduvati na teritoriyi kolishnogo dvoryanskogo mayetku Bric na pivdni berlinskogo okrugu Nojkeln Razom z radnikom z mistobuduvannya arhitektorom Martinom Vagnerom Taut pidgotuvav mistobudivnu koncepciyu selisha Hufajzen Obidva buli prihilnikami ideyi novogo budivnictva i mriyali perenesti promislovi metodi praci na arhitekturu Standartni kvartiri ta budivli ta velike virobnictvo povinni buli viyaviti perevagi novih idej Martin Vagner vikoristovuvav budivnictvo selisha dlya doslidzhen ekonomichnogo budivnictva Taut privnis v proyekt svij dosvid roboti nad mistom sadom Falkenberg popri visoku shilnist zabudovi velike znachennya bulo pridileno zelenim nasadzhennyam i vilnomu prostoru Golovna budivlya roztashovana navkolo nevelikogo vodojmisha a strichkova zabudova zalishaye chislenni vilni prostori za podoboyu dvoriv Oskilki zabudova adaptovana do miscevosti j vikonana u formi velikoyi pidkovi selishe spravlyaye garne vrazhennya Kolorovi fasadi v berlinskomu selishi Hufajzen Budivnictvo velosya z 1925 po 1933 roki v sim cherg v rezultati z yavilosya selishe v stili novogo budivnictva na 1072 kvartiri Planuvan kvartir vsogo chotiri 472 kvartiri znahodyatsya v roztashovanih ryadami odnokvartirnih budinkah 600 kvartir znahodyatsya v chotiripoverhovih bagatokvartirnih korpusah Za vinyatkom centralnoyi pidkovi vsi sporudi vikonani strichkovoyu zabudovoyu u kozhnogo doma ye vlasnij sadok Funkcionalnosti j tim samim arhitekturnoyi prostoti Tautu vdalosya dosyagti nebagatma ale efektivnimi zasobami do yakih mozhna vidnesti vikonni pletinnya z gorbilkami oblicyuvannya plitkoyu po kutah budivel cherguvannya gladkogo i fakturnogo tinkuvannya Ale najbilsh harakternim ye kolirne cherguvannya fasadiv v zhitlovomu selishi Storona sho vihodit na Fric Rejter Aleyi nim Fritz Reuter AlleeFritz Reuter Allee bula pofarbovana v berlinskij chervonij kolir bichachoyi krovi Yiyi strukturuyut shodovi proloti Vhodi v pidkovu vidilyalisya nasichenim sinim kolorom Take kolirne rishennya v ti chasi usilyako kritikuvali ale nini sprijmayetsya yak firmovij znak selisha Selishe Hufajzen stav oriyentirom dlya zhitlovoyi arhitekturi 1920 30 h rokiv i sogodni popri porivnyano neveliki rozmiri kvartir vid 49 m koristuyetsya velikoyu lyubov yu meshkanciv U 1990 ti roki provodilisya restavracijni roboti selishe otrimalo takozh zahist derzhavi yak istorichnij pam yatnik U lipni 2008 roku razom z inshimi p yatma zhitlovimi kompleksami berlinskogo modernizmu selishe Hufajzen buv vnesenij u Spisok Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO PrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049 Berlin cultural heritage database za red Senate Department for Urban Development and the Environment d Track Q21776846d Track Q21776837LiteraturaChristina Haberlik 50 Klassiker Architektur des 20 Jahrhunderts Hildesheim Gerstenberg Verlag 2001 ISBN 3 8067 2514 4 Norbert Huse Hg Vier Berliner Siedlungen der Weimarer Republik Argon Verlag Berlin 1987 ISBN 3 87024 109 8PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Hufajzenzidlung