Петро Олексійович Хрустальов (рос. Пётр Алексеевич Хрусталёв; 11 квітня 1904, Ардатов — 8 листопада 1978, Київ) — генерал-майор, кавалерист. Військовий комісар Дніпропетровської області УССР. Голова оганізаційного комітету ДТСААФ УССР. Учасник Другої світової війни на боці комуністів.
Петро Олексійович Хрустальов | |
---|---|
рос. Пётр Алексеевич Хрусталёв | |
Народження | 11 квітня 1904 Ардатов |
Смерть | 8 листопада 1978 (74 роки) Київ |
Поховання | Лук'янівський військовий цвинтар |
Країна | СРСР |
Вид збройних сил | Сухопутні війська |
Рід військ | кавалерія |
Освіта | Харківська кавалерійська школа |
Роки служби | 1919—1955 |
Звання | Генерал-майор |
Війни / битви | Громадянська війна в Росії Радянсько-польська війна Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Народився 11 квітня 1904 року в місті Ардатові (нині Мордовія). У грудні 1919 року пішов на службу в Робітничо-селянську Червону Армію. У 1920 році закінчив політичні курси при політичному відділі Західного фронту. Брав участь в боях Громадянської і радянсько-польської війн, придушенні антирадянських заколотів. У повоєнний час продовжив службу в Червоній армії.
У 1925 році закінчив Харківську кавалерійську школу, після чого служив в 5-й Ставропольській кавалерійській дивізії імені М. Ф. Блінова. З березня 1932 року його служив у кавалерійських частинах на Далекому Сході. Обирався делегатом VIII Надзвичайного з'їзду Рад. Незабаром після початку німецько-радянської війни, 8 листопада 1941 року, був призначений командиром 8-ї кавалерійської дивізії.
З лютого 1943 року — на фронтах війни. На чолі своєї дивізії брав участь у боях у межах Смоленської області, України, Румунії, Угорщини. 17 січня 1944 року йому присвоєно військове звання генерал-майора. Особливо відзначилася його дивізія під час захоплення міста Дебрецена, за що їй дали комуністи найменування «Дебреценська».
Після закінчення Другої світової війни продовжив службу в сталінській армії. Спочатку продовжував командувати своєю дивізією, яка була перетворена в 13-у механізовану дивізію. З грудня 1946 служив республіканським військовим комісаром в окупованому Таджикистані, а з жовтня 1950 року — Дніпропетровським обласним військовим комісаром.
У жовтні 1951 року переведений в систему ДТСААФ, очолював Організаційний комітет ДТСААФ УРСР.
У травні 1955 року звільнений в запас. Проживав у Києві. Помер 8 листопада 1978 року. Похований на Лук'янівському військовому кладовищі.
Відзнаки
. Нагороджений орденом Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, орденами Кутузова 2-го ступеня, Богдана Хмельницького 2-го ступеня, Вітчизняної війни 1-го ступеня і Червоної Зірки, а також низкою медалей.
Література
- Колектив авторів. «Великая Отечественная: Комдивы. Военный биографический словарь.» — Москва.: Кучково поле, 2011. — Том 1. — 736 с. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Petro Oleksijovich Hrustalov ros Pyotr Alekseevich Hrustalyov 11 kvitnya 1904 Ardatov 8 listopada 1978 Kiyiv general major kavalerist Vijskovij komisar Dnipropetrovskoyi oblasti USSR Golova oganizacijnogo komitetu DTSAAF USSR Uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni na boci komunistiv Petro Oleksijovich Hrustalovros Pyotr Alekseevich HrustalyovNarodzhennya11 kvitnya 1904 1904 04 11 ArdatovSmert8 listopada 1978 1978 11 08 74 roki KiyivPohovannyaLuk yanivskij vijskovij cvintarKrayina SRSRVid zbrojnih silSuhoputni vijskaRid vijskkavaleriyaOsvitaHarkivska kavalerijska shkolaRoki sluzhbi1919 1955Zvannya General majorVijni bitviGromadyanska vijna v Rosiyi Radyansko polska vijna Nimecko radyanska vijnaNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Hrustalov BiografiyaNarodivsya 11 kvitnya 1904 roku v misti Ardatovi nini Mordoviya U grudni 1919 roku pishov na sluzhbu v Robitnicho selyansku Chervonu Armiyu U 1920 roci zakinchiv politichni kursi pri politichnomu viddili Zahidnogo frontu Brav uchast v boyah Gromadyanskoyi i radyansko polskoyi vijn pridushenni antiradyanskih zakolotiv U povoyennij chas prodovzhiv sluzhbu v Chervonij armiyi U 1925 roci zakinchiv Harkivsku kavalerijsku shkolu pislya chogo sluzhiv v 5 j Stavropolskij kavalerijskij diviziyi imeni M F Blinova Z bereznya 1932 roku jogo sluzhiv u kavalerijskih chastinah na Dalekomu Shodi Obiravsya delegatom VIII Nadzvichajnogo z yizdu Rad Nezabarom pislya pochatku nimecko radyanskoyi vijni 8 listopada 1941 roku buv priznachenij komandirom 8 yi kavalerijskoyi diviziyi Z lyutogo 1943 roku na frontah vijni Na choli svoyeyi diviziyi brav uchast u boyah u mezhah Smolenskoyi oblasti Ukrayini Rumuniyi Ugorshini 17 sichnya 1944 roku jomu prisvoyeno vijskove zvannya general majora Osoblivo vidznachilasya jogo diviziya pid chas zahoplennya mista Debrecena za sho yij dali komunisti najmenuvannya Debrecenska Mogila Petra Hrustalova Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni prodovzhiv sluzhbu v stalinskij armiyi Spochatku prodovzhuvav komanduvati svoyeyu diviziyeyu yaka bula peretvorena v 13 u mehanizovanu diviziyu Z grudnya 1946 sluzhiv respublikanskim vijskovim komisarom v okupovanomu Tadzhikistani a z zhovtnya 1950 roku Dnipropetrovskim oblasnim vijskovim komisarom U zhovtni 1951 roku perevedenij v sistemu DTSAAF ocholyuvav Organizacijnij komitet DTSAAF URSR U travni 1955 roku zvilnenij v zapas Prozhivav u Kiyevi Pomer 8 listopada 1978 roku Pohovanij na Luk yanivskomu vijskovomu kladovishi Vidznaki Nagorodzhenij ordenom Lenina troma ordenami Chervonogo Prapora ordenami Kutuzova 2 go stupenya Bogdana Hmelnickogo 2 go stupenya Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya i Chervonoyi Zirki a takozh nizkoyu medalej LiteraturaKolektiv avtoriv Velikaya Otechestvennaya Komdivy Voennyj biograficheskij slovar Moskva Kuchkovo pole 2011 Tom 1 736 s ISBN 978 5 9950 0189 8