Хроніки Монтесіноса або «Давні історичні та політичні пам'ятні відомості про Перу» (Las Memorias Antiguas historiales y políticas de Pirú) — історико-політичний твір про інків, автор якого був (або де Монтесінос). Написано у 1642 або 1644 році.
Автор
Фернандо Монтесінос народився в 1593 році у м. Осун (королівство Іспанія). У 1610 році він переїхав до Ліми (столиці віце-королівства Перу), де надалі поступив на службу в колоніальній адміністрації і дослужився до радника віце-короля Перу і візітадора (головного інспектора) аудіенсіі Чаркас. Основна сфера його інтересів була пов'язана з видобутком і переробкою дорогоцінних металів. У вільний від служби час Монтесінос цікавився історією доіспанського Перу, і залишив низку присвячених їй літературних студій: «Давні історичні та політичні пам'ятні відомості про Перу», «Офір Іспанії і літописи царств Кіто і Ліма» (Ophyr de España, e anales de los reynos de Quito y Lima, 2 vols)", «Пам'ятні історичні записки про давнє царстві Кіто» (Memorias historicas del antiguo reyno de Quito). Помер в 1655 році в Севільї.
Характеристика
Твір Ф.Монтесіноса відомий в трьох рукописах. Найстарший — «Мадридський рукопис» (Manuscrito de Madrid) зберігається в Національній Бібліотеці в Мадриді, датується 1642 роком, містить лише 3 і 4 книги всієї роботи. Другий — «Університетський рукопис» (Manuscrito Universitario) знаходиться в бібліотеці Севільського університету, датований 1644 роком, містить 1-3 книги. Третій «Рукопис Мерсед» (Manuscrito Merced) містить 1,2,4 книги, до початку ХХ ст зберігався в мадридській Королівській Історичній Академії, поки його не було втрачена, але ще у 1860 році копію 1 та 2 книг з неї зняв Ш.-Е. Брассер де Бурбур (вона зберігається в Стірлінговській бібліотеці Єльського університету), а в 1869–1871 році їх опублікував у Буенос-Айресі В.Фідель Лопес.
«Хроніки Монтесіноси» не користуються особливою довірою дослідників, вважаючи їх не історичною, а більш етнографічною працею. Водночас чимало фактів, викладених в них, збігаються з повідомленнями хроністів Педро Сьєси де Леона, Хосефа Акости, Інки Ґарсіласо де ла Веґа. Сам Монтесінос називає як джерела своєї інформації амаута (індіанських мудреців), а також Поло де Ондегардо і Хуана де Бетансоса. Недолік Монтесіноса полягає в некритичному сприйнятті отриманої інформації та фактів, що відбилося в його Хроніка. На думку вченої С.Хайленд, Монтесінос в деяких місцях копіював оригінал автора-індіанця.
Найбільш спірною частиноюу «Пам'ятних відомостей» є хронологічної схеми, відповідно до яких інкським володарям з Куско нібито передували 90 «царів Піру» із загальною тривалістю правління 2253 років. Така побудова не є власним винаходом Монтесіноса, а походить від згадуваного ним рукопису «Історії» неназваного автора. При цьому дослідники припискають, що в царського списку Монтесиноса об'єднані принаймні декілька списків більш-менш одночасних правителів, що вказує на 3 етноісторичних джерела автора. В основі «максимальної капаккуни» (царського списку), наведеної у Монтесіноса, лежать оригінальні індіанські перекази, проте істотно перероблені іспанцем.
Більшість вчених сходяться на думці, що витягуванням в часі списку правителів Перу Монтесіноса намагався визначити місце імперії Інків у загальній схемі світової історії, чиєю основою була історія біблійна. Необхідно було узгодити з біблійною традицією інкський переказ про «всесвітній потоп». Виходячи з умовних років життя легендарного правителя інків Манко Капака Монтесінос «визначив», що перуанський потоп відбувся близько близько 1750 до н. е., але це на 1200 років пізніше, ніж визнавала католицька доктрина XVI–XVII століть. Тому Монтесіноса синхронізував біблейський та інкський потопи, додав ще 90 володарів, зазначивши, що 2 рік володарювання Манко Капака приходить на Різдво Ісуса Христа.
Стиль
Недовіра до Монтесіноси значною мірою пов'язана зі стилем його твору. Не маючи літературного таланту він намагався писати цікаво. Тому Монтесінос практично ніколи не обмежується простим переказом своїх інформаторів, а викладає матеріал відповідно до штампів європейської барокової риторики XVII століття. Монтесінос намагався раціонально пояснювати місцеві міфи і легенди з погляду європейського здорового глузду. У зв'язку з цим втрачаються історичні відомостями за численними міркуваннями
Джерела
- Талах В. Н., Куприенко С. А. Америка первоначальная. Источники по истории майя, науа (астеков) и инков / Ред. В. Н. Талах, С. А. Куприенко.. — К.: Видавець Купрієнко С. А., 2013. — 370 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hroniki Montesinosa abo Davni istorichni ta politichni pam yatni vidomosti pro Peru Las Memorias Antiguas historiales y politicas de Piru istoriko politichnij tvir pro inkiv avtor yakogo buv abo de Montesinos Napisano u 1642 abo 1644 roci AvtorFernando Montesinos narodivsya v 1593 roci u m Osun korolivstvo Ispaniya U 1610 roci vin pereyihav do Limi stolici vice korolivstva Peru de nadali postupiv na sluzhbu v kolonialnij administraciyi i dosluzhivsya do radnika vice korolya Peru i vizitadora golovnogo inspektora audiensii Charkas Osnovna sfera jogo interesiv bula pov yazana z vidobutkom i pererobkoyu dorogocinnih metaliv U vilnij vid sluzhbi chas Montesinos cikavivsya istoriyeyu doispanskogo Peru i zalishiv nizku prisvyachenih yij literaturnih studij Davni istorichni ta politichni pam yatni vidomosti pro Peru Ofir Ispaniyi i litopisi carstv Kito i Lima Ophyr de Espana e anales de los reynos de Quito y Lima 2 vols Pam yatni istorichni zapiski pro davnye carstvi Kito Memorias historicas del antiguo reyno de Quito Pomer v 1655 roci v Sevilyi HarakteristikaTvir F Montesinosa vidomij v troh rukopisah Najstarshij Madridskij rukopis Manuscrito de Madrid zberigayetsya v Nacionalnij Biblioteci v Madridi datuyetsya 1642 rokom mistit lishe 3 i 4 knigi vsiyeyi roboti Drugij Universitetskij rukopis Manuscrito Universitario znahoditsya v biblioteci Sevilskogo universitetu datovanij 1644 rokom mistit 1 3 knigi Tretij Rukopis Mersed Manuscrito Merced mistit 1 2 4 knigi do pochatku HH st zberigavsya v madridskij Korolivskij Istorichnij Akademiyi poki jogo ne bulo vtrachena ale she u 1860 roci kopiyu 1 ta 2 knig z neyi znyav Sh E Brasser de Burbur vona zberigayetsya v Stirlingovskij biblioteci Yelskogo universitetu a v 1869 1871 roci yih opublikuvav u Buenos Ajresi V Fidel Lopes Hroniki Montesinosi ne koristuyutsya osoblivoyu doviroyu doslidnikiv vvazhayuchi yih ne istorichnoyu a bilsh etnografichnoyu praceyu Vodnochas chimalo faktiv vikladenih v nih zbigayutsya z povidomlennyami hronistiv Pedro Syesi de Leona Hosefa Akosti Inki Garsilaso de la Vega Sam Montesinos nazivaye yak dzherela svoyeyi informaciyi amauta indianskih mudreciv a takozh Polo de Ondegardo i Huana de Betansosa Nedolik Montesinosa polyagaye v nekritichnomu sprijnyatti otrimanoyi informaciyi ta faktiv sho vidbilosya v jogo Hronika Na dumku vchenoyi S Hajlend Montesinos v deyakih miscyah kopiyuvav original avtora indiancya Najbilsh spirnoyu chastinoyuu Pam yatnih vidomostej ye hronologichnoyi shemi vidpovidno do yakih inkskim volodaryam z Kusko nibito pereduvali 90 cariv Piru iz zagalnoyu trivalistyu pravlinnya 2253 rokiv Taka pobudova ne ye vlasnim vinahodom Montesinosa a pohodit vid zgaduvanogo nim rukopisu Istoriyi nenazvanogo avtora Pri comu doslidniki pripiskayut sho v carskogo spisku Montesinosa ob yednani prinajmni dekilka spiskiv bilsh mensh odnochasnih praviteliv sho vkazuye na 3 etnoistorichnih dzherela avtora V osnovi maksimalnoyi kapakkuni carskogo spisku navedenoyi u Montesinosa lezhat originalni indianski perekazi prote istotno pererobleni ispancem Bilshist vchenih shodyatsya na dumci sho vityaguvannyam v chasi spisku praviteliv Peru Montesinosa namagavsya viznachiti misce imperiyi Inkiv u zagalnij shemi svitovoyi istoriyi chiyeyu osnovoyu bula istoriya biblijna Neobhidno bulo uzgoditi z biblijnoyu tradiciyeyu inkskij perekaz pro vsesvitnij potop Vihodyachi z umovnih rokiv zhittya legendarnogo pravitelya inkiv Manko Kapaka Montesinos viznachiv sho peruanskij potop vidbuvsya blizko blizko 1750 do n e ale ce na 1200 rokiv piznishe nizh viznavala katolicka doktrina XVI XVII stolit Tomu Montesinosa sinhronizuvav biblejskij ta inkskij potopi dodav she 90 volodariv zaznachivshi sho 2 rik volodaryuvannya Manko Kapaka prihodit na Rizdvo Isusa Hrista StilNedovira do Montesinosi znachnoyu miroyu pov yazana zi stilem jogo tvoru Ne mayuchi literaturnogo talantu vin namagavsya pisati cikavo Tomu Montesinos praktichno nikoli ne obmezhuyetsya prostim perekazom svoyih informatoriv a vikladaye material vidpovidno do shtampiv yevropejskoyi barokovoyi ritoriki XVII stolittya Montesinos namagavsya racionalno poyasnyuvati miscevi mifi i legendi z poglyadu yevropejskogo zdorovogo gluzdu U zv yazku z cim vtrachayutsya istorichni vidomostyami za chislennimi mirkuvannyamiDzherelaTalah V N Kuprienko S A Amerika pervonachalnaya Istochniki po istorii majya naua astekov i inkov Red V N Talah S A Kuprienko K Vidavec Kupriyenko S A 2013 370 s ISBN 978 617 7085 00 2