Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
- 1084 - Перша письмова згадка про Броди у «Повчанні Володимира Мономаха дітям» тут навесні і взимку відбувалися зустрічі між чернігівським князем Володимиром Мономахом і волинським князем Ярополком Ізяславичем.
- 1241 - війська хана Батия знищили Броди.
- 1511 - Броди згадуються в переліку сіл, що переходять у власність родини Каменецьких.
- 1580 - Воєвода Жолкевський купив село Броди.
- 1584, 22 серпня - Надання Бродам магдебурзького права від короля Стефана Баторія .
- 1586 - закладено місто Любич, назване на честь родинного герба Жолкевських. Надано привілей, який дозволяв жителям будуватися поруч із замком і використовувати землі, ліси та луки, місто поступово почало розбудовуватися
- 1588, 5 лютого - Перша писемна згадка про перший замок у Бродах.
- 1596 - будівництво костелу
- 1600 - будівництво Оборонної церкви Богородиці
- 1625 - будівництво Церкви святого Юра
- 1628 - В міських актах згадуються такі цехи: шевський, кушнірський, ковальський, ткацький, кравецький, шаповальський.
- 1629 - Броди стали володінням гетьмана Конецпольського, який запросив до міста перших євреїв.
- 1630 - початок будівництва Бродівського замку проектували відомий архітектор Андреа дель Аква та відомий інженер Гійом де Боплан на замовлення родини Конецпольських.
- 1630 – 1650 - побудова міста-фортеці, ідеального міста.
- 1633 - Броди отримали привілей, згідно з яким міські цехи прирівнялися в правах з львівськими, а ярмарки – з люблінськими та торунськими.
- 1638, 11 січня – Розпочалася історія вірменської громади міста Броди. Коронний гетьман Речі Посполитої Станіслав Конєцпольський, власник м. Броди, видав грамоту, якою взяв під опіку вірменських купців.
- 1646 - містечко відвідав Владислав IV.
- 1648, Вересень - козацько-селянські війська Богдана Хмельницького, під керівництвом полковників Нечая, Небаби і Головача здобули Броди і впродовж двох місяців тримали в облозі Бродівський замок.
- 1651 — містечко відвідав Ян Казимир.
- 1664 - єврейська громада Бродів стала незалежною від кагалу у Львові.
- 1678, 3 березня - власник Бродів Станіслав Конєцпольський виділив домініканському ордену місце для спорудження костелу Святого Станіслава і кам’яницю шотландського купця Найлянда для заснування монастиря.
- 1682 - Бродами володіла родина Собєських.
- 1703, 4 вересня - власник Бродів Якуб Собєський віддав місто і замок в оренду Гаврилу Виговському.
- 1704, 8 січня - місто Броди перейшло у власність родини Потоцьких, які володіли ним аж до 1834 р. А герб роду Потоцьких – «Пилява» – був гербом міста аж до 1939р.
- 1734 - Бродівська фортеця була зруйнована російськими військами
- 1742 - починають будувати Велику синагогу
- 1749 - після великої пожежі вірмени покинули місто.
- 1756 у бродській синагозі було відлучено франкістів від ортодоксального юдаїзму
- 1772 - Броди увійшли до складу Австрійської імперії .
- 1772 - було накладено клаузу на хасидів, яких протягом декількох років вигнали з міста.
- 1779 - австрійська імператриця Марія Терезія надала Бродам право вільного торгового міста.
- 1801 - перша велика пожежа в Бродах
- 1809 - встановлено поштовий рух Броди-Львів за старанням купця Ізраїля Бернштайна
- 1812 - на вимогу Росії, австрійці зруйнували надбрамну вежу та равелін Бродівського замку, а також засипали рів
- 1831 - у зв'язку із поширенням у краї епідемії холери, австрійська влада змусила місцевих юдеїв закласти новий, третій за рахунком цвинтар, на значній віддалі від міста
- 1833 - палац у замку викупив Ян Казимір Молодецький, у власності його родини він пробув до 1939 року.
- 1835 - друга велика пожежа в Бродах
- 1853 - третя велика пожежа в Бродах
- 1856 - відкрита Телеграфічна станція.
- 1859, 5 травня - відбулася найбільша пожежа за всю історію міста Броди, внаслідок чого згоріло 950 будівель, загинуло 16 людей
- 1860 - у Бродах мешкало 19 977 жителів
- 1868, 27 червня - в Бродах відкрито окружну торгівельно-промислову палату до якої входили Тернопіль, Золочів, Бережани, Борщів, Чортків, Збараж та ін.
- 1869, 10 липня - налагодження залізничного сполучення Львів – Броди .
- 1873 - встановлено залізничний зв’язок з Російською імперією (Радивилів)
- 1878, 1-2 березня - було здійснено «телефонічний експеримент» – першу спробу телефонного зв’язку між Львовом і Бродами.
- 1879, 21 липня - Бродах відбувся XIII з’їзд Педагогічного товариства, на який приїхало 350 делегатів з різних куточків Галичини.
- 1879 - було втрачено статус "вільного міста".
- 1881 - до Бродів приїхало багато тисяч єврейських біженці з Російської імперії, що тікали від погромів. З Бродів цих біженців було відправлено спеціальними поїздами у Західну Європу, а потім в США.
- 1882 - Броди стали осідком староства, до якого з поміж інших входив Золочів
- 1883, 4 вересня - розпочалось навчання у новозбудованому приміщенні гімназії у Бродах, яка тоді носила назву «Цісарсько-королівська вища реальна гімназія ім. архикнязя Рудольфа».
- 1898, Січень - У Бродівській книгарні Фелікса Веста, що на вулиці Золотій, у продажу з’явилися перші поштові листівки із видами Бродів.
- 1904, 9 травня - рескриптом міністра визнань і освіти Австро-Угорщини надано дозвіл на відкриття приватної учительської жіночої семінарії у м. Броди. Заклад проіснував у Бродах до 1929 року.
- 1904, 7-12 липня - відбувалася канонічна візитація Брідського деканату митрополитом Андрієм Шептицьким. Перший відомий візит митрополита у м. Броди.
- 1915 - російські солдати знищили палац Потоцьких
- 1919, 10 квітня - в м.Броди відбулася нарада Директорії УНР з представниками Антанти щодо пропозицій припинення польсько-української війни та розмежування по лінії лорда Керзона.
- 1909, 26 квітня - Броди відвідав Іван Франко
- 1918, 1 листопада - у Бродах було встановлено українську владу.
- 1919, 6 липня - на околиці Бродів, біля Піщаної гори, поляками було розстріляно четаря УГА Пилипа Ґардзілевича.
- 1928, 17 листопада- було зареєстровано філію товариства «Союз українських купців» у Бродах, головою якого довгий час був відомий підприємець, меценат Гриць Швалюк.
- 1938, 30 січня – в приміщенні Українського кооперативного банку (сьогоднішня адреса – вул. Пушкіна,10) старанням повітового гуртка «Рідної школи» відкрилася Велика Вистава Української Преси.
- 1939 - у місті проживало 18000 осіб
- 1939, 2 жовтня - у місті почала виходити газета «Червоні Броди».
- 1941, у ніч з 28 на 29 червня - німецькі війська зайняли Броди.
- 1941 - більшість євреїв в Бродах були зібрані в ґетто. Тут утримувалося 12 тис. євреїв з Бродів та навколишніх сіл.
- 1942, 19 вересня - відбулася Перша депортація євреїв. За різними даними німці депортували в Белжець 2800-4500 осіб.
- 1942, 2 листопада - Друга акція виселення. до Белжеця прибула група з 2,5–3 тис. євреїв, до якої також входили члени Юденрату та єврейської поліції.
- 1943 - була організована група опору на чолі зі Самуелем Вайлером. Єврейські підпільники встановили контакт із місцевим підрозділом польської Армії Крайової, звідки отримували зброю.
- 1943, 21 травня - остаточна ліквідація ґетто.
- 1944, 17 липня - захоплення м. Броди радянськими військами.
- 1944, 12 листопада – регулярно почала виходити Бродівська районна газета «Червоний промінь», попередник газети «Прапор комунізму» (виходила до 1990 р.).
- 1984, 26-27 травня - відбувся І Всесвітній з’їзд брідщан в м. Торонто (Канада).
- 1984, 10 вересня - встановлено памятник в честь 900-річчя Бродів.
- 1993, 23-28 липня - Проведення у Бродах ІІІ Всесвітнього з’їзду брідщан.
- 1993, 25 липня - з часу відкриття пам’ятника Тарасу Шевченку на площі Ринок.
Див. також
Посилання
- Броди. Карта історико-культурної спадщини [ 4 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Календар історико-краєзнавчих дат 2019 [ 4 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Краєзнавчий календар Брідщини на 2018 рік [ 4 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Майже тисячолітнє місто [ 13 грудня 2018 у Wayback Machine.]
Примітки
- (PDF). diasporiana.org.ua. Архів оригіналу (PDF) за 27 грудня 2021. Процитовано 5 січня 2019.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Джерела
- Броди і Брідщина. Історично-мемуарний збірник / Чумак Я. — Торонто, Онтаріо, 1988.
- Броди і Брідщина. Історично-мемуарний збірник / ред. Б. Зробок. — 2. — Броди, 1998.
- Бродівщина — край на межі Галичини й Волині // матеріали третьої краєзнавчої конференції, присвяченої 925-й річниці першої писемної згадки про Броди та 425-й річниці надання Бродам магдебурзького права / Стрільчук В., Корчак А., Ковальчук Г., Ханакова Н., Ульянов В. — Броди : Бродівський історико-краєзнавчий музей, 2009. — Т. 2. — 200 с.
 | Це незавершена стаття про Броди. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
XI stolittya1084 Persha pismova zgadka pro Brodi u Povchanni Volodimira Monomaha dityam tut navesni i vzimku vidbuvalisya zustrichi mizh chernigivskim knyazem Volodimirom Monomahom i volinskim knyazem Yaropolkom Izyaslavichem XIII stolittya1241 vijska hana Batiya znishili Brodi XV stolittya1432 poselennya perehodit povnistyu u ruki polyakiv 1441 polskij korol Vladislav Yagelonchik podaruvav zemli Oleskogo klyucha teritoriya yakogo ohoplyuvala znachnu chastinu suchasnoyi Bridshini shlyahtichu Yanu iz Seni Seninskomu XVI stolittya1511 Brodi zgaduyutsya v pereliku sil sho perehodyat u vlasnist rodini Kameneckih 1580 Voyevoda Zholkevskij kupiv selo Brodi 1584 22 serpnya Nadannya Brodam magdeburzkogo prava vid korolya Stefana Batoriya 1586 zakladeno misto Lyubich nazvane na chest rodinnogo gerba Zholkevskih Nadano privilej yakij dozvolyav zhitelyam buduvatisya poruch iz zamkom i vikoristovuvati zemli lisi ta luki misto postupovo pochalo rozbudovuvatisya 1588 5 lyutogo Persha pisemna zgadka pro pershij zamok u Brodah 1596 budivnictvo kosteluXVII stolittya1600 budivnictvo Oboronnoyi cerkvi Bogorodici 1625 budivnictvo Cerkvi svyatogo Yura 1628 V miskih aktah zgaduyutsya taki cehi shevskij kushnirskij kovalskij tkackij kraveckij shapovalskij 1629 Brodi stali volodinnyam getmana Konecpolskogo yakij zaprosiv do mista pershih yevreyiv 1630 pochatok budivnictva Brodivskogo zamku proektuvali vidomij arhitektor Andrea del Akva ta vidomij inzhener Gijom de Boplan na zamovlennya rodini Konecpolskih 1630 1650 pobudova mista forteci idealnogo mista 1633 Brodi otrimali privilej zgidno z yakim miski cehi pririvnyalisya v pravah z lvivskimi a yarmarki z lyublinskimi ta torunskimi 1638 11 sichnya Rozpochalasya istoriya virmenskoyi gromadi mista Brodi Koronnij getman Rechi Pospolitoyi Stanislav Konyecpolskij vlasnik m Brodi vidav gramotu yakoyu vzyav pid opiku virmenskih kupciv 1646 mistechko vidvidav Vladislav IV 1648 Veresen kozacko selyanski vijska Bogdana Hmelnickogo pid kerivnictvom polkovnikiv Nechaya Nebabi i Golovacha zdobuli Brodi i vprodovzh dvoh misyaciv trimali v oblozi Brodivskij zamok 1651 mistechko vidvidav Yan Kazimir 1664 yevrejska gromada Brodiv stala nezalezhnoyu vid kagalu u Lvovi 1678 3 bereznya vlasnik Brodiv Stanislav Konyecpolskij vidiliv dominikanskomu ordenu misce dlya sporudzhennya kostelu Svyatogo Stanislava i kam yanicyu shotlandskogo kupcya Najlyanda dlya zasnuvannya monastirya 1682 Brodami volodila rodina Sobyeskih XVIII stolittya1703 4 veresnya vlasnik Brodiv Yakub Sobyeskij viddav misto i zamok v orendu Gavrilu Vigovskomu 1704 8 sichnya misto Brodi perejshlo u vlasnist rodini Potockih yaki volodili nim azh do 1834 r A gerb rodu Potockih Pilyava buv gerbom mista azh do 1939r 1734 Brodivska fortecya bula zrujnovana rosijskimi vijskami 1742 pochinayut buduvati Veliku sinagogu 1749 pislya velikoyi pozhezhi virmeni pokinuli misto 1756 u brodskij sinagozi bulo vidlucheno frankistiv vid ortodoksalnogo yudayizmu 1772 Brodi uvijshli do skladu Avstrijskoyi imperiyi 1772 bulo nakladeno klauzu na hasidiv yakih protyagom dekilkoh rokiv vignali z mista 1779 avstrijska imperatricya Mariya Tereziya nadala Brodam pravo vilnogo torgovogo mista XIX stolittya1801 persha velika pozhezha v Brodah 1809 vstanovleno poshtovij ruh Brodi Lviv za starannyam kupcya Izrayilya Bernshtajna 1812 na vimogu Rosiyi avstrijci zrujnuvali nadbramnu vezhu ta ravelin Brodivskogo zamku a takozh zasipali riv 1831 u zv yazku iz poshirennyam u krayi epidemiyi holeri avstrijska vlada zmusila miscevih yudeyiv zaklasti novij tretij za rahunkom cvintar na znachnij viddali vid mista 1833 palac u zamku vikupiv Yan Kazimir Molodeckij u vlasnosti jogo rodini vin probuv do 1939 roku 1835 druga velika pozhezha v Brodah 1853 tretya velika pozhezha v Brodah 1856 vidkrita Telegrafichna stanciya 1859 5 travnya vidbulasya najbilsha pozhezha za vsyu istoriyu mista Brodi vnaslidok chogo zgorilo 950 budivel zaginulo 16 lyudej 1860 u Brodah meshkalo 19 977 zhiteliv 1868 27 chervnya v Brodah vidkrito okruzhnu torgivelno promislovu palatu do yakoyi vhodili Ternopil Zolochiv Berezhani Borshiv Chortkiv Zbarazh ta in 1869 10 lipnya nalagodzhennya zaliznichnogo spoluchennya Lviv Brodi 1873 vstanovleno zaliznichnij zv yazok z Rosijskoyu imperiyeyu Radiviliv 1878 1 2 bereznya bulo zdijsneno telefonichnij eksperiment pershu sprobu telefonnogo zv yazku mizh Lvovom i Brodami 1879 21 lipnya Brodah vidbuvsya XIII z yizd Pedagogichnogo tovaristva na yakij priyihalo 350 delegativ z riznih kutochkiv Galichini 1879 bulo vtracheno status vilnogo mista 1881 do Brodiv priyihalo bagato tisyach yevrejskih bizhenci z Rosijskoyi imperiyi sho tikali vid pogromiv Z Brodiv cih bizhenciv bulo vidpravleno specialnimi poyizdami u Zahidnu Yevropu a potim v SShA 1882 Brodi stali osidkom starostva do yakogo z pomizh inshih vhodiv Zolochiv 1883 4 veresnya rozpochalos navchannya u novozbudovanomu primishenni gimnaziyi u Brodah yaka todi nosila nazvu Cisarsko korolivska visha realna gimnaziya im arhiknyazya Rudolfa 1898 Sichen U Brodivskij knigarni Feliksa Vesta sho na vulici Zolotij u prodazhu z yavilisya pershi poshtovi listivki iz vidami Brodiv XX stolittya1904 9 travnya reskriptom ministra viznan i osviti Avstro Ugorshini nadano dozvil na vidkrittya privatnoyi uchitelskoyi zhinochoyi seminariyi u m Brodi Zaklad proisnuvav u Brodah do 1929 roku 1904 7 12 lipnya vidbuvalasya kanonichna vizitaciya Bridskogo dekanatu mitropolitom Andriyem Sheptickim Pershij vidomij vizit mitropolita u m Brodi 1915 rosijski soldati znishili palac Potockih 1919 10 kvitnya v m Brodi vidbulasya narada Direktoriyi UNR z predstavnikami Antanti shodo propozicij pripinennya polsko ukrayinskoyi vijni ta rozmezhuvannya po liniyi lorda Kerzona 1909 26 kvitnya Brodi vidvidav Ivan Franko 1918 1 listopada u Brodah bulo vstanovleno ukrayinsku vladu 1919 6 lipnya na okolici Brodiv bilya Pishanoyi gori polyakami bulo rozstrilyano chetarya UGA Pilipa Gardzilevicha 1928 17 listopada bulo zareyestrovano filiyu tovaristva Soyuz ukrayinskih kupciv u Brodah golovoyu yakogo dovgij chas buv vidomij pidpriyemec mecenat Gric Shvalyuk 1938 30 sichnya v primishenni Ukrayinskogo kooperativnogo banku sogodnishnya adresa vul Pushkina 10 starannyam povitovogo gurtka Ridnoyi shkoli vidkrilasya Velika Vistava Ukrayinskoyi Presi 1939 u misti prozhivalo 18000 osib 1939 2 zhovtnya u misti pochala vihoditi gazeta Chervoni Brodi 1941 u nich z 28 na 29 chervnya nimecki vijska zajnyali Brodi 1941 bilshist yevreyiv v Brodah buli zibrani v getto Tut utrimuvalosya 12 tis yevreyiv z Brodiv ta navkolishnih sil 1942 19 veresnya vidbulasya Persha deportaciya yevreyiv Za riznimi danimi nimci deportuvali v Belzhec 2800 4500 osib 1942 2 listopada Druga akciya viselennya do Belzhecya pribula grupa z 2 5 3 tis yevreyiv do yakoyi takozh vhodili chleni Yudenratu ta yevrejskoyi policiyi 1943 bula organizovana grupa oporu na choli zi Samuelem Vajlerom Yevrejski pidpilniki vstanovili kontakt iz miscevim pidrozdilom polskoyi Armiyi Krajovoyi zvidki otrimuvali zbroyu 1943 21 travnya ostatochna likvidaciya getto 1944 17 lipnya zahoplennya m Brodi radyanskimi vijskami 1944 12 listopada regulyarno pochala vihoditi Brodivska rajonna gazeta Chervonij promin poperednik gazeti Prapor komunizmu vihodila do 1990 r 1984 26 27 travnya vidbuvsya I Vsesvitnij z yizd bridshan v m Toronto Kanada 1984 10 veresnya vstanovleno pamyatnik v chest 900 richchya Brodiv 1993 23 28 lipnya Provedennya u Brodah III Vsesvitnogo z yizdu bridshan 1993 25 lipnya z chasu vidkrittya pam yatnika Tarasu Shevchenku na ploshi Rinok Div takozhBrodiPosilannyaBrodi Karta istoriko kulturnoyi spadshini 4 sichnya 2019 u Wayback Machine Kalendar istoriko krayeznavchih dat 2019 4 sichnya 2019 u Wayback Machine Krayeznavchij kalendar Bridshini na 2018 rik 4 sichnya 2019 u Wayback Machine Majzhe tisyacholitnye misto 13 grudnya 2018 u Wayback Machine Primitki PDF diasporiana org ua Arhiv originalu PDF za 27 grudnya 2021 Procitovano 5 sichnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya DzherelaBrodi i Bridshina Istorichno memuarnij zbirnik Chumak Ya Toronto Ontario 1988 Brodi i Bridshina Istorichno memuarnij zbirnik red B Zrobok 2 Brodi 1998 Brodivshina kraj na mezhi Galichini j Volini materiali tretoyi krayeznavchoyi konferenciyi prisvyachenoyi 925 j richnici pershoyi pisemnoyi zgadki pro Brodi ta 425 j richnici nadannya Brodam magdeburzkogo prava Strilchuk V Korchak A Kovalchuk G Hanakova N Ulyanov V Brodi Brodivskij istoriko krayeznavchij muzej 2009 T 2 200 s Ce nezavershena stattya pro Brodi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi