Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Храмн Chramne між 520 та 540 560 1 й король Аквітанії у 555 560 роках Ім я зі давньофранкської мови перекладається як Кр

Храмн

Храмн

Храмн (Chramne, між 520 та 540 —560) — 1-й король Аквітанії у 555—560 роках. Ім'я зі давньофранкської мови перекладається як «Крук».

Храмн
image
Смерть Храмна
Народивсяміж 520 та 540
невідомо
Помер560
Ваннет
·страта
Національністьфранк
Титулкороль Аквітанії
Посадапринц
Термін555—560 роки
Попередникзасновано
Наступникприєднано до Королівства франків
Конфесіякатолицтво
РідМеровінги
БатькоХлотар I
МатиХунзіна
Брати, сестриХильперік I, Харіберт I, Гунтрамн, Сіґіберт I, d і d
У шлюбі зХалда
Діти2 доньки

Життєпис

Походив з династії Меровінгів. Син Хлотаря I та Хунзіни. Стосовно дати у дослідників немає впевненості: десь між 520 та 540 роками. У 555 році, після смерті короля Теодебальда, Хлотар I заволодів королівством останнього та частиною Аквітанії (з містами Клермон, Яволс, Ле-Пуй, Каор, Лімож, Альбі, Родез, Лодєв та Озе і Бурж). Над нею королем поставлено Храмна.

Храмн, щоб вступити у формальні права володіння цими землями, наслідуючи звичаї давніх германських королів, вирушив об'їжджати нові володіння. Він змінив графів у містах Клермон, Лімож, Тур.

Перебуваючи в Клермоні, Храмн відповідно до хронік оточив себе молодими людьми, прислухався до їхніх порад і наказував їм силою викрадати дочок місцевих аристократів. У цьому напевне знайшла відображення політика франків, спрямована на обмеження старовинних впливів місцевої знаті, що відбилося на оцінці діяльносі Храмна. При цьому дослідники звертають увагу, що Клермон був головним містом Оверні, де найтриваліше зберігала вплив римо-галльська знать.

Водночас став втручатися у церковні справи, погиркавшись з Кавтіном, впливовим єпископом Клермона. За свої дії, на думку сучасників, Храмна було покарано тяжкою хворобою: від сильної гарячки у нього випало на голові волосся (також можливо то була якась отрута). Для короля з династії Меровінгів втрата волосся була тяжким ударом, оскільки в наявності волосся та в його довжині полягав знак королівської гідності.

Тим часом у землі Хлотаря I вдерлися сакси, яких привів Хільдеберт. Скориставшись тим, що батько поїхав на війну, Храмн за підтримки частини аквітанської знаті захопив частину батьківських земель і проголосив себе незалежним королем Аквітанії. Батько послав проти останнього війська на чолі із синами Харібертом і Гунтрамном. Битві завадила раптово буря, після якої Храмн через розвідника-іноземця сповістив братів про уявну загибель батька на війні з саксами. Харіберт і Гунтрамн поспішили до Бургундії. Скориставшись ситуацією, Храмовий захопив Шалон, а його дядько Хільдеберт — Реймську Шампань. Храмн оженився на доньці Віліахара, графа Орлеана. Після цього зустрівся в Парижі зі своїм союзником і уклав союз проти Хлотаря I.

Втім у 558 році Хільдеберт помер, і Храмн залишився без союзників. Він помирився з батьком, але незабаром знову порушив вірність. Переслідуваний Хлотарем I Храмн вирушив до Бретані і сховався там зі своєю дружиною і дітьми у бретонського графа Хонобера у місті Ханаон.

У 560 році Хлотарь I здійснив похід на Бретань. Храмн з бретонцями виступили проти нього, але зазнав поразки. Хонобер загинув у бою. Храмн біг до моря, де у нього були напоготові кораблі, але його наздогнали вояки його батька.

Хлотар I наказав спалити його разом з дружиною і дітьми. Їх замкнули в хатині у Ваннеті, де Храмна повалили на лаву і задушили хусткою, а потім підпалили хатину.

Примітки

  1. Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens — Villeneuve-d'Ascq: 1993. — P. 72–73. —
    d:Track:Q1081905d:Track:Q43295d:Track:Q13422577
  2. Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens — Villeneuve-d'Ascq: 1993. — P. 88–92. —
    d:Track:Q1081905d:Track:Q43295d:Track:Q13422577
  3. Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens — Villeneuve-d'Ascq: 1993. — P. 73–76. —
    d:Track:Q1081905d:Track:Q43295d:Track:Q13422577
  4. Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens — Villeneuve-d'Ascq: 1993. — P. 76–78. —
    d:Track:Q1081905d:Track:Q43295d:Track:Q13422577
  5. Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens — Villeneuve-d'Ascq: 1993. — P. 78–81. —
    d:Track:Q1081905d:Track:Q43295d:Track:Q13422577
  6. Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens — Villeneuve-d'Ascq: 1993. — P. 72. —
    d:Track:Q1081905d:Track:Q43295d:Track:Q13422577

Джерела

  • Michel Rouche, L'Aquitaine des Wisigoths aux Arabes, 418—781 : naissance d'une région, Paris, École des Hautes Études en Sciences Sociales, Jean Touzot, 1979 (). (фр.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Hramn Chramne mizh 520 ta 540 560 1 j korol Akvitaniyi u 555 560 rokah Im ya zi davnofrankskoyi movi perekladayetsya yak Kruk HramnSmert HramnaNarodivsyamizh 520 ta 540 nevidomoPomer560 Vannet strataNacionalnistfrankTitulkorol AkvitaniyiPosadaprincTermin555 560 rokiPoperednikzasnovanoNastupnikpriyednano do Korolivstva frankivKonfesiyakatolictvoRidMerovingiBatkoHlotar IMatiHunzinaBrati sestriHilperik I Haribert I Guntramn Sigibert I d i dU shlyubi zHaldaDiti2 donki Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z dinastiyi Merovingiv Sin Hlotarya I ta Hunzini Stosovno dati u doslidnikiv nemaye vpevnenosti des mizh 520 ta 540 rokami U 555 roci pislya smerti korolya Teodebalda Hlotar I zavolodiv korolivstvom ostannogo ta chastinoyu Akvitaniyi z mistami Klermon Yavols Le Puj Kaor Limozh Albi Rodez Lodyev ta Oze i Burzh Nad neyu korolem postavleno Hramna Hramn shob vstupiti u formalni prava volodinnya cimi zemlyami nasliduyuchi zvichayi davnih germanskih koroliv virushiv ob yizhdzhati novi volodinnya Vin zminiv grafiv u mistah Klermon Limozh Tur Perebuvayuchi v Klermoni Hramn vidpovidno do hronik otochiv sebe molodimi lyudmi prisluhavsya do yihnih porad i nakazuvav yim siloyu vikradati dochok miscevih aristokrativ U comu napevne znajshla vidobrazhennya politika frankiv spryamovana na obmezhennya starovinnih vpliviv miscevoyi znati sho vidbilosya na ocinci diyalnosi Hramna Pri comu doslidniki zvertayut uvagu sho Klermon buv golovnim mistom Overni de najtrivalishe zberigala vpliv rimo gallska znat Vodnochas stav vtruchatisya u cerkovni spravi pogirkavshis z Kavtinom vplivovim yepiskopom Klermona Za svoyi diyi na dumku suchasnikiv Hramna bulo pokarano tyazhkoyu hvoroboyu vid silnoyi garyachki u nogo vipalo na golovi volossya takozh mozhlivo to bula yakas otruta Dlya korolya z dinastiyi Merovingiv vtrata volossya bula tyazhkim udarom oskilki v nayavnosti volossya ta v jogo dovzhini polyagav znak korolivskoyi gidnosti Tim chasom u zemli Hlotarya I vderlisya saksi yakih priviv Hildebert Skoristavshis tim sho batko poyihav na vijnu Hramn za pidtrimki chastini akvitanskoyi znati zahopiv chastinu batkivskih zemel i progolosiv sebe nezalezhnim korolem Akvitaniyi Batko poslav proti ostannogo vijska na choli iz sinami Haribertom i Guntramnom Bitvi zavadila raptovo burya pislya yakoyi Hramn cherez rozvidnika inozemcya spovistiv brativ pro uyavnu zagibel batka na vijni z saksami Haribert i Guntramn pospishili do Burgundiyi Skoristavshis situaciyeyu Hramovij zahopiv Shalon a jogo dyadko Hildebert Rejmsku Shampan Hramn ozhenivsya na donci Viliahara grafa Orleana Pislya cogo zustrivsya v Parizhi zi svoyim soyuznikom i uklav soyuz proti Hlotarya I Vtim u 558 roci Hildebert pomer i Hramn zalishivsya bez soyuznikiv Vin pomirivsya z batkom ale nezabarom znovu porushiv virnist Peresliduvanij Hlotarem I Hramn virushiv do Bretani i shovavsya tam zi svoyeyu druzhinoyu i ditmi u bretonskogo grafa Honobera u misti Hanaon U 560 roci Hlotar I zdijsniv pohid na Bretan Hramn z bretoncyami vistupili proti nogo ale zaznav porazki Honober zaginuv u boyu Hramn big do morya de u nogo buli napogotovi korabli ale jogo nazdognali voyaki jogo batka Hlotar I nakazav spaliti jogo razom z druzhinoyu i ditmi Yih zamknuli v hatini u Vanneti de Hramna povalili na lavu i zadushili hustkoyu a potim pidpalili hatinu PrimitkiSettipani C La Prehistoire des Capetiens Premiere partie Merovingiens Carolingiens et Robertiens Villeneuve d Ascq 1993 P 72 73 ISBN 978 2 9501509 3 6 d Track Q1081905d Track Q43295d Track Q13422577 Settipani C La Prehistoire des Capetiens Premiere partie Merovingiens Carolingiens et Robertiens Villeneuve d Ascq 1993 P 88 92 ISBN 978 2 9501509 3 6 d Track Q1081905d Track Q43295d Track Q13422577 Settipani C La Prehistoire des Capetiens Premiere partie Merovingiens Carolingiens et Robertiens Villeneuve d Ascq 1993 P 73 76 ISBN 978 2 9501509 3 6 d Track Q1081905d Track Q43295d Track Q13422577 Settipani C La Prehistoire des Capetiens Premiere partie Merovingiens Carolingiens et Robertiens Villeneuve d Ascq 1993 P 76 78 ISBN 978 2 9501509 3 6 d Track Q1081905d Track Q43295d Track Q13422577 Settipani C La Prehistoire des Capetiens Premiere partie Merovingiens Carolingiens et Robertiens Villeneuve d Ascq 1993 P 78 81 ISBN 978 2 9501509 3 6 d Track Q1081905d Track Q43295d Track Q13422577 Settipani C La Prehistoire des Capetiens Premiere partie Merovingiens Carolingiens et Robertiens Villeneuve d Ascq 1993 P 72 ISBN 978 2 9501509 3 6 d Track Q1081905d Track Q43295d Track Q13422577DzherelaMichel Rouche L Aquitaine des Wisigoths aux Arabes 418 781 naissance d une region Paris Ecole des Hautes Etudes en Sciences Sociales Jean Touzot 1979 ISBN 978 2 7132 0685 6 fr

Дата публікації:
Топ