Битва під Хотином (11 листопада 1673) — одна з головних баталій польсько-турецької війни 1672—1676. Об'єднане коронне і литовське військо під командуванням коронного великого гетьмана Яна Собеського розтрощило дощенту османську армію на чолі з (близько 35 тисяч чоловік), що укріпилася в колишньому таборі Речі Посполитої часів першої Хотинської битви в 1621 році.
Битва під Хотином | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Польсько-турецька війна (1672—1676) | |||||||
Андреас Штех, Ferdinand van Kessel. Битва під Хотином (1674-1679) | |||||||
48°30′ пн. ш. 26°30′ сх. д. / 48.500° пн. ш. 26.500° сх. д. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Річ Посполита | Османська імперія | ||||||
Командувачі | |||||||
Ян III Собеський, Михайло Казимир Радзивілл | |||||||
Військові сили | |||||||
30 тис. поляків і литвинів, 2 тис. козаків[] та 300 литовських татар. | 35 тис. османів, 120 гармат | ||||||
Втрати | |||||||
1,5 тисячі | вціліло 5 тис. османів, решта убиті або полонені |
Перед битвою
Султану не вдалось зібрати військо до осені 1673 року. Через неможливість завершити похід до початку холодів зібрані війська отримали наказ перезимувати у таборах. Військо паші Сілістрії мало перебути зиму у таборі біля Хотинської фортеці. Армія Речі Посполитої, що нараховувала близько 30 тисяч солдатів під командуванням коронного великого гетьмана Яна Собеського, форсувала Дністер і підійшла швидким маршем під Хотинську фортецю на початку листопада 1673 року. Фортеця була добре пристосована до оборони: розташована у вигині Дністра, із середньовічними мурами посиленими земляними шанцями, побудований на місці колишнього табору Речі Посполитої часів Хотинської війни за півстоліття до цієї облоги. Перші атаки на османські позиції відбулися 10 листопада, але вони були лише розвідкою боєм розташування супротивника. Головна битва відбулася наступного дня, коли Собеський вдарив на османів, змучених негодою та безсонням.
Битва
Після того, як військо Собеського тривожило обложених нічною симуляцією атак, на світанку 11 листопада Собеський особисто повів військо в атаку у сніговій заметілі. Після залпу гармат Речі Посполитої піхота та спішені драгуни вдарили на вали османського табору, збивши ворога з позицій та утворивши в шанцях проходи для атаки кінноти. У проломи на валах і шанцях ринула гусарія гетьмана Станіслава Яблоновського. Османи відповіли контратакою кінних сипахів, але не змогли вистояти удару важкоозброєної гусарії, і скоро битва розгорілася по всьому османському табору та у фортеці. У зв'язку з панікою, яка охопила османське військо, Хусейн-паша наказав відступати на іншій бік Дністра. Але єдиний міст у Хотині був пошкоджений вогнем артилерії Речі Посполитої і завалився під вагою втікачів. Лише кільком тисячам османів з усього 35-тисячного війська вдалося втекти до зайнятого османами Кам'янця.
Решта османської армії була вибита або потрапила у полон. Втрати військ Речі Посполитої були значно менші, при тому що в результаті було здобуто сильно укріплену фортецю (Хотинський замок здався 13 листопада) із великими запасами продовольства і військового реманенту.
Наслідки
Хотинська битва закінчилася повною перемогою війська Речі Посполитої, але це не призвело до перемоги у війні, і не призвело до оволодіння Кам'янцем. Але перемога підняла престиж Речі Посполитої в Європі, престиж гетьмана Яна Собеського, який отримав прізвисько «Хотинський лев», і допомогло йому у обранні на трон Речі Посполитої, адже на день битви у Львові помер король Михайло Корибут-Вишневецький.
Бібліографія
- Чухліб Т. В. Хотинська битва (1673) [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 419. — .
- Damian Orłowski — Chocim 1673., seria: «Historyczne bitwy», BELLONA, Warszawa 2007, 2008.
- Радослав Сікора. З історії польських крилатих гусарів. — К.: Дух і літера, 2012. . Інформація про книгу в інтернет-магазині українського видавця.
- Радослав Сікора. Крилаті гусари Яна Собеського. — К.: Дух і літера, 2013. . Інформація про книгу в інтернет-магазині українського видавця.
- Богатырев А. В. Хотинская битва 1673 г. в донесениях В. М. Тяпкина // Турция и славянский мир : вопросы международных отношений и историко-культурных связей / Э. Г. Вартаньян, О. В. Матвеев. — Краснодар : «Традиция», 2016. — С. 16—22.
Посилання
- Опис битви під Хотином (польською) [Архівовано 17 травня 2006 у Wayback Machine.]
- Стаття про битву під Хотином (польською)[недоступне посилання з серпня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bitva pid Hotinom 11 listopada 1673 odna z golovnih batalij polsko tureckoyi vijni 1672 1676 Ob yednane koronne i litovske vijsko pid komanduvannyam koronnogo velikogo getmana Yana Sobeskogo roztroshilo doshentu osmansku armiyu na choli z Husejnom pasheyu blizko 35 tisyach cholovik sho ukripilasya v kolishnomu tabori Rechi Pospolitoyi chasiv pershoyi Hotinskoyi bitvi v 1621 roci Bitva pid Hotinom Polsko turecka vijna 1672 1676 Andreas Shteh Ferdinand van Kessel Bitva pid Hotinom 1674 1679 Andreas Shteh Ferdinand van Kessel Bitva pid Hotinom 1674 1679 48 30 pn sh 26 30 sh d 48 500 pn sh 26 500 sh d 48 500 26 500 Data 11 listopada 1673 roku Misce Hotin Rezultat peremoga Rechi Pospolitoyi Storoni Rich Pospolita Osmanska imperiya Komanduvachi Yan III Sobeskij Mihajlo Kazimir Radzivill Husejn pasha Vijskovi sili 30 tis polyakiv i litviniv 2 tis kozakiv dzherelo ta 300 litovskih tatar 35 tis osmaniv 120 garmat Vtrati 1 5 tisyachi vcililo 5 tis osmaniv reshta ubiti abo poloneniU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bitva pid Hotinom znachennya Zmist 1 Pered bitvoyu 2 Bitva 3 Naslidki 4 Bibliografiya 5 PosilannyaPered bitvoyured nbsp Polsko turecka vijna diyi 1672 ta 1673 rokiv Sultanu ne vdalos zibrati vijsko do oseni 1673 roku Cherez nemozhlivist zavershiti pohid do pochatku holodiv zibrani vijska otrimali nakaz perezimuvati u taborah Vijsko pashi Silistriyi malo perebuti zimu u tabori bilya Hotinskoyi forteci Armiya Rechi Pospolitoyi sho narahovuvala blizko 30 tisyach soldativ pid komanduvannyam koronnogo velikogo getmana Yana Sobeskogo forsuvala Dnister i pidijshla shvidkim marshem pid Hotinsku fortecyu na pochatku listopada 1673 roku Fortecya bula dobre pristosovana do oboroni roztashovana u vigini Dnistra iz serednovichnimi murami posilenimi zemlyanimi shancyami pobudovanij na misci kolishnogo taboru Rechi Pospolitoyi chasiv Hotinskoyi vijni za pivstolittya do ciyeyi oblogi Pershi ataki na osmanski poziciyi vidbulisya 10 listopada ale voni buli lishe rozvidkoyu boyem roztashuvannya suprotivnika Golovna bitva vidbulasya nastupnogo dnya koli Sobeskij vdariv na osmaniv zmuchenih negodoyu ta bezsonnyam Bitvared nbsp Bitva pid Hotinom 1673 roku Pislya togo yak vijsko Sobeskogo trivozhilo oblozhenih nichnoyu simulyaciyeyu atak na svitanku 11 listopada Sobeskij osobisto poviv vijsko v ataku u snigovij zametili Pislya zalpu garmat Rechi Pospolitoyi pihota ta spisheni draguni vdarili na vali osmanskogo taboru zbivshi voroga z pozicij ta utvorivshi v shancyah prohodi dlya ataki kinnoti U prolomi na valah i shancyah rinula gusariya getmana Stanislava Yablonovskogo Osmani vidpovili kontratakoyu kinnih sipahiv ale ne zmogli vistoyati udaru vazhkoozbroyenoyi gusariyi i skoro bitva rozgorilasya po vsomu osmanskomu taboru ta u forteci U zv yazku z panikoyu yaka ohopila osmanske vijsko Husejn pasha nakazav vidstupati na inshij bik Dnistra Ale yedinij mist u Hotini buv poshkodzhenij vognem artileriyi Rechi Pospolitoyi i zavalivsya pid vagoyu vtikachiv Lishe kilkom tisyacham osmaniv z usogo 35 tisyachnogo vijska vdalosya vtekti do zajnyatogo osmanami Kam yancya nbsp Mapa bitvi Reshta osmanskoyi armiyi bula vibita abo potrapila u polon Vtrati vijsk Rechi Pospolitoyi buli znachno menshi pri tomu sho v rezultati bulo zdobuto silno ukriplenu fortecyu Hotinskij zamok zdavsya 13 listopada iz velikimi zapasami prodovolstva i vijskovogo remanentu Naslidkired Hotinska bitva zakinchilasya povnoyu peremogoyu vijska Rechi Pospolitoyi ale ce ne prizvelo do peremogi u vijni i ne prizvelo do ovolodinnya Kam yancem Ale peremoga pidnyala prestizh Rechi Pospolitoyi v Yevropi prestizh getmana Yana Sobeskogo yakij otrimav prizvisko Hotinskij lev i dopomoglo jomu u obranni na tron Rechi Pospolitoyi adzhe na den bitvi u Lvovi pomer korol Mihajlo Koribut Vishneveckij Bibliografiyared Chuhlib T V Hotinska bitva 1673 Arhivovano 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 419 ISBN 978 966 00 1359 9 Damian Orlowski Chocim 1673 seria Historyczne bitwy BELLONA Warszawa 2007 2008 Radoslav Sikora Z istoriyi polskih krilatih gusariv K Duh i litera 2012 ISBN 978 966 378 260 7 Informaciya pro knigu v internet magazini ukrayinskogo vidavcya Radoslav Sikora Krilati gusari Yana Sobeskogo K Duh i litera 2013 ISBN 978 966 378 311 6 Informaciya pro knigu v internet magazini ukrayinskogo vidavcya Bogatyrev A V Hotinskaya bitva 1673 g v doneseniyah V M Tyapkina Turciya i slavyanskij mir voprosy mezhdunarodnyh otnoshenij i istoriko kulturnyh svyazej E G Vartanyan O V Matveev Krasnodar Tradiciya 2016 S 16 22 Posilannyared Opis bitvi pid Hotinom polskoyu Arhivovano 17 travnya 2006 u Wayback Machine Stattya pro bitvu pid Hotinom polskoyu nedostupne posilannya z serpnya 2019 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bitva pid Hotinom 1673 amp oldid 43105150