Хосе Москардо Ітуарте (ісп. José Moscardó Ituarte; 26 жовтня 1878, Мадрид — 12 квітня 1956, Мадрид) — іспанський військовий діяч, генерал. Учасник колоніальних війн Філіппінах (1897—1898) і Марокко (1909—1926). З 1929 полковник і, як заслужений ветеран, призначений директором школи для сиріт в Толедо.
Хосе Москардо Ітуарте | |
---|---|
Ім'я при народженні | ісп. José Moscardó Ituarte |
Народження | 26 жовтня 1878 Мадрид, Іспанія[1][2][…] |
Смерть | 12 квітня 1956[4] (77 років) Мадрид, Іспанія[1][2][…] |
Поховання | Толедський алькасар |
Країна | Іспанія |
Член | d[5] |
Звання | генерал |
Війни / битви | громадянська війна в Іспанії |
Титул | d |
Діти | d |
Автограф | |
Нагороди | |
Хосе Москардо Ітуарте у Вікісховищі |
У 1931 році після повалення монархії республіканська влада провела в армії «чистку», в ході якої багато офіцерів, які відзначилися в колоніальних війнах, були понижені в званнях. У результаті Москардо з полковника став підполковником. Після виборів 1933 року, на яких перемогли правоцентристські сили, був відновлений в званні полковника і призначений в 1934 р. військовим комендантом Толедо. З 1936 р. був начальником військової школи в Толедо.
Оборона Алькасара
18 липня 1936 р. очолив антиреспубліканське повстання в Толедо (в рамках повстання військових на всій території країни під керівництвом Франсіско Франко та інших генералів). Однак республіканська міліція, яка мала значну чисельну перевагу, змусила Москардо і його прихильників зайняти оборону в Алькасарі — фортеці, що знаходиться на пануючій над містом височині. У розпорядженні Москардо було близько 1000 чоловіків. Крім того, в Алькасарі сховалися члени їх сімей — 550 жінок та 50 дітей. Також у фортеці знаходилися заручники — цивільний губернатор Толедо з родиною і близько ста лівих активістів.
Оборона Алькасара тривала 70 днів. Обложені страждали від браку продовольства: його стало дещо більше після вилазки, в результаті якої в сусідньому зерносховище вдалося добути дві тисячі мішків зерна. Крім того, на початку облоги в Алькасаре знаходилися 177 коней, які також були використані в їжу (виключаючи одного племінного жеребця). Замість солі використовувалася штукатурка зі стін. За відсутністю священика похоронні обряди у фортеці виконував сам Москардо (по аналогії з капітаном корабля).
У вересні республіканці активізували бойові дії, і 18 вересня їм вдалося підірвати одну з башт фортеці. 20 вересня стіни Алькасара були облиті горючою рідиною і закидані гранатами, але це не завдало фортеці великої шкоди. 25 вересня була підірвана ще одна вежа. Проте на той час франкістські війська генерала Варела вже знаходилися на відстані 15 кілометрів від Толедо.
27 вересня Толедо був узятий франкістами. 28 вересня відбулася урочистий в'їзд в місто генерала Варела, який прийняв парад захисників Алькасара. Москардо вітав генерала рапортом — «У Алькасарі все спокійно, мій генерале».
Син
Найбільш відомим епізодом облоги Алькасара стали події 23 липня. Того дня Москардо зателефонував глава толедської міліції Кандідо Кабельо. Він зажадав від полковника здачі Алькасара протягом десяти хвилин, пригрозивши в разі відмови розстріляти сина Москардо Луїса. Для підтвердження своїх слів він передав Луїсу трубку. Відбувся наступний розмова: Син: «Тату!» — Москардо: «Що там відбувається, мій хлопчик» — Син: «Нічого особливого. Вони кажуть, що розстріляють мене, якщо Алькасар не здасться». — Москардо: «Якщо це правда, то вручи свою душу Богові, крикни "Хай живе Іспанія! " І помри як герой. Прощай мій син, прийми мій останній поцілунок».
Після цього трубку знову взяв командир міліції, якому Москардо заявив: «Ваш термін нічого не означає. Алькасар ніколи не здасться», після чого повісив трубку. Син полковника через деякий час був розстріляний.
Після оборони Алькасару
Після звільнення Толедо полковник Москардо став генералом і призначений командиром дивізії «Соріано», на чолі якої брав участь у битві при Гвадалахарі. В 1938 році — командир Арагонського армійського корпусу, воював в Каталонії.
Після закінчення громадянської війни був головою військового кабінету Франко (1939), командувачем фалангістською міліцією (1941), генерал-капітаном (командувачем військами) II і IV військових округів (Каталонія і Андалусія). З 1939 року — дивізійний генерал, потім генерал-лейтенант. Був президентом Олімпійського комітету Іспанії, депутатом парламенту. Входив до складу Національної ради з освіти. Обіймав почесний пост канцлера заснованого Франко імперського ордена «Ярмо і стріли» (Orden Imperial del Yugo y las Flechas) — названий на честь давніх символів Арагона і Кастилії.
У 1948 році Франко присвоїв Москардо титул графа Алькасара де Толедо (Conde de Alcasar de Toledo), що зробило його грандом Іспанії.
Генерал помер у 1956 році і був похований в самому Алькасарі, серед загиблих під час оборони франкістів, поряд із розстріляним сином Луїсом. Посмертно йому було присвоєно звання фельдмаршала (Capitan General).
Примітки
- http://www.congreso.es/portal/page/portal/Congreso/Congreso/Iniciativas?_piref73_2148295_73_1335437_1335437.next_page=/wc/servidorCGI&CMD=VERLST&BASE=DIPH&FMT=DIPHXD1S.fmt&DOCS=1-1&DOCORDER=FIFO&OPDEF=Y&NUM1=&DES1=&QUERY=%2877300%29.NDIP.
- http://www.congreso.es/portal/page/portal/Congreso/Congreso/Iniciativas?_piref73_2148295_73_1335437_1335437.next_page=/wc/servidorCGI&CMD=VERLST&BASE=DIPH&FMT=DIPHXD1S.fmt&DOCS=3-3&DOCORDER=FIFO&OPDEF=Y&NUM1=&DES1=&QUERY=%2877300%29.NDIP.
- http://www.congreso.es/portal/page/portal/Congreso/Congreso/Iniciativas?_piref73_2148295_73_1335437_1335437.next_page=/wc/servidorCGI&CMD=VERLST&BASE=DIPH&FMT=DIPHXD1S.fmt&DOCS=4-4&DOCORDER=FIFO&OPDEF=Y&NUM1=&DES1=&QUERY=%2877300%29.NDIP.
- Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
- https://www.boe.es/datos/pdfs/BOE//1938/002/A00018-00018.pdf
Література
- Богдан Чума. Алькасар: Воєнний міф 1936 року та його рецепція українцями Галичини // Цитаделя. — 2009. — № 2. — С. 38-46.
- Іваницька О. П. Франко-каудильйо Іспанії. — Чернівці: Книги ХХІ, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hose Moskardo Ituarte isp Jose Moscardo Ituarte 26 zhovtnya 1878 Madrid 12 kvitnya 1956 Madrid ispanskij vijskovij diyach general Uchasnik kolonialnih vijn Filippinah 1897 1898 i Marokko 1909 1926 Z 1929 polkovnik i yak zasluzhenij veteran priznachenij direktorom shkoli dlya sirit v Toledo Hose Moskardo ItuarteIm ya pri narodzhenniisp Jose Moscardo ItuarteNarodzhennya26 zhovtnya 1878 1878 10 26 Madrid Ispaniya 1 2 Smert12 kvitnya 1956 1956 04 12 4 77 rokiv Madrid Ispaniya 1 2 PohovannyaToledskij alkasarKrayina IspaniyaChlend 5 ZvannyageneralVijni bitvigromadyanska vijna v IspaniyiTituldDitidAvtografNagorodi Hose Moskardo Ituarte u Vikishovishi Hose Moskardo u shineli zhovten 1940 r U 1931 roci pislya povalennya monarhiyi respublikanska vlada provela v armiyi chistku v hodi yakoyi bagato oficeriv yaki vidznachilisya v kolonialnih vijnah buli ponizheni v zvannyah U rezultati Moskardo z polkovnika stav pidpolkovnikom Pislya viboriv 1933 roku na yakih peremogli pravocentristski sili buv vidnovlenij v zvanni polkovnika i priznachenij v 1934 r vijskovim komendantom Toledo Z 1936 r buv nachalnikom vijskovoyi shkoli v Toledo Oborona Alkasara18 lipnya 1936 r ocholiv antirespublikanske povstannya v Toledo v ramkah povstannya vijskovih na vsij teritoriyi krayini pid kerivnictvom Fransisko Franko ta inshih generaliv Odnak respublikanska miliciya yaka mala znachnu chiselnu perevagu zmusila Moskardo i jogo prihilnikiv zajnyati oboronu v Alkasari forteci sho znahoditsya na panuyuchij nad mistom visochini U rozporyadzhenni Moskardo bulo blizko 1000 cholovikiv Krim togo v Alkasari shovalisya chleni yih simej 550 zhinok ta 50 ditej Takozh u forteci znahodilisya zaruchniki civilnij gubernator Toledo z rodinoyu i blizko sta livih aktivistiv Oborona Alkasara trivala 70 dniv Oblozheni strazhdali vid braku prodovolstva jogo stalo desho bilshe pislya vilazki v rezultati yakoyi v susidnomu zernoshovishe vdalosya dobuti dvi tisyachi mishkiv zerna Krim togo na pochatku oblogi v Alkasare znahodilisya 177 konej yaki takozh buli vikoristani v yizhu viklyuchayuchi odnogo pleminnogo zherebcya Zamist soli vikoristovuvalasya shtukaturka zi stin Za vidsutnistyu svyashenika pohoronni obryadi u forteci vikonuvav sam Moskardo po analogiyi z kapitanom korablya U veresni respublikanci aktivizuvali bojovi diyi i 18 veresnya yim vdalosya pidirvati odnu z basht forteci 20 veresnya stini Alkasara buli obliti goryuchoyu ridinoyu i zakidani granatami ale ce ne zavdalo forteci velikoyi shkodi 25 veresnya bula pidirvana she odna vezha Prote na toj chas frankistski vijska generala Varela vzhe znahodilisya na vidstani 15 kilometriv vid Toledo 27 veresnya Toledo buv uzyatij frankistami 28 veresnya vidbulasya urochistij v yizd v misto generala Varela yakij prijnyav parad zahisnikiv Alkasara Moskardo vitav generala raportom U Alkasari vse spokijno mij generale Sin Najbilsh vidomim epizodom oblogi Alkasara stali podiyi 23 lipnya Togo dnya Moskardo zatelefonuvav glava toledskoyi miliciyi Kandido Kabelo Vin zazhadav vid polkovnika zdachi Alkasara protyagom desyati hvilin prigrozivshi v razi vidmovi rozstrilyati sina Moskardo Luyisa Dlya pidtverdzhennya svoyih sliv vin peredav Luyisu trubku Vidbuvsya nastupnij rozmova Sin Tatu Moskardo Sho tam vidbuvayetsya mij hlopchik Sin Nichogo osoblivogo Voni kazhut sho rozstrilyayut mene yaksho Alkasar ne zdastsya Moskardo Yaksho ce pravda to vruchi svoyu dushu Bogovi krikni Haj zhive Ispaniya I pomri yak geroj Proshaj mij sin prijmi mij ostannij pocilunok Pislya cogo trubku znovu vzyav komandir miliciyi yakomu Moskardo zayaviv Vash termin nichogo ne oznachaye Alkasar nikoli ne zdastsya pislya chogo povisiv trubku Sin polkovnika cherez deyakij chas buv rozstrilyanij Pislya oboroni AlkasaruPislya zvilnennya Toledo polkovnik Moskardo stav generalom i priznachenij komandirom diviziyi Soriano na choli yakoyi brav uchast u bitvi pri Gvadalahari V 1938 roci komandir Aragonskogo armijskogo korpusu voyuvav v Kataloniyi Pislya zakinchennya gromadyanskoyi vijni buv golovoyu vijskovogo kabinetu Franko 1939 komanduvachem falangistskoyu miliciyeyu 1941 general kapitanom komanduvachem vijskami II i IV vijskovih okrugiv Kataloniya i Andalusiya Z 1939 roku divizijnij general potim general lejtenant Buv prezidentom Olimpijskogo komitetu Ispaniyi deputatom parlamentu Vhodiv do skladu Nacionalnoyi radi z osviti Obijmav pochesnij post kanclera zasnovanogo Franko imperskogo ordena Yarmo i strili Orden Imperial del Yugo y las Flechas nazvanij na chest davnih simvoliv Aragona i Kastiliyi U 1948 roci Franko prisvoyiv Moskardo titul grafa Alkasara de Toledo Conde de Alcasar de Toledo sho zrobilo jogo grandom Ispaniyi General pomer u 1956 roci i buv pohovanij v samomu Alkasari sered zagiblih pid chas oboroni frankistiv poryad iz rozstrilyanim sinom Luyisom Posmertno jomu bulo prisvoyeno zvannya feldmarshala Capitan General Primitkihttp www congreso es portal page portal Congreso Congreso Iniciativas piref73 2148295 73 1335437 1335437 next page wc servidorCGI amp CMD VERLST amp BASE DIPH amp FMT DIPHXD1S fmt amp DOCS 1 1 amp DOCORDER FIFO amp OPDEF Y amp NUM1 amp DES1 amp QUERY 2877300 29 NDIP http www congreso es portal page portal Congreso Congreso Iniciativas piref73 2148295 73 1335437 1335437 next page wc servidorCGI amp CMD VERLST amp BASE DIPH amp FMT DIPHXD1S fmt amp DOCS 3 3 amp DOCORDER FIFO amp OPDEF Y amp NUM1 amp DES1 amp QUERY 2877300 29 NDIP http www congreso es portal page portal Congreso Congreso Iniciativas piref73 2148295 73 1335437 1335437 next page wc servidorCGI amp CMD VERLST amp BASE DIPH amp FMT DIPHXD1S fmt amp DOCS 4 4 amp DOCORDER FIFO amp OPDEF Y amp NUM1 amp DES1 amp QUERY 2877300 29 NDIP Diccionario biografico espanol Real Academia de la Historia 2011 d Track Q41705771d Track Q2720582 https www boe es datos pdfs BOE 1938 002 A00018 00018 pdfLiteraturaBogdan Chuma Alkasar Voyennij mif 1936 roku ta jogo recepciya ukrayincyami Galichini Citadelya 2009 2 S 38 46 Ivanicka O P Franko kaudiljo Ispaniyi Chernivci Knigi HHI 2006