Хосе Антоніо Паес ісп José Antonio Páez 13 червня 1790 6 травня 1873 герой боротьби Венесуели за незалежність тричі займ

Хосе Антоніо Паес (ісп. José Antonio Páez; 13 червня 1790 — 6 травня 1873) — герой боротьби Венесуели за незалежність; тричі займав пост президента країни.

Хосе Антоніо Паес
José Antonio Páez

Прапор

3-й Президент Венесуели

13 січня 1830 — 20 січня 1835 року

Попередник:

Симон Болівар

Наступник:

Андрес Нарварте

Прапор

9-й Президент Венесуели

1 лютого 1839 — 28 січня 1843 року

Попередник:

Карлос Сублетте

Наступник:

Карлос Сублетте

Прапор

19-й Президент Венесуели

29 серпня 1861 — 15 червня 1863 року

Попередник:

Педро Гуаль

Наступник:

Хуан Крісостомо Фалькон

Народження:

13 червня 1790
Курпа, Португеса, Венесуела

Смерть:

6 травня 1873 (82 роки)
Нью-Йорк, США

Поховання:

Національний пантеон Венесуели

Країна:

Іспанія

Релігія:

католицтво

Партія:

^d

Шлюб:

^d

Діти:

^d

Автограф:

Медіафайли у Вікісховищі

Висловлювання у Вікіцитатах

Біографія

Юнаком був пастухом, потім служив в армії та 1812 року вийшов у відставку у званні сержанта.

Коли виступ Болівара пожвавив венесуельських патріотів, Паес очолив пастухів Савани й 1813 року здобув першу перемогу поблизу Лас-Матас-Герреньяс. Невдовзі, внаслідок зради, Паес потрапив у полон, але його одразу ж викупили друзі.

З 1814 року розпочалась серія визначних битв з іспанцями, в яких Паес брав дієву участь під проводом Болівара. 1822 року він узяв штурмом Пуерто-Кабелло і став головнокомандувачем військових сил Венесуели та Колумбії. 1825 року його було звинувачено у зловживанні владою та усунуто від посади. Проте він організував спробу силового повернення до влади, в результаті якої став цивільним та військовим главою Венесуели й Колумбії.

1830 року він брав участь у процесі відокремлення Венесуели від Колумбії. Того ж року був обраний президентом Венесуели.

У 1839—1843 роках Паес вдруге очолив владу республіки.

1848 року Паес намагався через державний переворот знову захопити владу, але зазнав поразки, був заарештований та висланий з країни, після чого оселився в Нью-Йорку.

1858 року Паес знову став організатором заворушень у Венесуелі, в результаті чого отримав пост головнокомандувача Збройних сил, а 1861 року знову (втретє) був обраний президентом, проте вже не зміг відновити порядок у країні й відмовився від влади.

Паес написав автобіографію (Ramon Páez, Public life of José Antonio Páez, 1884; Michelena, Resumen de la vida militar y política del ciudadano esclarecido general José Antonio Páez, 1890).

Цікаві факти

Автором його біографії був власний ад'ютант Скибицький Михайло Карлович.

Див. також

Федеральна війна

Джерела

(рос.) Військова енциклопедія Ситіна. Частина 18.