Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Хелуанський металургійний комбінат металургійний комбінат в Єгипті розташований на південній околиці Каїра біля міста Хе

Хелуанський металургійний комбінат

Хелуанський металургійний комбінат

Хелуанський металургійний комбінат — металургійний комбінат в Єгипті, розташований на південній околиці Каїра біля міста Хелуан. Перше велике підприємство в історії чорної металургії країни.

image
image
Хелван
Місце розташування заводу

Історія підприємства

Перша черга

Рішення про будівництво комбінату ухвалили в 1954 році. Хоча на той час єгипетська монархія, яка орієнтувалась на країни Заходу, вже була ліквідована, проте реалізація проекту відбувалась за сприяння ФРН, а основне обладнання постачили відомі німецькі компанії.

У 1957-му видали продукцію дві малі – ємністю по 12 тонн – електродугові печі, які працювали на місцевому та імпортованому металобрухті і могли виробляти 40 тисяч тонн сталі на рік.

На 1958 рік припало введення головних об’єктів першої черги, а саме:

- доменної печі № 1 об’ємом 575 м3 з річною потужністю 150 тисяч тонн чавуну;

- чотирьох томасівських конвертерів ємністю по 17 тонн (це довело загальну річну потужність сталеплавильного цеху до 315 тисяч тонн на рік);

- блюмінгу від компанії Demag;

- прокатного стану компанії Siemag, що був призначений для випуску великосортового прокату (є відомості, що його потужність становила 120 тисяч тонн на рік);

- листопрокатного стану (за тими ж відомостями, він випускав 40 тисяч тонн товстого і 10 тисяч тонн тонкого листа на рік).

В 1960-му стала до ладу доменна піч № 2 з тим же об’ємом 575 м3, що довело потужність підприємства до 300 тисяч тонн чавуну на рік.

Підготовку залізорудної сировини забезпечували дві агломашини з площею спікання по 50 м3, які ввели в експлуатацію одночасно з домнами у 1958 та 1960 роках.

В 1964 році асортимент кінцевої продукції розширили за рахунок нового прокатного стану, що міг випускати 80 тисяч тонн дрібносортового прокату на рік.

Друга черга

Тим часом Єгипет узяв курс на зближення з СРСР. Одним з наслідків цього було укладання в 1961 році угоди щодо спорудження на Хелуанському комбінаті двох прокатних станів. Один з них продуктивністю 500 тисяч тонн на рік мав перетворювати сляби у гарячекатану котушку, тоді як інший потужністю 250 тисяч тонн на рік використовував частину цієї котушки для випуску холоднокатаного прокату (полосового та рулонного). Введення цього обладнання в експлуатацію припало на 1968 – 1969 рік, при цьому через обмежені можливості з випуску напівфабрикатів доводилось працювати із імпортованими слябами.

Втім, на той час вже узялись за проект спорудження повноцінної другої черги, яка у підсумку включила:

- введену в дію у 1973 (за іншими даними – в 1972) році доменну піч №3 об’ємом 1033 м3 з річною потужністю 500 тисяч тонн чавуну;

- три кисневих конвертери ємністю по 80 тонн, які стали до ладу в 1972 – 1974 роках;

- три введені в дію у 1973-му машини безперервного виливу слябів;

- три запущені у тому ж 1973-му машини безперервного виливу сортової заготовки загальною продуктивністю 600 тисяч тонн на рік;

- запущений в 1977-му середньосортовий стан річною потужністю 200 тисяч тонн;

- введену у 1979 (за іншими даними – в 1977) році доменну піч №4 об’ємом 1033 м3 з річною потужністю 500 тисяч тонн чавуну.

Крім того, переведення перших двох доменних печей на новий тип руди дозволило збільшити їх сукупну річну потужність з 300 до 400 тисяч тон, що довело загальний показник комбінату до 1,4 млн тонн чавуну на рік. Підготовку залізорудної сировини для нової черги забезпечували чотири агломашини аглоцеху №2 з площею спікання по 75 м2, дві з яких почали роботу в 1974 і дві у 1978 роках.

Проектна потужність комбінату по сталі становила 1,5 млн тонн, тоді як загальна продуктивність прокатних станів досягнула не менш ніж 950 тисяч тонн на рік. При цьому в Єгипті почали з’являтись приватні металопрокатні заводи, орієнтовані на випуск сортового прокату. Так, вже у 1970-х в тому ж Хелвані став до ладу перший такий завод від компанії Metad Helwan.

Варто відзначити, що будівельні роботи за участі СРСР тривали на комбінаті лише до серпня 1973 року, а з 1976 року єгипетський уряд припинив стосунки з СРСР в межах Договору про дружбу і співробітництво між СРСР і АРЄ від 1971 року.

Розвиток комбінату в 1980-х – 1990-х

В 1985 – 1986 роках більшість прокатних станів першої черги пройшли модернізацію, при цьому на кінець 2000-х їх річна потужність визначалась на рівні 300 тисяч тон блюмів, 180 тисяч тонн великосортового та 90 тисяч тонн листового прокату відповідно.

В 1989 (за іншими даними – у 1992) в аглоцеху №2 запустили п’яту агломашину з такою ж площею спікання як у попередніх.

У 1990-му додали ще одну слябову машину безперервного виливу сталі, що довело загальний показник слябових машин до 600 тисяч тонн на рік.

Нарешті, у 1995 – 1996 роках провели модернізацію всіх трьох кисневих конвертерів зі збільшенням їх ємності до 90 тонн. В цей час програма модернізації комбінату відбувалась за фінансування Світового банку й Німеччини.

Комбінат на початку 21 століття

Станом на 2013-й на комбінаті працювала лише одна доменна піч з чотирьох, причому такий стан справ тривав вже два роки. Як стверджувало керівництво комбінату, причиною була нестача коксу через проблеми на сусідньому коксохімічному заводу.

Проблеми тривали і далі. Так, за 2018/2019 фінансовий рік комбінат отримав збиток у розмірі близько 100 млн доларів США, збиток 2019/2020 фінансового року склав близько 50 млн доларів США, а загальний накопичений негативний результат вже перевищував 0,5 млрд доларів США. Як наслідок, у січні 2021-го рада директорів Egyptian Iron and Steel Company (Hadisolb) ухвалила рішення про закриття Хелуанського комбінату.

Сировинні зв’язки комбінату

Залізна руда

Перша черга проекту була розрахована на використання залізної руди, видобуток якої почали у 1955 році поблизу Асуану. Вона вирізнялась великим вмістом фосфору, що й обумовило вибір томасівських конвертерів, які дозволяли отримувати з неї продукцію прийнятної якості.

В основу проекту другої черги поклали роботу на залізній руді із району оази Бахарія, що знаходиться на південний захід від Каїру. Для доставки продукції на комбінат проклали спеціальну залізничну лінію довжиною 346 км. Запаси головного родовища бахарійського району становили близько 200 млн тонн та дозволяли забезпечити комбінат сировиною на десятки років – річна потужність гірничозбагачувального комплексу в Бахарії становила 3,3 млн тонн. Втім, параметри цієї руди все-таки поступались найкращим світовим зразкам, що мало певні наслідки для конкурентоздатності підприємства.

Видобуток руди в Асуані припинили у 1973 році. Оскільки руда з Бахарії мала суттєво нижчий вміст фосфору, для нормальної роботи томасівських конвертерів до неї доводилось домішувати фосфорити (можливо відзначити, що останні видобувались на кількох родовищах в центральній частині долини Ніла та доставлялись на північ країни для роботи кількох заводів фосфорних добрив).  

Нерудні матеріали

З 1958-го потреби комбінату забезпечували доломітовий кар’єр в Адабії (дещо більш ніж за сотню кілометрів на північний схід від Каїру) та вапняковий кар’єр у Рефаї (Refaii).

Враховуючи багаторазове збільшення потужності підприємства унаслідок спорудження другої черги, з 1972-го почали видобуток вапняку в Бені-Халід, в районі Самалут у губернаторстві Мінья (пару сотень кілометрів на південь від Каїру).

Нарешті, у 2007 – 2009 роках почали розробку нового вапнякового кар’єру в Джебель-Ель-Тіар (Gable El Tear), так само у губернаторстві Мінья.

Станом на кінець 2000-х річна потужність кар’єрів у Адабії та Бені-Халід становила 240 тисяч тонн та 1 млн тонн відповідно. Випалювання вапняку відбувалось у 5 печах, тоді як з доломітом працювала одна обертова піч.

Кокс

Комбінат почав роботу з використанням імпортованого коксу. З 1964-го його джерелом став зведений поруч Хелуанський коксохімічний завод, який, втім, переробляв імпортоване вугілля (в першій половині 1980-х років Єгипет імпортував близько 1 млн т кам'яного вугілля для цих потреб).

Природний газ

В 1977-му на доменній печі №3 почали використання природного газу, який у тому році вперше подали до району Каїру по газопроводу Абу-Ель-Гарадік – Дашур.

Хоча використання блакитного палива у доменному процесі принесло значну економію коксу, проте впровадження цієї технології на печах №4 та №1 припало лише на 1996 та 1998 роки відповідно.

Енергетичне господарство

У 1960-х роках на комбінаті запустили три газові турбіни угорського виробництва загальною потужністю 45 МВт. Вони використовували доменний газ, а також паливну нафту.

Частину енергетичних потреб комбінату закривали за допомогою коксового газу від Хелванського коксохімічного заводу. З 1972-го частина цього газу споживалась зведеною на коксохімічному підприємстві установкою з випуску азотних добрив, хоча на меткомбінаті бажали б збільшення поставок.

В 2005 – 2006 роках на комбінаті встановили два котли для виробництва пари, які використовували тепло відпрацьованих газів від обертової печі та кисневих конвертерів.

Фосфорні добрива

Оскільки томасівські конвертери працювали на руді із значним вмістом фосфору, шлак після плавки містив чимало цього елементу і міг виконувати функцію добрива. Таке використання шлаку почалось у 1965-му і станом на початок 1970-х комбінат міг продукувати 56 тисяч тонн добрива із вмістом Р2О5 на рівні 10% – 12%.

Можливо також відзначити, що зазначений фосфоровмісний шлак пасував далеко не до всіх єгипетських ґрунтів, а тому значну частину цього продукту експортували.

Посилання

  1. Простор. Выпуски 1-8. – Казахское гос. изд-во худож. лит-ры, 1970. С. 69. (рос.)
  2. Л. Кулагина. Арабские страны, Турция, Иран, Афганистан: история, экономика. – М.: Наука, 1973. С. 173—174. (рос.)
  3. Egyptian Iron and Steel Company problems to be solved soon: chairman - Economy - Business. Ahram Online. Процитовано 16 травня 2023.
  4. NightWatch (4 червня 2021). Workers of Egyptian Iron & Steel Co demonstrate over factory’s closure. EgyptWatch (амер.). Процитовано 16 травня 2023.
  5. The Middle East and North Africa 2004. 50th Edition. – , 2003. P. 357. ISSN 0076-8502 (англ.)
  6. Реферативный журнал. – М.: ВИНИТИ, 1983. С. 53. (рос.)
  7. Egyption Iron & Steel Company (PDF).
  8. Assessment of the energy requirements and selected options facing major consumers within the Egyptian industrial and agricultural sectors. Final report (English) . № DOE/CS/40017-T3. 31 травня 1978. Процитовано 16 травня 2023.
  9. Appraisal of FIL Talkha 11 Fertilizer Project RETURN T Egypt (PDF).

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Heluanskij metalurgijnij kombinat metalurgijnij kombinat v Yegipti roztashovanij na pivdennij okolici Kayira bilya mista Heluan Pershe velike pidpriyemstvo v istoriyi chornoyi metalurgiyi krayini HelvanMisce roztashuvannya zavoduIstoriya pidpriyemstvaPersha cherga Rishennya pro budivnictvo kombinatu uhvalili v 1954 roci Hocha na toj chas yegipetska monarhiya yaka oriyentuvalas na krayini Zahodu vzhe bula likvidovana prote realizaciya proektu vidbuvalas za spriyannya FRN a osnovne obladnannya postachili vidomi nimecki kompaniyi U 1957 mu vidali produkciyu dvi mali yemnistyu po 12 tonn elektrodugovi pechi yaki pracyuvali na miscevomu ta importovanomu metalobruhti i mogli viroblyati 40 tisyach tonn stali na rik Na 1958 rik pripalo vvedennya golovnih ob yektiv pershoyi chergi a same domennoyi pechi 1 ob yemom 575 m3 z richnoyu potuzhnistyu 150 tisyach tonn chavunu chotiroh tomasivskih konverteriv yemnistyu po 17 tonn ce dovelo zagalnu richnu potuzhnist staleplavilnogo cehu do 315 tisyach tonn na rik blyumingu vid kompaniyi Demag prokatnogo stanu kompaniyi Siemag sho buv priznachenij dlya vipusku velikosortovogo prokatu ye vidomosti sho jogo potuzhnist stanovila 120 tisyach tonn na rik listoprokatnogo stanu za timi zh vidomostyami vin vipuskav 40 tisyach tonn tovstogo i 10 tisyach tonn tonkogo lista na rik V 1960 mu stala do ladu domenna pich 2 z tim zhe ob yemom 575 m3 sho dovelo potuzhnist pidpriyemstva do 300 tisyach tonn chavunu na rik Pidgotovku zalizorudnoyi sirovini zabezpechuvali dvi aglomashini z plosheyu spikannya po 50 m3 yaki vveli v ekspluataciyu odnochasno z domnami u 1958 ta 1960 rokah V 1964 roci asortiment kincevoyi produkciyi rozshirili za rahunok novogo prokatnogo stanu sho mig vipuskati 80 tisyach tonn dribnosortovogo prokatu na rik Druga cherga Tim chasom Yegipet uzyav kurs na zblizhennya z SRSR Odnim z naslidkiv cogo bulo ukladannya v 1961 roci ugodi shodo sporudzhennya na Heluanskomu kombinati dvoh prokatnih staniv Odin z nih produktivnistyu 500 tisyach tonn na rik mav peretvoryuvati slyabi u garyachekatanu kotushku todi yak inshij potuzhnistyu 250 tisyach tonn na rik vikoristovuvav chastinu ciyeyi kotushki dlya vipusku holodnokatanogo prokatu polosovogo ta rulonnogo Vvedennya cogo obladnannya v ekspluataciyu pripalo na 1968 1969 rik pri comu cherez obmezheni mozhlivosti z vipusku napivfabrikativ dovodilos pracyuvati iz importovanimi slyabami Vtim na toj chas vzhe uzyalis za proekt sporudzhennya povnocinnoyi drugoyi chergi yaka u pidsumku vklyuchila vvedenu v diyu u 1973 za inshimi danimi v 1972 roci domennu pich 3 ob yemom 1033 m3 z richnoyu potuzhnistyu 500 tisyach tonn chavunu tri kisnevih konverteri yemnistyu po 80 tonn yaki stali do ladu v 1972 1974 rokah tri vvedeni v diyu u 1973 mu mashini bezperervnogo vilivu slyabiv tri zapusheni u tomu zh 1973 mu mashini bezperervnogo vilivu sortovoyi zagotovki zagalnoyu produktivnistyu 600 tisyach tonn na rik zapushenij v 1977 mu serednosortovij stan richnoyu potuzhnistyu 200 tisyach tonn vvedenu u 1979 za inshimi danimi v 1977 roci domennu pich 4 ob yemom 1033 m3 z richnoyu potuzhnistyu 500 tisyach tonn chavunu Krim togo perevedennya pershih dvoh domennih pechej na novij tip rudi dozvolilo zbilshiti yih sukupnu richnu potuzhnist z 300 do 400 tisyach ton sho dovelo zagalnij pokaznik kombinatu do 1 4 mln tonn chavunu na rik Pidgotovku zalizorudnoyi sirovini dlya novoyi chergi zabezpechuvali chotiri aglomashini aglocehu 2 z plosheyu spikannya po 75 m2 dvi z yakih pochali robotu v 1974 i dvi u 1978 rokah Proektna potuzhnist kombinatu po stali stanovila 1 5 mln tonn todi yak zagalna produktivnist prokatnih staniv dosyagnula ne mensh nizh 950 tisyach tonn na rik Pri comu v Yegipti pochali z yavlyatis privatni metaloprokatni zavodi oriyentovani na vipusk sortovogo prokatu Tak vzhe u 1970 h v tomu zh Helvani stav do ladu pershij takij zavod vid kompaniyi Metad Helwan Varto vidznachiti sho budivelni roboti za uchasti SRSR trivali na kombinati lishe do serpnya 1973 roku a z 1976 roku yegipetskij uryad pripiniv stosunki z SRSR v mezhah Dogovoru pro druzhbu i spivrobitnictvo mizh SRSR i ARYe vid 1971 roku Rozvitok kombinatu v 1980 h 1990 h V 1985 1986 rokah bilshist prokatnih staniv pershoyi chergi projshli modernizaciyu pri comu na kinec 2000 h yih richna potuzhnist viznachalas na rivni 300 tisyach ton blyumiv 180 tisyach tonn velikosortovogo ta 90 tisyach tonn listovogo prokatu vidpovidno V 1989 za inshimi danimi u 1992 v aglocehu 2 zapustili p yatu aglomashinu z takoyu zh plosheyu spikannya yak u poperednih U 1990 mu dodali she odnu slyabovu mashinu bezperervnogo vilivu stali sho dovelo zagalnij pokaznik slyabovih mashin do 600 tisyach tonn na rik Nareshti u 1995 1996 rokah proveli modernizaciyu vsih troh kisnevih konverteriv zi zbilshennyam yih yemnosti do 90 tonn V cej chas programa modernizaciyi kombinatu vidbuvalas za finansuvannya Svitovogo banku j Nimechchini Kombinat na pochatku 21 stolittya Stanom na 2013 j na kombinati pracyuvala lishe odna domenna pich z chotiroh prichomu takij stan sprav trivav vzhe dva roki Yak stverdzhuvalo kerivnictvo kombinatu prichinoyu bula nestacha koksu cherez problemi na susidnomu koksohimichnomu zavodu Problemi trivali i dali Tak za 2018 2019 finansovij rik kombinat otrimav zbitok u rozmiri blizko 100 mln dolariv SShA zbitok 2019 2020 finansovogo roku sklav blizko 50 mln dolariv SShA a zagalnij nakopichenij negativnij rezultat vzhe perevishuvav 0 5 mlrd dolariv SShA Yak naslidok u sichni 2021 go rada direktoriv Egyptian Iron and Steel Company Hadisolb uhvalila rishennya pro zakrittya Heluanskogo kombinatu Sirovinni zv yazki kombinatuZalizna ruda Persha cherga proektu bula rozrahovana na vikoristannya zaliznoyi rudi vidobutok yakoyi pochali u 1955 roci poblizu Asuanu Vona viriznyalas velikim vmistom fosforu sho j obumovilo vibir tomasivskih konverteriv yaki dozvolyali otrimuvati z neyi produkciyu prijnyatnoyi yakosti V osnovu proektu drugoyi chergi poklali robotu na zaliznij rudi iz rajonu oazi Bahariya sho znahoditsya na pivdennij zahid vid Kayiru Dlya dostavki produkciyi na kombinat proklali specialnu zaliznichnu liniyu dovzhinoyu 346 km Zapasi golovnogo rodovisha baharijskogo rajonu stanovili blizko 200 mln tonn ta dozvolyali zabezpechiti kombinat sirovinoyu na desyatki rokiv richna potuzhnist girnichozbagachuvalnogo kompleksu v Bahariyi stanovila 3 3 mln tonn Vtim parametri ciyeyi rudi vse taki postupalis najkrashim svitovim zrazkam sho malo pevni naslidki dlya konkurentozdatnosti pidpriyemstva Vidobutok rudi v Asuani pripinili u 1973 roci Oskilki ruda z Bahariyi mala suttyevo nizhchij vmist fosforu dlya normalnoyi roboti tomasivskih konverteriv do neyi dovodilos domishuvati fosforiti mozhlivo vidznachiti sho ostanni vidobuvalis na kilkoh rodovishah v centralnij chastini dolini Nila ta dostavlyalis na pivnich krayini dlya roboti kilkoh zavodiv fosfornih dobriv Nerudni materiali Z 1958 go potrebi kombinatu zabezpechuvali dolomitovij kar yer v Adabiyi desho bilsh nizh za sotnyu kilometriv na pivnichnij shid vid Kayiru ta vapnyakovij kar yer u Refayi Refaii Vrahovuyuchi bagatorazove zbilshennya potuzhnosti pidpriyemstva unaslidok sporudzhennya drugoyi chergi z 1972 go pochali vidobutok vapnyaku v Beni Halid v rajoni Samalut u gubernatorstvi Minya paru soten kilometriv na pivden vid Kayiru Nareshti u 2007 2009 rokah pochali rozrobku novogo vapnyakovogo kar yeru v Dzhebel El Tiar Gable El Tear tak samo u gubernatorstvi Minya Stanom na kinec 2000 h richna potuzhnist kar yeriv u Adabiyi ta Beni Halid stanovila 240 tisyach tonn ta 1 mln tonn vidpovidno Vipalyuvannya vapnyaku vidbuvalos u 5 pechah todi yak z dolomitom pracyuvala odna obertova pich Koks Kombinat pochav robotu z vikoristannyam importovanogo koksu Z 1964 go jogo dzherelom stav zvedenij poruch Heluanskij koksohimichnij zavod yakij vtim pereroblyav importovane vugillya v pershij polovini 1980 h rokiv Yegipet importuvav blizko 1 mln t kam yanogo vugillya dlya cih potreb Prirodnij gaz V 1977 mu na domennij pechi 3 pochali vikoristannya prirodnogo gazu yakij u tomu roci vpershe podali do rajonu Kayiru po gazoprovodu Abu El Garadik Dashur Hocha vikoristannya blakitnogo paliva u domennomu procesi prineslo znachnu ekonomiyu koksu prote vprovadzhennya ciyeyi tehnologiyi na pechah 4 ta 1 pripalo lishe na 1996 ta 1998 roki vidpovidno Energetichne gospodarstvoU 1960 h rokah na kombinati zapustili tri gazovi turbini ugorskogo virobnictva zagalnoyu potuzhnistyu 45 MVt Voni vikoristovuvali domennij gaz a takozh palivnu naftu Chastinu energetichnih potreb kombinatu zakrivali za dopomogoyu koksovogo gazu vid Helvanskogo koksohimichnogo zavodu Z 1972 go chastina cogo gazu spozhivalas zvedenoyu na koksohimichnomu pidpriyemstvi ustanovkoyu z vipusku azotnih dobriv hocha na metkombinati bazhali b zbilshennya postavok V 2005 2006 rokah na kombinati vstanovili dva kotli dlya virobnictva pari yaki vikoristovuvali teplo vidpracovanih gaziv vid obertovoyi pechi ta kisnevih konverteriv Fosforni dobrivaOskilki tomasivski konverteri pracyuvali na rudi iz znachnim vmistom fosforu shlak pislya plavki mistiv chimalo cogo elementu i mig vikonuvati funkciyu dobriva Take vikoristannya shlaku pochalos u 1965 mu i stanom na pochatok 1970 h kombinat mig produkuvati 56 tisyach tonn dobriva iz vmistom R2O5 na rivni 10 12 Mozhlivo takozh vidznachiti sho zaznachenij fosforovmisnij shlak pasuvav daleko ne do vsih yegipetskih gruntiv a tomu znachnu chastinu cogo produktu eksportuvali PosilannyaProstor Vypuski 1 8 Kazahskoe gos izd vo hudozh lit ry 1970 S 69 ros L Kulagina Arabskie strany Turciya Iran Afganistan istoriya ekonomika M Nauka 1973 S 173 174 ros Egyptian Iron and Steel Company problems to be solved soon chairman Economy Business Ahram Online Procitovano 16 travnya 2023 NightWatch 4 chervnya 2021 Workers of Egyptian Iron amp Steel Co demonstrate over factory s closure EgyptWatch amer Procitovano 16 travnya 2023 The Middle East and North Africa 2004 50th Edition Taylor amp Francis 2003 P 357 ISBN 1 85743 184 7 ISSN 0076 8502 angl Referativnyj zhurnal M VINITI 1983 S 53 ros Egyption Iron amp Steel Company PDF Assessment of the energy requirements and selected options facing major consumers within the Egyptian industrial and agricultural sectors Final report English DOE CS 40017 T3 31 travnya 1978 Procitovano 16 travnya 2023 Appraisal of FIL Talkha 11 Fertilizer Project RETURN T Egypt PDF

Дата публікації:
Топ