Хара-Ус-Нур (Хар-Ус нуур, Озеро чорної води) — озеро в Улоговині Великих озер в Монголії, цілком на території однойменного національного парку Північно-Західної Монголії, друге за площею прісноводне озеро Монголії. Басейн озера включає не тільки територію Монголії, й Росії. З'єднано протоками з озерами Хара-Нур, Дурген-Нуур, Айраг-Нур, Хяргас-Нур. Береги низькі. Островом Ак-Баши (Біла голова, площа 274 км²) ділиться на 2 водойми.
Хара-Ус-Нур монг. Хар-Ус нуур | ||||
---|---|---|---|---|
48°02′ пн. ш. 92°17′ сх. д. / 48.033° пн. ш. 92.283° сх. д.Координати: 48°02′ пн. ш. 92°17′ сх. д. / 48.033° пн. ш. 92.283° сх. д. | ||||
Розташування | ||||
Країна | Монголія[1] | |||
Регіон | Ховд[1] | |||
Розташування | Кобдоський аймак, Монголія | |||
Геологічні дані | ||||
Тип | ||||
Розміри | ||||
Площа поверхні | 1 578 км² | |||
Висота | 1 156,7 м | |||
Глибина середня | 2,2 м | |||
Глибина макс. | 4,5 м | |||
Довжина | 72,2 км | |||
Ширина | 36,5 км | |||
Об'єм | 3,432 км³ | |||
Вода | ||||
Басейн | ||||
Вливаються | Кобдо-Гол | |||
Витікають | ||||
Площа басейну | 74 500 км² | |||
Країни басейну | Монголія, Росія | |||
Інше | ||||
Статус спадщини | Рамсарське угіддя | |||
Острови | Ак-Баши | |||
Geonames | 1515804 | |||
Хара-Ус-Нур (Монголія) | ||||
| ||||
Хара-Ус-Нур у Вікісховищі |
Хара-Ус означає «Чорна вода». Колір води, справді, близький до чорного через велику кількості органічних речовин і планктону. На озері Хара-Ус-Нур велика кількість островів, різних за розмірами і рослинностю. У озеро впадають чотири річки загальною площею водозбору 74500 км²; (Кобдо-Гол і Буянт-Гол, утворюють велику загальну дельту, а також менша частина стоку річок і ). Щорічна притока річкової води становить 3 км³, річне кількість опадів випадаючих на поверхню озера становить 56 мм, тоді як випаровування — 943 мм/рік. З листопада по квітень озеро замерзає і товщина льоду може доходити до 1 м.
Береги озера малонаселені, в районі щільність населення становить 1,2 чол./км², в основному це кочівники (єдине селище Дурген має 659 мешканців).
Озеро багато рибою.
На озері живуть багато рідкісних тварин і птахів: монгольська саксаулова сойка, монгольський фазан, червононосий , баклан, дика качка, гусак, лісовий тетерев, , чайка тощо.
Див. також
Ця стаття не містить . (Червень 2022) |
- GEOnet Names Server — 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hara Us Nur Har Us nuur Ozero chornoyi vodi ozero v Ulogovini Velikih ozer v Mongoliyi cilkom na teritoriyi odnojmennogo nacionalnogo parku Pivnichno Zahidnoyi Mongoliyi druge za plosheyu prisnovodne ozero Mongoliyi Basejn ozera vklyuchaye ne tilki teritoriyu Mongoliyi j Rosiyi Z yednano protokami z ozerami Hara Nur Durgen Nuur Ajrag Nur Hyargas Nur Beregi nizki Ostrovom Ak Bashi Bila golova plosha 274 km dilitsya na 2 vodojmi Hara Us Nur mong Har Us nuur48 02 pn sh 92 17 sh d 48 033 pn sh 92 283 sh d 48 033 92 283 Koordinati 48 02 pn sh 92 17 sh d 48 033 pn sh 92 283 sh d 48 033 92 283Roztashuvannya Krayina Mongoliya 1 Region Hovd 1 Roztashuvannya Kobdoskij ajmak MongoliyaGeologichni dani TipRozmiri Plosha poverhni 1 578 km Visota 1 156 7 mGlibina serednya 2 2 mGlibina maks 4 5 mDovzhina 72 2 kmShirina 36 5 kmOb yem 3 432 km Voda Basejn Vlivayutsya Kobdo GolVitikayutPlosha basejnu 74 500 km Krayini basejnu Mongoliya RosiyaInshe Status spadshini Ramsarske ugiddyaOstrovi Ak BashiGeonames 1515804 Hara Us Nur Mongoliya Hara Us Nur u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Hara Us Nur znachennya Hara Us oznachaye Chorna voda Kolir vodi spravdi blizkij do chornogo cherez veliku kilkosti organichnih rechovin i planktonu Na ozeri Hara Us Nur velika kilkist ostroviv riznih za rozmirami i roslinnostyu U ozero vpadayut chotiri richki zagalnoyu plosheyu vodozboru 74500 km Kobdo Gol i Buyant Gol utvoryuyut veliku zagalnu deltu a takozh mensha chastina stoku richok i Shorichna pritoka richkovoyi vodi stanovit 3 km richne kilkist opadiv vipadayuchih na poverhnyu ozera stanovit 56 mm todi yak viparovuvannya 943 mm rik Z listopada po kviten ozero zamerzaye i tovshina lodu mozhe dohoditi do 1 m Beregi ozera malonaseleni v rajoni shilnist naselennya stanovit 1 2 chol km v osnovnomu ce kochivniki yedine selishe Durgen maye 659 meshkanciv Ozero bagato riboyu Na ozeri zhivut bagato ridkisnih tvarin i ptahiv mongolska saksaulova sojka mongolskij fazan chervononosij baklan dika kachka gusak lisovij teterev chajka tosho Div takozhUlogovina Velikih ozer Centralno Azijskij vnutrishnij basejn Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Cherven 2022 GEOnet Names Server 2018 d Track Q1194038