Гарадріми — народи людей Гараду, що служили Сауронові і складали одну з основних сил його армій.
Народи Гараду
Людей Гараду мешканці Ґондору та інших земель північно-західного Середзем'я називали гарадримами або ж південцями. У гобітських легендах згадувалася також інша назва «свертінги». Для мешканців Ґондору «гарадримом» загалом вважався будь-який чоловік, що прийшов з-за їхнього південного кордону. Насправді ж, населення Гараду було неоднорідним та складалося з окремих гордих та войовничих народів. У «Сильмариліоні» гарадрими згадуються як «величний та жорстокий народ, що жив у просторих землях на півдні від Мордору поза гирлом Андуїну».
Усі гарадські племена загалом поділялися на мешканців Ближнього та Далекого Гараду, хоча у середині кожної з цих двох груп також існувало багато племен та народів, котрі часто-густо ворогували між собою.
У Другу Епоху першими з гарадримами зустрілися нуменорці, мешканці великого Острову, що розташовувався тоді на захід від Середзем'я. Хоча спочатку вони прийшли як друзі та учителі, але згодом королі Нуменору зажадали багатства та влади та почали освоювати окремі терени Середзем'я. В Умбарській затоці на південних берегах Затоки Белфалас, де була природна гавань, вони побудували великий порт, згодом перетворивши його на добре укріплену фортецю, з якої стягували данину з навколишніх гарадських племен. Багатьох гарадримів було убито або продано у рабство.
Пізніше над багатьма гарадримами, що жили неподалік узбережжя, утвердили свою владу Чорні Нуменорці. Як розповідається у «Сильмариліоні», незадовго до Війни Останнього Союзу двоє могутніх та лихих нуменорських володарів Герумор та Фуінур «здобули владу серед гарадримів». Однак про їхню подальшу долю ніде не говориться.
Протягом століть багатьма гарадримами усе ще правили володарі чорних нуменорців або ж королі Ґондору, однак поступово Гарад потрапив під вплив Мордору, і перебував під ним більшу частину Третьої Епохи.
У Ближньому Гараді згодом утворився союз чи, можливо, навіть свого роду коаліція між умбарськими корсарами та місцевими племенами, яка воювала з Ґондором за володіння Гарондором та Умбаром. Зокрема, 933 року гарадрими допомагають умбарським корсарам узяти в облогу Умбар, який тоді належав Ґондору. 1025 року ґондорський король Кіріанділ загинув у битві з умбарськими корсарами та гарадримами. Однак після великої битви, виграної сином Кіріанділа Кірьягером, правителі гарадримів на деякий час визнали зверхність Ґондору та навіть змушені були сплачувати данину та віддати у заручники своїх синів, які виховувалися у Ґондорі.
Пізніше інший союз було укладено між людьми Близького Гараду та візниками. 1944 року армії Гараду перейшли Порос та вдерлися до Південного Ітілієну, однак були розбиті Південною армією Ґондору на чолі з Еарнілом.
У Війні Перстеня південці виступили на боці Саурона та билися пліч-о-пліч з його арміями під червоними прапорами, у пішому строю, верхи або ж їздячи на спинах великих слоноподібних мумаків, які також тягли величезні вежі та машини. За словами Сема, у гобітівських легендах про гарадримів говорилося, що:
«Коли вони йдуть на війну, то їдуть верхи на оліфантах. Цілі будинки та вежі ставлять їм на спини, а оліфанти кидають у ворога камінням і деревами.»
Однак, можливо, це була усього-на-всього легенда, позаяк подібне використання оліфантами у битві каміння й дерев у Толкіна ніде не описується.
Один з гарадських ватажків у Пеленнорській битві носив прапор з чорним змієм на червоному тлі та був убитий королем Теоденом.
Як розповідається у «Поверненні Короля», «південці були хоробрі, войовничі й люті у відчаї». Під час Битви на Пеленнорських полях було знищено усю ворожу силу, і якщо до Мордору повернулися лише одиниці, то:
«до землі гарадримів долинули тільки далекі чутки про страшну помсту й міць Ґондору.»
Після падіння Саурона частина гарадримів та східнян з числа тих, що служили злу найдовше та найбільше ненавиділи Захід, не побажали шукати порятунку у втечі, як це зробили інші солдати Ворога, однак навпаки, згуртувалися для останньої безнадійної битви, адже були вони людьми гордими й відважними.
У Четверту Епоху після утворення Возз'єднаного Королівства король Араґорн уклав мир з народами Гараду. Однак у додатках згадуються військові кампанії на далеких полях Півдня, де пліч-о-пліч з Королем Елесаром був зі своїми вершниками і роганський король Еомер.
Зовнішність
У «Двох вежах» наводиться досить докладний опис зовнішності принаймні деяких з людей, що населяли Гарад. У розділі ІІІ «Чорну браму зачинено» Ґолум, спостерігаючи за підходом загонів з Півдня до Мордору, розповідав про гарадримів наступним чином:
«Темні обличчя. Таких людей ми ще не бачили, ні, Смеаґол не бачив. Вони люті. Очі чорні, і волосся чорне та довге, й у вухах золоті кільця; так, красиве золото. Де в кого червона фарба на щоках, і червоні плащі, і прапори червоні, й вістря списів; і щити круглі, жовті й чорні, з великими шипами. Негарні, жорстокі, бридкі люди. Такі самі погані, як орки, але ще більші.»
Пізніше у Ітілієні Фродо та Сем стали свідками битви між слідопитами Фарамира та гарадримами. Сем, який спостерігав за нею поруч з Маблунґом та Дамродом:
"На якусь мить вихопив поглядом смаглявих людей у червоному, котрі бігли схилом, а за ними навздогін - воїни у зеленому, рубаючи їх на шляху. Повітря рясніло стрілами. Тоді раптом просто через край їхнього сховку, потрощивши тонкі дерева, мало не на гобітів перевалився якийсь чоловік. Він упав у папороть, обличчям додолу, зелене оперення стріли стирчало з-під золотого обруча на шиї. Його багряна одіж була розірвана, мідні пластини лат - порубані, чорні коси, заплетені золотими стрічками, просякли кров'ю. Засмагла долоня все ще стискала руків'я зламаного меча.»
У «Поверненні Короля» мешканці Далекого Гараду описуються як «темнолиці напівтролі з Далекого Гараду: з білими очима та червоними язиками». Однак до кінця незрозуміло, чи то були просто кремезні чоловіки, яких оповідач порівнював з тролями за їхній зріст та статуру, чи якісь покручі людей та тролів. На користь останньої версії свідчить використання Толкіном у «Двох вежах» схожих понять «напіворки» та «ґоблінолюди», а також «орколюди» та «людоорки» у пізніших роботах (наприклад, у «Перстені Морґота»), якими позначалися покручі від схрещування людей та орків, здійснюваного Сауроном та Саруманом.
Мова
Толкін ніколи спеціально не розробляв окремої мови для гарадримів. Єдиним словом, яке, як стверджується, походить з мови південців, є «мумак», яке означало великих бойових слоноподібних істот з Гараду. Хоча у «Двох вежах» згадується, що «на півдні» Ґандальфа називали «Інканусом», що, за деякими припущеннями, також може бути словом з гарадської мови, однак сам автор вважає, що це є одним з слів Вестрону чи Синдаріну в формі, що побутувала у Ґондорі.
У одному з перших варіантів «Володаря Перстенів» згадуються назви Баранґіли (Barangils) та Гарван (Harwan), однак невідомо, чи сам Толкін відносив їх до гарадської мови.
Щодо назви Умбар, то не зважаючи на присутність у ній квенійського кореня «доля», вона походить з мови місцевих племен, а не з Адунаїка чи ельфійських мов.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Garadrimi narodi lyudej Garadu sho sluzhili Sauronovi i skladali odnu z osnovnih sil jogo armij Narodi GaraduLyudej Garadu meshkanci Gondoru ta inshih zemel pivnichno zahidnogo Seredzem ya nazivali garadrimami abo zh pivdencyami U gobitskih legendah zgaduvalasya takozh insha nazva svertingi Dlya meshkanciv Gondoru garadrimom zagalom vvazhavsya bud yakij cholovik sho prijshov z za yihnogo pivdennogo kordonu Naspravdi zh naselennya Garadu bulo neodnoridnim ta skladalosya z okremih gordih ta vojovnichih narodiv U Silmarilioni garadrimi zgaduyutsya yak velichnij ta zhorstokij narod sho zhiv u prostorih zemlyah na pivdni vid Mordoru poza girlom Anduyinu Usi garadski plemena zagalom podilyalisya na meshkanciv Blizhnogo ta Dalekogo Garadu hocha u seredini kozhnoyi z cih dvoh grup takozh isnuvalo bagato plemen ta narodiv kotri chasto gusto voroguvali mizh soboyu U Drugu Epohu pershimi z garadrimami zustrilisya numenorci meshkanci velikogo Ostrovu sho roztashovuvavsya todi na zahid vid Seredzem ya Hocha spochatku voni prijshli yak druzi ta uchiteli ale zgodom koroli Numenoru zazhadali bagatstva ta vladi ta pochali osvoyuvati okremi tereni Seredzem ya V Umbarskij zatoci na pivdennih beregah Zatoki Belfalas de bula prirodna gavan voni pobuduvali velikij port zgodom peretvorivshi jogo na dobre ukriplenu fortecyu z yakoyi styaguvali daninu z navkolishnih garadskih plemen Bagatoh garadrimiv bulo ubito abo prodano u rabstvo Piznishe nad bagatma garadrimami sho zhili nepodalik uzberezhzhya utverdili svoyu vladu Chorni Numenorci Yak rozpovidayetsya u Silmarilioni nezadovgo do Vijni Ostannogo Soyuzu dvoye mogutnih ta lihih numenorskih volodariv Gerumor ta Fuinur zdobuli vladu sered garadrimiv Odnak pro yihnyu podalshu dolyu nide ne govoritsya Protyagom stolit bagatma garadrimami use she pravili volodari chornih numenorciv abo zh koroli Gondoru odnak postupovo Garad potrapiv pid vpliv Mordoru i perebuvav pid nim bilshu chastinu Tretoyi Epohi U Blizhnomu Garadi zgodom utvorivsya soyuz chi mozhlivo navit svogo rodu koaliciya mizh umbarskimi korsarami ta miscevimi plemenami yaka voyuvala z Gondorom za volodinnya Garondorom ta Umbarom Zokrema 933 roku garadrimi dopomagayut umbarskim korsaram uzyati v oblogu Umbar yakij todi nalezhav Gondoru 1025 roku gondorskij korol Kiriandil zaginuv u bitvi z umbarskimi korsarami ta garadrimami Odnak pislya velikoyi bitvi vigranoyi sinom Kiriandila Kiryagerom praviteli garadrimiv na deyakij chas viznali zverhnist Gondoru ta navit zmusheni buli splachuvati daninu ta viddati u zaruchniki svoyih siniv yaki vihovuvalisya u Gondori Piznishe inshij soyuz bulo ukladeno mizh lyudmi Blizkogo Garadu ta viznikami 1944 roku armiyi Garadu perejshli Poros ta vderlisya do Pivdennogo Itiliyenu odnak buli rozbiti Pivdennoyu armiyeyu Gondoru na choli z Earnilom U Vijni Perstenya pivdenci vistupili na boci Saurona ta bilisya plich o plich z jogo armiyami pid chervonimi praporami u pishomu stroyu verhi abo zh yizdyachi na spinah velikih slonopodibnih mumakiv yaki takozh tyagli velichezni vezhi ta mashini Za slovami Sema u gobitivskih legendah pro garadrimiv govorilosya sho Koli voni jdut na vijnu to yidut verhi na olifantah Cili budinki ta vezhi stavlyat yim na spini a olifanti kidayut u voroga kaminnyam i derevami Odnak mozhlivo ce bula usogo na vsogo legenda pozayak podibne vikoristannya olifantami u bitvi kaminnya j derev u Tolkina nide ne opisuyetsya Odin z garadskih vatazhkiv u Pelennorskij bitvi nosiv prapor z chornim zmiyem na chervonomu tli ta buv ubitij korolem Teodenom Yak rozpovidayetsya u Povernenni Korolya pivdenci buli horobri vojovnichi j lyuti u vidchayi Pid chas Bitvi na Pelennorskih polyah bulo znisheno usyu vorozhu silu i yaksho do Mordoru povernulisya lishe odinici to do zemli garadrimiv dolinuli tilki daleki chutki pro strashnu pomstu j mic Gondoru Pislya padinnya Saurona chastina garadrimiv ta shidnyan z chisla tih sho sluzhili zlu najdovshe ta najbilshe nenavidili Zahid ne pobazhali shukati poryatunku u vtechi yak ce zrobili inshi soldati Voroga odnak navpaki zgurtuvalisya dlya ostannoyi beznadijnoyi bitvi adzhe buli voni lyudmi gordimi j vidvazhnimi U Chetvertu Epohu pislya utvorennya Vozz yednanogo Korolivstva korol Aragorn uklav mir z narodami Garadu Odnak u dodatkah zgaduyutsya vijskovi kampaniyi na dalekih polyah Pivdnya de plich o plich z Korolem Elesarom buv zi svoyimi vershnikami i roganskij korol Eomer ZovnishnistU Dvoh vezhah navoditsya dosit dokladnij opis zovnishnosti prinajmni deyakih z lyudej sho naselyali Garad U rozdili III Chornu bramu zachineno Golum sposterigayuchi za pidhodom zagoniv z Pivdnya do Mordoru rozpovidav pro garadrimiv nastupnim chinom Temni oblichchya Takih lyudej mi she ne bachili ni Smeagol ne bachiv Voni lyuti Ochi chorni i volossya chorne ta dovge j u vuhah zoloti kilcya tak krasive zoloto De v kogo chervona farba na shokah i chervoni plashi i prapori chervoni j vistrya spisiv i shiti krugli zhovti j chorni z velikimi shipami Negarni zhorstoki bridki lyudi Taki sami pogani yak orki ale she bilshi Piznishe u Itiliyeni Frodo ta Sem stali svidkami bitvi mizh slidopitami Faramira ta garadrimami Sem yakij sposterigav za neyu poruch z Mablungom ta Damrodom Na yakus mit vihopiv poglyadom smaglyavih lyudej u chervonomu kotri bigli shilom a za nimi navzdogin voyini u zelenomu rubayuchi yih na shlyahu Povitrya ryasnilo strilami Todi raptom prosto cherez kraj yihnogo shovku potroshivshi tonki dereva malo ne na gobitiv perevalivsya yakijs cholovik Vin upav u paporot oblichchyam dodolu zelene operennya strili stirchalo z pid zolotogo obrucha na shiyi Jogo bagryana odizh bula rozirvana midni plastini lat porubani chorni kosi zapleteni zolotimi strichkami prosyakli krov yu Zasmagla dolonya vse she stiskala rukiv ya zlamanogo mecha U Povernenni Korolya meshkanci Dalekogo Garadu opisuyutsya yak temnolici napivtroli z Dalekogo Garadu z bilimi ochima ta chervonimi yazikami Odnak do kincya nezrozumilo chi to buli prosto kremezni choloviki yakih opovidach porivnyuvav z trolyami za yihnij zrist ta staturu chi yakis pokruchi lyudej ta troliv Na korist ostannoyi versiyi svidchit vikoristannya Tolkinom u Dvoh vezhah shozhih ponyat napivorki ta goblinolyudi a takozh orkolyudi ta lyudoorki u piznishih robotah napriklad u Persteni Morgota yakimi poznachalisya pokruchi vid shreshuvannya lyudej ta orkiv zdijsnyuvanogo Sauronom ta Sarumanom MovaTolkin nikoli specialno ne rozroblyav okremoyi movi dlya garadrimiv Yedinim slovom yake yak stverdzhuyetsya pohodit z movi pivdenciv ye mumak yake oznachalo velikih bojovih slonopodibnih istot z Garadu Hocha u Dvoh vezhah zgaduyetsya sho na pivdni Gandalfa nazivali Inkanusom sho za deyakimi pripushennyami takozh mozhe buti slovom z garadskoyi movi odnak sam avtor vvazhaye sho ce ye odnim z sliv Vestronu chi Sindarinu v formi sho pobutuvala u Gondori U odnomu z pershih variantiv Volodarya Persteniv zgaduyutsya nazvi Barangili Barangils ta Garvan Harwan odnak nevidomo chi sam Tolkin vidnosiv yih do garadskoyi movi Shodo nazvi Umbar to ne zvazhayuchi na prisutnist u nij kvenijskogo korenya dolya vona pohodit z movi miscevih plemen a ne z Adunayika chi elfijskih mov