Ганс Христоф фон Кенігсмарк (нім. Hans Christoph von Königsmarck; 4 травня 1600 — 8 березня 1663) — військовий діяч Священної Римської імперії та Швеції, фельдмаршал, граф.
Ганс Христоф фон Кенігсмарк | |
---|---|
Прізвисько | Der Streitende[1] |
Народився | 12 грудня 1605[2] Киріц, Східний Прігніц-Руппін, Бранденбург, Німеччина |
Помер | 20 лютого 1663[2] (57 років) Стокгольм, Швеція[3] |
Країна | Німеччина[4] Швеція[4] |
Діяльність | офіцер |
Знання мов | німецька |
Учасник | Тридцятирічна війна |
Членство | d[1] |
Титул | граф[d] |
Військове звання | d |
Батько | d[5] |
Мати | d[5] |
У шлюбі з | d |
Діти | d[6], d і d[6] |
|
Біографія
Походив з бранденбурзького шляхетського роду Кенігсмарків. Син Конрада фон Кенігсмарка, ротмістра бранденбурзького війська, та Беатрікс фон Блюменталь. Народився в Кетцліні (Альтмарк) 1600 року. Виховувався при дворі герцога Фрідріха Ульріха Брауншвейга-Люнебурзького.
Під час Тридцятирічної війни 1620 року поступив звичайним солдатом до Саксен-Лауенбурзького полку імператорського війська. 1625 року стає рейтаром. Невдовзі отримує звання ротмістра. У 1628 році брав участь у війні за мантуанську спадщину.
1630 року, коли шведський король Густав II Адольф висадився в Померанії, перейшов на його службу, отримавши чин майора. Відзначився в битвах біля Ольдендорфа 1633 року і Гільдсгайму 1634 року. 1635 року отримав звання полковника, 1636 року завдав поразки імперському війську в битві при Родкірхі, після чого діяв у Вестфалії.
1640 року отримав звання генерал-майора. У 1641 році відзначився у битві при Вольфенбюттелі, де франко-шведські війська здобули важку перемогу. У 1642 році брав участь у поході шведської армії на чолі з Леннартом Торстенсоном до Сілезії. Звитяжив у битвах під Швейдніцом і Брейтенфельдом. В останній битві керував лівим крилом, був поранений. Слідом за цим відзначився при облозі Фрайбергу. Залишився командувати в Середній Німеччині, завоював міста Мелріхштадт, Ашерслебен, Гальберштадт і Остервік, блокував Магдебург, очистив від ворожих військ Померанію.
У 1644 році, коли почалася війна з Данією, зайняв герцогства Бремен і Ферден. Невдовзі рушив до Саксонії, де переміг імперське військо у битві біля Цайца. Слідом за цим зайняв Лейпциг і Торгау. 1645 року призначено генерал-губернатором Бремена і Фердена.
1646 року стає генералом кавалерії. 1647 року зайняв місто Фюрстенау, після чого рушив до Вестфалії. У 1648 році з'єднався з графом Карлом-Густавом Врангелем. У травні того ж року брав участь у битві при Цусмарсхаузені, після чого вторгся в Богемію і взяв в облогу Прагу. Зумів захопити Малу Страну та Празький град, здійснивши так зване Празьке пограбування мистецтва (вивіз 500 картин, 70 бронзових статуй, 370 наукових інструментів, 400 індійських цікавинок, сотні коралів, слонової кістки, дорогоцінного каміння, бурштину тощо, більшість з яких потрапили до королівського палацу в Стокгольмі), також захопив 12 млн гульденів. Проте Кенігсмарк через спротив містян та залоги не міг захопити всю Прагу. Слідом за цим пішов до Верхнього Пфальцу, де захопив важливий замок Фолкенберг. Потім знову повернувся до Богемії.
Отримав звання фельдмаршал-лейтенанта, ставши першим у Швеції, хто отримав його. Після укладення Вестфальського миру залишився генерал-губернатором Бремена і Вердена.
У 1651 році отримав титул графа Вестервік і Стеґгольм. У 1654 році командував військами у війні проти Бремена, змисувши магістрат останнього визнати зверхність Швеції. 1655 року стає фельдмаршалом. Слідом за цим рушив до Речі Посполитої, проти якої тривала війна. 1656 року брав участь в облозі Данцига, але потрапив у полон. Звільнився лише 1660 року після укладання Олівського мирного договору. Останні роки мешкав у Швеції. Помер 1663 року в Стокгольмі.
Родина
Дружина — Агаста, донька Христофа фон Лістена.
Діти:
- Отто Вільгельм (1639—1688), головнокомандувач армії Венеції
- Курт Крістоф (1634—1673), генерал-лейтенант Республіки Сполучених провінцій
- Беата Єлизавета (1637—1723), дружина Понтуса Фрідріха де ла Гарді
Примітки
- http://www.die-fruchtbringende-gesellschaft.de/files/fg_beacon.txt
- Hans Christoff Königsmarck — 1917.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #1159073112 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- LIBRIS — 2018.
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- Lundy D. R. The Peerage
Джерела
- Kenneth Meyer Setton, Venice, Austria, and the Turks in the Seventeenth Century (1991), p. 296 note 3
- Beate-Christine Fiedler, Hans-Christoph von Königsmarck — ein brandenburgischer Junker in schwedischen Diensten, in: Jürgen Frölich, Esther-Beate Körber, Michael Rohrschneider (Hrsg.), Preußen und Preußentum vom 17. Jahrhundert bis zur Gegenwart, Berlin Verlag Arno Spitz, Berlin 2002,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gans Hristof fon Kenigsmark nim Hans Christoph von Konigsmarck 4 travnya 1600 8 bereznya 1663 vijskovij diyach Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi ta Shveciyi feldmarshal graf Gans Hristof fon KenigsmarkPrizviskoDer Streitende 1 Narodivsya12 grudnya 1605 1605 12 12 2 Kiric Shidnij Prignic Ruppin Brandenburg NimechchinaPomer20 lyutogo 1663 1663 02 20 2 57 rokiv Stokgolm Shveciya 3 KrayinaNimechchina 4 Shveciya 4 DiyalnistoficerZnannya movnimeckaUchasnikTridcyatirichna vijnaChlenstvod 1 Titulgraf d Vijskove zvannyadBatkod 5 Matid 5 U shlyubi zdDitid 6 d i d 6 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaPohodiv z brandenburzkogo shlyahetskogo rodu Kenigsmarkiv Sin Konrada fon Kenigsmarka rotmistra brandenburzkogo vijska ta Beatriks fon Blyumental Narodivsya v Ketclini Altmark 1600 roku Vihovuvavsya pri dvori gercoga Fridriha Ulriha Braunshvejga Lyuneburzkogo Pid chas Tridcyatirichnoyi vijni 1620 roku postupiv zvichajnim soldatom do Saksen Lauenburzkogo polku imperatorskogo vijska 1625 roku staye rejtarom Nevdovzi otrimuye zvannya rotmistra U 1628 roci brav uchast u vijni za mantuansku spadshinu 1630 roku koli shvedskij korol Gustav II Adolf visadivsya v Pomeraniyi perejshov na jogo sluzhbu otrimavshi chin majora Vidznachivsya v bitvah bilya Oldendorfa 1633 roku i Gildsgajmu 1634 roku 1635 roku otrimav zvannya polkovnika 1636 roku zavdav porazki imperskomu vijsku v bitvi pri Rodkirhi pislya chogo diyav u Vestfaliyi 1640 roku otrimav zvannya general majora U 1641 roci vidznachivsya u bitvi pri Volfenbyutteli de franko shvedski vijska zdobuli vazhku peremogu U 1642 roci brav uchast u pohodi shvedskoyi armiyi na choli z Lennartom Torstensonom do Sileziyi Zvityazhiv u bitvah pid Shvejdnicom i Brejtenfeldom V ostannij bitvi keruvav livim krilom buv poranenij Slidom za cim vidznachivsya pri oblozi Frajbergu Zalishivsya komanduvati v Serednij Nimechchini zavoyuvav mista Melrihshtadt Ashersleben Galbershtadt i Ostervik blokuvav Magdeburg ochistiv vid vorozhih vijsk Pomeraniyu U 1644 roci koli pochalasya vijna z Daniyeyu zajnyav gercogstva Bremen i Ferden Nevdovzi rushiv do Saksoniyi de peremig imperske vijsko u bitvi bilya Cajca Slidom za cim zajnyav Lejpcig i Torgau 1645 roku priznacheno general gubernatorom Bremena i Ferdena 1646 roku staye generalom kavaleriyi 1647 roku zajnyav misto Fyurstenau pislya chogo rushiv do Vestfaliyi U 1648 roci z yednavsya z grafom Karlom Gustavom Vrangelem U travni togo zh roku brav uchast u bitvi pri Cusmarshauzeni pislya chogo vtorgsya v Bogemiyu i vzyav v oblogu Pragu Zumiv zahopiti Malu Stranu ta Prazkij grad zdijsnivshi tak zvane Prazke pograbuvannya mistectva viviz 500 kartin 70 bronzovih statuj 370 naukovih instrumentiv 400 indijskih cikavinok sotni koraliv slonovoyi kistki dorogocinnogo kaminnya burshtinu tosho bilshist z yakih potrapili do korolivskogo palacu v Stokgolmi takozh zahopiv 12 mln guldeniv Prote Kenigsmark cherez sprotiv mistyan ta zalogi ne mig zahopiti vsyu Pragu Slidom za cim pishov do Verhnogo Pfalcu de zahopiv vazhlivij zamok Folkenberg Potim znovu povernuvsya do Bogemiyi Otrimav zvannya feldmarshal lejtenanta stavshi pershim u Shveciyi hto otrimav jogo Pislya ukladennya Vestfalskogo miru zalishivsya general gubernatorom Bremena i Verdena U 1651 roci otrimav titul grafa Vestervik i Steggolm U 1654 roci komanduvav vijskami u vijni proti Bremena zmisuvshi magistrat ostannogo viznati zverhnist Shveciyi 1655 roku staye feldmarshalom Slidom za cim rushiv do Rechi Pospolitoyi proti yakoyi trivala vijna 1656 roku brav uchast v oblozi Danciga ale potrapiv u polon Zvilnivsya lishe 1660 roku pislya ukladannya Olivskogo mirnogo dogovoru Ostanni roki meshkav u Shveciyi Pomer 1663 roku v Stokgolmi RodinaDruzhina Agasta donka Hristofa fon Listena Diti Otto Vilgelm 1639 1688 golovnokomanduvach armiyi Veneciyi Kurt Kristof 1634 1673 general lejtenant Respubliki Spoluchenih provincij Beata Yelizaveta 1637 1723 druzhina Pontusa Fridriha de la GardiPrimitkihttp www die fruchtbringende gesellschaft de files fg beacon txt Hans Christoff Konigsmarck 1917 d Track Q379406d Track Q1724971 Deutsche Nationalbibliothek Record 1159073112 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 LIBRIS 2018 d Track Q1798125 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824DzherelaKenneth Meyer Setton Venice Austria and the Turks in the Seventeenth Century 1991 p 296 note 3 Beate Christine Fiedler Hans Christoph von Konigsmarck ein brandenburgischer Junker in schwedischen Diensten in Jurgen Frolich Esther Beate Korber Michael Rohrschneider Hrsg Preussen und Preussentum vom 17 Jahrhundert bis zur Gegenwart Berlin Verlag Arno Spitz Berlin 2002 ISBN 3 8305 0268 0