Агасі Гевондович Ханджян (30 січня 1901 або 30 листопада 1901, Ван, Османська імперія — 9 липня 1936, Тифліс) — радянський партійний діяч, 1-й секретар ЦК КП(б) Вірменії в 1930—1936 роках. Член Центральної ревізійної комісії ВКП(б) у 1934—1936 роках.
Агасі Ханджян Աղասի Խանջյան | |||
| |||
---|---|---|---|
7 травня 1930 — 9 липня 1936 року | |||
Попередник: | Айказ Костанян | ||
Наступник: | Аматуні Вартапетян | ||
Народження: | 30 січня 1901[1] або 30 листопада 1901 Ван, Туреччина | ||
Смерть: | 9 липня 1936[1][2] Тбілісі, Грузинська РСР | ||
Поховання: | d[2] | ||
Національність: | Вірменин | ||
Країна: | Османська імперія, Російська імперія і СРСР | ||
Освіта: | Геворкянська теологічна семінарія і d (1921)[1] | ||
Партія: | КПРС | ||
Нагороди: | |||
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Народився в родині вчителя. У 1910 році закінчив трикласну церковноприходську школу, в 1914 році — чотири класи центрального вірменського училища в місті Ван. 1915 року родина Ханджяна переселилася у Вірменію.
У 1915 році закінчив один курс Ечміадзінської духовної академії Геворгян. З 1915 по 1919 рік навчався у вірменській духовній семінарії в Ерівані, закінчив три класи.
Член РСДРП(б) з березня 1917 року.
1917 року разом із Гукасяном створив у Єревані Союз молодих марксистів-інтернаціоналістів, а 1919 року з Гукасяном та Будагяном — Вірменську молодіжну комуністичну організацію «Спартак». У серпні 1919 року був заарештований. У вересні 1919 року був обраний (заочно) членом Закавказького бюро комуністичних молодіжних організацій, працював у Еріванському комітеті КП(б) Вірменії. У січні 1920 року брав участь у підпільній конференції Вірменського комітету РКП(б). У серпні 1920 року знову заарештований та засуджений до 10 років ув'язнення. У вересні 1920 року заочно обраний членом ЦК КП(б) Вірменії.
Після встановлення радянської влади у Вірменії у грудні 1920 року був обраний секретарем Єреванського міського комітету КП(б) Вірменії, цю посаду займав до травня 1921 року. Одночасно, член бюро ЦК КП(б) Вірменії та помічник 1-го секретаря ЦК КП(б) Вірменії Геворка Аліханяна. Навесні 1921 року — учасник придушення дашнакського заколоту в північних районах Вірменії.
З червня 1921 по жовтень 1922 року — студент Комуністичного університету імені Свердлова в Москві, закінчив перший курс.
У листопаді 1922 — січні 1926 року — інструктор, завідувач агітаційно-пропагандистського відділу Виборзького районного комітету РКП(б) міста Петрограда (Ленінграда).
У січні 1926 — серпні 1928 року — завідувач організаційно-розподільного відділу Московсько-Нарвського районного комітету ВКП(б) міста Ленінграда.
12 листопада 1928 — 7 травня 1930 року — секретар ЦК КП(б) Вірменії.
7 травня 1930 — 9 липня 1936 року — 1-й секретар ЦК КП(б) Вірменії. Одночасно, 16 лютого 1933 — 5 жовтня 1935 року — 1-й секретар Єреванського міського комітету КП(б) Вірменії.
Влітку 1932 року секретар ЦК КП(б) Вірменії з матеріального постачання Атанес Акопов висунув проти першого секретаря ЦК Агасі Ханджяна звинувачення в націоналізмі та, не спрацювавшись із ним, виїхав до Баку.
Член бюро Закавказького крайкому, член ЦВК СРСР, ЗРФСР та Вірменської РСР. Делегат XV (1927), XVI (1930), XVII (1934) з'їздів ВКП(б), VI та VII з'їздів Рад СРСР.
9 липня 1936 року в Тіфлісі пізно ввечері його викликав у свій кабінет на допит Лаврентій Берія. Під час цього допиту Берія застрелив Ханджяна. Згодом радянська пропаганда стверджувала, що Ханджян вчинив самогубство під час прийому у Лаврентія Берії.
12 липня 1936 року актив КП(б)В, заслухавши повідомлення другого секретаря Заккрайкому ВКП(б) Кудрявцева «Про обставини самогубства секретаря ЦК Вірменії тов. Ханджяна», виніс резолюцію та надіслав листи Сталіну й Берії. У листі, адерсованому Берії, складеному особисто Аматуні, йдеться:
Заплутавшись у своїх небезпечних політичних помилках, Ханджян пішов на зрадницький та провокаційний акт самовбивства, спрямований проти партії… незважаючи на величезну допомогу, яку надавав йому особисто товариш Берія. |
Нагороди
У п'ятнадцяту річницю радянизації Вірменії (20.12.1935) Ханджян був нагороджений орденом Леніна.
Примітки
- Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
- Вірменська коротка енциклопедія — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1990. — Т. 2.
- Радянські правителі Вірменії. Архів оригіналу за 22 квітня 2013. Процитовано 6 травня 2013.
- Засудити до розстрілу. Архів оригіналу за 22 квітня 2013. Процитовано 6 травня 2013.
- Радянські правителі Вірменії. Архів оригіналу за 22 квітня 2013. Процитовано 6 травня 2013.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Agasi Gevondovich Handzhyan 30 sichnya 1901 1901 01 30 abo 30 listopada 1901 1901 11 30 Van Osmanska imperiya 9 lipnya 1936 1936 07 09 Tiflis radyanskij partijnij diyach 1 j sekretar CK KP b Virmeniyi v 1930 1936 rokah Chlen Centralnoyi revizijnoyi komisiyi VKP b u 1934 1936 rokah Agasi Handzhyan Աղասի ԽանջյանAgasi Handzhyan Prapor 6 j Pershij sekretar CK KP b Virmenskoyi RSR 7 travnya 1930 9 lipnya 1936 roku Poperednik Ajkaz Kostanyan Nastupnik Amatuni Vartapetyan Narodzhennya 30 sichnya 1901 1901 01 30 1 abo 30 listopada 1901 1901 11 30 Van TurechchinaSmert 9 lipnya 1936 1936 07 09 1 2 Tbilisi Gruzinska RSRPohovannya d 2 Nacionalnist VirmeninKrayina Osmanska imperiya Rosijska imperiya i SRSROsvita Gevorkyanska teologichna seminariya i d 1921 1 Partiya KPRS Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v rodini vchitelya U 1910 roci zakinchiv triklasnu cerkovnoprihodsku shkolu v 1914 roci chotiri klasi centralnogo virmenskogo uchilisha v misti Van 1915 roku rodina Handzhyana pereselilasya u Virmeniyu U 1915 roci zakinchiv odin kurs Echmiadzinskoyi duhovnoyi akademiyi Gevorgyan Z 1915 po 1919 rik navchavsya u virmenskij duhovnij seminariyi v Erivani zakinchiv tri klasi Chlen RSDRP b z bereznya 1917 roku 1917 roku razom iz Gukasyanom stvoriv u Yerevani Soyuz molodih marksistiv internacionalistiv a 1919 roku z Gukasyanom ta Budagyanom Virmensku molodizhnu komunistichnu organizaciyu Spartak U serpni 1919 roku buv zaareshtovanij U veresni 1919 roku buv obranij zaochno chlenom Zakavkazkogo byuro komunistichnih molodizhnih organizacij pracyuvav u Erivanskomu komiteti KP b Virmeniyi U sichni 1920 roku brav uchast u pidpilnij konferenciyi Virmenskogo komitetu RKP b U serpni 1920 roku znovu zaareshtovanij ta zasudzhenij do 10 rokiv uv yaznennya U veresni 1920 roku zaochno obranij chlenom CK KP b Virmeniyi Pislya vstanovlennya radyanskoyi vladi u Virmeniyi u grudni 1920 roku buv obranij sekretarem Yerevanskogo miskogo komitetu KP b Virmeniyi cyu posadu zajmav do travnya 1921 roku Odnochasno chlen byuro CK KP b Virmeniyi ta pomichnik 1 go sekretarya CK KP b Virmeniyi Gevorka Alihanyana Navesni 1921 roku uchasnik pridushennya dashnakskogo zakolotu v pivnichnih rajonah Virmeniyi Z chervnya 1921 po zhovten 1922 roku student Komunistichnogo universitetu imeni Sverdlova v Moskvi zakinchiv pershij kurs U listopadi 1922 sichni 1926 roku instruktor zaviduvach agitacijno propagandistskogo viddilu Viborzkogo rajonnogo komitetu RKP b mista Petrograda Leningrada U sichni 1926 serpni 1928 roku zaviduvach organizacijno rozpodilnogo viddilu Moskovsko Narvskogo rajonnogo komitetu VKP b mista Leningrada 12 listopada 1928 7 travnya 1930 roku sekretar CK KP b Virmeniyi 7 travnya 1930 9 lipnya 1936 roku 1 j sekretar CK KP b Virmeniyi Odnochasno 16 lyutogo 1933 5 zhovtnya 1935 roku 1 j sekretar Yerevanskogo miskogo komitetu KP b Virmeniyi Vlitku 1932 roku sekretar CK KP b Virmeniyi z materialnogo postachannya Atanes Akopov visunuv proti pershogo sekretarya CK Agasi Handzhyana zvinuvachennya v nacionalizmi ta ne spracyuvavshis iz nim viyihav do Baku Chlen byuro Zakavkazkogo krajkomu chlen CVK SRSR ZRFSR ta Virmenskoyi RSR Delegat XV 1927 XVI 1930 XVII 1934 z yizdiv VKP b VI ta VII z yizdiv Rad SRSR 9 lipnya 1936 roku v Tiflisi pizno vvecheri jogo viklikav u svij kabinet na dopit Lavrentij Beriya Pid chas cogo dopitu Beriya zastreliv Handzhyana Zgodom radyanska propaganda stverdzhuvala sho Handzhyan vchiniv samogubstvo pid chas prijomu u Lavrentiya Beriyi 12 lipnya 1936 roku aktiv KP b V zasluhavshi povidomlennya drugogo sekretarya Zakkrajkomu VKP b Kudryavceva Pro obstavini samogubstva sekretarya CK Virmeniyi tov Handzhyana vinis rezolyuciyu ta nadislav listi Stalinu j Beriyi U listi adersovanomu Beriyi skladenomu osobisto Amatuni jdetsya Zaplutavshis u svoyih nebezpechnih politichnih pomilkah Handzhyan pishov na zradnickij ta provokacijnij akt samovbivstva spryamovanij proti partiyi nezvazhayuchi na velicheznu dopomogu yaku nadavav jomu osobisto tovarish Beriya NagorodiU p yatnadcyatu richnicyu radyanizaciyi Virmeniyi 20 12 1935 Handzhyan buv nagorodzhenij ordenom Lenina PrimitkiVirmenska radyanska enciklopediya za red Վ Համբարձումյան Կ Խուդավերդյան Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 1974 d Track Q164396d Track Q124405912d Track Q6429958d Track Q2657718 Virmenska korotka enciklopediya Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 1990 T 2 d Track Q124405912d Track Q13053618 Radyanski praviteli Virmeniyi Arhiv originalu za 22 kvitnya 2013 Procitovano 6 travnya 2013 Zasuditi do rozstrilu Arhiv originalu za 22 kvitnya 2013 Procitovano 6 travnya 2013 Radyanski praviteli Virmeniyi Arhiv originalu za 22 kvitnya 2013 Procitovano 6 travnya 2013