Хайсан-Хулуг (монг. Хайсан Хөлөг, Hülüg Khaan, Külüg qaγan), храмове ім'я Уцзун (кит.: 武宗; піньїнь: Wuzong; 4 серпня 1281 —27 січня 1311) — третій імператор династії Юань.
Хайсан-Хулуг монг. ᠬᠠᠶᠢᠰᠠᠩ монг. Хайсан | ||
| ||
---|---|---|
21 червня 1307 — 27 січня 1311 року | ||
Попередник: | Оладжейту-Темур | |
Спадкоємець: | Аюрбарібада | |
Народження: | 4 серпня 1281 Ханбалик, Юань | |
Смерть: | 27 січня 1311 (29 років) Ханбалик, Юань | |
Поховання: | Ханбалик | |
Країна: | Юань[1] | |
Релігія: | буддизм | |
Рід: | Борджигін | |
Батько: | d | |
Мати: | d | |
Шлюб: | d, d, d, d і d | |
Діти: | Хошіла і Туг-Темур |
Життєпис
Молоді роки
Народився у 1281 році у родині Дармабали, сина Джингіма та онука Хубілая. Був небіжем Оладжейту-Темура, деякий час виховувався у столиці імперії Ханбалику. Згодом, у 1289 році був відправлений до Монголії проти хана Хайду, проте зазнав поразки. У 1301 році знову поразки від Хайду, але невдовзі помер від поранень.
У 1304 році отримує титул вана (князя) Хуайніна. У 1306 році воював проти Дува-хана, володаря Чагатайського улуса, якого розбив й змусив визнати владу династії Юань. Після смерті Темур-хана у 1307 році Хайсан перебрався до Каракоруму й очікував на обрання нового імператора та великого кагана. Втім у Ханбалику, столиці імперії відбувалося сум'яття — точилася боротьба між претендентами-онуками Хубілая — Анандою та Аюбарібадою. Тоді Хайсан рушив до Шанду, де оголосив себе каганом та імператором, а незабаром це визнали монгольські князі та військовики.
Правління
Із самого початку свого володарювання призначив багатьох чиновників з числа монголів, кипчаків та аланів, які сприяли сходженю на трон Хайсана — Іналтото, Асан-бука, Чжанур, Баян, Читайбуші. Після отримання влади як подарунки роздав 3,5 млн дін. Водночас намагався зменшити бюрократичний апарат, проте невдало. За його час кількість чиновників лише зросла. Втім, зовнішньополітичне становище зміцнилося: володарі Чагатайського улусу та Кореї визнали його зверхність. У 1308 році йому вдалося підкорити айнів острова Сахалін.
Водночас продовжувала зростати інфляція. Знецінення паперових грошей у 1309 році призвело до того, що Хайсан-Хулуг оголосив про повернення мідних грошей. Для наповнення скарбниці продавав титули, навіть ремісникам. Однак, витрати імператора зросли до 10 млн паперових грошей. Іншим засобам покращення економічного стану стало впровадження податків: соляна ліцензія зросла на 35%, на заможні родини було покладено податок у 2%. Разом з тим Хайсан-Хулуг намагався сприяти розвитку як зовнішньої, так й внутрішньої торгівлі. Помер Хайсан-Хулуг раптово 27 січня 1311 року, призначивши спадкоємцем трону свого брата Аюрбарібаду.
Примітки
- China Biographical Database
Джерела
- Herbert Franke, Denis Twitchett, John King Fairbank The Cambridge History of China: Alien regimes and border states, 907–1368, p.512
- René Grousset, L'empire des steppes, Attila, Gengis-Khan, Tamerlan, Paris, Payot, 1938, quatrième édition, 1965, (.pdf) 669 p.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Uczun Hajsan Hulug mong Hajsan Holog Hulug Khaan Kulug qagan hramove im ya Uczun kit 武宗 pinyin Wuzong 4 serpnya 1281 27 sichnya 1311 tretij imperator dinastiyi Yuan Hajsan Hulug mong ᠬᠠᠶᠢᠰᠠᠩ mong Hajsan3 j Imperator Yuan21 chervnya 1307 27 sichnya 1311 rokuPoperednik Oladzhejtu TemurSpadkoyemec Ayurbaribada Narodzhennya 4 serpnya 1281 Hanbalik YuanSmert 27 sichnya 1311 29 rokiv Hanbalik YuanPohovannya HanbalikKrayina Yuan 1 Religiya buddizmRid BordzhiginBatko dMati dShlyub d d d d i dDiti Hoshila i Tug TemurZhittyepisMolodi roki Narodivsya u 1281 roci u rodini Darmabali sina Dzhingima ta onuka Hubilaya Buv nebizhem Oladzhejtu Temura deyakij chas vihovuvavsya u stolici imperiyi Hanbaliku Zgodom u 1289 roci buv vidpravlenij do Mongoliyi proti hana Hajdu prote zaznav porazki U 1301 roci znovu porazki vid Hajdu ale nevdovzi pomer vid poranen U 1304 roci otrimuye titul vana knyazya Huajnina U 1306 roci voyuvav proti Duva hana volodarya Chagatajskogo ulusa yakogo rozbiv j zmusiv viznati vladu dinastiyi Yuan Pislya smerti Temur hana u 1307 roci Hajsan perebravsya do Karakorumu j ochikuvav na obrannya novogo imperatora ta velikogo kagana Vtim u Hanbaliku stolici imperiyi vidbuvalosya sum yattya tochilasya borotba mizh pretendentami onukami Hubilaya Anandoyu ta Ayubaribadoyu Todi Hajsan rushiv do Shandu de ogolosiv sebe kaganom ta imperatorom a nezabarom ce viznali mongolski knyazi ta vijskoviki Pravlinnya Iz samogo pochatku svogo volodaryuvannya priznachiv bagatoh chinovnikiv z chisla mongoliv kipchakiv ta alaniv yaki spriyali shodzhenyu na tron Hajsana Inaltoto Asan buka Chzhanur Bayan Chitajbushi Pislya otrimannya vladi yak podarunki rozdav 3 5 mln din Vodnochas namagavsya zmenshiti byurokratichnij aparat prote nevdalo Za jogo chas kilkist chinovnikiv lishe zrosla Vtim zovnishnopolitichne stanovishe zmicnilosya volodari Chagatajskogo ulusu ta Koreyi viznali jogo zverhnist U 1308 roci jomu vdalosya pidkoriti ajniv ostrova Sahalin Vodnochas prodovzhuvala zrostati inflyaciya Znecinennya paperovih groshej u 1309 roci prizvelo do togo sho Hajsan Hulug ogolosiv pro povernennya midnih groshej Dlya napovnennya skarbnici prodavav tituli navit remisnikam Odnak vitrati imperatora zrosli do 10 mln paperovih groshej Inshim zasobam pokrashennya ekonomichnogo stanu stalo vprovadzhennya podatkiv solyana licenziya zrosla na 35 na zamozhni rodini bulo pokladeno podatok u 2 Razom z tim Hajsan Hulug namagavsya spriyati rozvitku yak zovnishnoyi tak j vnutrishnoyi torgivli Pomer Hajsan Hulug raptovo 27 sichnya 1311 roku priznachivshi spadkoyemcem tronu svogo brata Ayurbaribadu PrimitkiChina Biographical Database d Track Q13407958DzherelaHerbert Franke Denis Twitchett John King Fairbank The Cambridge History of China Alien regimes and border states 907 1368 p 512 Rene Grousset L empire des steppes Attila Gengis Khan Tamerlan Paris Payot 1938 quatrieme edition 1965 pdf 669 p