Філіп Якоб Кречмар (нім. Philipp Jakob Cretzschmar; 11 червня 1786 — 4 травня 1845) — німецький анатом і зоолог.
Філіп Якоб Кречмар | |
---|---|
нім. Philipp Jakob Cretzschmar | |
Народився | 11 червня 1786 Зульцбах, Майн-Таунус, Дармштадт, Гессен, Німеччина |
Помер | 4 травня 1845 (58 років) Франкфурт-на-Майні, Вільне місто Франкфурт, Німецький союз |
Поховання | d |
Країна | Герцогство Нассау |
Діяльність | орнітолог, зоолог, лікар |
Alma mater | JMU Університет Мартіна Лютера |
Галузь | зоологія |
Науковий ступінь | докторський ступінь |
Членство | Леопольдина d Масонська Ложа |
Філіп Якоб Кречмар у Вікісховищі |
Систематик живої природи | ||
---|---|---|
Дослідник, який окреслив низку зоологічних таксонів. Назви цих таксонів для вказівки авторства супроводжують позначенням «Cretzschmar».
|
Біографія
З 1804 року Кречмар вивчав натурфілософію у Вюрцбурзькому університеті, пізніше медицину в Галльському університеті. Після свого вислання Наполеоном в 1807 році він повернувся у Вюрцбург і, склавши іспит, здобув науковий ступінь. Після роботи хірургом у Відні й Парижі, почав лікарську практику у Франкфурті-на-Майні, де навчався анатомії та зоології в медичному інституті Зенкенберга.
Він був співзасновником товариства з вивчення природи імені Зенкенберга, директором якого він став 1817 року й керував яким майже 30 років. З Едуардом Рюпелем опублікував результати досліджень експедиції в Африку. В роботі Едуарда Рюпеля «Атлас до поїздки по Північній Африці» (Atlas zu der Reise im nördlichen Afrika), що з'явилася у Франкфурті-на-Майні з 1826 по 1828 роки, він займався розділом про птахів, у якому описав приблизно 30 нових видів, серед них папугу-довгокрила жовтоплечого (Poicephalus meyeri), чаплю-велетня (Ardea goliath), вівсянку совоголову ( Emberiza caesia), дрохву нубійську (Neotis nuba) і вертунку (Scotocerca inquieta). Крім того, Кречмар — автор описання антилопи шаблерогої та газелі сомалійської.
Примітки
Література
- Dorothea v. Hagen: Philipp Jakob Cretzschmar . том 3 1957; с. 411—412
Це незавершена стаття про біолога. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Filip Yakob Krechmar nim Philipp Jakob Cretzschmar 11 chervnya 1786 4 travnya 1845 nimeckij anatom i zoolog Filip Yakob Krechmarnim Philipp Jakob CretzschmarNarodivsya 11 chervnya 1786 1786 06 11 Zulcbah Majn Taunus Darmshtadt Gessen NimechchinaPomer 4 travnya 1845 1845 05 04 58 rokiv Frankfurt na Majni Vilne misto Frankfurt Nimeckij soyuzPohovannya dKrayina Gercogstvo NassauDiyalnist ornitolog zoolog likarAlma mater JMU Universitet Martina LyuteraGaluz zoologiyaNaukovij stupin doktorskij stupinChlenstvo Leopoldina d Masonska Lozha Filip Yakob Krechmar u Vikishovishi Sistematik zhivoyi prirodiDoslidnik yakij okresliv nizku zoologichnih taksoniv Nazvi cih taksoniv dlya vkazivki avtorstva suprovodzhuyut poznachennyam Cretzschmar Storinka na Vikividah U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Krechmar BiografiyaZ 1804 roku Krechmar vivchav naturfilosofiyu u Vyurcburzkomu universiteti piznishe medicinu v Gallskomu universiteti Pislya svogo vislannya Napoleonom v 1807 roci vin povernuvsya u Vyurcburg i sklavshi ispit zdobuv naukovij stupin Pislya roboti hirurgom u Vidni j Parizhi pochav likarsku praktiku u Frankfurti na Majni de navchavsya anatomiyi ta zoologiyi v medichnomu instituti Zenkenberga Vin buv spivzasnovnikom tovaristva z vivchennya prirodi imeni Zenkenberga direktorom yakogo vin stav 1817 roku j keruvav yakim majzhe 30 rokiv Z Eduardom Ryupelem opublikuvav rezultati doslidzhen ekspediciyi v Afriku V roboti Eduarda Ryupelya Atlas do poyizdki po Pivnichnij Africi Atlas zu der Reise im nordlichen Afrika sho z yavilasya u Frankfurti na Majni z 1826 po 1828 roki vin zajmavsya rozdilom pro ptahiv u yakomu opisav priblizno 30 novih vidiv sered nih papugu dovgokrila zhovtoplechogo Poicephalus meyeri chaplyu veletnya Ardea goliath vivsyanku sovogolovu Emberiza caesia drohvu nubijsku Neotis nuba i vertunku Scotocerca inquieta Krim togo Krechmar avtor opisannya antilopi shablerogoyi ta gazeli somalijskoyi PrimitkiLiteraturaDorothea v Hagen Philipp Jakob Cretzschmar tom 3 1957 s 411 412 Ce nezavershena stattya pro biologa Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi