Фундаментальний край поглинання - частотний діапазон в спектрах поглинання напівпровідників та діелектриків, в якому основний вклад в поглинання вносять переходи між валентною зоною та зоною провідності.
Коефіцієнт поглинання поблизу фундаментального краю визначається дисперсією зон і пропорційний густині станів. Здебільшого ця залежність має вигляд:
- ,
де - коефіцієнт поглинання, - частота світла, - зведена стала Планка, - ширина забороненої зони.
При переходах між валентною зоною і зоною провідності утворюється електрон-діркова пара, тобто вільні частинки: електрон провідності та дірка. Вільні частинки можуть давати вклад в електричний струм, що призводить до фотопровідності напівпровідника або діелектрика.
Частота є найменшою частотою для якої можливе міжзонне поглинання. Загалом при частотах, менших від частоти краю поглинання для діелектрика або напівпровідника існує область прозорості. В цій області речовина прозора. Для діелектриків на зразок кварцу або скла область прозорості простягається на весь видимий діапазон. Напівпровідники на зразок кремнію прозорі в інфрачервоному діапазоні, оскільки маю порівняно малу ширину забороненої зони.
Поглинання світла на частотах, нижчих за край поглинання
Незважаючи на те, що при менших частотах квант світла не має достатньої енергії для збудження переходу із валентної зони в зону провідності, кристали поглинають і на цих частотах, хоча менш інтенсивно.
При частотах, менших за частоту фундаментального краю поглинання можливе збудження квазічастинок, які не дають вкладу в електричний струм - екситонів. Екситон - зв'язаний стан електрона й дірки. Зв'язок здійснюється за рахунок кулонівського притягання між ними. Енергія збудження екситона менша від ширини забороненої зони на енергію зв'язку.
Частково край поглинання розмивається за рахунок процесів, при яких поглинання кванту світла супроводжується також поглинанням фонона - коливання кристалічної ґратки. Енергія такого кванта світла може бути меншою від ширини забороненої зони на енергію фонона.
Нарешті, в кристалах з домішками існують домішкові електронні стани, енергія яких лежить всередині забороненої зони. За рахунок таких станів чимало кристалів отримують забарвлення, залежне від типу домішок.
Див. також
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fundamentalnij kraj poglinannya chastotnij diapazon v spektrah poglinannya napivprovidnikiv ta dielektrikiv v yakomu osnovnij vklad v poglinannya vnosyat perehodi mizh valentnoyu zonoyu ta zonoyu providnosti Koeficiyent poglinannya poblizu fundamentalnogo krayu viznachayetsya dispersiyeyu zon i proporcijnij gustini staniv Zdebilshogo cya zalezhnist maye viglyad a ℏw Eg displaystyle alpha propto sqrt hbar omega E g de a displaystyle alpha koeficiyent poglinannya w displaystyle omega chastota svitla ℏ displaystyle hbar zvedena stala Planka Eg displaystyle E g shirina zaboronenoyi zoni Pri perehodah mizh valentnoyu zonoyu i zonoyu providnosti utvoryuyetsya elektron dirkova para tobto vilni chastinki elektron providnosti ta dirka Vilni chastinki mozhut davati vklad v elektrichnij strum sho prizvodit do fotoprovidnosti napivprovidnika abo dielektrika Chastota wg Eg ℏ displaystyle omega g E g hbar ye najmenshoyu chastotoyu dlya yakoyi mozhlive mizhzonne poglinannya Zagalom pri chastotah menshih vid chastoti krayu poglinannya dlya dielektrika abo napivprovidnika isnuye oblast prozorosti V cij oblasti rechovina prozora Dlya dielektrikiv na zrazok kvarcu abo skla oblast prozorosti prostyagayetsya na ves vidimij diapazon Napivprovidniki na zrazok kremniyu prozori v infrachervonomu diapazoni oskilki mayu porivnyano malu shirinu zaboronenoyi zoni Poglinannya svitla na chastotah nizhchih za kraj poglinannyaNezvazhayuchi na te sho pri menshih chastotah kvant svitla ne maye dostatnoyi energiyi dlya zbudzhennya perehodu iz valentnoyi zoni v zonu providnosti kristali poglinayut i na cih chastotah hocha mensh intensivno Pri chastotah menshih za chastotu fundamentalnogo krayu poglinannya mozhlive zbudzhennya kvazichastinok yaki ne dayut vkladu v elektrichnij strum eksitoniv Eksiton zv yazanij stan elektrona j dirki Zv yazok zdijsnyuyetsya za rahunok kulonivskogo prityagannya mizh nimi Energiya zbudzhennya eksitona mensha vid shirini zaboronenoyi zoni na energiyu zv yazku Chastkovo kraj poglinannya rozmivayetsya za rahunok procesiv pri yakih poglinannya kvantu svitla suprovodzhuyetsya takozh poglinannyam fonona kolivannya kristalichnoyi gratki Energiya takogo kvanta svitla mozhe buti menshoyu vid shirini zaboronenoyi zoni na energiyu fonona Nareshti v kristalah z domishkami isnuyut domishkovi elektronni stani energiya yakih lezhit vseredini zaboronenoyi zoni Za rahunok takih staniv chimalo kristaliv otrimuyut zabarvlennya zalezhne vid tipu domishok Div takozhCe nezavershena stattya z fiziki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi