Фудзівара но Кінто (966 — 4 лютого 1041) — середньовічний японський державний, поет, письменник, визначний літературний теоретик періоду Хейан.
Фудзівара но Кінто | |
---|---|
藤原 公任 | |
Народився | 966 |
Помер | 4 лютого 1041 |
Підданство | Японія |
Діяльність | поет, письменник |
Знання мов | японська |
Magnum opus | d і d |
Посада | старший державний радник |
Рід | Північні Фудзівара |
Батько | Фудзівара но Йорітада |
Мати | принцеса Генсі |
У шлюбі з | d |
Діти | 3 сини і 2 доньки |
|
Життєпис
Походив з аристократичного роду Північних Фудзівара, гілки клану Фудзівара. Син Фудзівара но Йорітада, кампаку, і принцеси Генсі. Народився 966 року. Здобув освіту в приватній школі Фудзівара кангаку-ін. Завдяки домінуванню його роду в державі, з 977 року його батько фактично став першою особою в Японії, Фудзівара но Кінто зробив швидку кар'єру. 980 року невдовзі після проведення церемонії повноліття (генпуку) отримав посаду дзідзю в Палаті прислуги, старший п'ятий ранг і право носити одяг фіолетового забороненого кольору. Вже 983 року призначено кокусі провінції Санукі (за нього керував фактично заступник), і заступником (тюдзьо) Лівої внутрішньої палацової гвардії (са-кон'ефу). 984 року йому передано під управління важливу провінцію Оварі, 985 року надано старший четвертий ранг.
В подальшому поєднував керування провінціями (Ійо у 986 році, Бідзен — 990 року, Омі — 993 року) та просування державними щаблями — 989 року призначається головою імператорського секретаріату (куродо-гасіра), 992 року — санґі, 995 року — очільником Лівої середньої палацової гвардії (у-хйоефу) і когогусіки (управління палацу імператриці Фудзівара но Тейко). Підвищенням сприяло також те, що Кінто став фаворитом імператора Ітідзьо, що посів трон 986 року.
996 року стає головою Правої зовнішньої палацової гвардії та очільником кебіісі (поліційно-судового управління), що набуло значної ваги. Все це сприяло посиленню позицій самого та Північних Фудзівара загалом, які міцно продовжували контролювати усю політичну владу в Японії. 998 року Фудзівара но Кінто очолює іншу важливу структуру — імператорську інспекцію Кагеюсі. Наступного (999 року) його надано молодший третій ранг.
1001 року призначено середнім державним радником, а наприкінці того ж року призначеного управляючим палацом імператриці-матері Фудзівара но Дзюнсі, що доводилася сестрою Кінто. Водночас отримує старший третій ранг, а 1005 року — молодший другий ранг. 1009 року стає старшим державним радником. 1012 року досяг старшого другого рангу.
1021 року отримує посаду адзеті (імператорського імпектора) провінції Муцу. 1024 року йде у відставку з усіх посад, а 1026 року стає буддистським ченцем. В останні роки суцільно присвятив літературній діяльності, збирав друзів та поетів в своєму маєтку, де читалися вірші та трактати. Помер 1041 року.
Творчість
Складав вірші китайською і японською мовами. Його поетична манера відрізнялася дотриманням традицій, об'єктивністю зображення і ліризмом. 15 його віршів було вміщено до поетичної антології «Сюі вака-сю» («Збірка японських пісень, що не ввійшли до попередніх антології»), яку близько 1005 року ймовірно склав імператор Кадзан.
У 977—986 роках склав збірку , куди увійшло більше 600 віршів кансі і вака. 996—999 роках склав поетичну збірку «Сюі-сьо» («Витяги з віршів, які не увійшли до попередніх антологій»), в 1013 року — поетичну антологію «Вакан роейсю» («Збірка японських і китайських віршів для декламації» з 25 японських поем), яка протягом тривалого часу була навчальним посібником для японських поетів. В доробку Фудзіварано Кінто присутнє укладання збірки «Сандзюроккасен» («Зібрання пісень 36 [безсмертних поетів]»), «Вакан роей-сю».
Свій науковий трактат «Сінсей-дзуйно» («Сутність поезії. Керівництво тепер складене») присвятив японській поезії вака, де зауважував, що вірші повинні мати душу (кокоро), бути глибокими, водночас чистими й зрозумілими. При цьому зауважував, що без йодзьо не існує поезії. Йодзьо є важким для перекладу терміном, що десь приблизно означає емоційний підтекст (відгук); те, що йде за почуттями; за Кінто — переповненість серця (амарі-но кокоро). Також Кінто впровадив термін «суґата» — «вигляд», тобто те, як «звучить» вірш.
Крім того, є автором визначного обрядової збірки «Бокудзансьо» («Нариси у Північної гори»), де детально розписано придворні церемонії, обряди, звички, бенкети, одяг знаті, міністрів та інших державних службовців.
Родина
Старший син — — став відомим поетом і каліграфом.
Джерела
- Edwin A. Cranston A Waka Anthology: Grasses of remembrance — 2º volume. Stanford University Press, 1993 pp. 984
- Frederic, Louis (2002). «Japan Encyclopedia.» Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press.
- Murasaki Shikibu Diaries of Court Ladies of Old Japan. Courier Corporation, 2012 pp 90
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фудзівара но Кінто |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fudzivara no Kinto 966 4 lyutogo 1041 serednovichnij yaponskij derzhavnij poet pismennik viznachnij literaturnij teoretik periodu Hejan Fudzivara no Kinto藤原 公任Narodivsya966 0966 Pomer4 lyutogo 1041PiddanstvoYaponiyaDiyalnistpoet pismennikZnannya movyaponskaMagnum opusd i dPosadastarshij derzhavnij radnikRidPivnichni FudzivaraBatkoFudzivara no JoritadaMatiprincesa GensiU shlyubi zdDiti3 sini i 2 donki Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z aristokratichnogo rodu Pivnichnih Fudzivara gilki klanu Fudzivara Sin Fudzivara no Joritada kampaku i princesi Gensi Narodivsya 966 roku Zdobuv osvitu v privatnij shkoli Fudzivara kangaku in Zavdyaki dominuvannyu jogo rodu v derzhavi z 977 roku jogo batko faktichno stav pershoyu osoboyu v Yaponiyi Fudzivara no Kinto zrobiv shvidku kar yeru 980 roku nevdovzi pislya provedennya ceremoniyi povnolittya genpuku otrimav posadu dzidzyu v Palati prislugi starshij p yatij rang i pravo nositi odyag fioletovogo zaboronenogo koloru Vzhe 983 roku priznacheno kokusi provinciyi Sanuki za nogo keruvav faktichno zastupnik i zastupnikom tyudzo Livoyi vnutrishnoyi palacovoyi gvardiyi sa kon efu 984 roku jomu peredano pid upravlinnya vazhlivu provinciyu Ovari 985 roku nadano starshij chetvertij rang V podalshomu poyednuvav keruvannya provinciyami Ijo u 986 roci Bidzen 990 roku Omi 993 roku ta prosuvannya derzhavnimi shablyami 989 roku priznachayetsya golovoyu imperatorskogo sekretariatu kurodo gasira 992 roku sangi 995 roku ochilnikom Livoyi serednoyi palacovoyi gvardiyi u hjoefu i kogogusiki upravlinnya palacu imperatrici Fudzivara no Tejko Pidvishennyam spriyalo takozh te sho Kinto stav favoritom imperatora Itidzo sho posiv tron 986 roku 996 roku staye golovoyu Pravoyi zovnishnoyi palacovoyi gvardiyi ta ochilnikom kebiisi policijno sudovogo upravlinnya sho nabulo znachnoyi vagi Vse ce spriyalo posilennyu pozicij samogo ta Pivnichnih Fudzivara zagalom yaki micno prodovzhuvali kontrolyuvati usyu politichnu vladu v Yaponiyi 998 roku Fudzivara no Kinto ocholyuye inshu vazhlivu strukturu imperatorsku inspekciyu Kageyusi Nastupnogo 999 roku jogo nadano molodshij tretij rang 1001 roku priznacheno serednim derzhavnim radnikom a naprikinci togo zh roku priznachenogo upravlyayuchim palacom imperatrici materi Fudzivara no Dzyunsi sho dovodilasya sestroyu Kinto Vodnochas otrimuye starshij tretij rang a 1005 roku molodshij drugij rang 1009 roku staye starshim derzhavnim radnikom 1012 roku dosyag starshogo drugogo rangu 1021 roku otrimuye posadu adzeti imperatorskogo impektora provinciyi Mucu 1024 roku jde u vidstavku z usih posad a 1026 roku staye buddistskim chencem V ostanni roki sucilno prisvyativ literaturnij diyalnosti zbirav druziv ta poetiv v svoyemu mayetku de chitalisya virshi ta traktati Pomer 1041 roku TvorchistSkladav virshi kitajskoyu i yaponskoyu movami Jogo poetichna manera vidriznyalasya dotrimannyam tradicij ob yektivnistyu zobrazhennya i lirizmom 15 jogo virshiv bulo vmisheno do poetichnoyi antologiyi Syui vaka syu Zbirka yaponskih pisen sho ne vvijshli do poperednih antologiyi yaku blizko 1005 roku jmovirno sklav imperator Kadzan U 977 986 rokah sklav zbirku kudi uvijshlo bilshe 600 virshiv kansi i vaka 996 999 rokah sklav poetichnu zbirku Syui so Vityagi z virshiv yaki ne uvijshli do poperednih antologij v 1013 roku poetichnu antologiyu Vakan roejsyu Zbirka yaponskih i kitajskih virshiv dlya deklamaciyi z 25 yaponskih poem yaka protyagom trivalogo chasu bula navchalnim posibnikom dlya yaponskih poetiv V dorobku Fudzivarano Kinto prisutnye ukladannya zbirki Sandzyurokkasen Zibrannya pisen 36 bezsmertnih poetiv Vakan roej syu Svij naukovij traktat Sinsej dzujno Sutnist poeziyi Kerivnictvo teper skladene prisvyativ yaponskij poeziyi vaka de zauvazhuvav sho virshi povinni mati dushu kokoro buti glibokimi vodnochas chistimi j zrozumilimi Pri comu zauvazhuvav sho bez jodzo ne isnuye poeziyi Jodzo ye vazhkim dlya perekladu terminom sho des priblizno oznachaye emocijnij pidtekst vidguk te sho jde za pochuttyami za Kinto perepovnenist sercya amari no kokoro Takozh Kinto vprovadiv termin sugata viglyad tobto te yak zvuchit virsh Krim togo ye avtorom viznachnogo obryadovoyi zbirki Bokudzanso Narisi u Pivnichnoyi gori de detalno rozpisano pridvorni ceremoniyi obryadi zvichki benketi odyag znati ministriv ta inshih derzhavnih sluzhbovciv RodinaStarshij sin stav vidomim poetom i kaligrafom DzherelaEdwin A Cranston A Waka Anthology Grasses of remembrance 2º volume Stanford University Press 1993 pp 984 ISBN 9780804748254 Frederic Louis 2002 Japan Encyclopedia Cambridge Massachusetts Harvard University Press Murasaki Shikibu Diaries of Court Ladies of Old Japan Courier Corporation 2012 pp 90 ISBN 9780486169194 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Fudzivara no Kinto