Фрізах нім Friesach місто і міська громада на півночі австрійської землі Каринтія Найстаріше місто землі відоме своїми з

Фрізах (нім. Friesach) — місто і міська громада на півночі австрійської землі Каринтія. Найстаріше місто землі, відоме своїми збереженими фортифікаціями.

Місто

Фрізах

Friesach

Фрізах і замок Петерсберг

Герб

Координати ^{H G O}

Країна	Австрія Австрія
Федеральна земля	Каринтія
Політичний округ	Санкт-Файт-ан-дер-Глан
Бургомістр	Josef Kronlechner (SPÖ)
Площа	120,84 км²
Висота центру	634 м
Населення	4 946 (1 січня 2018)
Густота населення	40,93 осіб/км²
Міста-побратими	Кормонс
Часовий пояс	і
Телефонний код	0 42 68
Поштовий індекс	9360
Автомобільний код	SV
Ідентифікатор	2 05 05
GeoNames	7871641
OSM	r105504 ·R
Офіційний сайт	www.friesach.at

Фрізах

Фрізах (Австрія)

Фрізах

Фрізах (Каринтія)

Фрізах у Вікісховищі

Історія

Місто складається з трьох кадастрових громад — Фрізах, Санкт-Сальватор, Цельтшах. Вона розташоване у передгір'ях альпійського хребта Гуркталь (нім. Gurktal) біля виходу річки Метніц (нім. Metnitz) у долину Фрізахер біля підніжжя гір Віргілен (нім. Virgilienbergs) і Петера (нім. Petersbergs), на якій над містом височить замок Петерсберг. На північ від міста стоїть замок Гаєрсберг. Збереглись фортифікації міста.

Через місто проходила римські дорога Via Iulia Augusta. У VI ст. тут було слов'янське поселення Breže (місцевість з березами), від чого пішла сучасна назва міста. Близько 740 Каринтію почало заселяти плем'я баварів. Король Людовик II Німецький надав 860 архієпискоапу Зальцбургу Адалвіну двір у Фрізаху. Місцевий граф Вільгельм надав право (1016-1028) проводити неподалік двору архієпископа ярмарки на основі привілею Конрада II. Це сприяло розвитку міста, що лежав на торговому шляху з Венеції до Відня. у ХІІІ ст. Фрізах був найбільшим містом Каринтії і другим після Зальцбургу архієпархії Зальцбурга. До 1803 перебував у володінні архієпископів, після чого став втрачати своє значення.

Населення Фрізаху складається на 96,2% з громадян Австрії, 89,8% католиків, 2,6% євангелістів, 1,5% мусульман.

Населення

Джерела

Robert Gratzer: Friesach - Die bewegte Geschichte einer bedeutenden Stadt. Verlag Johannes Heyn, Klagenfurt 1986, (нім.)
Peter Franz Hirner: Landesausstellung Friesach 1999 - die Stadt im Mittelalter. Technische Universität Graz (Diplom-Arbeit), 1994 (нім.)
Die profanen Bau- und Kunstdenkmäler der Stadt Friesach. Bearb. v. Barbara Kienzl, Gerhard Seebach, Ulrike Steiner. Schroll, Wien 1991 (=Österreichische Kunsttopographie, Bd. LI) (нім.)
Heinrich Gressel: Friesach. Chronik der ältesten Stadt in Kärnten. Eigenverlag, Klagenfurt 2008, (нім.)

Пам'ятки Фрізаха

Місто
Замок Гаєрсберг
Фарний костел
Костел іоанітів
Монастир домініканців
Міська криниця
Руїни костелу
Філіальний костел
Замкова каплиця
Міські мури
Замок Петерсберг

Примітки

Попередні дані про чисельність населення федеральних земель, політичних округів і політичних громад Австрії на 1 січня 2018 року [ 14 листопада 2020 у Wayback Machine.](нім.)

Виноски

Офіційна сторінка [ 5 лютого 2007 у Wayback Machine.](нім.)
(нім.)
(нім.)

Див. також

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Friesach

Це незавершена стаття з географії Австрії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[NaS-1] Попередні дані про чисельність населення федеральних земель, політичних округів і політичних громад Австрії на 1 січня 2018 року [ 14 листопада 2020 у Wayback Machine.](нім.)