Фрідріх Вільгельм (нім. Friedrich Wilhelm I.; 20 серпня 1802 — 6 січня 1875) — останній курфюрст Гессену в 1847—1866 роках.
Фрідріх Вільгельм | |
---|---|
нім. Friedrich Wilhelm I. von Hessen-Kassel | |
Народився | 20 серпня 1802[1][2] Ганау, Гессен-Кассель |
Помер | 6 січня 1875[1][2] (72 роки) Прага, Богемське королівство |
Поховання | Кассель |
Країна | Гессен-Кассель |
Діяльність | суверен |
Alma mater | Марбурзький університет і Лейпцизький університет |
Посада | Курфюрст |
Рід | Гессенський дім |
Батько | Вільгельм II (курфюрст Гессену) |
Мати | Августа Прусська |
Брати, сестри | Марія Фредеріка Гессен-Кассельська |
У шлюбі з | d |
Діти | d, d, d, d, d, d, d, d і d[2] |
Нагороди | |
|
Життєпис
Молоді роки
Походив з Гессенської династії, Кассельської гілки. Другий син курпринца Вільгельма Гессен-Кассельського і Августи Прусської. Народився 1802 року в Ганау. На той час його старший брата Фрідріх помер, тому Фрідріх Вільгельм став спадкоємцем ландграфства Гессен-Кассель другої черги. З 1803 року його дід Вільгельм став курфюрстом Гессену. 1807 року під час окупації ландграфства французькими військами разом з матір'ю перебрався до Берліну. Тут перебував до 1814 року.
Після повернення до Гессен-Касселя опинився під впливом матері, яка 1815 року фактично розлучилася з його батьком. Фрідріх Вільгельм входив до опозиційної групи (шонфельдське коло) до Вільгельма II, який у 1821 року став новим курфюрстом Гессену. 1823 року той розіграв опозиціонерів, відправивши сина до Марбурзького університету. Згодом Фрідріх Вільгельм продовжив навчання в Лейпцизькому університеті.
1830 року внаслідок революції в Гессені було послаблено владу курфюрства, а 1831 року впроваджено конституцію. Того ж року Вільгельм II перебрався до Ганау, призначивши Фрідріха Вільгельма регентом. Водночас уклав морганатичний шлюб з донькою боннського аптекаря. З 1841 року фактично здійснював одноосібне управління. З самого початку намагався обійти конституцію, проводивши антиліберальну та легистську політику. 1847 року після смерті батька офіційно зійшов на трон.
Курфюрст
Спочатку під впливом свого міністра Ганса Даніеля Людвіга Фрідріха Хасенпфлюга він проводив реакційну політику, що зробило його дуже непопулярним. Він був змушений поступитися вимогам березневої революції 1848 року, але відновив Хасенпфлюга у 1850 році після того, як революція була розгромлена австрійськими і пруськими військами.
Водночас з огляду на те, що його діти на мали право спадкувати трон, то багато часу приділяв накопиченню власних статків та коштів, які міг би заповісти. Так, 1852 року вимагав хабар у 100 тис. талерів за дозвіл на прокладання залізниці з Франкфурту-на-Майні до Гезельшафт через графство Ганау. 1852 року домігся рішення рейхстагу Німецького союзу про протиріччя Конституції Кургессену Віденському союзному акту від 1820 року. Тому дію Конституції було скасовано, замість якої впроваджено менш ліберальну конституцію. Втім 21 червня 1862 року рішенням Німецького союзу ця конституція була відновлена з одночасним прийняттям виборчого закону 1849 року.
У зовнішній політиці намагався продовжити дії батька, спрямовані на спротив посиленню політичного й економічного впливу Пруссії. Внаслідок чого активно підтримував Австрії. Тому 1866 року під час австро-прусської війни надав допомогу австрійцям. В червні 1866 року його володіння було окуповано прусською армією, а самого Фрідріха Вільгельма було відправлено до Штеттіну. Після Празького миру курфюрство Гессен було приєднано до Пруссії, а Фрідріх Вільгельм отримав можливість перебратися до Австрійської імперії.
Останній роки
До кінця життя повалений монарх не змирився з цим фактом, намагаючись повернути володіння. Фрідріх Вільгельм до смерті жив у своїх богемських маєтках — замку Горжовиці та міському палаці в Празі. В еміграції написав працю про події 1866 року. Помер 1875 року у Празі. Титулярним курфюрстом став представник іншої гілки династії — Фрідріх Вільгельм Гессен-Румпенгеймський.
Родина
Дружина — Гертруда, донька боннського аптекаря Йоганна Готфріда Фалькенштейна.
Діти:
- Августа Марія Гертруда (1829—1887), дружина Фердинанда Максиміліана III, князя Ізенбург-Бюдінгена;
- Александріна (1830—1871), дружина князя Фелікса цу Гогенлое-Ерінгена;
- Фрідріх Вільгельм (1832—1889), граф фон Шаумбург;
- Моріц (1834—1889);
- Вільгельм (1836—1902);
- Марія (1839—1917), дружина принца Вільяма Гессен-Філіппсталь-Бархфельдського;
- Карл (1840—1905);
- Генріх (1842—1917);
- Філіп (1844—1914).
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- Lundy D. R. The Peerage
Джерела
- Ewald Grothe Kurfürstin Auguste von Hessen-Kassel und der Schönfelder Kreis. In: Bernd Heidenreich (Hrsg.): Fürstenhof und Gelehrtenrepublik. Hessische Lebensläufe des 18. Jahrhunderts. Hessische Landeszentrale für politische Bildung. — Wiesbaden, 1997. — S. 53–60. (нім.)
- Rüdiger Ham Bundesintervention und Verfassungsrevision. Der Deutsche Bund und die kurhessische Verfassungsfrage 1850/52. Selbstverlag der Hessischen Historischen Kommission Darmstadt und der Historischen Kommission für Hessen. — Darmstadt / Marburg, 2004. — . (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fridrih Vilgelm nim Friedrich Wilhelm I 20 serpnya 1802 6 sichnya 1875 ostannij kurfyurst Gessenu v 1847 1866 rokah Fridrih Vilgelmnim Friedrich Wilhelm I von Hessen KasselNarodivsya20 serpnya 1802 1802 08 20 1 2 Ganau Gessen KasselPomer6 sichnya 1875 1875 01 06 1 2 72 roki Praga Bogemske korolivstvoPohovannyaKasselKrayina Gessen KasselDiyalnistsuverenAlma materMarburzkij universitet i Lejpcizkij universitetPosadaKurfyurstRidGessenskij dimBatkoVilgelm II kurfyurst Gessenu MatiAvgusta PrusskaBrati sestriMariya Frederika Gessen KasselskaU shlyubi zdDitid d d d d d d d i d 2 Nagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Pohodiv z Gessenskoyi dinastiyi Kasselskoyi gilki Drugij sin kurprinca Vilgelma Gessen Kasselskogo i Avgusti Prusskoyi Narodivsya 1802 roku v Ganau Na toj chas jogo starshij brata Fridrih pomer tomu Fridrih Vilgelm stav spadkoyemcem landgrafstva Gessen Kassel drugoyi chergi Z 1803 roku jogo did Vilgelm stav kurfyurstom Gessenu 1807 roku pid chas okupaciyi landgrafstva francuzkimi vijskami razom z matir yu perebravsya do Berlinu Tut perebuvav do 1814 roku Pislya povernennya do Gessen Kasselya opinivsya pid vplivom materi yaka 1815 roku faktichno rozluchilasya z jogo batkom Fridrih Vilgelm vhodiv do opozicijnoyi grupi shonfeldske kolo do Vilgelma II yakij u 1821 roku stav novim kurfyurstom Gessenu 1823 roku toj rozigrav opozicioneriv vidpravivshi sina do Marburzkogo universitetu Zgodom Fridrih Vilgelm prodovzhiv navchannya v Lejpcizkomu universiteti 1830 roku vnaslidok revolyuciyi v Gesseni bulo poslableno vladu kurfyurstva a 1831 roku vprovadzheno konstituciyu Togo zh roku Vilgelm II perebravsya do Ganau priznachivshi Fridriha Vilgelma regentom Vodnochas uklav morganatichnij shlyub z donkoyu bonnskogo aptekarya Z 1841 roku faktichno zdijsnyuvav odnoosibne upravlinnya Z samogo pochatku namagavsya obijti konstituciyu provodivshi antiliberalnu ta legistsku politiku 1847 roku pislya smerti batka oficijno zijshov na tron Kurfyurst Spochatku pid vplivom svogo ministra Gansa Danielya Lyudviga Fridriha Hasenpflyuga vin provodiv reakcijnu politiku sho zrobilo jogo duzhe nepopulyarnim Vin buv zmushenij postupitisya vimogam bereznevoyi revolyuciyi 1848 roku ale vidnoviv Hasenpflyuga u 1850 roci pislya togo yak revolyuciya bula rozgromlena avstrijskimi i pruskimi vijskami Vodnochas z oglyadu na te sho jogo diti na mali pravo spadkuvati tron to bagato chasu pridilyav nakopichennyu vlasnih statkiv ta koshtiv yaki mig bi zapovisti Tak 1852 roku vimagav habar u 100 tis taleriv za dozvil na prokladannya zaliznici z Frankfurtu na Majni do Gezelshaft cherez grafstvo Ganau 1852 roku domigsya rishennya rejhstagu Nimeckogo soyuzu pro protirichchya Konstituciyi Kurgessenu Videnskomu soyuznomu aktu vid 1820 roku Tomu diyu Konstituciyi bulo skasovano zamist yakoyi vprovadzheno mensh liberalnu konstituciyu Vtim 21 chervnya 1862 roku rishennyam Nimeckogo soyuzu cya konstituciya bula vidnovlena z odnochasnim prijnyattyam viborchogo zakonu 1849 roku U zovnishnij politici namagavsya prodovzhiti diyi batka spryamovani na sprotiv posilennyu politichnogo j ekonomichnogo vplivu Prussiyi Vnaslidok chogo aktivno pidtrimuvav Avstriyi Tomu 1866 roku pid chas avstro prusskoyi vijni nadav dopomogu avstrijcyam V chervni 1866 roku jogo volodinnya bulo okupovano prusskoyu armiyeyu a samogo Fridriha Vilgelma bulo vidpravleno do Shtettinu Pislya Prazkogo miru kurfyurstvo Gessen bulo priyednano do Prussiyi a Fridrih Vilgelm otrimav mozhlivist perebratisya do Avstrijskoyi imperiyi Ostannij roki Do kincya zhittya povalenij monarh ne zmirivsya z cim faktom namagayuchis povernuti volodinnya Fridrih Vilgelm do smerti zhiv u svoyih bogemskih mayetkah zamku Gorzhovici ta miskomu palaci v Prazi V emigraciyi napisav pracyu pro podiyi 1866 roku Pomer 1875 roku u Prazi Titulyarnim kurfyurstom stav predstavnik inshoyi gilki dinastiyi Fridrih Vilgelm Gessen Rumpengejmskij RodinaDruzhina Gertruda donka bonnskogo aptekarya Joganna Gotfrida Falkenshtejna Diti Avgusta Mariya Gertruda 1829 1887 druzhina Ferdinanda Maksimiliana III knyazya Izenburg Byudingena Aleksandrina 1830 1871 druzhina knyazya Feliksa cu Gogenloe Eringena Fridrih Vilgelm 1832 1889 graf fon Shaumburg Moric 1834 1889 Vilgelm 1836 1902 Mariya 1839 1917 druzhina princa Vilyama Gessen Filippstal Barhfeldskogo Karl 1840 1905 Genrih 1842 1917 Filip 1844 1914 PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824DzherelaEwald Grothe Kurfurstin Auguste von Hessen Kassel und der Schonfelder Kreis In Bernd Heidenreich Hrsg Furstenhof und Gelehrtenrepublik Hessische Lebenslaufe des 18 Jahrhunderts Hessische Landeszentrale fur politische Bildung Wiesbaden 1997 S 53 60 nim Rudiger Ham Bundesintervention und Verfassungsrevision Der Deutsche Bund und die kurhessische Verfassungsfrage 1850 52 Selbstverlag der Hessischen Historischen Kommission Darmstadt und der Historischen Kommission fur Hessen Darmstadt Marburg 2004 ISBN 3 88443 092 0 nim