Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Франц Штейндахнер (нім. Franz Steindachner) — австрійський зоолог.
| Франц Штейндахнер | |
|---|---|
| нім. Franz Steindachner | |
 | |
| Народився | 11 листопада 1834 Вена |
| Помер | 10 грудня 1919 (85 років) Вена |
| Країна | Civil ensign of Austria-Hungary (1869-1918).svg|border |
| Діяльність | зоолог, іхтіолог, мандрівник-дослідник, герпетолог, натураліст |
| Alma mater | Віденський університет |
| Галузь | зоологія[1], іхтіологія[1] і герпетологія[1] |
| Заклад | Гарвардський університет |
| Посада | d |
| Членство | Леопольдина d |
 Франц Штейндахнер у Вікісховищі | |
| Систематик живої природи | ||
|---|---|---|
 | ||
| Дослідник, який окреслив низку зоологічних таксонів. Назви цих таксонів для вказівки авторства супроводжують позначенням «Steindachner».
| ||
Біографія
Перш ніж звернутися у 1856 році до природничих наук, Штейндахнер вивчав право у Відні. Спочатку він займався викопними рибами. За свої видатні праці в 1860 році йому було доручено очолити колекцію риб Музею природознавства у Відні. У наступному році, після відходу Леопольда Фітцінгера, він також прийняв колекцію земноводних і плазунів.
Перші подорожі привели Штейндахнера в Іспанію, Португалію, на Канарські острови і в Сенегал.
З 1859 по 1868 роки Штейндахнер опублікував 55 праць з іхтіології, що склало в цілому майже 900 сторінок, і став за короткий час одним з найвидатніших іхтіологів. У 1890-х роках він очолив Австро-Угорську глибоководну експедицію в східній частині Середземного, в Адріатичному і Червоному морях.
Рід риб Steindachneridion (родина Pimelodidae) і родина риб штейндахнерівські (Steindachneriidae) названі на його честь. Також на його честь отримала назву черепаха Palea steindachneri.
Праці
- Die Süßwasserfische des südöstlichen Brasilien, Wien 1877
- Über drei neue Characinen und drei Siluroiden aus dem Stromgebiete des Amazonas innerhalb Brasilien, Wien 1908.
- Beiträge zur Kenntnis der Flussfische Südamerikas, Wien 1915
Примітки
- Czech National Authority Database
- Beolens B, Watkins M, Grayson M (2011) The Eponym Dictionary of Reptiles. Baltimore: Johns Hopkins University Press. 296 pp. . (Palea steindachneri, p. 252).(англ.)
Література
- Штейндахнер, Франц // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Paul Kähsbauer: Intendant Dr. Franz Steindachner, sein Leben und Werk. Annalen des Naturhistorischen Museums Wien, Bd. 63, 1959 (нім.)
- V. Stagl: Steindachner Franz. In: Österreichisches Biographisches Lexikon 1815—1950 (ÖBL). Band 13, Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Wien 1957—2005, S. 164 (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Franc Shtejndahner nim Franz Steindachner avstrijskij zoolog Franc Shtejndahnernim Franz SteindachnerNarodivsya 11 listopada 1834 1834 11 11 VenaPomer 10 grudnya 1919 1919 12 10 85 rokiv VenaKrayina Civil ensign of Austria Hungary 1869 1918 svg borderDiyalnist zoolog ihtiolog mandrivnik doslidnik gerpetolog naturalistAlma mater Videnskij universitetGaluz zoologiya 1 ihtiologiya 1 i gerpetologiya 1 Zaklad Garvardskij universitetPosada dChlenstvo Leopoldina d Franc Shtejndahner u Vikishovishi Sistematik zhivoyi prirodiDoslidnik yakij okresliv nizku zoologichnih taksoniv Nazvi cih taksoniv dlya vkazivki avtorstva suprovodzhuyut poznachennyam Steindachner Storinka na VikividahBiografiyaPersh nizh zvernutisya u 1856 roci do prirodnichih nauk Shtejndahner vivchav pravo u Vidni Spochatku vin zajmavsya vikopnimi ribami Za svoyi vidatni praci v 1860 roci jomu bulo dorucheno ocholiti kolekciyu rib Muzeyu prirodoznavstva u Vidni U nastupnomu roci pislya vidhodu Leopolda Fitcingera vin takozh prijnyav kolekciyu zemnovodnih i plazuniv Pershi podorozhi priveli Shtejndahnera v Ispaniyu Portugaliyu na Kanarski ostrovi i v Senegal Z 1859 po 1868 roki Shtejndahner opublikuvav 55 prac z ihtiologiyi sho sklalo v cilomu majzhe 900 storinok i stav za korotkij chas odnim z najvidatnishih ihtiologiv U 1890 h rokah vin ocholiv Avstro Ugorsku glibokovodnu ekspediciyu v shidnij chastini Seredzemnogo v Adriatichnomu i Chervonomu moryah EponimiRid rib Steindachneridion rodina Pimelodidae i rodina rib shtejndahnerivski Steindachneriidae nazvani na jogo chest Takozh na jogo chest otrimala nazvu cherepaha Palea steindachneri PraciDie Susswasserfische des sudostlichen Brasilien Wien 1877 Uber drei neue Characinen und drei Siluroiden aus dem Stromgebiete des Amazonas innerhalb Brasilien Wien 1908 Beitrage zur Kenntnis der Flussfische Sudamerikas Wien 1915PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Beolens B Watkins M Grayson M 2011 The Eponym Dictionary of Reptiles Baltimore Johns Hopkins University Press 296 pp ISBN 978 1 4214 0135 5 Palea steindachneri p 252 angl LiteraturaShtejndahner Franc Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Paul Kahsbauer Intendant Dr Franz Steindachner sein Leben und Werk Annalen des Naturhistorischen Museums Wien Bd 63 1959 nim V Stagl Steindachner Franz In Osterreichisches Biographisches Lexikon 1815 1950 OBL Band 13 Verlag der Osterreichischen Akademie der Wissenschaften Wien 1957 2005 S 164 nim